Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 6. ќсобист≥сть та д≥€льн≥сть викладача вищоњ школи




1. ѕсихолог≥чна характеристика особистост≥ викладача.

2. ѕрофес≥йна самосв≥дом≥сть викладача. ќсобливост≥ профес≥йного самовизначенн€ та становленн€ Ђя-концепц≥њї викладача.

3. Ќаукова орган≥зац≥€ прац≥ викладача €к чинник його профес≥йного самовдосконаленн€.

4. ѕсихолого-педагог≥чна структура д≥€льност≥ викладача.

5. ѕсихолог≥€ стил≥в педагог≥чноњ д≥€льност≥. “иполог≥€ викладач≥в. јвторитет викладача.

1. ѕсихолог≥чна характеристика особистост≥ викладача. ќсобливост≥ педагог≥чноњ д≥€льност≥ у вищому навчаль≠ному заклад≥ передбачають певн≥ вимоги до особистост≥ викладача.

ѕедагог≥чна прац€ викладача вищого навчального закладу Ї особливою формою висококвал≥ф≥кованоњ розумовоњ д≥€льност≥ творчого характеру. ¬она спр€мована на навчанн€, вихованн€ ≥ розвиток студент≥в, формуванн€ у них профес≥йних знань, ум≥нь та навичок, вихованн€ активноњ життЇвоњ позиц≥њ.

ќб'Їктом педагог≥чного впливу у вищому навчальному заклад≥ Ї юнаки та д≥вчата ≥з певними задатками, потребами, нахилами, ≥нтересами, ≥нтелектом, волею, почутт€ми. ÷ей ц≥нний Ђматер≥алї педагог≥чноњ прац≥ робить њњ особливо в≥дпов≥дальною.

”крањнський педагог ¬асиль —ухомлинський застер≥гав, що в жодн≥й справ≥ помилки ≥ невдач≥ не призвод€ть до таких т€жких насл≥дк≥в, €к у педагог≥чн≥й.  

 

 


якщо впродовж ус≥Їњ ≥стор≥њ людства у функц≥ональн≥й структур≥ педагог≥чного впливу пом≥тно переважав ≥нформац≥йний аспект, то з розвитком засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ педагог поступово втрачаЇ свою пров≥дну роль €к джерела новоњ ≥нформац≥њ. «араз викладач Ї пров≥дником студента у св≥т≥ знань. ¬≥н навчаЇ майбутнього фах≥вц€ мистецтву житт€ в сучасному складному сусп≥льств≥, все б≥льше передаючи студентов≥ функц≥њ самоконтролю, самоорган≥зац≥њ, самооц≥нки. —тудент потребуЇ допомоги у пошуку сенсу свого житт€ й ≥ндив≥дуального стилю д≥€льност≥, у подоланн≥ бар'Їр≥в п≥знанн€ ≥ вир≥шенн€ особист≥сних проблем, тому питанн€ психолог≥њ д≥€льност≥ та особистост≥ викладача вищоњ школи насьогодн≥ Ї дуже актуальним.

”сп≥шне розв'€занн€ завдань п≥дготовки фах≥вц≥в ≥з вищою осв≥тою, €к≥ сто€ть перед вищою школою, значною м≥рою залежить в≥д виклада≠ч≥в, њхнього науково-творчого потенц≥алу, р≥вн€ загальноњ та психолог≥ч≠ноњ культури, педагог≥чноњ майстерност≥ й профес≥онал≥зму. Ќа науково-педагог≥чних, наукових ≥ педагог≥чних прац≥вник≥в, зг≥дно ≥з «аконом ”крањни Ђѕро вищу осв≥туї (ст.58, 2014 р.), покладаютьс€ складн≥ й в≥дпов≥дальн≥ обов'€зки:

Ќауково-педагог≥чн≥, науков≥ та педагог≥чн≥ прац≥вники вищого навчального закладу зобовТ€зан≥:

1) забезпечувати викладанн€ на високому науково-теоретичному ≥ методичному р≥вн≥ навчальних дисципл≥н в≥дпов≥дноњ осв≥тньоњ програми за спец≥альн≥стю, провадити наукову д≥€льн≥сть (дл€ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в);

2) п≥двищувати профес≥йний р≥вень, педагог≥чну майстерн≥сть, наукову квал≥ф≥кац≥ю (дл€ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в);

3) дотримуватис€ норм педагог≥чноњ етики, морал≥, поважати г≥дн≥сть ос≥б, €к≥ навчаютьс€ у вищих навчальних закладах, прищеплювати њм любов до ”крањни, виховувати њх у дус≥ украњнського патр≥отизму ≥ поваги до  онституц≥њ ”крањни та державних символ≥в ”крањни;

4) розвивати в ос≥б, €к≥ навчаютьс€ у вищих навчальних закладах, самост≥йн≥сть, ≥н≥ц≥ативу, творч≥ зд≥бност≥;

5) дотримуватис€ статуту вищого навчального закладу, закон≥в, ≥нших нормативно-правових акт≥в.

—пециф≥ка педагог≥чноњ д≥€льност≥ пол€гаЇ в тому, що основним знар€дд€м прац≥ викладача Ї його власна персона Ч особист≥сть, €ка й визначаЇ результативн≥сть практичноњ педагог≥чноњ роботи. ќсобливост≥ педагог≥чноњ д≥€льност≥ у вищому навчальному заклад≥ передбачають певн≥ вимоги до особистост≥ викладача.

ѕедагог≥чн≥ зд≥бност≥ Ч комплекс €костей особистост≥, €к≥ в≥дпов≥дають вимогам педагог≥чноњ д≥€льност≥ та забезпечують оволод≥нн€ ц≥Їю д≥€льн≥стю ≥ дос€гненн€ у н≥й високих результат≥в.

јктуальне досл≥дженн€, присв€чене проблем≥ формуванн€ педагог≥ч≠них зд≥бностей, було проведено Ќ. узьм≥ною, €ка обірунтувала так≥ положенн€:

Х глибина та р≥зноб≥чн≥сть знань педагог≥в не завжди зб≥гаЇтьс€ з продуктивн≥стю њхньоњ педагог≥чноњ д≥€льност≥ Ч у цьому раз≥ очевидно, що компенсац≥€ в≥дбуваЇтьс€ завд€ки спец≥альним педагог≥чним зд≥бност€м;

Х р≥вень розвитку педагог≥чних зд≥бностей часто не зб≥гаЇтьс€ з р≥внем ставленн€ педагога до справи, набагато перевищуючи його, або, навпаки, в≥дстаючи в≥д нього;

Х педагог≥чний досв≥д (стаж роботи) сам по соб≥ не призводить до структурних зм≥н у педагог≥чн≥й д≥€льност≥, €к≥ характерн≥ дл€ високого р≥вн€ майстерност≥. ќволод≥нню педагог≥чною майстерн≥стю, ймов≥рно, завжди спри€ють педагог≥чн≥ зд≥бност≥;

Х залежно в≥д швидкост≥ входженн€ в педагог≥чну д≥€льн≥сть та њњ усп≥ш≠н≥сть розр≥зн€ють два р≥вн≥ педагог≥чних зд≥бностей: перцептивно-рефлексивний, спр€мований на об'Їкт ≥ суб'Їкт, та проективний, спр€мований на способи впливу на об'Їкт.

ƒл€ перцептивно-рефлексивного р≥вн€ педагог≥чних зд≥бностей характерн≥ так≥ ознаки:

Х особлива чутлив≥сть до об'Їкт≥в д≥йсност≥, €к≥ спричинюють ≥нтелек≠туальний та емоц≥йний в≥дгук у суб'Їкта педагог≥чного впливу, сильне почутт€ емпат≥њ, що ви€вл€Їтьс€ у швидк≥й, пор≥вн€но легк≥й проник≠ливост≥ у психолог≥ю вихованц€ (Ђв≥дчутт€ об'Їктаї);

Х особлива чутлив≥сть до зм≥н, €к≥ в≥дбуваютьс€ в об'Їкт≥ педагог≥чноњ д≥€льност≥ п≥д впливом р≥зноман≥тних засоб≥в педагог≥чного впливу, та причин, €к≥ викликали ц≥ зм≥ни (Ђв≥дчутт€ м≥риї);

Х особлива чутлив≥сть до переваг та недол≥к≥в своЇњ педагог≥чноњ д≥€ль≠ност≥, €к≥ ви€вл€ютьс€ п≥д час взаЇмод≥њ з вихованц€ми.

ѕроективний р≥вень педагог≥чних зд≥бностей пов'€заний ≥з вироблен≠н€м стратег≥њ педагог≥чного впливу ≥ також ви€вл€Їтьс€ в особлив≥й чут≠ливост≥:

Ј до конструюванн€ способ≥в педагог≥чного впливу;

Ј до орган≥зац≥њ педагог≥чноњ д≥њ;

Ј до комун≥кац≥њ з вихованц€ми;

Ј до анал≥зу причин усп≥х≥в ≥ невдач п≥д час зд≥йсненн€ педагог≥чноњ д≥€льност≥.

”мовно вс≥ педагог≥чн≥ зд≥бност≥ можна под≥лити на три групи (Ќ.¬.  узьм≥на):

Ј особист≥сн≥ (Ї €кост€ми, властивост€ми особистост≥),

Ј дидактичн≥ (пов'€зан≥ з передачею ≥нформац≥њ ≥ншим),

Ј орган≥зац≥йно-комун≥кативн≥ (пов'€зан≥ з орган≥заторською функц≥Їю ≥ сп≥лкуванн€м).

≤. ќсобист≥сн≥ зд≥бност≥:

1) ѕрихильн≥сть до студент≥в Ч це основа у структур≥ педагог≥чних зд≥бностей. …детьс€ про любов до студент≥в, прихильне ставленн€ до них, бажанн€ сп≥лкуватис€ та працювати з ними. —туденти вельми спо≠стережлив≥ ≥ тонко це в≥дчувають. «азвичай вони в≥дпов≥дають взаЇмн≥с≠тю, €кщо в≥дчувають прихильн≥сть до себе.

2) ¬итримка та самоконтроль. ƒл€ викладача важливо у будь-€к≥й непередбачен≥й ситуац≥њ волод≥ти собою, управл€ти власними емоц≥€ми, не втрачати контролю над своЇю повед≥нкою. ¬елике значенн€ маЇ зд≥бн≥сть швидко ор≥Їнтуватис€, вир≥шувати, €к потр≥бно поводитис€ в конкретних умовах.

3) ¬ажливою зд≥бн≥стю викладача Ї зд≥бн≥сть пост≥йно перебувати на зан€тт≥ в оптимальному дл€ студент≥в псих≥чному стан≥. ўоб не трапилос€, викладач завжди повинен заходити до аудитор≥њ оптим≥стично налаштованим, у хорошому настроњ, стримуючи негативн≥ емоц≥њ. ÷е надзвичайно важливо, адже псих≥чне самопочутт€ студент≥в залежить в≥д настрою викладача, €кий Ї сильним психогенним чинником. якщо викладач зайшов до аудитор≥њ похмурим, незадоволени Ч це в≥дразу неспри€тливо позначаЇтьс€ на емоц≥йно-вольов≥й сфер≥ студент≥в, гальмуЇ њхню п≥знавальну активн≥сть на зан€тт≥.

II. ƒидактичн≥ зд≥бност≥:

1) «д≥бн≥сть по€снювати Ч це зд≥бн≥сть зрозум≥ло доносити власну думку до ≥ншого. “акий викладач робить зм≥ст навчального процесу доступним, зрозум≥ло по€снюЇ теоретичний матер≥ал або даЇ у€вленн€ про суть науковоњ проблеми, викликаЇ ≥нтерес до навчального предмета й науки, стимулюЇ студент≥в до активного самост≥йного мисленн€, ви€вл€Ї методичну винах≥длив≥сть. ѕедагог ум≥Ї, €кщо потр≥бно, важке дл€ розум≥нн€ зробити легким, складне дл€ опануванн€ Ч простим, основою дл€ цього Ї настанова на обов'€зкове врахуванн€ психолог≥чних особливостей студент≥в, р≥вн€ њхнього ≥нтелектуального розвитку ≥ попередньоњ п≥дготовки (що вони вже знають ≥ чим ще не опанували, а що вже могли забути), передбачаЇ та запоб≥гаЇ њхн≥м можливим п≥знавально-≥нтелектуальним труднощам. ƒосв≥дчений викладач може у€вити себе на м≥сц≥ сту≠дент≥в, зрозум≥ти та прийн€ти њхн≥ погл€ди.

2) ≈кспресивно-мовн≥ зд≥бност≥ Ч це зд≥бн≥сть зрозум≥ло, ч≥тко та пра≠вильно висловлювати власн≥ думки та ви€вл€ти почутт€ за допомогою грамотноњ л≥тературноњ мови, емоц≥йно забарвленого та м≥м≥чно виразного мовленн€.

3) јкадем≥чн≥ зд≥бност≥ у певн≥й галуз≥ науки ≥ в≥дпов≥дного навчального предмета. ÷е наукова ерудиц≥€ та фахова компетентн≥сть викладача, €кий анал≥зуЇ результати досл≥джень ≥нших учених, вивчаЇ педагог≥чний досв≥д своњх колег, запозичуЇ все ц≥нне, але н≥коли сл≥по не коп≥юЇ њхню роботу, сам активно займаЇтьс€ наукою, розроблюЇ навчально-методичн≥ комплекси вивченн€ дисципл≥ни.

III ќрган≥зац≥йно-комун≥кативн≥ зд≥бност≥:

1) ќрган≥зац≥йн≥ зд≥бност≥, €к≥ ви€вл€ютьс€, по-перше, у зд≥бност≥ викладача орган≥зувати навчально-п≥знавальну д≥€льн≥сть студент≥в, роботу академ≥чноњ групи, згуртуванн€ студентського колективу, наданн€ йому достатньоњ ≥н≥ц≥ативност≥ й самост≥йност≥. ѕо-друге, у зд≥бност≥ виклада≠ча орган≥зувати свою науково-педагог≥чну д≥€льн≥сть, що передбачаЇ усв≥домленн€ мети ≥ ч≥тк≥сть завдань, посл≥довн≥сть њхнього виконанн€, ум≥нн€ правильно планувати свою роботу ≥ зд≥йснювати самоконтроль. “ак, наприклад, у досв≥дчених викладач≥в виробл€Їтьс€ своЇр≥дне Ђв≥дчутт€ часуї Ч ум≥нн€ Ђвкладатис€ї на зан€тт≥ в запланован≥ часов≥ ≥нтервали.

2)  омун≥кативна зд≥бн≥сть Ч це зд≥бн≥сть викладача вибирати правильний стиль педагог≥чного сп≥лкуванн€ ≥ модель взаЇмин з≥ студентами (групою або окремим студентом), враховуючи њхн≥ в≥ков≥ та ≥ндив≥дуальн≥ психолог≥чн≥ особливост≥. ” цьому раз≥ викладачев≥ необх≥дно втриму≠ватис€ в≥д двох крайнощ≥в. Ќе сл≥д в≥дчужено ставитис€ до студент≥в, пост≥йно п≥дкреслювати р≥зницю соц≥ального статусу, тримати њх Ђна дистанц≥њї. ѕроте не потр≥бно припускатис€ й протилежноњ помилки Ч дозвол€ти псевдодружн≥ стосунки з≥ студентами, стирати будь-€ку соц≥ально-психолог≥чну межу м≥ж собою та ними.

3) —оц≥ально-перцептивн≥ зд≥бност≥ Ч це педагог≥чна спостережлив≥сть, зд≥бн≥сть проникати у внутр≥шн≥й св≥т студента. —оц≥ально-перцептивна прониклив≥сть пов'€зана з тонким розум≥нн€м особистост≥ студента та його тимчасового псих≥чного стану. «д≥бний викладач за ледве пом≥тними ознаками, незначними про€вами повед≥нки ≥ д≥€льност≥ стдента пом≥чаЇ найдр≥бн≥ш≥ зм≥ни у його внутр≥шньому св≥т≥, правильно ≥нтерпретуЇ, що означають ц≥ зм≥ни.

4) —угестивна зд≥бн≥сть Ч це зд≥бн≥сть ставити педагог≥чн≥ вимоги ≥ домагатис€ њхнього виконанн€ шл€хом вольового емоц≥йно-≥нформац≥йного впливу на студент≥в. —угестивна зд≥бн≥сть залежить в≥д розвитку вол≥ викладача, великоњ впевненост≥ в соб≥, почутт€ в≥дпов≥дальност≥ за навчанн€ та вихованн€ студент≥в.

5) ѕедагог≥чний такт Ч ви€вл€Їтьс€ у зд≥бност≥ викладача знаходи≠ти найдоц≥льн≥ш≥ м≥ри впливу на студент≥в, зважаючи на њхн≥ в≥ков≥ та ≥ндив≥дуальн≥ психолог≥чн≥ особливост≥, та залежно в≥д конкретноњ педагог≥чноњ ситуац≥њ. —уть педагог≥чного такту пол€гаЇ в ум≥лому поЇднанн≥ поваги до студента та вимогливост≥ до нього, дов≥ри та систематичного педагог≥чного контролю.

6) ƒл€ усп≥шного зд≥йсненн€ викладачем педагог≥чноњ д≥€льност≥ важ≠ливе значенн€ мають також його предметн≥ профес≥йн≥ зд≥бност≥: музичн≥, художн≥, математичн≥ тощо (в≥дпов≥дно до предмета викладанн€).

–≥вень розвитку педагог≥чних зд≥бностей викладача визначаЇтьс€ ре≠зультативн≥стю його педагог≥чноњ д≥€льност≥ (за Ќ.¬.  узьм≥ною):

1) –епродуктивний р≥вень: викладач, €кий перебуваЇ на цьому найнижчому р≥вн≥, вчить ≥нших так, €к вчили його (або за в≥домою методикою викладанн€ предмета).

2) јдаптивний р≥вень: викладач розпочинаЇ передавати св≥й досв≥д ≥з де€кими перетворенн€ми, щоб зробити його доступн≥шим дл€ ≥нших.

3)Ћокально-моделювальний р≥вень: викладач волод≥Ї стратег≥€ми на≠вчанн€ студент≥в з окремих розд≥л≥в навчального курсу, вм≥Ї формулю≠вати педагог≥чну мету, передбачати результат ≥ створити систему та по≠сл≥довн≥сть включенн€ в навчально-п≥знавальну д≥€льн≥сть тих студент≥в, хто хоче ≥ може навчатис€.

4)—истемно-моделювальний р≥вень: викладач волод≥Ї стратег≥€ми формуванн€ потр≥бноњ системи знань, ум≥нь ≥ навичок студент≥в з≥ своЇњ дисципл≥ни.

5) —истемно-реал≥зац≥йний д≥€льн≥сть ≥ повед≥нку р≥вень: викладач волод≥Ї стратег≥€ми перетворенн€ своЇњ дисципл≥ни в зас≥б формуванн€ особистост≥ студента €к майбутнього фах≥вц€, задоволенн€ його потреби в профес≥йному самовихованн≥, самоосв≥т≥ та саморозвитку.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1169 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

716 - | 557 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.