Вивчення теми студент повинен розпочати зі з'ясування способів розрахунку середніх цін. У залежності від вихідної інформації обчислення середньої ціни товару або групи однорідних товарів (
) проводиться такими способами:
1) за середньою арифметичною простою (при наявності даних про ціни тільки на дві дати – на початок і кінець періоду);
2) за середньою хронологічною, якщо задані дані про ціни на кілька дат, проміжки між якими рівні;
3) за середньою із середніх (середньою арифметичною зваженою із середніх арифметичних простих), якщо задані дані про ціни на кілька дат, проміжки між якими нерівні;
4) за середньою арифметичною зваженою (при цьому як ваги можуть виступати різні показники):
а) якщо як ваги наведені дані про кількість проданого товару (
), по формулі:
,
де 
– ціна одиниці товару;
б) якщо як ваги задані питомі ваги кожного виду однорідних товарів у загальному обсязі продажів (
) або питомі ваги чисельності населення окремих адміністративно-територіальних одиниць у загальній чисельності населення (
) у коефіцієнтній формі, по формулі:
або 
;
5) за середньою гармонічною зваженою (при цьому в ролі ваг можуть виступати різні показники):
а) якщо як ваги задана вартість (виторг від реалізації) товарів (
), по формулі:
;
б) якщо як ваги використовуються дані про тривалість періодів, протягом яких ціни зберігалися на даному рівні, (
), по формулі:
.
Зміна середньої ціни конкретного товару відбувається під впливом двох факторів, відомих студентові з теорії статистики, і може бути виміряна за допомогою наступних взаємозалежних загальних індексів:
1) індексу середньої ціни змінного складу (
):
;
2) індексу середньої ціни постійного складу (
): 
;
3) індексу середньої ціни структурних зрушень (
):
.
Динаміка цін і тарифів по сукупності товарів і послуг відслідковується за допомогою індексів цін:
1) загального індексу цін Г.Пааше, побудованого за агрегатною і середньою гармонічною формулами:
,
де 
– індивідуальний індекс цін (
);
2) загального індексу цін Е.Ласпейреса, побудованого за агрегатною і середньою арифметичною формулами:
,
а також за модифікованою формулою 
,
де – поточний (звітний) період;
3) загального індексу цін М.Еджворта, застосовуваного в територіальних зіставленнях:
,
де 
і 
– ціна товару відповідно в порівнюваному регіоні (або країні) А і базисному регіоні (або країні) Б, – загальна кількість конкретного товару в регіонах (країнах) А і Б, тобто 
.
Студентові необхідно звернути увагу на те, що в статистичній практиці індекс цін Пааше розглядається як індекс-дефлятор валового внутрішнього продукту (ВВП), тобто індекс, що враховує зміну не тільки споживчих цін на товари і платні послуги, що придбаваються населенням (власне кажучи, цін кінцевого споживання), але і зміну оптових цін, а, отже, характеризує загальну динаміку цін і тарифів в економіці країни. У цьому індексі агрегат 
являє собою ВВП країни, причому агрегат 
називають номінальним ВВП (це ВВП звітного періоду в поточних цінах), а агрегат 
– реальним ВВП (це ВВП звітного періоду в цінах базисного періоду, тобто постійних цінах). Тому індекс-дефлятор можна інакше визначити діленням індексу вартості ВВП (
) на індекс фізичного обсягу ВВП (
). Індекс-дефлятор відповідає на запитання, як у середньому змінилися ціни на товари і послуги в звітному періоді в порівнянні з базисним.
Індекс цін Ласпейреса використовується насамперед для характеристики динаміки споживчих цін на фіксований набір товарів і платних послуг, що включаються в споживчий кошик, при незмінній структурі споживання. Тому цей індекс називають індексом споживчих цін, або (у статистиці рівня життя населення) індексом вартості життя. Він показує подорожчання або здешевлення споживчого кошика в результаті зміни цін на товари і послуги, що до нього включаються (у скільки разів товари і послуги базисного періоду стали дорожчими або дешевшими внаслідок зміни цін на них у звітному періоді).
Інфляція – процес зниження купівельної спроможності грошей, провокований ростом цін на товари і послуги. Для статистичного виміру інфляційних процесів, крім індексу-дефлятора й індексу споживчих цін, застосовуються:
1) індекс купівельної спроможності національної грошової одиниці (
), що є величиною, оберненою до індексу цін:
а) для виміру рівня інфляції на всьому ринку товарів і послуг країни або регіону його визначають, виходячи з індексу-дефлятора:
;
б) для виміру рівня інфляції на споживчому ринку товарів і платних послуг для населення його визначають, виходячи з індексу споживчих цін:
;
2) норма інфляції (
), що показує, на скільки відсотків змінився рівень інфляції:
,
де 
і 
– базисні індекси-дефлятори відповідно за звітний (
) і попередній (
) періоди, 
– ланцюговий індекс-дефлятор;
3) і ндекс-дефлятор, отриманий на основі рівняння обміну (кількісної теорії грошей):
,
де 
– індекс грошової маси в обігу, 
– індекс швидкості обігу грошей, 
– індекс товарної маси (індекс фізичного обсягу ВВП);
4) коефіцієнт еластичності росту споживчих цін від зростання грошових доходів населення (
), що показує, на скільки відсотків зміняться споживчі ціни при зміні грошових доходів на 1%:
.
Приклади типових рішень
Завдання 1
Відомі наступні дані про продаж двох товарів у регіонах А и Б:
| Товар, регіон | Кількість проданого товару, тонни | Ціна однієї тонни, грош.од. |
| Товар 1: | ||
| Регіон А | ||
| Регіон Б | ||
| Товар 2: | ||
| Регіон А | ||
| Регіон Б |
Визначте загальний територіальний індекс цін, вважаючи базою порівняння регіон Б.
Розв’язання:
.
Висновок: ціни на товари 1 і 2 у регіоні А в середньому на 4,8% вищі за ціни на ці ж товари в регіоні Б.
Завдання 2
Відомі наступні дані по регіону про валовий регіональний продукт (ВРП) і середню чисельність населення:
| Показник | Базисний рік | Звітний рік |
| Номінальний ВРП, млн.грош.од. |  = 7595,0
|  = 7912,5
|
| Реальний ВРП, млн.грош.од. |  = 7595,0
|  = 7256,4
|
| Середня чисельність населення, тис.осіб | 2170,6 | 2110,9 |
Визначте: 1) індекс вартості ВРП (номінального ВРП); 2) індекс фізичного обсягу ВРП (реального ВРП); 3) індекс-дефлятор ВРП; 4) індекс купівельної спроможності грошової одиниці; 5) індекс виробництва реального ВРП на душу населення.
Розв’язання:
1) 
;
2) 
;
3) 
,
або 
;
4) 
;
5) 
Завдання 3
Ціни на продукти і послуги, що входять до складу ВВП, виросли в порівнянні з груднем попереднього року: у січні – на 2,2%, у лютому – на 1,3%.
Визначте норму інфляції.
Розв’язання:
або
Висновок: рівень інфляції в лютому в порівнянні із січнем знизився на 0,88%.
Завдання 4
Індекс споживчих цін на товари і платні послуги склав у вересні 107,4% (стосовно грудня минулого року). У вересні в порівнянні з груднем минулого року грошова маса в обігу виросла на 15,8%.
Визначте коефіцієнт еластичності росту споживчих цін від росту грошової маси в обігу.
Розв’язання:
.
Висновок: при збільшенні грошової маси в обігу на 1% спостерігається ріст цін на товари і послуги на 0,47%.
