Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


як≥ модел≥ техн≥чного регулюванн€ застосовуютьс€ в даний час?




—л≥д зазначити, що неодм≥нна вказ≥вка в регламентах вс≥х конкретних вимог, що забезпечують безпеку продукц≥њ (у тому числ≥ до конструкц≥њ, виготовленн€, матер≥ал≥в ≥ т. д.), була в д≥њ, наприклад, в ™— т≥льки до 1985 року, а в рос≥йських регламентах Ц з моменту вступу в д≥ю закону Ђѕро техн≥чне регулюванн€ї в 2003 роц≥ ≥ до 2007 року. « переходом з 1985 року ™— до концепц≥њ Ќового п≥дходу до розробки ƒиректив ™— ≥ нац≥ональних техн≥чних регламент≥в крањн-член≥в ™— та переходом –‘ до аналог≥чноњ модел≥ в 2007 роц≥ п≥сл€ введенн€ в закон в≥дпов≥дних зм≥н вказ≥вка в регламентах конкретних вимог до конструкц≥њ, виконанн€м, матер≥ал≥в не повинна виконуватис€ за вин€тком р≥дк≥сних обірунтованих випадк≥в. “акий п≥дх≥д в≥дразу ж був прийн€тий  ом≥с≥Їю ћитного союзу дл€ розробки техн≥чних регламент≥в ћитного союзу та ™враз≥йського економ≥чного сп≥втовариства.

ћодель Ќового п≥дходу передбачаЇ двор≥вневе забезпеченн€ вимог техн≥чного регулюванн€: в регламентах м≥ст€тьс€ лише найб≥льш суттЇв≥ вимоги, а конкретизац≥€ цих вимог та способ≥в њх забезпеченн€ м≥ститьс€ у стандартах ≥ правилах, €к≥ Ї доказовою базою дл€ п≥дтвердженн€ в≥дпов≥дност≥ вимогам техн≥чного регламенту та спец≥ально п≥дбираютьс€ в≥дпов≥дн≥ списки до моменту вступу регламенту в д≥ю.

¬ ™— до стандарт≥в, службовц€м доказовою базою дл€ п≥дтвердженн€ в≥дпов≥дност≥ вимогам техн≥чних регламент≥в, пред'€вл€Їтьс€ дуже важлива вимога њх гармон≥зац≥њ з вм≥стом регламент≥в. ÷≥ стандарти розробл€ютьс€ (або актуал≥зуютьс€) паралельно з розробкою регламент≥в або з де€кою затримкою, що не перевищуЇ ≥нтервалу м≥ж затвердженн€м в≥дпов≥дного регламенту ≥ вступом його в д≥ю, з таким розрахунком, щоб зм≥ст стандарт≥в до моменту вступу регламент≥в в д≥ю повн≥стю враховувало вимоги регламент≥в ≥ дозвол€ло перенести акценти при п≥дтвердженн≥ в≥дпов≥дност≥ продукц≥њ вимогам техн≥чних регламент≥в з п≥дтвердженн€ в≥дпов≥дност≥ вимогам даних гармон≥зованих стандарт≥в. Ѕ≥льше того, законодавство ™— встановлюЇ в≥дпов≥дальн≥сть розробник≥в таких гармон≥зованих стандарт≥в за забезпеченн€ в≥дпов≥дност≥. ¬≥дм≥тною ознакою таких стандарт≥в Ї на€вн≥сть в них додаткового розд≥лу Ђѕрезумпц≥€ в≥дпов≥дност≥ї, в €кому констатуЇтьс€, по в≥дношенню до €ких ƒирективам ™— ≥ (або) конкретним нац≥ональним техн≥чним регламентам (чи њх частини) даний стандарт забезпечуЇ автоматичне в≥дпов≥дн≥сть њх вимогам, ≥ що розробник стандарту несе в≥дпов≥дальн≥сть за в≥дпов≥дн≥сть. “акий п≥дх≥д дозвол€Ї ≥стотно полегшити процедури п≥дтвердженн€ в≥дпов≥дност≥ дл€ виробник≥в ≥ експортер≥в продукц≥њ за рахунок проведенн€ перев≥рок ≥ випробувань не на вимоги регламент≥в безпосередньо, а на вимоги зрозум≥лих, прозорих, докладно викладених гармон≥зованих стандарт≥в. ўоб оперативно реагувати на можлив≥ зм≥ни техн≥чних регламент≥в, а також враховувати техн≥чний прогрес в конструктивних р≥шенн€х, технолог≥њ виготовленн€ та методики випробувань в≥дпов≥дних вид≥в продукц≥њ, списки гармон≥зованих п≥д окрем≥ регламенти стандарт≥в щор≥чно актуал≥зуютьс€ ≥ перевидаютьс€. «астосуванн€ гармон≥зованих стандарт≥в носить добров≥льний характер, ≥ дл€ ц≥лей п≥дтвердженн€ в≥дпов≥дност≥ можуть бути використан≥ ≥ ≥нш≥ документи. ўоб забезпечити пр≥оритетне застосуванн€ саме гармон≥зованих стандарт≥в, в ™— в 1989 роц≥ прийн€тий √лобальний п≥дх≥д до п≥дтвердженн€ в≥дпов≥дност≥, розгл€нутий нижче.

“акий продуманий п≥дх≥д поки що не використовуЇтьс€ в системах техн≥чного регулюванн€ –‘ ≥ ћитного союзу. „ерез накопичивс€ багатор≥чного в≥дставанн€ стандартизац≥њ в≥д динам≥чного розвитку техн≥чного прогресу в списки стандарт≥в, що застосовуютьс€ дл€ ц≥лей п≥дтвердженн€ в≥дпов≥дност≥ вимогам в≥дпов≥дних техн≥чних регламент≥в, досить часто вимушено включаютьс€ просто Ђп≥дход€щ≥ї стандарти, реально не забезпечують необх≥дноњ гармон≥зац≥њ, так €к вони прийн€т≥ до розробки регламент≥в. √оворити про автоматичне в≥дпов≥дно у таких випадках можна з великою нат€жкою. Ѕ≥льш того, не на вс≥ види продукц≥њ, охоплюван≥ €ким-небудь сучасним техн≥чним регламентом, Ї в на€вност≥ нав≥ть просто в≥дпов≥дн≥ стандарти, що призводить в под≥бних випадках до необх≥дност≥ проведенн€ процедур п≥дтвердженн€ в≥дпов≥дност≥ безпосередньо на вимоги самих регламент≥в ≥, тим самим, створюЇ пом≥тн≥ методолог≥чн≥ труднощ≥ ≥ дл€ виробник≥в под≥бноњ продукц≥њ, ≥ дл€ орган≥в з п≥дтвердженн€ в≥дпов≥дност≥. «розум≥ло, зараз робл€тьс€ форсован≥ зусилл€ по виправленню ц≥Їњ ситуац≥њ.

≤Їрарх≥€ документ≥в двор≥вневоњ модел≥ на прикладах –ос≥њ та Ќ≥меччини наведено на рис. 12.2 ≥ 12.3.

 

 
‘едеральний закон "ѕро техн≥чне регулюванн€"
“ехн≥чн≥ регламенти  
‘едеральний закони, укази президента, ѕостанови ”р€ду, ѕостанови ‘едерального органу з техн≥чного регулюванн€
ƒокументи, що забезпечують дотриманн€ вимог “– Ќац≥ональн≥ стандарти ≥ зводи Ќац≥ональн≥ стандарти, що м≥ст€ть правила ≥ правил, що м≥ст€ть методи досл≥джень (випробувань) ≥ вим≥рювань, вимоги необх≥дних дл€ застосуванн€ “–  
—тандарти орган≥зац≥й, у тому числ≥ комерц≥йних, громадських, наукових орган≥зац≥й, саморегулюючих орган≥зац≥й, об'Їднань юридичних ос≥б

 

–исунок 12.2 - ≤Їрарх≥€ регламентуючих документ≥в в крањнах —Ќƒ

«акони, ƒирективи та ѕостанови правила–озпор€дженн€ ™—
“ехн≥чн≥ регламенти
‘едеральн≥ норми
—тандарти, правила, кер≥вництва
ѕромислов≥ стандарти на продукц≥ю
ƒирективи ™— 1.300 –озпор€дженн€ ™— 400
‘едеральн≥ закони 1.300 Ќ≥меччини «емельн≥ закони 1.500
‘едеральн≥ (ѕостанови) правила 2.600 «емельн≥ (ѕостанови) правила 3.700
Ќац≥ональн≥ стандарти 35.000 DIN “ехн≥чн≥ правила 40.000 та ≥нш≥ нормативно - техн≥чн≥ документи “ехн≥чн≥ умови сотн≥ тис€ч —тандарти п≥дприЇмств  
«акони, п≥дзаконн≥ акти (10800)

 

–исунок 12.3 - ≤Їрарх≥€ регламентуючих документ≥в в Ќ≥меччин≥

 

 

ѕрийн€тт€ модел≥ техн≥чного регулюванн€ це суверенне право крањн, ≥ тому можна зустр≥ти в мир≥ та багато приклад≥в збереженн€ пр€моњ регламентац≥њ. ƒо реч≥, ≥ в ™вропейському —оюз≥, ≥ в крањнах —Ќƒ збер≥гають свою д≥ю р€д регламент≥в попередньоњ модел≥, €к≥ вступили в д≥ю до прийн€тт€ двор≥вневоњ модел≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 319 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

536 - | 431 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.