Слід зазначити, що перед розглядом матеріалів стосовно реєстрації комерційного банку на засіданні Правління НБУ і прийняття відповідного рішення готовність банку до здійснення банківських операцій може перевірятися на місці працівниками Національного банку України.
Документи для реєстрації банку спочатку розглядаються Департаментом безвиїзного нагляду, Юридичним департаментом та, в разі потреби, іншими департаментами і подаються Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України, яка приймає рішення про реєстрацію комерційного банку, створеного за участю капіталу, що належить резидентам України. Рішення про реєстрацію комерційного банку, створеного за участю іноземного капіталу, приймає Правління НБУ.
До розгляду питання про реєстрацію банків на засіданні Правління НБУ або на засіданні Комісії кандидати на посади голови правління та головного бухгалтера комерційного банку проходять співбесіду з членами Комісії згідно з анкетою співбесіди. За відсутності осіб, які мають проводити співбесіду, їх замінюють особи, які тимчасово виконують їх службові обов’язки. Анкета проведеної співбесіди додається до пакета документів і для реєстрації банку, результати співбесіди враховуються при розгляді питання про реєстрацію банку.
Комісія з питань нагляду та регулювання діяльності банків при регіональному управлінні НБУ, а також Комісія Національного банку України приймає рішення про професійну придатність кандидатів на посади голови правління та головного бухгалтера з урахуванням загальної оцінки всіх поданих документів, передбачених відповідним Положенням, та ділових якостей рекомендованого кандидата.
Після прийняття Національним банком України відповідного рішення комерційному банку видається свідоцтво про реєстрацію.
Реєстрація комерційного банку здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ у місячний строк від дня одержання всіх передбачених документів. Рішення про реєстрацію комерційного банку доводиться до відома ради (спостережної ради) банку і регіонального управління НБУ за місцем розташування банку листом за підписом директора Департаменту реєстрації та ліцензування банків. До листа додається статут зареєстрованого банку, титульна сторінка якого засвідчена печаткою Національного банку України і підписом заступника Голови Правління. Статут банку прошивається і засвідчується на звороті печаткою Управління справами НБУ. Після реєстрації комерційного банку в регіональному управлінні Національного банку України за його місцезнаходженням відкривається кореспондентський рахунок, на який із тимчасового рахунку перераховуються зібрані кошти, що утворюють статутний капітал комерційного банку.
Процедура реєстрації банків за участю іноземного капіталу має свої особливості.
Банком за участю іноземного капіталу вважається банк за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, які придбали акції (частки в статутному капіталі) банку як при первинному розміщенні, так і на вторинному ринку.
Для реєстрації банку за участю іноземного капіталу окрім документів, перелічених вище, юридичною особою подаються:
1) рішення уповноваженого органу іноземного засновника, акціонера (учасника) про участь у створенні комерційного банку в Україні;
2) письмова згода контрольного органу країни, резидентом якої є іноземний засновник, на участь у створенні в Україні комерційного банку, якщо це передбачено законодавством країни іноземного засновника;
3) витяг з торговельного (банківського) реєстру країни, де іноземний засновник офіційно зареєстрований;
4) копії установчих документів іноземних засновників;
5) висновок іноземного аудитора про фінансовий стан засновників, підтверджений у встановленому порядку аудиторською фірмою (аудитором) України;
6) повідомлення керівництва центрального банку іноземної держави або уповноваженого органу про здійснення достатнього контролю за діяльністю своїх банків-засновників, учасників українського банку за участю іноземного капіталу та відповідна угода на участь у створенні банку на території України;
7) інформація обслуговуючого іноземного банку щодо платоспроможності іноземних засновників, які не є банками.
Вищезазначені документи, а також документи, що стосуються іноземного засновника, подаються мовою оригіналу з перекладами українською мовою. Вони мають бути засвідчені в нотаріальному порядку за місцем їх видачі і легалізовані в консульських установах України (якщо інше не передбачено міжнародними угодами).
Іноземним громадянином подаються такі документи:
1) підтвердження банку, в якому він має власний рахунок, про платоспроможність громадянина;
2) рекомендації не менше як двох іноземних юридичних осіб або громадян із відомою платоспроможністю.
Зазначені документи, а також документи, що стосуються іноземного громадянина, подаються мовою оригіналу з перекладами українською мовою. Вони повинні бути засвідчені в нотаріальному порядку за місцем їх видачі і легалізовані в консульських установах України (якщо інше не передбачено міжнародними угодами).
Законодавство передбачає, що перетворення діючого комерційного банку України в банк за участю іноземного капіталу здійснюється шляхом прийняття іноземних юридичних та фізичних осіб в акціонери (учасники) банку з поданням документів, передбачених Положенням. Рішення про перетворення діючого комерційного банку України в банк за участю іноземного капіталу приймається Правлінням Національного банку України.
У відповідності з «Принципами нагляду за іноземними філіями банків», розробленими в 1992 р. Базельським комітетом банківського нагляду (Швейцарія), якими керується і Національний банк України, останній розглядає установчі документи комерційного банку за участю іноземного капіталу лише при наявності таких обов’язкових умов:
а) попередньої згоди центрального банку країни, де зареєстрований іноземний засновник або звідки залучається іноземний капітал, на відкриття банків з іноземним капіталом на території України;
б) повної «прозорості» всіх засновників іноземних (спільних) банків з точки зору їх фінансової надійності, ділової репутації і попередження можливих спроб відмивання брудних грошей;
в) гарантії центрального банку іноземної держави стосовно того, що ним здійснюється належний нагляд за діяльністю своїх комерційних банків і що діяльність таких банків на території України не загрожуватиме інтересам їх вкладників та банків-кореспондентів.
Національний банк може відмовити в реєстрації комерційному банку у разі:
—порушення порядку створення банку;
—невідповідності установчих та інших документів, необхідних для реєстрації комерційного банку, законодавству України;
—незадовільного фінансового стану засновників (акціонерів, учасників), що загрожуватиме інтересам кредиторів банку;
— професійної непридатності рекомендованого керівництва банку;
— відсутності угоди про надання банку приміщення або договору оренди приміщення, придатного для розташування в ньому банківської установи.
У разі відмови в реєстрації банку кошти з тимчасового рахунку повертаються засновникам банку за їх заявою у тижневий строк. Рішення про відмову в реєстрації комерційного банку може бути оскаржено в судовому порядку.
