Розвиток лксичної компетенції
Поповнювати словниковий запас дітей словами-назвами предметів, явищ, дій, ознак.
Збагачувати словник дітей синонімами, активізувати їх уживання, вчити за завданням добирати деякі з них: влучати - вціляти, гніватися- сердитися.
Учити добирати слова протилежного значення (антоніми): забути— згадати, починати - кінчати.
Звернути увагу на слова, котрі вимовляються однаково, але мають різне значення (омоніми): півники (квіти) і півники (птахи), повертати (голову) і повертати (річ).
Розширювати знання і розуміння багатозначних слів: сніг падає, м'яч падає, світло падає; дерева скидають листя, я скидаю пальто.
Розширювати запас прикметників і прислівників, що характеризують зовнішність, риси, поведінку людини і тварин, властивості предметів. Учити добирати спільно з вихователем дієслова, прикметники до іменників і навпаки, прислівники до дієслів і навпаки: вітер дме, повіває, гуляє, ущух; настрій веселий, сумний, гарний; одягатися швидко, охайно, чепурно, недбало, поволі. Стимулювати образне вживання слів: умиватися росою, сонце викотилося, вітер заснув.
Поповнювати словник узагальнюючими словами (видовими поняттями): природа, професія, рослини.
Учити розрізняти предмети, істоти, явища за характерними ознаками: магазин - книжковий, овочевий, молочний, хлібний.
Ознайомити з деякими фразеологізмами: мокрий з ніг до голови; голодний як вовк; тут як тут; з усіх сил.
Виховувати у дітей стилістичне чуття (де і як вживати ці слова). Наприклад, для порівняння: базікати - припій; гепнутися ~ упасти; ревти - плакати.
Розвивати інтерес дітей до незнайомих та малознайомих слів.
У світі звуків
(розвиток фонетичної компетенції)
Розвивати вміння правильно інтонувати різні типи речень (розповідні, питальні, окличні), дотримувати пауз в кінці речень.
Учити робити логічний наголос у реченні, виділяючи потрібне слово голосом. Виділяти голосом звертання та вставні слова.
Учити вимовляти звуки, які діти часто плутають: з -с, с - ш, ч - ц, х- ф, хв — кв, ж - ш, ж - з, л - р.
Привчати відчувати риму й римувати слова, в тому числі імена: вінок - танок, Ганнуся - Катруся, Антосик - Миросик.
У країні граматики
(розвиток граматичної компетенції)
Вправляти у вживанні іменників у родовому відмінку однини і множини: назв плодів (апельсина), їжі (торта, борщу), явищ природи (дощу, снігу), назв взуття і одягу (туфель, пальт); слів, які завжди мають форму множини (гольфів, макаронів, колготок), у вживанні невідмінюваних денників (поїхали на метро, грали в лото).
Учити правильно вживати форму однини іменників — назв взуття: сандаля (жін. рід), босоніжка (жін. рід).
Вправляти у вживанні іменників — назв людей за фахом: пасічник, пожежник, лікар, кобзар, продавець, футболіст, піаніст.
Вправляти в утворенні іменників — назв малят тварин (кріль - кроленя, грак - граченя, кінь – лоша, корова - теля), в тому числі з пестливими суфіксами (лебедятко - лошатко).
Утворювати іменники — назви тварин жіночого роду від іменників чоловічого роду і навпаки: вовк - вовчий, кріт - кротиха, гуска - гусак, індичка ~ індик).
Учити утворювати слова із здрібніло-пестливим суфіксами та суфіксами згрубілості, негативної оцінки: відерце, деревце, хлібець, вовчисько, вітрисько) жартівливі слова: цибайлик, помагайлик, слова — назви вигаданих істот: луговик, домовик.
Вправляти у вживанні слів — назв приміщень: їдальня роздягальня, вбиральня, свинарник, пташник; слів, утворюваних за допомогою однакових суфіксів: серветниця, лисиця, залізниця, трудівниця.
Учити утворювати дієслова типу накупатися настрибатися; недоспати, недоказати, недомалювати;перестрибнути, перебігти, допити.
Вправляти в утворенні дієслів протилежного значення за допомогою префіксів: забігти - вибігти, зв'язати - розв' язати.
Вправляти в узгодженні прикметників з іменниками середнього роду: у новому пальті, на синьому морі; з невідмінюваними іменниками: маленький (а) кенгуру, на зеленому таксі; з іменниками, що мають форму тільки множини: бабусині окуляри, біля тих дверей; зіменниками у кличній формі: дорога мамусю, любий котику.
Вправляти у вживанні прикметників типу татів, тітчин, лисиччин; темний - темнісінький, гарний - гарнісінький, смачний - пресмачний.
Учити вживати прислівники з різними суфіксами із значенням пестливості (гарненько, тепленько); прислівники типу щоліта, щодня.
Вправляти у вживанні та узгодженні кількісних та порядкових числівників з іменниками: п'ять морквин, перше вікно.
Вправляти в узгодженні займенників з іменниками: нашого майданчика, жодного разу, усякі іграшки.
Учити впізнавати спільнокореневі слова: клей - клеїти, яблуко - яблучний, мороз - морозити - морозяний - морозиво, самостійно та за завданням вихователя добирати такі слова.
Вправляти у складанні простих поширених речень з прикметниками, означеннями і прислівниками (Влітку я був у бабусі. Мені подарували нову ляльку); у вживанні складних речень із сполучниками: а, але, і... і, то…то, адже, якщо, бо, тому що, коли тощо.
Учити вживати вставні слова: мабуть, здається, певне; порівняльні звороти із сполучниками: мов, немов,
Формування граматичного ладу мовлення в структурі речення:
а) узгодження підмета з присудком у роді й числі;
б) узгодження означення з означуваними словам (Біля будинку росте висока береза. Ми підійшли до глибокого озера. Діти граються новими іграшками.);
в) вживання різних дієслівних форм в усіх типах речень — розповідних, питальних і спонукальних. (Сьогодні ми підемо на прогулянку в парк. Коли ви нам розкажете нову казку? Не зривайте конвалій! Хай вони цвітуть).
Навчаємося грамоти
Завдання і зміст:
· ознайомлення з одиницями мови і засвоєння нових понять: слово, речення, звук (голосні, приголосні м’які й тверді), склад, буква (літера);
· оволодіння мовно-звуковим аналізом і синтезом.
Робота зі словом та реченням. Дати загальне уявлення про слово, познайомити з поняттями «слова-назви предметів», «слова-назви дій з предметами», «слова-назви ознак предметів», вчити ставити запитання до слів (хто? що? що робить? який? яка? яке?), стимулювати до вживання понять «слова-назва», «слова-дії», «слова-ознаки». Дати уявлення про довгі та короткі слова (кіт – кошеня - кошенятко).
Закріплення уявлення про речення як одиницю мовлення. Впізнавання речень у зв'язних висловлюваннях, що складаються з двох-трьох речень. (Малята граються. Оленка стрибає через скакалку. Дмитрик їде на машині).
Вчити визначати послідовність слів у реченні, підраховувати їх кількість; самостійно складати речення за графічними схемами, предметами, картинками. Формування вміння чути й виділяти окремі слова з речень, що складаються з двох-чотирьох слів- повнозначних частин мови (Мама пошила Ніні плаття. Миколці подарували м’яч). Вчити складати речення з прийменниками і сполучниками (словами-помічниками ). Вчити зображати схему до речення. Складання речень за сюжетними малюнками. Складання речень із заданою кількістю слів.
Робота над звуками мови. Закріплювати уміння часткового звукового аналізу слів: впізнавання окремих звуків (голосних і приголосних) на початку, в кінці та середині заданого слова; добір слів із заданим звуком (самостійний та на основі пропонованих предметних малюнків); встановлення послідовності звуків у мовленому слові нейтральними фішками. Дати практичне уявлення про голосні, приголосні (м’які й тверді) звуки; познайомити з їх умовним позначенням. Продовжувати вчити робити звуковий аналіз: розрізняти на слух та інтонаційно виділяти звуки в слові, визначати послідовність звуків у словах різної звуко-складової структури, давати характеристику звуків за допомогою умовних фішок (О – голосний; - твердий приголосний; = м’який приголосний) та усно - без фішок (на кінець навчального року).
Формування практичного уявлення про склад (злиття приголосного з голосним). Поділ на склади слів різної складової структури: двоскладових без збігу приголосних на межі складоподілу (мама, літо, гриби, лимон); трискладових з відкритими складами (малина, калина); односкладових (кіт); багатоскладових з різною складовою структурою (велосипед, метро). Вправляння у поскладовому промовлянні лічилок, потішок, віршів. Вчити визначати кількість складів у слові. Дати уявлення про наголошений склад, наголос; вчити визначати наголошений складу в мовленому слові. Ознайомити практично з поняттям наголосу, звернути увагу на випадки перенесення його в різних формах слів: .чка - качкику, ка - за рурука
Ознайомлення з буквами. Навчання читання. Засвоєння букв, які позначають голосні звуки (а, о, е, у, и, і) та букв, які позначають приголосні звуки (м, н, н´, л, л´, в, с, с´, т, т´, к).
Елементарний звуко-буквений аналіз слів: послідовне називання звуків слова, викладання його з букв розрізної азбуки, називання букв (алфавітними назвами).
Навчання основного способу читання - злитим прочитуванням двох букв, що позначають сполучення приголосного з голосним (злиття).
Формування початкових умінь читання складів (слів) ускладненої структури типу ПГП — рак, сон; П' ГП — ліс, сів. Читання двоскладових слів найпростішої структури: оса, мама, тато.
Читання трискладових слів із прямих складів — лимони, молоко та двоскладових слів типу літак, столи. Усвідомленечитання речень з 3 – 5 слів. Інтонування речень — розповідних і питальних.
