Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕсихолого-педагог≥чна структура д≥€льност≥ викладача.




ќсновн≥ напр€ми д≥€льност≥ викладача вищого навчального з акладу. ¬икладач вищого техн≥чного навчального закладу свою педагог≥чну д≥€льн≥сть зд≥йснюЇ у к≥лькох напр€мах: навчальна, методична, досл≥дницька, виховна.

¬изначальною функц≥Їю прац≥ викладача Ї навчальна д≥€льн≥сть, €ка спр€мована на орган≥зац≥ю процесу навчанн€ в≥дпов≥дно до нормативних документ≥в. ¬она поЇднуЇ теоретичну складову, пов'€зану з розкритт€м сутност≥ науки, нових законом≥рностей, ≥ практичну, €ка спр€мована на розв'€занн€ педагог≥чних завдань. ¬икладач визначаЇ мету ≥ завданн€ навчанн€ з конкретного предмета у взаЇмозв'€зку з ≥ншими дисципл≥нами; обм≥рковуЇ зм≥ст навчанн€, сучасн≥ форми ≥ методи, що спри€ють актив≥зац≥њ навчально-п≥знавальноњ д≥€льност≥ студента, форми контролю. ќсновними видами ц≥Їњ д≥€льност≥ Ї лекц≥њ, лабораторн≥, практичн≥, сем≥нарськ≥ зан€тт€, консультац≥њ, зал≥ки, екзамени, рецензуванн€, орган≥зуванн€ захисту курсових роб≥т ≥ проект≥в, кер≥вництво практикою та навчально-досл≥дною роботою студент≥в, кер≥вництво дипломними роботами тощо.

« навчальною роботою т≥сно пов'€зана методична д≥€льн≥сть щодо п≥дготовки навчального процесу, його забезпеченн€ та удосконаленн€. ƒо нењ в≥днос€ть: п≥дготовку до лекц≥йних, лабораторних, практичних, сем≥нарських зан€ть, навчальноњ практики; розробленн€ ≥ п≥дготовку до виданн€ конспект≥в лекц≥й, зб≥рник≥в вправ ≥ задач, лабораторних практикум≥в, методичних матер≥ал≥в з курсових ≥ дипломних роб≥т; поточну роботу щодо п≥двищенн€ педагог≥чноњ квал≥ф≥кац≥њ (читанн€ методичноњ ≥ навчальноњ, науково-методичноњ л≥тератури); вивченн€ передового досв≥ду з представленн€м зв≥тност≥ ≥ рецензуванн€ конспект≥в лекц≥й, зб≥рник≥в задач ≥ лабораторних практикум≥в; складанн€ методичних розробок, завдань, екзаменац≥йних б≥лет≥в, тематики курсових роб≥т; розробленн€ граф≥к≥в самост≥йноњ роботи студент≥в тощо.

” процес≥ методичноњ роботи п≥двищуЇтьс€ р≥вень май≠стерност≥ самого викладача: в≥н засвоюЇ зм≥ст нових на≠вчальних програм, технолог≥й ≥ реал≥зовуЇ њх; пост≥йно ознайомлюЇтьс€ з дос€гненн€ми психолого-педагог≥чних наук ≥ методик викладанн€ навчальних дисципл≥н; вивчаЇ ≥ впроваджуЇ передовий педагог≥чний досв≥д; удосконалюЇ власн≥ навички самоосв≥ти тощо.

¬ажливе м≥сце в д≥€льност≥ викладача навчального закладу належить орган≥зац≥йно-методичн≥й робот≥: робота на п≥дготовчому в≥дд≥ленн≥, у приймальн≥й ком≥с≥њ, орган≥зац≥€ р≥зних вид≥в практик, п≥дготовка матер≥ал≥в на зас≥данн€ кафедри, ради факультету, ради вищого навчального закладу, робота з п≥дготовки науково-методичних сем≥нар≥в та ≥н.

ѕедагог≥чна д≥€льн≥сть викладача маЇ поЇднуватись з досл≥дницькою, €ка збагачуЇ внутр≥шн≥й св≥т, розвиваЇ творчий потенц≥ал, п≥двищуЇ науковий р≥вень знань. ” свою чергу педагог≥чна д≥€льн≥сть спонукаЇ до глибоких узагальнень ≥ систематизац≥њ матер≥алу, до досконал≥шого формулюванн€ ≥дей, висновк≥в ≥ нових г≥потез. ѕедагог≥чна наука може розвиватис€ лише за умови збагаченн€ њњ новими фактами, здобутими у процес≥ науково-досл≥дноњ роботи. —учасний викладач, щоб краще й глибше оволод≥ти своЇю навчальною дисципл≥ною, ознайомлюЇтьс€ з новою науковою л≥тературою, стежить за розвитком ц≥Їњ науки за кордоном, анал≥зуЇ основну методичну л≥тературу, уважно опрацьовуЇ науково-методичн≥ журнали з≥ своЇњ дисципл≥ни, вивчаЇ досв≥д навчально-виховноњ роботи своњх колег за фахом, експериментально перев≥р€Ї доц≥льн≥сть запровадженн€ у власну практику педагог≥чних новац≥й та результати досл≥джень публ≥куЇ у фахових виданн€х, опробовуЇ њх, беручи участь у наукових конференц≥€х. ѕрацюючи над науковим матер≥алом, викладачев≥ сл≥д його переосмислити, ви€вити те, що доц≥льно застосувати у своњй навчально-виховн≥й д≥€льност≥.

¬иховну д≥€льн≥сть викладач зд≥йснюЇ передус≥м у про≠цес≥ навчанн€, використовуючи потенц≥йн≥ можливост≥ навчальних дисципл≥н, а також п≥д час сп≥лкуванн€ у позалекц≥йний час. ¬ажливо, щоб кожен викладач усв≥домив важлив≥сть свого виховного впливу на майбутн≥х фах≥вц≥в ≥ реал≥зував цю функц≥ю не лише через сп≥вбес≥ди, кураторську роботу, кер≥вника клуб≥в, роботу в гуртожитках, проведенн€ вечор≥в, екскурс≥й тощо, а й на власному приклад≥.

”с≥ розгл€нут≥ функц≥њ викладача ви€вл€ютьс€ в Їдност≥, хоча у р≥зних викладач≥в може одна превалювати над ≥ншими: у де€ких переважаЇ педагог≥чна спр€мован≥сть, у ≥нших Ч досл≥дницька, у трет≥х Ч однаково виражена педагог≥чна ≥ досл≥дницька.

ѕрофес≥онал≥зм викладача вищого навчального закладу ви€вл€Їтьс€ в ум≥нн≥ на основ≥ анал≥зу педагог≥чних ситуац≥й бачити ≥ формулювати педагог≥чн≥ завданн€ та знаходити оптимальн≥ способи њх вир≥шенн€. ј це вимагаЇ творчого п≥дходу до педагог≥чноњ д≥€льност≥.

ѕсихолого-педагог≥чна структура д≥€льност≥ викладача. ƒл€ ефективного виконанн€ педагог≥чних функц≥й сучасному педагогу важливо усв≥домлювати основн≥ компоненти психолого-педагог≥чноњ структури своЇњ д≥€льност≥, а також педагог≥чн≥ д≥њ ≥ профес≥йно важлив≥ вм≥нн€ та психолог≥чн≥ €кост≥, необх≥дн≥ дл€ њњ реал≥зац≥њ.

ѕсихолого-педагог≥чна структура д≥€льност≥ Ч система д≥й педагога, спр€мованих на дос€гненн€ поставлених ц≥лей через вир≥шенн€ педагог≥чних завдань.

—труктуру д≥€льност≥ викладача розгл€дають у двох аспектах (Ќ.  узьм≥на).

ѕерший њњ аспект передбачаЇ взаЇмозв'€зок знань ≥ ум≥нь:

Ч спец≥альних (знанн€ теор≥њ своЇњ науки та практичн≥ вм≥нн€ застосовувати њх в педагог≥чн≥й д≥€льност≥);

Ч педагог≥чних (знанн€ дидактики вищоњ школи, теор≥њ вихованн€, усв≥домленн€ основноњ мети навчанн€ ≥ вихованн€ у вищому навчальному заклад≥, д≥агностика профес≥йних даних майбутнього спец≥ал≥ста, прогнозуванн€ його фахового зростанн€);

Ч психолог≥чних (знанн€ психолог≥чних основ викладанн€ обраного предмета, псих≥чних стан≥в студент≥в ≥ свого власного, законом≥рностей в≥кових та ≥ндив≥дуальних особливостей сприйманн€ студентами зм≥сту навчанн€);

Ч методичних (знанн€ шл€х≥в, метод≥в, прийом≥в ≥ засоб≥в донесенн€ науковоњ ≥нформац≥њ до студент≥в).

ƒругий аспект структури педагог≥чноњ прац≥ викладача Ч це його гносеолог≥чний, конструктивний, орган≥зац≥йний, комун≥кативний.

1. √носеолог≥чний (грец.Ч п≥знавальний) компонент охоплюЇ вивченн€ кожного студента ≥ колективу; визначенн€ сфери застосуванн€ ус≥х метод≥в навчанн€ й вихованн€; вивченн€ методичних вказ≥вок та ≥нструкц≥й, розмежуванн€ в них об'Їктивного ≥ суб'Їктивного; анал≥зуванн€ власного досв≥ду ≥ досв≥ду ≥нших викладач≥в, узагальненн€ його ≥ перенесенн€ ефективних форм, метод≥в ≥ прийом≥в у практику своЇњ роботи; самоосв≥та ≥ самовихованн€.

2. онструктивний компонент передбачаЇ доб≥р ≥ композиц≥ю навчальноњ ≥нформац≥њ, €ку сл≥д донести до студент≥в; плануванн€ д≥€льност≥ студент≥в щодо ц≥Їњ ≥нформац≥њ; проектуванн€ власноњ д≥€льност≥ ≥ повед≥нки дл€ взаЇмод≥њ з≥ студентами. ћолодим педагогам сл≥д передус≥м навчитис€ конструювати навчальний матер≥ал, вид≥л€ти в ньому головне ≥ правильно розпод≥л€ти за часом, щоб цей матер≥ал легко сприймавс€ аудитор≥Їю.

3. ќрган≥зац≥йний компонент охоплюЇ: структуруванн€ ≥нформац≥њ в процес≥ њњ пов≥домленн€ студентам; орган≥зац≥ю р≥зних вид≥в д≥€льност≥ студент≥в таким чином, щоб результати в≥дпов≥дали ц≥л€м системи; орган≥зац≥ю власноњ д≥€льност≥ ≥ повед≥нки в процес≥ безпосередньоњ взаЇмод≥њ з≥ студентами.

4.  омун≥кативний компонент передбачаЇ налагодженн€ педагог≥чно доц≥льних стосунк≥в з тими, на кого спр€мований вплив (визнанн€ моральноњ, ≥нтелектуальноњ ≥ по≠л≥тичноњ вищост≥ €к кер≥вника ≥ орган≥затора Ч ЂвзаЇмини по горизонтал≥ї); встановленн€ правильних в≥дносин з тими, хто виступаЇ в рол≥ кер≥вник≥в даноњ системи (дисципл≥нован≥сть, принципов≥сть, творч≥сть Ч ЂвзаЇмини по верти≠кал≥ї) ≥ партнер≥в; сп≥вв≥днесенн€ своЇњ д≥€льност≥ з держав≠ним завданн€м, доведеним до кер≥вника €к громад€нина.

ѕ≥дготовка висококвал≥ф≥кованого фах≥вц€ у вищ≥й школ≥ передбачаЇ не лише запам'€товуванн€ масив≥в ≥нформац≥њ, а й розвиток навичок самост≥йного творчого мисленн€, здатност≥ продукувати нов≥ знанн€, ум≥нн€ застосовувати њх на практиц≥. ѕродуктивне мисленн€ формуЇтьс€ т≥льки у проблемних ситуац≥€х, €к≥ сприймаютьс€ €к протир≥чч€ м≥ж на€вними ≥ новими знанн€ми. ≈фективним навчанн€ може бути лише в процес≥ досл≥дженн€. “ому у вищ≥й школ≥ у навчальний процес впроваджують методи науково-досл≥дноњ д≥€льност≥, прищеплюють студентам ум≥нн€ волод≥ти методолог≥Їю наук €к ≥нструментом здобуванн€ нових знань. « огл€ду на це викладач вищого навчального закладу перетворюЇтьс€ на вченого-досл≥дника, теоретика ≥ практика, кер≥вника досл≥дницького студентського колективу, психолога-виховател€, управл≥нц€ навчально-п≥знавальною д≥€льн≥стю студент≥в.

¬икладач вищого навчального закладу перетворюЇтьс€ на вченого-досл≥дника, теоретика ≥ практика, кер≥вника досл≥дницького студентського колективу, психолога-виховател€, управл≥нц€ навчально-п≥знавальною д≥€льн≥стю студент≥в  

 


–≥вн≥ готовност≥ викладача до педагог≥чноњ д≥€льност≥.

≈фективн≥сть викладацькоњ роботи залежить в≥д профес≥й≠ност≥ викладача. «а результатами роботи педагог≥в в≥дно≠с€ть до к≥лькох р≥вн≥в (Ќ.  узьм≥на):

1) репродуктивний (недостатн≥й) пол€гаЇ в ум≥нн≥ роз≠пов≥сти те, що знаЇ сам;

2) адаптивний (низький) Ч передбачаЇ ум≥нн€ присто≠сувати своЇ пов≥домленн€ до особливостей аудитор≥њ;

3) локально-моделюючий (середн≥й) Ч пол€гаЇ у воло≠д≥нн≥ педагогом стратег≥€ми передаванн€ знань з окремих розд≥л≥в та тем;

4) системно-моделюючий (високий) Ч пол€гаЇ в ум≥нн≥ формувати систему знань, ум≥нь, навичок з предмета загалом;

5) системно-моделюючий д≥€льн≥сть ≥ повед≥нку (вищий) Ч передбачаЇ здатн≥сть педагога перетворювати св≥й предмет на зас≥б формуванн€ особистост≥ вихованц≥в.

¬икладач≥ першого ≥ другого р≥вн€ не волод≥ють св≥до≠мими стратег≥€ми педагог≥чноњ д≥€льност≥ та зд≥йснюють њњ здеб≥льшого завд€ки ≥нтелектуальним €кост€м. ¬ласне педагог≥чн≥ зд≥бност≥ ви€вл€ютьс€ на третьому р≥вн≥, коли дом≥нанта зм≥щуЇтьс€ ≥з себе на вихованц≥в. Ќа четвертому ≥ п'€тому р≥вн€х уже очевидна педагог≥чна обдарован≥сть, що ви€вл€Їтьс€ у спроможност≥ п≥дпор€дковувати власн≥ ≥нтереси педагог≥чн≥й мет≥, створювати ориг≥нальн≥ системи навчально-виховноњ роботи. Ќа високих р≥вн€х педагог≥чноњ д≥€льност≥ ви€вл€ютьс€ спец≥альн≥ зд≥бност≥ (художн≥, артистичн≥), €к≥ також спр€мовуютьс€ на дос€гненн€ педагог≥чних ц≥лей.

¬икладач-початк≥вець може проживати так≥ етапи профес≥йного зростанн€:

1) —амост≥йне вир≥шенн€ де€ких педагог≥чних завдань за вже в≥домими теор≥€ми та методиками, проте виникаЇ розчаруванн€ в њхн≥й ефективност≥.

2) —проби працювати по-новому, але з'€вл€Їтьс€ знев≥ра у власних педагог≥чних зд≥бност€х.

3) «верненн€ до теоретико-методолог≥чного апарату психолог≥њ €к науки, однак виникаЇ сумн≥в у можливост≥ отримати готов≥ в≥дпов≥д≥ на своњ запитанн€.

4) ѕедагог≥чна ≥мпров≥зац≥€ та профес≥йна творч≥сть ≥з виходом за меж≥ науки, €ка викладаЇтьс€, та усв≥домленн€ своЇњ м≥с≥њ в ширшому соц≥окультурному контекст≥.

”складнюють проходженн€ цих етап≥в високий р≥вень тривожност≥ та недостатньо сформована Ђя-концепц≥€ї викладача. ћежовими смислами дл€ молодого фах≥вц€ Ї моральн≥ та рел≥г≥йн≥ ц≥нност≥, самовдосконаленн€ та саморозвиток, профес≥йна самореал≥зац≥€ (за  . ƒмитренко). Ќа жаль, не вс≥ викладач≥ дос€гають високого (нав≥ть необх≥дного) р≥вн€ вимогливост≥ до себе, тому й ≥снуЇ типолог≥€ викладач≥в за сукупн≥стю притаманних њм профес≥йних €костей ≥ особист≥сних рис.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 620 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

505 - | 486 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.