Відповідальність за правопорушення на ринку цінних паперів

Наказ Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 2 від 9 січня 1997 р. «Про затвердження Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій» визначає, що підставою для порушення справи про правопорушення можуть бути:

—заяви, скарги або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників органів державної влади або звернення окремих громадян;

—повідомлення, що опубліковані в пресі;

—безпосередньо виявлені працівниками Комісії та її територіальних відділень правопорушення при виконанні ними своїх службових обов’язків.

Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак порушення.

Уповноважена особа ДКЦПФР складає акт про вчинення правопорушення юридичною особою, копія якого надається представнику юридичної особи.

Рішення про застосування санкцій за правопорушення оформляється постановою, яка протягом доби надсилається юридичній особі, щодо якої застосовано санкцію.

Постанова про накладення штрафу надсилається юридичній особі, на яку накладено штраф, та банківській установі, в якій відкрито поточний рахунок цієї особи.

У разі накладення штрафу згідно з пп. 10.1, 10.2 вищеназваних Правил одночасно з постановою до банківської установи надсилається розпорядження про зупинення всіх операцій по банківських рахунках відповідної юридичної особи до виконання або скасування в судовому порядку рішення про накладення штрафу за винятком сплати державного мита при оскарженні цього рішення до арбітражного суду. Постанова про застосування санкцій може бути оскаржена до арбітражного суду. При цьому оскарження постанови про накладення штрафу протягом десяти днів після отримання постанови банком зупиняє стягнення штрафу до вирішення справи арбітражним судом.

Про накладення штрафів на комерційні банки Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку у триденний термін інформує Національний банк України.

Законами України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про цінні папери і фондову біржу», іншими законодавчими актами передбачено застосування таких санкцій до юридичних осіб — учасників ринку цінних паперів за порушення законодавства:

1) штраф у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі до 150 відсотків одержаного прибутку (надходжень), одержаних у результаті цих дій — за випуск в обіг та розміщення юридичними особами незареєстрованих цінних паперів відповідно до чинного законодавства;

2) штраф у розмірі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — за діяльність юридичних осіб на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено чинним законодавством;

3) штраф у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — за неподання, несвоєчасне подання або подання юридичними особами свідомо недостовірної інформації;

4) штраф у розмірі до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — за ухилення юридичних осіб від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень про усунення порушень чинного законодавства щодо цінних паперів;

5) винесення письмового попередження — за порушення учасником ринку цінних паперів вимог законодавства про цінні папери та нормативних актів Комісії;

6) зупинення на термін до одного року розміщення (передплати, продажу) та обігу цінних паперів того чи іншого емітента — за порушення вимог законодавства про цінні папери та нормативних актів Комісії;

7) зупинення на термін до одного року дії спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів — за порушення вимог законодавства про цінні папери та нормативних актів Комісії;

8) анулювання дії спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів — за порушення вимог законодавства про цінні папери, нормативних актів Комісії та/або повторне застосування санкцій;

9) припинення торгівлі на фондовій біржі — за порушення фондовою біржею вимог законодавства про цінні папери і статуту та правил фондової біржі до усунення таких порушень;

10) припинення допуску цінних паперів на фондові біржі або торгівлі ними на будь-якій фондовій біржі, клірингу та укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на певний термін — за порушення вимог законодавства про цінні папери;

11) зупинення всіх операцій по банківських рахунках відповідної юридичної особи до виконання або скасування в судовому порядку рішення про накладення штрафу — у разі виявлення ознак правопорушення у вигляді випуску в обіг або розміщення не зареєстрованих відповідно до чинного законодавства цінних паперів або діяльності на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії).

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1999 р. № 1744 «Про затвердження Порядку накладення арешту на цінні папери», визначено, що арешт на цінні папери застосовується:

—для забезпечення збереження майна боржника у вигляді цінних паперів, яке підлягає наступній передачі стягувачу або реалізації;

—на виконання рішення суду про конфіскацію майна боржника;

—на виконання ухвали суду про накладення арешту на майно, яке належить відповідачу.

Арешт може накладатися на будь-які цінні папери як одного власника, так і кількох співвласників незалежно від їх виду та форми випуску.

Цінні папери, на які накладено арешт, підлягають опису в порядку, передбаченому чинним законодавством. У процесі проведення опису складається акт за встановленою формою, в якому зазначається вид, найменування випуску, категорія та кількість цінних паперів.

Виявлені під час опису іменні цінні папери у документарній формі та цінні папери на пред’явника У документарній формі, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню та негайній передачі на зберігання до установ Національного банку України. Крім того, іменні цінні папери в документарній формі обмежуються в обігу шляхом їх блокування реєстроутримувачем на особовому рахунку власника невідкладно після отримання копії відповідної постанови державного виконавця. Блокування полягає в припиненні реєстрації переходу права власності на іменні цінні папери, обтяжені зобов’язаннями. Цінні папери, випущені у бездокументарній формі та знерухомлені цінні папери, на які накладено арешт, обмежуються в обігу шляхом здійснення зберігачем відповідної облікової операції невідкладно після отримання копії постанови державного виконавця. У цьому випадку частина або вся кількість цінних паперів на рахунку власника обмежується в обігу шляхом виконання відповідного облікового запису.