Аналіз психолого - педагогічних джерел з проблеми

Вітчизняними і зарубіжними ученими були описані різні характеристики пам’яті, її види, типи, особливості змінювання на різних стадіях онтогенетичного розвитку, а також засоби її формулювання.

Л.С.Виготським було відмічено, що в центрі свідомості дитини дошкільника стає саме пам'ять.

Конкретизуючи ідею Л. С. Виготського, О. М. Леонтьєв досліджував процес розвитку пам'яті у дошкільників, вивчаючи залежність процесу запам'ятовування від характеру діяльності випробовуваного. Він відмітив, що в дошкільному дитинстві діти можуть використовувати засоби запам'ятовування і відтворення, завдяки яким пам’ять стає опосередкованою і розвивається на початковому етапі з використанням зовнішніх засобів запам’ятовування, в розгорнотому виді, а потім переходить у внутрішній план [15, с. 187].

З. М. Істоміна вивчала розвиток довільної пам’яті в дошкільників у різних умовах. Дослідницею було встановлено, що в умовах гри діти здатні запам’ятати і відтворити більшу кількість слів, ніж в умовах лабораторного дослідження на запам’ятовування, оскільки у ході гри створюються сприятливі умови для того, щоб завдання дещо пригадати і запам’ятати вперше виникло перед дитиною, як самостійне і відповідно, виникли б передумови для розвитку процесів запам’ятовування і пригадування. Тому спеціальне вправляння процесів пам’яті виявляється особливо ефективним у тому випадку, якщо воно включене у процес гри [5, с. 310].

Тому, щоб привести до досягнення важливого для дитини результату, мнемічні процеси мають бути мотивованими. З. М. Істоміна виділила етапи розвитку довільної пам'яті у дошкільників: на першому етапі мети запам'ятати ще немає; на другому - присутня мнемічна мета, але дитина не використовує засоби запам'ятовування; на третьому етапі дитина починає застосовувати засоби запам'ятовування.

У дослідженні Н. А. Корнієнко вивчалася образна і словесна пам’ять у дошкільників в порівнянні, у вигляді упізнання і відтворення наочного і словесного матеріалу. Результати дослідження показали, що ефективність відтворення і упізнавання визначається характером матеріалу. З віком зростає регулююча роль слова в процесах пам’яті дошкільника. Темп розвитку образної і словесної пам’яті майже дорівнює темпу розвитку образної пам’яті. При опорі на зоровий, або слуховий образ, словесний матеріал відтворюється частіше. Найбільш сприятливим для запам’ятовування і упізнавання є умови, що забезпечують взаємодію двох сигнальних систем.

Вченими були досліджені різні аспекти розвитку і функціонування пам’яті у дітей дошкільного віку, було показано, що: розвиток пам'яті відбувається у вигляді переходу від мимовільних форм до довільних; дія запам'ятовування відбувається спочатку в зовнішньому плані, з опорою на предмети, потім у внутрішньому плані, з опорою на внутрішні дії

(О. М. Леонтьєв, П. І. Зінченко). На початкових етапах ця дія формується як пізнавальна, потім як мнемічна (Л. М. Житнікова, П. І. Зінченко). В дошкільному віці дитина може засвоїти такі прийоми запам’ятовування: смислове співвіднесення, смислове групування (З. М. Істоміна, А. Н. Бєлоус,

Н. В. Захарюта), схематизація (С. А. Лебедєва) класифікація (Л. М. Житникова).

Також було відмічено, що існує тісний зв'язок між образною і словесною пам'яттю, генетично первинною є образна пам’ять, з віком посилюється роль слова в процесах образної пам’яті, в старшому дошкільному віці рівень образної і вербальної пам'яті стає приблизно однаковим. Системний підхід

(П. К. Анохін, О. М. Бернштейн, С. П. Бочарова, Р. М. Грановська, Б. Ф. Ломов,

В. П. Зінченко, В. Я. Ляудіс, та ін.) намітив нові шляхи в дослідженні і розумінні пам’яті. Пам’ять стала усвідомлюватися не лише, як продукт психічної діяльності, але і як найважливіший чинник організаціії і регуляції пізнавальних процесів і діяльності в цілому. У роботах вчених підкреслюється роль пам’яті в організації інших психічних процесів, вказується, що пам’ять є компонентом будь - якої дії і містить в собі коди, еталони, способи діяльності.

Таким чином, подальша розробка питань розвитку пам’яті в дошкільному віці є необхідною ланкою у загальній системі розвитку дітей дошкільного віку. Розвиток системного аналізу пам'яті представляється одним з актуальних напрямів у створенні і впровадженні в практику ефективних способів розвитку пізнавальних процесів у дошкільному віці [15, с. 188-189].