Ознайомлення з даною темою студентові доцільно почати з вивчення методичних рекомендацій до теми 9, викладених в навчально-методичній розробці “Статистика підприємства з основами соціально-економічної статистики (основи соціально-економічної статистики)”, де наведені схеми і балансові ув'язування найважливіших національних рахунків, система цін, використовуваних у системі національних рахунків (СНР), розглянуті методи визначення ВВП. У рамках цієї навчально-методичної розробки розглядаються способи перерахунку ВВП у постійні (порівнянні) ціни, а також методики статистичного аналізу динаміки ВВП і інших макроекономічних агрегатів і впливу на неї різних факторів.
Перерахунок ВВП і аналогічних йому показників на рівні сектора, галузі економіки або регіону з поточних у постійні ціни необхідний для усунення впливу зміни цін на динаміку макроекономічних агрегатів. При цьому як постійні ціни приймаються ціни періоду, з яким здійснюється порівняння (тобто базисного періоду). Таким чином, макроекономічні агрегати базисного періоду не перераховуються в постійні ціни, оскільки вони уже виражені в них. У статистиці застосовують три основних способи переоцінки ВВП звітного періоду в постійні ціни:
1) спосіб дефлятування (полягає в діленні ВВП звітного періоду, вираженого в поточних цінах, на індекс-дефлятор ВВП):
2) спосіб подвійного дефлятування (передбачає одержання ВВП звітного періоду в постійних цінах як різниці валового випуску продуктів, послуг і проміжного споживання звітного періоду; при цьому попередньо валовий випуск і проміжне споживання перераховуються в постійні ціни, для чого валовий випуск звітного періоду в поточних цінах ділиться на індекс цін на елементи валового випуску, а проміжне споживання звітного періоду в поточних цінах ділиться на індекс цін на елементи проміжного споживання);
3) спосіб екстраполяції (полягає в множенні ВВП базисного періоду на індекс фізичного обсягу ВВП).
Динаміка ВВП вивчається індексним методом шляхом обчислення індексів вартості ВВП, фізичного обсягу ВВП і індекса-дефлятора ВВП (формули цих індексів і приклад їхнього розрахунку наведені в типовому рішенні завдання 2 попередньої теми.
Для проведення аналізу впливу окремих факторів на динаміку ВВП і інших макроекономічних агрегатів застосовуються моделі (взаємозв'язки) мультиплікативного типу (у них результативна ознака дорівнює добуткові декількох факторів, що впливають), у яких першим у ланцюжку факторів впливу виступає первинна ознака і кожні два сусідніх фактори при перемножуванні повинні давати показник, що має економічний зміст. Нижче наводяться основні дво- і трифакторні взаємозв'язки показників, що лежать в основі факторного аналізу динаміки макроекономічних агрегатів на рівні економіки країни в цілому, окремих секторів, галузей економіки і регіонів. У формулах використані наступні умовні позначення:
| валовий випуск продуктів і послуг |
 і 
| валовий (чистий) внутрішній продукт |
 і 
| валова (чиста) додана вартість |
 і 
| валовий (чистий) регіональний продукт |
| частка (питома вага) |
| чисті податки на виробництво й імпорт |
| чисті інші податки на виробництво |
| чисельність працівників або відпрацьований робочий час |
| рівень продуктивності праці (виробіток) |
| рівень фондоозброєності праці |
| рівень фондовіддачі |
| середня повна вартість основних фондів |
| надрядковий символ, що позначає належність показника до конкретного сектора, галузі або регіону |
Двофакторні взаємозв'язки:
а) для рівня економіки країни в цілому
, де 
;
для рівня сектора або галузі економіки
, де 
;
для рівня регіону
, де 
;
б) для рівня економіки країни в цілому
, де 
;
для рівня сектора або галузі економіки
, де 
;
для рівня регіону
, де 
;
в) для рівня економіки країни в цілому
, де 
;
для рівня сектора або галузі економіки
, де 
;
г) для рівня економіки країни в цілому
, де 
;
для рівня сектора або галузі економіки
, де 
;
для рівня регіону
, де 
.
Трифакторні взаємозв'язки:
а) для рівня економіки країни в цілому
, де 
і ;
для рівня сектора або галузі економіки
, де і ;
для рівня регіону
, де і ;
б) для рівня економіки країни в цілому
, де і 
;
для рівня сектора або галузі економіки
, де і ;
для рівня регіону
, де і 
;
в) для рівня економіки країни в цілому
, де 
і 
;
для рівня сектора або галузі економіки
, де і 
;
для рівня регіону
, де і 
;
г) для рівня сектора або галузі економіки
, де 
і 
;
для рівня регіону
, де і 
.
У випадку проведення факторного аналізу на основі двофакторної моделі застосовується наступна чотириетапна методика розрахунків способами абсолютних і відносних різниць, знайомими студентові з курсу теорії статистики, тема “Індекси” (методика показана на прикладі взаємозв'язку виду ):
1) визначається зміна результативної ознаки в грошовому вираженні (у нашому випадку – ВВП) під впливом усіх факторів разом:
,
або у відсотках 
;
2) визначається зміна результативної ознаки у грошовому вираженні, викликана впливом кількісного фактора, що стоїть першим у ланцюжку факторів, що впливають (у нашому випадку - ВВ):
,
або у відсотках 
;
3) визначається зміна результативної ознаки в грошовому вираженні, що пояснюється впливом якісного фактора (у нашому випадку – 
):
,
або у відсотках 
;
4) виконується балансова перевірка:
,
або у відсотках 
.
Для виконання факторного аналізу з використанням трифакторної моделі обчислення проводять у п'ять етапів за наступними формулами (на прикладі взаємозв'язку виду ):
1) визначається зміна результативної ознаки в грошовому вираженні (у нашому випадку – ВВП) під впливом усіх факторів разом:
,
або у відсотках ;
2) визначається зміна результативної ознаки в грошовому вираженні під дією першого з факторів, що впливають (у нашому випадку -):
,
або у відсотках 
;
3) визначається зміна результативної ознаки в грошовому вираженні під впливом другого з факторів, що впливають (у нашому випадку -):
,
або у відсотках 
;
4) визначається зміна результативної ознаки в грошовому вираженні під впливом третього з факторів, що впливають (у нашому випадку -):
,
або у відсотках ;
5) виконується балансова перевірка:
,
або у відсотках 
.
Приклади типових рішень
Завдання 1
Відомі наступні дані по економіці країни за два несуміжних роки (у постійних цінах, млрд.грош.од.):
| Вид Діяльності | Валовий випуск продуктів і послуг | Проміжне споживання | ||
| базисний рік | Звітний рік | базисний рік | звітний рік | |
| Виробництво продуктів і послуг – усього |  =
= 4250,9
|  =
= 10676,1
|  =
= 1949,4
|  =
= 4928,5
|
| у тому числі: | ||||
| – виробництво продуктів |  =
= 2196,0
|  =
= 5953,7
|  =
= 1198,1
|  =
= 3246,8
|
| – виробництво послуг |  =
= 2054,9
|  =
= 4722,4
|  =
= 751,3
|  =
= 1681,7
|
Визначте: 1) за кожний рік валову додану вартість (ВДС) кожного виду діяльності й у цілому по економіці країни; 2) загальну зміну ВДС у частині виробництва продуктів у звітному році в порівнянні з базисним роком (у млрд.грош.од. і у відсотках), у тому числі в зв'язку зі зміною: а) загального обсягу валового випуску (ВВ) економіки; б) частки валового випуску продуктів у загальному обсязі валового випуску економіки (
); в) частки ВДС у ВВ продуктів (
).
Розв’язання:
1) базисний рік, млрд.грош.од.:
;
;
,
або 
;
звітний рік, млрд.грош.од., розрахунок аналогічний:
;
;
;
2) 
; 
.
Висновок: ВДС у частині виробництва продуктів збільшилася під впливом усіх факторів на 1709 млрд.грош.од., або на 171,3%.
а) 
;
.
Висновок: ВДС у частині виробництва продуктів зросла на 1508,3 млрд.грош.од., або на 151,1%, у зв'язку зі збільшенням загального ВВ продуктів і послуг на 6425,2 млрд.грош.од. (10676,1–4250,9).
б) 
;
.
Висновок: ВДС у частині виробництва продуктів виросла на 199,2 млрд.грош.од., або на 20,0%, у зв'язку зі збільшенням частки виробництва продуктів (матеріальних благ) у загальному обсязі ВВ економіки на 4,11 процентні пункти (55,77%–51,66%).
в) 
;
.
Висновок: ВДС у частині виробництва продуктів виросла на 1,4 млрд.грош.од., або на 0,2%, у зв'язку зі збільшенням частки ВДС у валовому випуску продуктів на 0,03 процентного пункту (45,47%–45,44%).
Перевірка правильності виконаних розрахунків:
1709≈1508,3+199,2+1,4; 171,3≈151,1+20,0+0,1.
Таким чином, приріст ВДС у частині виробництва продуктів був досягнутий переважно за рахунок росту ВВ економіки (кількісного фактора) і в меншій мері за рахунок змін у видовій структурі ВВ економіки й у складі ВВ продуктів.
Завдання 2
Відомі наступні дані по галузі економіки: валовий випуск продуктів і послуг у базисному періоді – 4160 млн.грош.од., фізичний обсяг валового випуску продуктів і послуг виріс у звітному періоді в порівнянні з базисним періодом на 3,5%, частка проміжного споживання у валовому випуску в базисному і звітному періодах (у постійних цінах) – відповідно 56% і 55%.
Визначте: 1) валову додану вартість (ВДС) галузі за кожен період у постійних цінах; 2) загальну зміну ВДС, у тому числі внаслідок зміни: а) обсягу валового випуску продуктів і послуг; б) частки проміжного споживання у валовому випуску продуктів і послуг.
Розв’язання:
1) Спочатку визначаємо ВВ продуктів і послуг галузі в постійних цінах за кожен період:
(заданий за умовою).
Для одержання ВВ у звітному періоді застосовуємо спосіб екстраполяції:
;
Для обчислення валової доданої вартості можна використовувати два варіанти розрахунку:
, або 
,
де 
– проміжне споживання, 
– частка проміжного споживання у валовому випуску, тобто 
.
Скористаємося другим варіантом розрахунку:
2) в основі факторного аналізу лежить наступний взаємозв'язок макроекономічних агрегатів для рівня галузі економіки: ;
спочатку визначаємо зміну ВДС під впливом усіх факторів:
а) визначаємо зміну ВДС у зв'язку зі зміною ВВ продуктів і послуг (у даному випадку збільшенням на 145,6 млн.грош.од.):
б) визначаємо зміну ВДС у зв'язку зі зміною частки проміжного споживання у валовому випуску продуктів і послуг (у даному випадку зниженням частки на 1 процентний пункт), при цьому можливі два підходи:
перший підхід: якщо в розрахунку використовувати , то слід звернути увагу на те, що цей фактор утворить з першим фактором (ВВ) інший взаємозв'язок: 
; тому обчислення можна виконати так:
оскільки і є протилежними показниками (тобто в сумі вони дають 1, або 100%), то скорочення проміжного споживання на 43,056 млн.грош.од. за рахунок зниження на 1 процентний пункт означає збільшення ВДС на таку ж величину за рахунок аналогічного росту ;
другий підхід: якщо в розрахунку використовувати , те обчислення можна виконати так:
таким чином, обидва підходи рівнозначні і відрізняються тільки знаком отриманої величини.
Перевірка правильності виконаних розрахунків:
у млн.грош.од. 
; у відсотках 
.
Завдання 3
Є наступні дані по сектору економіки в поточних цінах за два роки:
| Показник | Базисний рік | Звітний рік |
| Валовий випуск продуктів і послуг (ВВ), млрд.грош.од. | 1586,2 | 1711,5 |
| Проміжне споживання (ПП), млрд.грош.од. | 824,8 | 864,3 |
| Відпрацьовано працівниками людино-днів (Т), тис. | 6344,8 | 6223,6 |
Ціни на продукти і послуги, що входять до складу валового випуску і проміжного споживання, виросли в звітному році в порівнянні з базисним роком відповідно на 14,6% і 18,7%.
Визначте: 1) валову додану вартість (ВДС) сектора за кожний рік у поточних і постійних цінах; 2) зміну ВДС у постійних цінах (у млрд.грош.од. і відсотках) за рахунок: а) зміни кількості відпрацьованого часу; б) зміни рівня продуктивності праці; в) зміни частки ВДС у ВВ.
Розв’язання:
1) 
;
для перерахування ВДС звітного періоду в постійні ціни потрібно використовувати спосіб подвійного дефлятування:
2) в основі факторного аналізу лежить наступний взаємозв'язок макроекономічних агрегатів для рівня сектора економіки: ;
Висновок: під впливом усіх факторів ВДС сектора економіки зросла на 3,9 млрд.грош.од., або на 0,5%;
а) 
Висновок: у зв'язку зі скороченням відпрацьованого працівниками сектора економіки робочого часу на 121,2 тис.людино-днів ВДС зменшилася на 14,5 млрд.грош.од., або на 1,9%.
б) 
Висновок: у зв'язку зі зниженням рівня продуктивності праці працівників сектора економіки (з 0,25 тис.грош.од./людино-день до 0,24 тис.грош.од./людино-день) ВДС зменшилася на 30,0 млрд.грош.од., або на 3,9%.
в) 
Висновок: у зв'язку зі збільшенням частки ВДС у валовому випуску продуктів і послуг (з 48,0% до 51,2%) ВДС сектора економіки виросла на 48,4 млрд.грош.од., або на 6,3%.
Перевірка правильності виконаних розрахунків:
у млрд.грош.од. 
;
у відсотках 
.
