Схема електричного кола для проведення експерименту наведена на рис.9.6.
Рисунок 9.6 – Схема кола для вимірювання активної потужності
Прилади, що використовуються:
– вольтметри, 
і 
з межами вимірювання за струмом 5А; за напругою 300 В;
– амперметри 
з межами вимірювання 5А;
– вольтметр 
з межею вимірювання 250 В;
– трифазний кіловатметр та вимірювач коефіцієнта потужності.
Як активне навантаження використовують лампи розжарювання.
Порядок проведення експерименту
1) Зібрати коло, наведене на рис.9.6.
2) Виміряти потужності при симетричному та несиметричному активному навантаженні для двох значень лінійного струму. Навантаження змінювати ламповими реостатами. Результати занести до табл. 9.1.
3) У двох фазах послідовно з лампочками увімкнути індуктивність і ємність. При двох значеннях лінійного струму виміряти активну потужність і 
. Результати записати в табл. 9.1.
Таблиця 9.1-Результати замірів
| Характер навантаження | Виміряно | Обчислено | |||||
| I, A | U, В | P, кВт | cosφ | P1, Вт | P2, Вт | P, Вт | |
| Симетричне активне | |||||||
| Несиметричне активне | |||||||
| Несиметричне різнорідне |
Обробка результатів вимірювань
За показаннями однофазних ватметрів обчислити активну потужність кола та порівняти її з показаннями трифазного кіловатметра.
Зробити висновки.
Контрольні питання
1) У яких випадках та за якими схемами можна виміряти активну потужність трифазної системи одним однофазним ватметром?
2) З яких міркувань вибирають величину опорів додаткових резисторів до однофазного ватметра для утворення штучної нейтральної точки?
3) Коли для вимірювання активної потужності трифазної системи можна користуватися схемою двох однофазних ватметрів?
4) При яких умовах два однофазних ватметра, включених для вимірювання активної потужності трифазної системи, дають однакові показання?
5) Скільки зажимів має трифазний ватметр?
6) Як виміряти коефіцієнт потужності трифазного приймача?
Лабораторна робота 10
Перехідні процеси в лінійних електричних колах
Мета роботи: експериментально дослідити характер перехідного процесу при заряді та розряді конденсатора та можливість регулювання його тривалості зміною параметрів кола.
Стислі теоретичні довідки
У електричних колах можуть відбуватися включення та відключення окремих віток, короткі замикання будь-яких ділянок, різного роду переключення, раптові зміни параметрів, відключення усього кола від джерела електричної енергії взагалі або підключення до нього. У результаті таких перетворень, що називаються комутаційними або просто комутаціями, в колі виникають перехідні процеси. Вважають, що процес комутації проходить миттєво, а практична тривалість перехідних процесів в різних колах – від часток секунд до декількох секунд, теоретично ж – це безмежно великий час.
Час перехідного процесу починається з моменту комутації t=0. Мить часу безпосередньо перед комутацією позначають „0-”, а відразу після комутації – „0+”.
Після комутації змінюється енергія індуктивних (
) та ємнісних (
) елементів. Потужності джерел електричної енергії, від яких реактивні елементи отримують енергію,
або 
.
Із співвідношень для потужностей бачимо: для того, щоб енергія індуктивних та є ємнісних елементів могла змінитися миттєво (
), джерела повинні володіти безмежно великою потужностю (
).
Для існуючих джерел 
і 
миттєво змінитися не можуть, а отже, не можуть змінитися миттєво струм в вітці та напруга на ємності. Це й стверджується в двох законах комутації, які використовуються для розрахунку перехідних процесів.
Перший закон комутації: струм в вітці з індуктивністю не може змінитися стрибком:
.
Розрахувати перехідний процес – це означає визначити аналогічні вирази, згідно з якими змінюються струми та напруги під час перехідного процесу. Як приклад розглянемо коло, що представлено на рис.10.1.
 |
Рисунок 10.1 – Електричне коло з постійною напругою для
заряду та розряду конденсатора
Заряд конденсатора
У положенні I перемикача S відбувається заряд конденсатора. Рівняння, складене за другим законом Кірхгофа для цього кола, буде відповідати будь-якій миті часу перехідного процесу:
. (10.1)
Ураховуючи, що 
, це рівняння можна записати:
. (10.2)
Класичний метод розрахунку перехідних процесів полягає в інтегруванні диференційних рівнянь, що зв’язують струми та напруги кола. Рівняння (10.2) вирішується відносно напруги та конденсаторі 
. Повний інтеграл цього рівняння роздивляється як сума приватного рішення неоднорідного рівняння плюс загальне рішення однорідного. Згідно з цим струми і напруги під час перехідного процесу можуть бути представлені двома складовими: примушеною та вільною. Примушена складова 
для нашого рівняння виходить як частинне рішення неоднорідного рівняння при 
(
):
Це та напруга на конденсаторі, яка установлюється на його обкладинках після закінчення перехідного процесу (нове стале значення).
Вільна складова UCсв є загальне рішення однорідного диференційного рівняння 
,
де А – постійна інтегрування, а 
- корінь характеристичного рівняння, складеного для кола рис. 10.1.
.
Вільні складові струмів та напруг під час перехідних процесів виникають за рахунок енергій 
і 
, накопичених реактивними елементами, і природно, що по закінченні перехідних процесів вони завжди прямують до нуля.
Вираз для повної напруги на конденсаторі під час перехідного процесу визначиться як сума примушеної і вільної складових:
(10.3)
Постійну інтегрування А визначають з початкових умов – значень струмів та напруг на індуктивних та ємнісних елементах при t=0.
Напруга на конденсаторі в нашому колі до комутації дорівнювала нулю 
; на основі другого закону комутації в першу мить після комутації (перехідний процес вже почався) вона теж буде дорівнювати нулю, тобто
Тоді рівняння (10.3.), що описує стан кола під час перехідного процесу, для 
можна записати:
звідки 
Після цього запишемо кінцеве рівняння:
. (10.4)
Величина 
, яка має розмірність часу, позначається 
і називається постійною часу – кола, - це час, протягом якого вільні складові струму або напруги зменшуються в 
разів порівняльно зі своїми початковими значеннями.
Величина, зворотна постійній часу, 
називається коефіцієнтом затухання. Вільна складова напруги (або от уму) затухає тим повільніше, чим більше постійна часу 
і чим менше коефіцієнт затухання 
.
Величина постійної часу, а отже й тривалість перехідного процесу, визначається лише параметрами кола. Практично перехідний процес закінчується за час, рівний (4-5) . Дотична, проведена до кривої Uc(t) на початку координат або будь-якої іншої точки відсікає на горизонтальній осі відрізок, за масштабом часу рівний постійній часу .
Вираз для струму під час перехідного процесу можна отримати, диференціюючи вираз (4):
. (10.5)
На рис.10.2 зображені графіки Uc(t) і ic(t) під час заряду конденсатора.
 |
Рисунок 10.2 – Графіки зміни напруги та струму під час
перехідного процесу при заряді конденсатора
Враховуючи, що в рівнянні (10.1) 
, можна рівняння записати: 
і вирішити відносно струму, визначивши його примушену і вільну складові.
Розряд конденсатора
Якщо після заряду конденсатора вимикач S перевести в положення II, почнеться перехідний процес розряду конденсатора. Рівняння (10.1) і (10.2) для цього випадку будуть відрізнятися лише додатковим опором R2:
; 
.
Примушена складова напруги в цьому разі буде дорівнювати нулю: 
, тому що перехідний процес скінчиться повним розрядом конденсатора, Тоді вираз для повної напруги та конденсаторі при перехідному процесі
.
Напруга на конденсаторі до початку перехідного процесу була рівною напрузі, прикладеній до кола, враховуючи її закон комутації:
,
звідки 
.
Кінцевий вираз напруги на конденсаторі під час розряду
. (10.6)
Постійна часу кола розряду 
більше постійної часу кола заряду, тому тривалість перехідного процесу при розряді конденсатора буде більша. Вираз для струму під час розряду
. (10.7)
На рис.10.3 наведені графіки напруги і струму при розряді конденсатора.
 |
Рисунок 10.3 – Графіки струму та напруги під час перехідного
процесу при розряді конденсатора
При заряді конденсатора енергія джерела перетворюється в енергію електричного поля конденсатора і в теплову на активному опорі, при розряді уся енергія електричного поля конденсатора перетворюється в теплову на активних опорах в колі розряду.
Час перехідних процесів малий, але з ним треба рахуватися в багатьох випадках електротехнічної практики.
В енергетиці – це режими, в електроприводах – режими пуску та гальмування, регулювання швидкості електродвигунів, робота різноманітних систем керування, в електроніці – розробка численних перетворюючих приладів і т. п.
