Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 омун≥кативн≥ зв`€зки в орган≥зац≥€х




ќрган≥зац≥њ користуютьс€ найр≥зноман≥тн≥шими засобами комун≥кац≥й €к ≥з зовн≥шньою середою, так ≥ всередин≥ орган≥зац≥њ.  ер≥вники повинн≥ завжди мати пр€мий та зворотн≥й контакт з менеджерами нижчих ланок ≥, €к насл≥док, з ус≥ма прац≥вниками орган≥зац≥њ. Ќаприклад, орган≥зац≥€, де Ї профсп≥лки, повинна п≥дтримувати зв`€зки з законними представниками ос≥б, що працюють за наймом. якщо профсп≥лки в ц≥й орган≥зац≥њ в≥дсутн≥, вона може контактувати з≥ своњми роб≥тниками, аби профсп≥лки не з`€вилис€. ÷е лише один приклад з усього р≥зноман≥тт€ фактор≥в, на €к≥ орган≥зац≥€ повинна реагувати через комун≥кац≥њ.

 омун≥кативн≥ схеми Ч це способи, за допомогою €ких члени групи чи команди сп≥лкуютьс€ м≥ж собою. ¬они в≥др≥зн€ютьс€ потоками ≥нформац≥њ, позиц≥Їю л≥дера, ефективн≥стю р≥зних тип≥в завдань. ћенеджери можуть намагатис€ створити централ≥зовану схему, коли завданн€ групи прост≥ й рутинн≥, й, навпаки, спри€ти децентрал≥зац≥њ групи, €кщо групов≥ завданн€ складн≥ (наприклад, ухваленн€ головного р≥шенн€ про стратег≥ю п≥дприЇмства), оск≥льки в≥дкрит≥ канали комун≥кац≥й забезпечують б≥льше взаЇмод≥њ й ефективн≥ше поширенн€ ≥нформац≥њ.

«агалом ≥снують вертикальн≥ та горизонтальн≥ комун≥кац≥йн≥ зв`€зки в орган≥зац≥€х.

¬ертикальн≥ комун≥кац≥њ в≥дбуваютьс€ вгору й униз у ≥Їрарх≥чн≥й структур≥ орган≥зац≥њ. ” цих комун≥кац≥€х беруть участь менеджери, њхн≥ кер≥вники та п≥длегл≥. ¬ертикальн≥ комун≥кац≥њ можуть Ч ≥ повинн≥ бути Ч двонаправленими (спр€мован≥ зверху вниз ≥ знизу вгору), оск≥льки тод≥ вони (з активним зворотн≥м зв`€зком) Ї ефективн≥ш≥, н≥ж однонаправлен≥.

√оризонтальн≥ комун≥кац≥њ в≥дбуваютьс€ м≥ж колегами та сп≥вроб≥тниками на одному р≥вн≥. ¬они спри€ють координац≥њ м≥ж п≥длеглими ланками й в≥д≥грають головну роль у робочих командах, де Ї прац≥вники р≥зних в≥дд≥л≥в.

 омун≥кац≥њ м≥ж р≥вн€ми орган≥зац≥њ (вертикальна структура)

≤нформац≥€ пересуваЇтьс€ в орган≥зац≥њ з р≥вн€ на р≥вень у межах вертикальних комун≥кац≥й. ¬она може передаватис€ по спадн≥й, тобто з вищих р≥вн≥в на нижч≥. “аким шл€хом п≥длеглим р≥вн€м управл≥нн€ пов≥домл€Їтьс€ про поточн≥ задач≥, зм≥ни пр≥оритет≥в, конкретн≥ завданн€, рекомендован≥ процедури тощо. Ќаприклад, в≥це-президент з виробництва може пов≥домити керуючого заводом (кер≥вник середнього р≥вн€) про найближч≥ зм≥ни у виробництв≥ продукту. ” свою чергу, керуючий заводом повинен про≥нформувати п≥длеглих йому кер≥вник≥в про особливост≥ зм≥н, що в≥дбудутьс€.

ќкр≥м обм≥ну по спадн≥й, орган≥зац≥њ необх≥дн≥ комун≥кац≥њ по висх≥дн≥й. Ќаприклад, службовець банку може пом≥тити, що нова ≈ќћ ≥нод≥ вимушуЇ кл≥Їнта чекати на дек≥лька хвилин довше, н≥ж дос≥, оск≥льки машина пер≥одично "зайн€та" або в≥дключаЇтьс€. —лужбовц≥ можуть зробити висновок, що оч≥куванн€ нервуЇ де€ких кл≥Їнт≥в.

ѕрипустимо, банк ефективно про≥нформував кожного службовц€ про те, що "обслуговуванн€ кл≥Їнта Ч наша першочергова турбота". ” цьому випадку службовц≥ готов≥ пов≥домити своЇму безпосередньому кер≥вников≥ про проблему, що виникла. ÷ей кер≥вник, у свою чергу, повинен про≥нформувати кер≥вника операц≥€ми, а останн≥й Ч в≥це-президента з банк≥вських операц≥й.

ѕередача ≥нформац≥њ з нижчих р≥вн≥в на вищ≥ може суттЇво впливати на продуктивн≥сть. ћескон наводить реальний приклад, коли ≥нженер розробив ефективн≥ший спос≥б розкроюванн€ листового металу дл€ крил л≥така й пов≥домив про свою ≥дею безпосереднього кер≥вника. якщо цей кер≥вник вир≥шив п≥дтримати ≥нновац≥ю ≥нженера, в≥н пов≥домить про це на наступний, ще вищий р≥вень управл≥нн€.

Ѕудь-€ка зм≥на потребуЇ погодженн€ з боку кер≥вника заводу або керуючого виробничими операц≥€ми на б≥льш високому р≥вн≥. “аким чином, ми маЇмо ситуац≥ю, коли певна ≥де€, що виникла на нижчому р≥вн≥ орган≥зац≥њ, повинна п≥дн€тис€ на самий верх, посл≥довно пройшовши вс≥ пром≥жн≥ р≥вн≥ управл≥нн€. ÷ей приклад ≥люструЇ обм≥н ≥нформац≥Їю, що в≥дбуваЇтьс€ заради п≥двищенн€ конкурентоспроможност≥ орган≥зац≥њ за рахунок зб≥льшенн€ продуктивност≥.

ƒо реч≥, на будь-€кому з вищих р≥вн≥в могло бути прийн€то р≥шенн€ про в≥дхиленн€ новоњ ≥дењ. якщо припустити, що ≥де€ д≥йсно була ц≥нною, пов≥домленн€ ≥нженера про њњ в≥дхиленн€ фактично про≥нформувало б його про те, що орган≥зац≥€ не стимулюЇ його до пошуку новаторських пропозиц≥й. ” результат≥ орган≥зац≥€ може лишитис€ без серйозних можливостей п≥двищенн€ продуктивност≥ й отриманн€ економ≥њ. «важаючи на те, що цей реальний приклад за 5 рок≥в прин≥с заводу економ≥ю в 13,5 млн. долар≥в, комун≥кац≥њ "знизу Ц вверх" Ї досить важливими в орган≥зац≥њ та Ї одним ≥з засоб≥в стимулюванн€ прац≥вник≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 395 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

540 - | 481 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.