Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќаукова орган≥зац≥€ прац≥ майбутнього викладача €к чинник його профес≥йного самовдосконаленн€




—учасний стан розвитку сусп≥льства св≥дчить про те, що п≥дготовка висококвал≥ф≥кованого фах≥вц€ Ч це довготривалий процес, €кий не обмежуЇтьс€ лише часом навчанн€ у вищих навчальних закладах.

√оловною проблемою вищоњ осв≥ти Ї не ст≥льки передача знань майбутн≥м фах≥вц€м вищого техн≥чного навчального закладу, ск≥льки формуванн€ њхньоњ творчоњ особистост≥.  

 


ѕри цьому необх≥дно не лише докладати зусиль дл€ розвитку творчих зд≥бностей особистост≥, але й сформувати в нењ ст≥йку потребу до профес≥йного самовдосконаленн€, €ке починають розгл€дати €к специф≥чний вид профес≥йноњ д≥€льност≥ фах≥вц≥в, €к необх≥дний компонент њхньоњ п≥дготовки та переп≥дготовки.

‘ормуванн€ потреби самовдосконаленн€ Ч процес складний, зовн≥шньо т≥сно пов'€заний з процесом самоорган≥зац≥њ прац≥ майбутнього профес≥онала, ≥ зокрема, з науковою орган≥зац≥Їю прац≥ (Ќќѕ).

ќснови Ќќѕ закладались у роботах ≤. —еченова, ћ.¬веденського, ќ. ЋеонтьЇва та ≥нших. ќсоблива увага в середин≥ 50-х рок≥в минулого стол≥тт€ почала прид≥л€тись науков≥й орган≥зац≥њ пе≠дагог≥чноњ прац≥ (≤.ѕ. –аченко, ¬.‘. ѕаламарчук та ≥н.).

Ќаукова орган≥зац≥€ прац≥ майбутнього науково-педагог≥чного прац≥вника Чце вивченн€ складу його прац≥ й таку њњ орган≥зац≥ю, €ка базуЇтьс€ на головних положенн€х педагог≥ки, психолог≥њ, ф≥з≥олог≥њ стосовно вимог до д≥€льност≥ викладача вищого техн≥чного навчального закладу, враховуЇ можливост≥ та в≥ков≥ особливост≥ його орган≥зму, створюЇ спри€тлив≥ умови дл€ його розвитку.

¬имоги Ќќѕ охоплюють ус≥ сторони житт€ науково-педагог≥чного прац≥вника, €к у сфер≥ науково-досл≥дноњ д≥€льност≥, так ≥ стосовно в≥льного часу.

Ќќѕ майбутнього викладача вищого техн≥чного навчального закладу маЇ подв≥йний характер, оск≥льки майбутн≥ науково-педагог≥чн≥ прац≥вники не лише повинн≥ опанувати головн≥ принципи Ќќѕ навчальноњ д≥€льност≥, але й оволод≥ти основами науковоњ орган≥зац≥њ педагог≥чноњ прац≥, ум≥нн€ми орган≥зац≥њ Ќќѕ студент≥в.

—кладовими Ќќѕ майбутнього викладача вищого техн≥чног о навчального закладу виступають:

Ј ум≥нн€ визначати мету своЇњ д≥€льност≥, шл€хи њњ реал≥зац≥њ;

Ј ум≥нн€ планувати процес д≥€льност≥, контролювати њњ результати ≥ в≥дпов≥дно до цього визначати подальшу самоосв≥тню д≥€льн≥сть.

«овн≥шн≥й б≥к Ќќѕ майбутнього викладача вищого техн≥чног о навчального закладу забезпечуЇтьс€ ум≥нн€м рац≥онально орган≥зовувати та дотримуватис€ режиму профес≥йноњ д≥€льност≥ чи в≥льного часу, доц≥льним розпод≥лом у час≥ р≥зних вид≥в д≥€льност≥, визначенн€м посл≥довност≥ њх виконанн€, п≥дготовкою робочого м≥сц€ тощо.

¬нутр≥шн≥й б≥к Ќќѕ майбутнього викладача вищого техн≥чног о навчального закладу пол€гаЇ у визначенн≥ мети своЇњ роботи, з'€суванн≥ њњ засоб≥в, правильному добор≥ прийом≥в виконанн€, плануванн≥, контрол≥ (контроль та самоконтроль) ≥ в раз≥ необх≥дност≥ корекц≥њ подальшоњ д≥€льност≥ (корекц≥€).

—амост≥йна осв≥тн€ д≥€льн≥сть Ч це один з метод≥в навчанн€ ≥ самоосв≥ти, у процес≥ €коњ майбутн≥й науково-педагог≥чний прац≥вник виступаЇ €к активна творча особист≥сть. ќсновою такоњ д≥€льност≥ Ї навчальна самосв≥дом≥сть, тобто усв≥домленн€ маг≥стром мотив≥в, ц≥лей, прийом≥в уч≥нн€, усв≥домленн€ самого себе €к суб'Їкта навчальноњ д≥€льност≥, €кий орган≥зовуЇ, спр€мовуЇ ≥ контролюЇ процес навчанн€. јктивн≥сть особистост≥ маг≥стра про€вл€Їтьс€ у постановц≥ ц≥лей самост≥йноњ роботи, њњ плануванн≥, визначенн≥ способ≥в, самоконтрол≥, оц≥нц≥ результат≥в тощо. —амост≥йна навчальна д≥€льн≥сть студент≥в маЇ профес≥йну спр€мован≥сть, при цьому значно посилюютьс€ профес≥йн≥ мотиви самоосв≥ти та самовихованн€.

—утн≥сть плануванн€ самост≥йноњ осв≥тньоњ д≥€льност≥ пол€гаЇ в побудов≥ системи ц≥Їњ роботи. —истемний п≥дх≥д Ч це водночас ≥ планом≥рний, ц≥л≥сний п≥дх≥д, €кий потребуЇ не т≥льки внутр≥шньоњ, але й зовн≥шньоњ упор€дкованост≥ д≥€льност≥ з урахуванн€м ус≥х чинник≥в та обставин.

≈фективна орган≥зац≥€ самост≥йноњ осв≥тньоњ д≥€льност≥ передбачаЇ:

Ј постановку мети;

Ј продумуванн€ способу прац≥;

Ј рац≥ональне виконанн€ мисленнЇвих операц≥й (анал≥зу, узагальненн€, пор≥вн€нн€, доказу тощо);

Ј з≥ставленн€ мети роботи за њњ результатами.

јктивна позиц≥€, €ка необх≥дна в процес≥ такоњ роботи, потребуЇ високого р≥вн€ сформованост≥ орган≥зац≥йних ум≥нь.

ѕроцес плануванн€ самост≥йноњ осв≥тньоњ д≥€льност≥ Ч процес творчий, €кий прогнозуЇ цю д≥€льн≥сть ≥ даЇ змогу бачи≠ти переб≥г под≥й ≥ результати прац≥.

ѕлануванн€ даЇ змогу визначити посл≥довн≥сть навчальних д≥й, а це, у свою чергу, спри€Ї ви€вленню причинно-насл≥дкових зв'€зк≥в м≥ж окремими завданн€ми, блоками матер≥алу.

ѕлануванн€ самост≥йноњ осв≥тньоњ д≥€льност≥ спри€Ї розвитков≥ у майбутнього викладача вищого техн≥чног о навчального закладу рефлекс≥њ. –ефлекс≥€ в навчальн≥й д≥€льност≥ Ч це мисленнЇво-д≥€льн≥сний або такий, що чуттЇво пе≠реживаЇтьс€, процес усв≥домленн€ суб'Їктом своЇњ д≥€льност≥. –ефлекс≥€ Ч джерело внутр≥шнього досв≥ду, спос≥б самоп≥знанн€, вона даЇ змогу маг≥стру усв≥домлювати свою ≥ндив≥ду≠альн≥сть ≥ знаходити засоби п≥двищенн€ ефективност≥ своЇњ на≠вчальноњ д≥€льност≥ у подальшому. Ќа основ≥ рефлекс≥њ маг≥стр може не лише планувати майбутню профес≥йну д≥€льн≥сть, але й будувати њњ реал≥стичну структурну основу.

—пециф≥чним видом профес≥йноњ д≥€льност≥ Ї профес≥йне самовдосконаленн€. ќсоблив≥сть його пол€гаЇ в тому, що у про≠цес≥ самовдосконаленн€ воно спри€Ї розвитков≥ таких €костей, €к≥ забезпечують усп≥х особистост≥ у профес≥йн≥й д≥€льност≥. ќтже, процес профес≥йного самовдосконаленн€ узгоджуЇ роз≠виток особист≥сних профес≥йно значущих €костей з вимогами, що њх висуваЇ сусп≥льство до фах≥вц€. ¬ основ≥ цього процесу, на думку ј. ¬одальова, ¬. —ластьон≥на, знаходитьс€ псих≥ч≠ний механ≥зм пост≥йного подоланн€ внутр≥шн≥х протир≥ч м≥ж, на€вним р≥внем профес≥онал≥зму ≥ тим, €кого людина прагне дос€гти.

“аким чином, можна стверджувати, що основою самовдосконаленн€ Ї р≥зниц€ м≥ж Ђя-реальним профес≥йнимї ≥ Ђя-≥деальним профес≥йнимї. ¬≥д того, наск≥льки особист≥сть усв≥домлюЇ цю р≥зницю, залежить њњ профес≥йне зростанн€, на ц≥й основ≥ формуЇтьс€ потреба у самовдосконаленн≥. ќск≥льки Ђя-реальне профес≥йнеї ≥ Ђя-≥деальне профес≥йнеї складов≥ Ђя-концепц≥њї, €ка, у свою чергу, синергетично пов'€зана з мотивац≥йною сферою, зокрема налаштован≥стю на дос€гненн€ усп≥ху, стаЇ очевидним, що руш≥йною силою процесу самовдосконаленн€ виступаЇ в≥дпов≥дна мотивац≥€. ¬одночас найсуттЇв≥шими зовн≥шн≥ми силами, що викликають процес самовдосконаленн€, виступають соц≥альн≥ умови, €к≥ в≥дображають вимоги сусп≥льства до фах≥вц≥в та потреби ринку прац≥.

—кладн≥сть ≥ подв≥йний характер процесу самовдосконаленн€ викладача викликаЇ необх≥дн≥сть з'€сувати механ≥зми його виникненн€ ≥ формувати потребу до нього у майбутн≥х викладач≥в ще в пер≥од навчанн€ у ¬Ќ«. ѕри цьому сл≥д ураховувати, що сам процес в≥дбуваЇтьс€ поетапно.

Ќа першому етап≥ формуЇтьс€ самосв≥дом≥сть, налаштована на самовдосконаленн€, на основ≥ чого приймаЇтьс€ р≥шенн€ про необх≥дн≥сть займатис€ такою д≥€льн≥стю.

ƒругий етап передбачаЇ плануванн€ та в≥дпрацюванн€ програми самовдосконаленн€.

“рет≥й етап Ч етап саме практичноњ д≥€льност≥, у процес≥ €коњ реал≥зуютьс€ прийн€т≥ плани та завданн€.

≤ нарешт≥, четвертий етап Ч самоконтроль ≥ самокорекц≥€ д≥€льност≥.

≈тап формуванн€ самосв≥домост≥ починаЇтьс€ з самоп≥знанн€, з самооц≥нки та з≥ставленн€ њх ≥з тими вимогами до фах≥вц€, €к≥ ≥снують у сусп≥льств≥ ≥ в≥дпов≥дають власному профес≥йному ≥деалу.

”св≥домленн€ Ђя-≥деального профес≥йногої викликаЇ бажанн€ самовдосконалюватис€.  


÷е бажанн€ конкретизуЇтьс€ на етап≥ плануванн€ ≥ саме на цьому етап≥ Ќќѕ маг≥стра розгл€даЇтьс€ €к пров≥дний чинник цього процесу, оск≥льки така орган≥зац≥€ шл€х≥в ≥ метод≥в формуванн€ позитивноњ Ђя-концепц≥њї майбутнього науково-педагог≥чного прац≥вника €к демократичного, толерантного, упевненого в соб≥, вимогливого, добросердого та чуйного викладача.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 631 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

833 - | 652 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.018 с.