Власний капітал, його функції та складові

Власний капітал показує частку майна підприємства, яка фінансується за рахунок коштів власників і власних засобів підприємства (ресурси, вкладені у власний капітал підприємства залишаються в його розпорядженні протягом довгострокового періоду). Власний капітал – це підсумок першого розділу пасиву балансу, тобто перевищення балансової вартості активів підприємства над його зобов’язаннями.

Для більшості вітчизняних підприємств основним елементом власного капіталу є статутний (номінальний) капітал – сума вкладів власників підприємства в його активи за номінальною вартістю згідно із засновницькими документами.

В окремих підприємств складовою власного капіталу є пайовий капітал. Ця стаття передбачена для кредитних спілок, споживчих товариств, колективних сільськогосподарських підприємств, житлово-будівельних кооперативів, в яких статутний капітал формується за рахунок пайових внесків. Пайовий капітал — це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві відповідно до установчих документів для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.

Згідно із законодавством України на кожному підприємстві, заснованому у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю тощо, повинен бути сформований резервний (страховий) капітал – це сума резервів, сформованих за рахунок чистого прибутку в розмірах, установлених засновницькими документами підприємства та нормативними актами.

Резервний капітал може використовуватися на такі основні цілі:

— покриття збитків суб'єкта господарювання;

— виплата боргів у разі ліквідації підприємства;

— виплата дивідендів (якщо величина резервів перевищує мінімально допустимий рівень);

— інші цілі, передбачені законодавством чи засновницькими документами.

До так званих капітальних резервів, тобто резервів, які створюються за рахунок капіталу власників (чи інших осіб), належать «додатковий капітал» та «капітал у дооцінках».

Капітал у дооцінках — сума дооцінки необоротних активів (об’єктів основних засобів і нематеріальних активів) і фінансових інструментів.

Додатковий капітал включає такі складові:

—емісійний дохід;

—вартість безкоштовно отриманих необоротних активів;

—сума капіталу, який вкладено засновниками понад статутний капітал;

—накопичені курсові різниці, які відповідно за національними положеннями (стандартами) відображаються у складі власного капіталу.

Ще одним елементом власного капіталу є нерозподілений прибуток (непокритий збиток). За цією позицією балансу відображається або сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку на­водиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

Неоплачений капітал —сума уставного капіталу, яка на дату реєстрації підприємства заявлена, але фактично не внесена засновниками. У балансі ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні величини власного капіталу.

За позицією «Вилучений капітал» відображається фактична собівартість відповідних корпоративних прав. Сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.

Сутність власного капіталу підприємства проявляється через його функції. На наш погляд, серед них можна виокремити такі основні:

1. Довгострокового фінансування —знаходиться у розпорядженні підприємства необмежено довго.

2. Функція заснування та введення в дію підприємства. Власний капітал у частині статутного є фінансовою основою для запуску в дію нового суб'єкта господарювання.

3. Функція відповідальності та гарантії. Статутний капітал є свого роду кредитним забезпеченням для кредиторів підприємства.

4. Захисна функція – показує, яке значення має власний капітал для власників.

5. Функція фінансування та забезпечення ліквідності. Внесками у власний капітал можуть бути грошові кошти, що, у свою чергу, підвищує ліквідність підприємства, з одного боку, та поте­нціал довгострокового фінансування, з іншого.

6. Фінансування ризику — власний капітал використовується для фінансування ризикованих інвестицій.

7. База для нарахування дивідендів і розподілу майна. Нарахування дивідендів, як правило, здійснюється за встановленою ставкою відповідно до частки акціонера (пайовика) в статутному капіталі. Аналогічним чином відбувається розподіл майна підприємства у разі його ліквідації чи реорганізації.

8. Функція управління та контролю. Згідно із законодавством власники підприємства можуть брати участь в його управлінні.

9. Рекламна (репрезентативна) функція. Солідний статутний капітал (власний капітал) підприємства створює підґрунтя для довіри до нього не тільки з боку інвесторів, а й з боку постачальників факторів виробництва і споживачів готової продукції.