Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—лово до слова - зложитьс€ мова. –озвиток лксичноњ компетенц≥њ




–озвиток лксичноњ компетенц≥њ

ѕоповнювати словниковий запас д≥тей словами-назвами предмет≥в, €вищ, д≥й, ознак.

«багачувати словник д≥тей синон≥мами, актив≥зувати њх уживанн€, вчити за завданн€м добирати де€к≥ з них: влучати - вц≥л€ти, гн≥ватис€- сердитис€.

”чити добирати слова протилежного значенн€ (антон≥ми): забутиЧ згадати, починати - к≥нчати.

«вернути увагу на слова, котр≥ вимовл€ютьс€ однаково, але мають р≥зне значенн€ (омон≥ми): п≥вники (кв≥ти) ≥ п≥вники (птахи), повертати (голову) ≥ повертати (р≥ч).

–озширювати знанн€ ≥ розум≥нн€ багатозначних сл≥в: сн≥г падаЇ, м'€ч падаЇ, св≥тло падаЇ; дерева скидають лист€, € скидаю пальто.

–озширювати запас прикметник≥в ≥ присл≥вник≥в, що характеризують зовн≥шн≥сть, риси, повед≥нку людини ≥ тварин, властивост≥ предмет≥в. ”чити добирати сп≥льно з вихователем д≥Їслова, прикметники до ≥менник≥в ≥ навпаки, присл≥вники до д≥Їсл≥в ≥ навпаки: в≥тер дме, пов≥ваЇ, гул€Ї, ущух; настр≥й веселий, сумний, гарний; од€гатис€ швидко, охайно, чепурно, недбало, повол≥. —тимулювати образне вживанн€ сл≥в: умиватис€ росою, сонце викотилос€, в≥тер заснув.

ѕоповнювати словник узагальнюючими словами (видовими пон€тт€ми): природа, профес≥€, рослини.

”чити розр≥зн€ти предмети, ≥стоти, €вища за характерними ознаками: магазин - книжковий, овочевий, молочний, хл≥бний.

ќзнайомити з де€кими фразеолог≥змами: мокрий з н≥г до голови; голодний €к вовк; тут €к тут; з ус≥х сил.

¬иховувати у д≥тей стил≥стичне чутт€ (де ≥ €к вживати ц≥ слова). Ќаприклад, дл€ пор≥вн€нн€: баз≥кати - прип≥й; гепнутис€ ~ упасти; ревти - плакати.

–озвивати ≥нтерес д≥тей до незнайомих та малознайомих сл≥в.

” св≥т≥ звук≥в

(розвиток фонетичноњ компетенц≥њ)

–озвивати вм≥нн€ правильно ≥нтонувати р≥зн≥ типи речень (розпов≥дн≥, питальн≥, окличн≥), дотримувати пауз в к≥нц≥ речень.

”чити робити лог≥чний наголос у реченн≥, вид≥л€ючи потр≥бне слово голосом. ¬ид≥л€ти голосом звертанн€ та вставн≥ слова.

”чити вимовл€ти звуки, €к≥ д≥ти часто плутають: з -с, с - ш, ч - ц, х- ф, хв Ч кв, ж - ш, ж - з, л - р.

ѕривчати в≥дчувати риму й римувати слова, в тому числ≥ ≥мена: в≥нок - танок, √аннус€ -  атрус€, јнтосик - ћиросик.

” крањн≥ граматики

(розвиток граматичноњ компетенц≥њ)

¬правл€ти у вживанн≥ ≥менник≥в у родовому в≥дм≥нку однини ≥ множини: назв плод≥в (апельсина), њж≥ (торта, борщу), €вищ природи (дощу, сн≥гу), назв взутт€ ≥ од€гу (туфель, пальт); сл≥в, €к≥ завжди мають форму множини (гольф≥в, макарон≥в, колготок), у вживанн≥ нев≥дм≥нюваних денник≥в (поњхали на метро, грали в лото).

”чити правильно вживати форму однини ≥менник≥в Ч назв взутт€: сандал€ (ж≥н. р≥д), босон≥жка (ж≥н. р≥д).

¬правл€ти у вживанн≥ ≥менник≥в Ч назв людей за фахом: пас≥чник, пожежник, л≥кар, кобзар, продавець, футбол≥ст, п≥ан≥ст.

¬правл€ти в утворенн≥ ≥менник≥в Ч назв мал€т тварин (кр≥ль - кролен€, грак - грачен€, к≥нь Ц лоша, корова - тел€), в тому числ≥ з пестливими суф≥ксами (лебед€тко - лошатко).

”творювати ≥менники Ч назви тварин ж≥ночого роду в≥д ≥менник≥в чолов≥чого роду ≥ навпаки: вовк - вовчий, кр≥т - кротиха, гуска - гусак, ≥ндичка ~ ≥ндик).

”чити утворювати слова ≥з здр≥бн≥ло-пестливим суф≥ксами та суф≥ксами згруб≥лост≥, негативноњ оц≥нки: в≥дерце, деревце, хл≥бець, вовчисько, в≥трисько) жарт≥влив≥ слова: цибайлик, помагайлик, слова Ч назви вигаданих ≥стот: луговик, домовик.

¬правл€ти у вживанн≥ сл≥в Ч назв прим≥щень: њдальн€ розд€гальн€, вбиральн€, свинарник, пташник; сл≥в, утворюваних за допомогою однакових суф≥кс≥в: серветниц€, лисиц€, зал≥зниц€, труд≥вниц€.

”чити утворювати д≥Їслова типу накупатис€ настрибатис€; недоспати, недоказати, недомалювати;перестрибнути, переб≥гти, допити.

¬правл€ти в утворенн≥ д≥Їсл≥в протилежного значенн€ за допомогою преф≥кс≥в: заб≥гти - виб≥гти, зв'€зати - розв' €зати.

¬правл€ти в узгодженн≥ прикметник≥в з ≥менниками середнього роду: у новому пальт≥, на синьому мор≥; з нев≥дм≥нюваними ≥менниками: маленький (а) кенгуру, на зеленому такс≥; з ≥менниками, що мають форму т≥льки множини: бабусин≥ окул€ри, б≥л€ тих дверей; з≥менниками у кличн≥й форм≥: дорога мамусю, любий котику.

¬правл€ти у вживанн≥ прикметник≥в типу тат≥в, т≥тчин, лисиччин; темний - темн≥с≥нький, гарний - гарн≥с≥нький, смачний - пресмачний.

”чити вживати присл≥вники з р≥зними суф≥ксами ≥з значенн€м пестливост≥ (гарненько, тепленько); присл≥вники типу щол≥та, щодн€.

¬правл€ти у вживанн≥ та узгодженн≥ к≥льк≥сних та пор€дкових числ≥вник≥в з ≥менниками: п'€ть морквин, перше в≥кно.

¬правл€ти в узгодженн≥ займенник≥в з ≥менниками: нашого майданчика, жодного разу, ус€к≥ ≥грашки.

”чити вп≥знавати сп≥льнокоренев≥ слова: клей - клењти, €блуко - €блучний, мороз - морозити - мороз€ний - морозиво, самост≥йно та за завданн€м виховател€ добирати так≥ слова.

¬правл€ти у складанн≥ простих поширених речень з прикметниками, означенн€ми ≥ присл≥вниками (¬л≥тку € був у бабус≥. ћен≥ подарували нову л€льку); у вживанн≥ складних речень ≥з сполучниками: а, але, ≥... ≥, тоЕто, адже, €кщо, бо, тому що, коли тощо.

”чити вживати вставн≥ слова: мабуть, здаЇтьс€, певне; пор≥вн€льн≥ звороти ≥з сполучниками: мов, немов,

‘ормуванн€ граматичного ладу мовленн€ в структур≥ реченн€:

а) узгодженн€ п≥дмета з присудком у род≥ й числ≥;

б) узгодженн€ означенн€ з означуваними словам (Ѕ≥л€ будинку росте висока береза. ћи п≥д≥йшли до глибокого озера. ƒ≥ти граютьс€ новими ≥грашками.);

в) вживанн€ р≥зних д≥Їсл≥вних форм в ус≥х типах речень Ч розпов≥дних, питальних ≥ спонукальних. (—ьогодн≥ ми п≥демо на прогул€нку в парк.  оли ви нам розкажете нову казку? Ќе зривайте конвал≥й! ’ай вони цв≥туть).

ЌавчаЇмос€ грамоти

«авданн€ ≥ зм≥ст:

Ј ознайомленн€ з одиниц€ми мови ≥ засвоЇнн€ нових пон€ть: слово, реченн€, звук (голосн≥, приголосн≥ мТ€к≥ й тверд≥), склад, буква (л≥тера);

Ј оволод≥нн€ мовно-звуковим анал≥зом ≥ синтезом.

–обота з≥ словом та реченн€м. ƒати загальне у€вленн€ про слово, познайомити з пон€тт€ми Ђслова-назви предмет≥вї, Ђслова-назви д≥й з предметамиї, Ђслова-назви ознак предмет≥вї, вчити ставити запитанн€ до сл≥в (хто? що? що робить? €кий? €ка? €ке?), стимулювати до вживанн€ пон€ть Ђслова-назваї, Ђслова-д≥њї, Ђслова-ознакиї. ƒати у€вленн€ про довг≥ та коротк≥ слова (к≥т Ц кошен€ - кошен€тко).

«акр≥пленн€ у€вленн€ про ре≠ченн€ €к одиницю мовленн€. ¬п≥знаванн€ речень у зв'€зних висловлюванн€х, що складаютьс€ з двох-трьох речень. (ћал€та граютьс€. ќленка стрибаЇ через скакалку. ƒмитрик њде на машин≥).

¬чити визначати посл≥довн≥сть сл≥в у реченн≥, п≥драховувати њх к≥льк≥сть; самост≥йно складати реченн€ за граф≥чними схемами, предметами, картинками. ‘ормуванн€ вм≥нн€ чути й вид≥л€ти окрем≥ слова з речень, що складаютьс€ з двох-чотирьох сл≥в- повно≠значних частин мови (ћама пошила Ќ≥н≥ платт€. ћиколц≥ подарували мТ€ч). ¬чити складати реченн€ з прийменниками ≥ сполучниками (словами-пом≥чниками ). ¬чити зображати схему до реченн€. —кладанн€ речень за сюжетними малюнками. —кладанн€ речень ≥з заданою к≥льк≥стю сл≥в.

–обота над звуками мови. «акр≥плювати ум≥нн€ часткового звукового анал≥зу сл≥в: вп≥знаванн€ окремих звук≥в (голосних ≥ приголосних) на початку, в к≥нц≥ та середин≥ заданого слова; доб≥р сл≥в ≥з заданим звуком (самост≥йний та на основ≥ пропонованих предметних малюнк≥в); встановленн€ посл≥довност≥ звук≥в у мовленому слов≥ нейтральними ф≥шками. ƒати практичне у€вленн€ про голосн≥, приголосн≥ (мТ€к≥ й тверд≥) звуки; познайомити з њх умовним позначенн€м. ѕродовжувати вчити робити звуковий анал≥з: розр≥зн€ти на слух та ≥нтонац≥йно вид≥л€ти звуки в слов≥, визначати посл≥довн≥сть звук≥в у словах р≥зноњ звуко-складовоњ структури, давати характеристику звук≥в за допомогою умовних ф≥шок (ќ Ц голосний; - твердий приголосний; = мТ€кий приголосний) та усно - без ф≥шок (на к≥нець навчального року).

‘ормуванн€ практичного у€вленн€ про склад (злитт€ приголосного з голосним). ѕод≥л на склади сл≥в р≥зноњ складовоњ структури: двоскладових без зб≥гу приголосних на меж≥ складопод≥лу (мама, л≥то, гриби, лимон); трискладових з в≥дкритими складами (малина, калина); односкладових (к≥т); багатоскладових з р≥зною складовою структурою (велосипед, метро). ¬правл€нн€ у поскладовому промовл€нн≥ л≥чилок, пот≥шок, в≥рш≥в. ¬чити визначати к≥льк≥сть склад≥в у слов≥. ƒати у€вленн€ про наголошений склад, наголос; вчити визначати наголошений складу в мовленому слов≥. ќзнайомити практично з пон€тт€м наголосу, звернути увагу на випадки перенесенн€ його в р≥зних формах сл≥в: .чка - качкику, ка - за рурука

ќзнайомленн€ з буквами. Ќавчанн€ читанн€. «асвоЇнн€ букв, €к≥ позначають голосн≥ звуки (а, о, е, у, и, ≥) та букв, €к≥ позначають приголосн≥ звуки (м, н, н´, л, л´, в, с, с´, т, т´, к).

≈лементарний звуко-буквений анал≥з сл≥в: посл≥довне називанн€ звук≥в слова, викладанн€ його з букв розр≥зноњ азбуки, називанн€ букв (алфав≥тними назвами).

Ќавчанн€ основного способу читанн€ - злитим прочитуванн€м двох букв, що позначають сполученн€ приголосного з голосним (злитт€).

‘ормуванн€ початкових ум≥нь читанн€ склад≥в (сл≥в) ускладненоњ структури типу ѕ√ѕ Ч рак, сон; ѕ' √ѕ Ч л≥с, с≥в. „итанн€ двоскладових сл≥в найпрост≥шоњ структури: оса, мама, тато.

„итанн€ трискладових сл≥в ≥з пр€мих склад≥в Ч лимони, молоко та двоскладових сл≥в типу л≥так, столи. ”св≥домленечитанн€ речень з 3 Ц 5 сл≥в. ≤нтонуванн€ речень Ч розпов≥дних ≥ питальних.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 533 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

542 - | 434 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.