Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕсихолог≥чн≥ особливост≥ та структура студентськоњ групи.




—оц≥ал≥зац≥€ особистост≥ Ч процес ≥ результат засвоЇнн€ та активно≠го в≥дтворенн€ ≥ндив≥дом соц≥ального досв≥ду в д≥€льност≥ та сп≥лкуванн≥ з ≥ншими людьми.

” студентському в≥ц≥ залучен≥ вс≥ основн≥ механ≥зми соц≥ал≥зац≥њ: прийн€тт€ та засвоЇнн€ нових соц≥альних ролей Ч роль студента, майбутнього фах≥вц€, молод≥жного л≥дера тощо;профес≥йно-рольова ≥дентиф≥кац≥€ (Ђя-студентї, Ђя- майбутн≥й викладачї, Ђя-перспективний майбутн≥й фах≥вецьї тощо);насл≥дуванн€ €к в≥дтворенн€ профес≥йного досв≥ду авторитетних викладач≥в, стилю њхньоњ науково-педагог≥чноњ д≥€льност≥ або манер по≠вед≥нки член≥в референтноњ групи;≥нтер≥оризац≥€ оц≥нних ставлень викладач≥в ≥ однокурсник≥в у навчально-профес≥йн≥й д≥€льност≥;ор≥Їнтац≥€ на соц≥альн≥ оч≥куванн€ викладач≥в ≥ однокурсник≥в, щоб дос€гнути бажаного соц≥ального статусу в груп≥;пор≥вн€нн€ себе з ≥ншими студентами та профес≥оналами;нав≥юван≥сть ≥ конформ≥зм.

–езультатом соц≥ал≥зац≥њ студента Ї: виробленн€ власноњ системи погл€д≥в на житт€, трансформац≥€ системи ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й, формуванн€ профес≥йного ≥деалу; засвоЇнн€ культури людських взаЇмин ≥ соц≥ально-профес≥йних функц≥й; формуванн€ ≥ндив≥дуального стилю навчально-профес≥йноњ д≥€льност≥ та власноњ модел≥ моральноњ повед≥нки; опануванн€ профес≥йною д≥€льн≥стю та формами профес≥йно-д≥лового сп≥лкуванн€.

јдаптац≥€ студента до ¬Ќ«, до навчально-профес≥йноњ д≥€льност≥, його профес≥йне зростанн€ €к фах≥вц€ в≥дбуваЇтьс€ у студентськ≥й груп≥.

—тудентська група Ч первинна, реальна, оф≥ц≥йно створена (зовн≥шньо орган≥зована) мала група, €ка може вм≥щувати в себе й неформальн≥ м≥крогрупи.

—тудентська академ≥чна група Ч б≥льш-менш пост≥йна в межах навчального року сукупн≥сть студент≥в, що об'Їднан≥ завданн€м гуртовоњ навчально-профес≥йноњ д≥€льност≥ та перебувають у безпосередньому контакт≥ один з одним.

ћ≥ж студентами встановлюютьс€, по-перше, функц≥ональн≥ зв'€зки, €к≥ визначаютьс€ розпод≥лом функц≥й м≥ж студентами €к членами групи; по-друге, емоц≥йн≥ зв'€зки, або м≥жособист≥сн≥ комун≥кац≥њ, €к≥ виникають на основ≥ симпат≥й, загальних ≥нтерес≥в. ” зв'€зку з цим у студентськ≥й груп≥ може бути така структура:

1.ќф≥ц≥йна п≥дструктура, €ка характеризуЇтьс€ ц≥льовим призначен≠н€м групи Ч профес≥йна п≥дготовка, спри€нн€ становленню особистост≥ майбутнього фах≥вц€. ¬она ірунтуЇтьс€ на авторитетност≥ оф≥ц≥йного кер≥вника Ч старости, €кий призначаЇтьс€ дирекц≥Їю (деканатом), а також ≥нших кер≥вник≥в, €к≥ зд≥йснюють рольове управл≥нн€ групою, орган≥зовують д≥лов≥ стосунки м≥ж членами групи (профорг, культорг, редактор та ≥н.) Ц це д≥лова сфера взаЇмин.

2.Ќеоф≥ц≥йна п≥дструктура виникаЇ тод≥, коли в≥дбуваЇтьс€ под≥л групи на м≥крогрупи, €к≥ виникають на основ≥ однакових ≥нтерес≥в, про≠€ву емпат≥њ, симпат≥њ один до одного Ц це емоц≥йна сфера взаЇмин.

’арактеристика студентського колективу. Ќа думку ќ.¬инославськоњ, студентська група €к р≥зновид соц≥альноњ орган≥зац≥њ може розвиватис€ в≥д своњх найпрост≥ших форм Ц дифузноњ або ном≥нальноњ, до найвищоњ Ц колективу. ¬ кожн≥й студентськ≥й груп≥ такий розвиток проходить св≥й неповторний шл€х. јле, на жаль, не кожна з них дос€гаЇ при цьому р≥вн€ згуртованого колективу. ќск≥льки кожна студентська група у той чи ≥нший момент знаходитьс€ на певному р≥вн≥ свого розвитку, розгл€немо критер≥њ, за €кими визначають р≥вень њњ соц≥альноњ зр≥лост≥. ј. Ћутошк≥н та Ћ. ”манський пропонують дл€ цього використовувати так≥ показники, €к орган≥зац≥йна Їдн≥сть, психолог≥чна Їдн≥сть, п≥дготовлен≥сть групи, моральна спр€мован≥сть.

ќрган≥зац≥йна Їдн≥сть групи пол€гаЇ у њњ здатност≥ до д≥лового об'Їднанн€ дл€ розв'€занн€ загальногрупових практичних завдань. ќзнаками орган≥зац≥йноњ Їдност≥ Ї узгоджена взаЇмод≥€ ≥ взаЇмодопомога член≥в групи, њх прагненн€ до сп≥вроб≥тництва €к всередин≥ групи так ≥ з ≥ншими об'Їднанн€ми у вищому навчальному заклад≥ або поза ним.

ѕсихолог≥чна Їдн≥сть Ч це загальний настр≥й, тон групи, €кий створюЇ ефект захищеност≥ дл€ кожного њњ члена. “рьома сторонами психолог≥чноњ Їдност≥ академ≥чноњ групи виступають ≥нтелектуальна, емоц≥йна ≥ вольова. ≤нтелектуальна сторона ви€вл€Їтьс€ у здатност≥ знаходити сп≥льну мову, приходити до однакових суджень ≥ висновк≥в з найважлив≥ших питань груповоњ та позагруповоњ д≥€льност≥, розум≥ти сп≥льну в≥дпов≥дальн≥сть за нењ. ≈моц≥йна сторона характеризуЇ загальну атмосферу взаЇмов≥дносин, р≥вень дружелюбност≥, взаЇмноњ толерантност≥ до недол≥к≥в ≥нших. ¬ольова сторона психолог≥чноњ Їдност≥ групи в≥ддзеркалюЇ здатн≥сть њњ член≥в долати перешкоди, наполегливо просуватис€ до мети, моб≥л≥зувати сили у важк≥ моменти, стримувати в ≥нтересах групи своњ почутт€.

ѕ≥дготовлен≥сть групи включаЇ в себе досв≥д сп≥льноњ д≥€льност≥, €кий накопичила група, набут≥ нею ум≥нн€ д≥€ти ус≥м разом. «розум≥ло, що п≥дготовлен≥сть групи €к ≥нтегральне утворенн€ орган≥чно поЇднуЇ особистий досв≥д, знанн€ та ум≥нн€ ус≥х њњ член≥в. јле це зовс≥м не означаЇ, що п≥дготовлен≥сть член≥в завжди св≥дчить про п≥дготовлен≥сть групову: одночасне перебуванн€ студент≥в на зан€тт€х хоча ≥ створюЇ умови дл€ сп≥льноњ д≥€льност≥, але ще не Ї показником п≥дготовленост≥ групи.

ћоральна спр€мован≥сть груповоњ д≥€льност≥ Ї одн≥Їю з найважлив≥ших характеристик р≥вн€ соц≥альноњ зр≥лост≥ групи. —тудентська група може бути згуртованою, п≥дготовленою до сп≥льноњ д≥€льност≥, зосереджувати зусилл€ на доланн≥ труднощ≥в, але назвати њњ колективом можна буде лише тод≥, коли њњ спр€мован≥сть буде сп≥впадати з моральними нормами вищого навчального закладу ≥ сусп≥льства в ц≥лому. ќтже, дл€ анал≥зу моральноњ спр€мованост≥ групи сл≥д проанал≥зувати њњ моральн≥ ц≥нност≥ та пров≥дн≥ мотиви д≥€льност≥.

¬ процес≥ сп≥льноњ навчальноњ д≥€льност≥ студентська група починаЇ розвиватис€. ≤ в залежност≥ в≥д того, €к ≥ €кою м≥рою представлен≥ в студентськ≥й груп≥ описан≥ вище показники, можна зробити висновок про р≥вень, €кого вона дос€гла у своЇму розвитку.

 оли група незнайомих аб≥тур≥Їнт≥в утворюЇ студентську групу, то спочатку вона Ї дифузною.

Ќом≥нальна група. ¬она вже маЇ певну назву, але ≥снуЇ лише формально, оск≥льки њњ члени ще не вступили у сп≥льну д≥€льн≥сть, що здатна опосередковувати в≥дносини м≥ж ними.

√рупа-асоц≥ац≥€. Ќа ц≥й стад≥њ починаЇтьс€ сп≥льна життЇд≥€льн≥сть групи, виникають перш≥ ознаки утворенн€ колективу. ¬ так≥й груп≥ вже ≥снуЇ оф≥ц≥йна структура, сп≥льна мета д≥€льност≥, але д≥€льн≥сть окремих студент≥в маЇ переважно ≥ндив≥дуальний характер, у них ще в≥дсутн€ потреба працювати разом, сп≥льно розв'€зувати групов≥ завданн€.

√рупа-корпорац≥€. ’арактеризуЇтьс€ б≥льш ч≥тко окресленою сп≥льною метою та Їдн≥стю д≥й. —п≥впрац€, активна взаЇмод≥€ член≥в групи створюють груповий досв≥д сп≥лкуванн€, п≥дготовлен≥сть у певному вид≥ д≥€льност≥, проте психолог≥чноњ Їдност≥ ще немаЇ.

—тудентська група, що знаходитьс€ на цьому р≥вн≥ розвитку в≥др≥зн€Їтьс€ сформованою орган≥зац≥йною структурою, досить високим р≥внем сп≥вроб≥тництва студент≥в, м≥жособист≥сн≥ в≥дносини в н≥й мають д≥ловий характер. ј терм≥н Ђгрупа-корпорац≥€ї вживаЇтьс€ переважно дл€ позначенн€ груп з антисоц≥альною спр€мован≥стю, €к≥ хоча й в≥др≥зн€ютьс€ орган≥зац≥йною ≥ психолог≥чною Їдн≥стю, але ви€вл€ють при цьому €вн≥ ознаки групового егоњзму, в≥дчужен≥ в≥д ≥нших груп, протиставл€ють себе њм. як бачимо, таке трактуванн€ не зовс≥м зб≥гаЇтьс€ з усталеною м≥жнародною терм≥нолог≥Їю.

«азначимо, що в≥дносна автоном≥зац≥€ групи Ї одн≥Їю з умов њњ саморуху до Їдност≥, до колективу. —аме на цьому етап≥ студенти групи ≥дентиф≥кують себе з нею (Ђмо€ групаї). јле надм≥рна автоном≥зац≥€ часто виступаЇ про€вом антисоц≥ального спр€муванн€ груповоњ д≥€льност≥.

 олектив Ч наступний р≥вень розвитку м≥жособист≥сних в≥дносин у груп≥. ¬она може стати колективом, €кщо взаЇмод≥њ ≥ взаЇмов≥дносини студент≥в групи опосередковуватимутьс€ загальними ц≥л€ми, завданн€ми сп≥льноњ д≥€льност≥, особист≥сно-значущим зм≥стом ц≥Їњ д≥€льност≥. ≤нтергрупова активн≥сть, що виникаЇ у колектив≥, маЇ значний вплив €к на член≥в самоњ групи, так ≥ на ≥нш≥ студентськ≥ групи вищого навчального закладу. якщо студентська група у своЇму розвитку дос€гаЇ р≥вн€ колективу, то вона стаЇ референтною дл€ њњ член≥в, тобто такою, на думку €коњ вони зважають в першу чергу.

–озвиток взаЇмов≥дносин студентського колективу ≥ особистост≥ проходить через дек≥лька стад≥й.

ѕерша стад≥€ Ч адаптац≥€ суб'Їкта €к члена новоњ групи. ѕерш н≥ж реал≥зувати свою потребу ви€вити себе €к особист≥сть, в≥н маЇ засвоњти д≥юч≥ в груп≥ норми (моральн≥, навчальн≥ й ≥н.) ≥ опанувати прийоми ≥ засоби д≥€льност≥, €кими волод≥ють ус≥ ≥нш≥ њњ члени. „ерез це у нього виникаЇ об'Їктивна необх≥дн≥сть Ђбути таким, €к ус≥ї, що дос€гаЇтьс€ за рахунок суб'Їктивно пережитоњ втрати тих чи ≥нших ≥ндив≥дуальних рис.

ƒруга стад≥€ Ч ≥ндив≥дуал≥зац≥€. ¬она пол€гаЇ у загостренн≥ протир≥ч м≥ж дос€гнутим результатом адаптац≥њ (тим, що студент став Ђтаким, €к ус≥ї) ≥ потребою студента у максимальному про€в≥ себе €к неповторноњ особистост≥, що маЇ свою ≥ндив≥дуальн≥сть, €ка при цьому не задовольн€Їтьс€. —тудент починаЇ шукати способи ≥ засоби дл€ вираженн€ своЇњ ≥ндив≥дуальност≥, дл€ демонстрац≥њ њњ в груп≥.

“рет€ стад≥€ Ч ≥нтеграц≥€ особистост≥ в груп≥: студент збер≥гаЇ лише т≥ ≥ндив≥дуальн≥ риси, що в≥дпов≥дають необх≥дност≥ й потребам групового розвитку, а також власну потребу зд≥йснити значимий внесок у житт€ групи. √рупа при цьому певною м≥рою зм≥нюЇ своњ групов≥ норми, вбираючи т≥ риси студента, що визнаютьс€ групою €к ц≥нн≥сно-значущ≥ дл€ њњ розвитку. “ак в≥дбуваютьс€ взаЇмн≥ перетворенн€ особистост≥ ≥ групи.

якщо студенту не вдаЇтьс€ подолати труднощ≥ адаптац≥њ, то у нього можуть сформуватис€ так≥ €кост≥ €к конформн≥сть, без≥н≥ц≥ативн≥сть, може з'€витис€ невпевн≥сть у соб≥, що приводить до заниженн€ самооц≥нки. якщо студент пройшов стад≥ю адаптац≥њ ≥ починаЇ на друг≥й стад≥њ пред'€вл€ти груп≥ так≥ своњ ≥ндив≥дуальн≥ в≥дм≥нност≥, що в≥дкидаютьс€ нею через нев≥дпов≥дн≥сть њњ потребам, то це може привести до розвитку в нього негатив≥зму, агресивност≥, п≥дозр≥лост≥, неадекватноњ завищеноњ самооц≥нки. ” студента, що усп≥шно проходить стад≥ю ≥нтеграц≥њ у високорозвинен≥й груп≥, формуЇтьс€ розвинуте колектив≥стичне самовизначенн€. якщо ж група, до €коњ входить ≥ндив≥д, маЇ асоц≥альну спр€мован≥сть, то в нього можуть розвитис€ в≥дпов≥дн≥ асоц≥альн≥ риси.

2. ѕроблеми кер≥вництва та л≥дерства в студентськ≥й груп≥. ѕо м≥р≥ того, €к студентська група проходить шл€х свого розвитку, в н≥й з'€вл€ютьс€ формальн≥неформальн≥ л≥дери. –ол≥ формальних л≥дер≥в виконують обран≥ чи призначен≥ старости, профорги та ≥нш≥ посадов≥ особи групи, на €ких покладене виконанн€ обов'€зк≥в, встановлених у даному вищому навчальному заклад≥. —ьогодн≥, на жаль, немаЇ Їдност≥ у визначенн≥ рольових функц≥й формальних л≥дер≥в студентських груп. ¬ рол≥ неформальних л≥дер≥в виступають студенти, що користуютьс€ в груп≥ особливим авторитетом. ¬≥д них значною м≥рою залежить психолог≥чний кл≥мат у груп≥, самопочутт€ њњ член≥в, а також визнан≥ в н≥й моральн≥ норми. ¬ академ≥чн≥й груп≥ з високим р≥внем розвитку п≥двищуютьс€ вимоги до кожного окремого њњ члена ≥ особливо до л≥дер≥в.

Ћ≥дерство Ч це здатн≥сть окремоњ особистост≥ (л≥дера) спонукати ≥нших д≥€ти, надихати њхню активн≥сть на певну д≥€льн≥сть.

Ћ≥дер Ч це особист≥сть, за €кою вс≥ ≥нш≥ члени групи визнають право брати на себе найв≥дпов≥дальн≥ш≥ р≥шенн€, €к≥ торкаютьс€ њхн≥х ≥нтерес≥в, ≥ визначати напр€м ≥ характер д≥€льност≥ вс≥Їњ групи.

≈фективна д≥€льн≥сть групи насамперед залежить в≥д того, €к≥ стосунки сформуютьс€ м≥ж оф≥ц≥йним ≥ неоф≥ц≥йним л≥дером або л≥дерами групи.

ћ≥ж функц≥€ми л≥дерства ≥ кер≥вництва Ї суттЇва р≥зниц€, а саме: 1. Ћ≥дер покликаний зд≥йснювати переважно регул€ц≥ю м≥жособист≥сних стосунк≥в у груп≥, натом≥сть кер≥вник зд≥йснюЇ регул€ц≥ю оф≥ц≥йних в≥дносин групи €к де€коњ соц≥альноњ орган≥зац≥њ. 2. Ћ≥дерство виникаЇ за умов м≥кросередовища (€ким Ї мала група), кер≥вництво Ч елемент макросередовища, тобто воно пов'€зане з ус≥Їю системою сусп≥льних в≥дносин у груп≥. 3. Ћ≥дерство виникаЇ стих≥йно. ќбиранн€ або призначенн€ кер≥вни≠ка будь-€коњ реальноњ соц≥альноњ групи в≥дбуваЇтьс€ ц≥леспр€мовано, реал≥зац≥€ управл≥нських функц≥й зд≥йснюЇтьс€ п≥д контролем р≥зних елемент≥в соц≥альноњ структури. 4. явище л≥дерства менш стаб≥льне, н≥ж кер≥вництва, висуненн€ л≥де≠ра залежить в≥д настрою та завданн€ групи. 5.  ер≥вництво п≥длеглими пор≥вн€но з л≥дерством маЇ ч≥тк≥ше визна≠чену систему санкц≥й. 6. ѕроцес прийн€тт€ р≥шенн€ кер≥вником (≥ взагал≥ в систем≥ кер≥вництва) значно складн≥ший. ¬≥н опосередкований багатьма обставинами, €к≥ не обов'€зково мають витоки в ц≥й груп≥, натом≥сть л≥дер здеб≥льшого приймаЇ безпосередн≥ р≥шенн€, €к≥ стосуютьс€ д≥€льност≥ малоњ групи. 7. —фера д≥€льност≥ л≥дера Ч здеб≥льшого мала група, де в≥н Ї л≥дером. —фера д≥њ кер≥вника ширша, оск≥льки в≥н репрезентуЇ малу групу в шир≠ш≥й соц≥альн≥й систем≥. 8. ‘ункц≥њ ≥ соц≥альн≥ рол≥ л≥дера б≥льш диференц≥йован≥: орган≥затор, фах≥вець у певн≥й галуз≥ д≥€льност≥, мотиватор (забезпечуЇ емоц≥йне налаштуванн€ на сп≥льну д≥ю), масовик-зат≥йник (наприклад, орга≠н≥зовуЇ веч≥р в≥дпочинку), жарт≥вник (знижуЇ напругу у взаЇминах м≥ж членами групи завд€ки гумору), гармон≥затор (забезпечуЇ компром≥с з≥ складних проблем, консол≥дуЇ колектив), стимул€тор (спонукаЇ групу до активност≥) та ≥н. 9. —тароста €к кер≥вник студентськоњ групи застосовуЇ б≥льш визначену систему санкц≥й, повноваженн€ застосуванн€ €ких надаЇтьс€ йому дирекц≥Їю (деканатом) ≥ групою, €ка його обираЇ на цю роль (орган≥зац≥йн≥, командно-адм≥н≥стративн≥, економ≥чн≥ методи впливу).

Ћ≥дерство пов'€зане з регулюванн€м внутр≥шньогрупових неоф≥ц≥йних стосунк≥в у м≥крогруп≥, €к≥ також можуть суттЇво впливати на педагог≥чний процес, на ставленн€ студент≥в до навчанн€, повед≥нку п≥д час зан€ть завд€ки д≥ловим €кост€м особистост≥ л≥дера (€к≥ йому притаманн≥ та €к≥ визнаютьс€ групою).

3. ћ≥жособист≥сн≥ стосунки у студентськ≥й груп≥. ¬иникненн€ нових умов соц≥ал≥зац≥њ молодого покол≥нн€, тверда конкуренц≥€ на ринку прац≥, висок≥ вимоги до профес≥йних й особист≥сних €костей людини викликають напругу й конкуренц≥ю вже в студентському середовищ≥. ¬ище вказан≥ факти здатн≥ спровокувати деструктивн≥ процеси в розвитку особистост≥. √остро звучить питанн€ про те, €к зберегти й примножити потенц≥ал молод≥, допомогти побачити шл€хи реал≥зац≥њ в правильному напр€мку, захистити в≥д негативного впливу ≥нформац≥њ, спри€ти вибору високоморальних ор≥Їнтир≥в у житт≥. “ому виходом ≥з ситуац≥њ, що склалас€, багато вчених бачать у вивченн≥ м≥жособист≥сних в≥дносин у так званих групах ровесник≥в (до €ких в≥днос€тьс€ студентськ≥ колективи), тому що вони займають центральне м≥сце в житт≥ молод≥, студентського м≥кросередовища, у ц≥леспр€мованому формуванн≥, регулюванн≥ й корекц≥њ взаЇмин молодих людей, у створенн≥ спри€тливого середовища дл€ вихованн€ молодого покол≥нн€, у вихованн≥ комун≥кативноњ толерантност≥.

–≥зноман≥тн≥сть в≥дносин, €к≥ виникають м≥ж студентами у процес≥ тривалого взаЇмного сп≥лкуванн€, складаЇ дв≥ основн≥ системи: систему д≥лових в≥дносинсистему особист≥сних в≥дносин. ” м≥жособист≥сних в≥дносинах студент≥в у груп≥ значну роль в≥д≥грають д≥лов≥ в≥дносини (ч≥тке виконанн€ обовТ€зк≥в активом групи та студентами), взаЇмоповага, дов≥ра, дос€гненн€ одн≥Їњ мети, €ка стоњть перед учасниками колективу Ц здобутт€ вищоњ осв≥ти. ќсобист≥сн≥ в≥дносини студент≥в спостер≥гаютьс€ у позанавчальн≥й д≥€льност≥, що базуЇтьс€, в б≥льшост≥ випадк≥в, на емоц≥йному п≥дірунт≥. —тудентський колектив Ї осередком формуванн€ м≥жособист≥сних в≥дносин студент≥в. —ередовище студентського колективу на перших порах Ї б≥льш спри€тливим дл€ саморозкритт€ ≥ самореал≥зац≥њ, оск≥льки його новизна зн≥маЇ де€к≥ емоц≥йн≥ бар'Їри, дещо нейтрал≥зуЇ складн≥ установки повед≥нки, стимулюЇ переоц≥нку ц≥нностей, контроль за навчальною ≥ трудовою дисципл≥ною студент≥в, оперативне реагуванн€ на њх порушенн€.

ј.¬арчов доводить, що ефективне функц≥онуванн€ студентськоњ групи залежить в≥д психолог≥чного самопочутт€ њњ член≥в, тобто, насамперед, в≥д розвитку та функц≥онуванн€ системи неформальних внутр≥шньо групових взаЇмин.

” згуртованих студентських групах спостер≥гаЇтьс€ вища результативн≥сть навчально-п≥знавальноњ д≥€льност≥, взаЇмодопомога, сп≥льне оволод≥нн€ знанн€ми (п≥дготовка до лабораторних роб≥т, зал≥к≥в, екзамен≥в), задоволен≥сть м≥жособист≥сними взаЇминами, в≥дсутн≥сть конфл≥кт≥в всередин≥ групи та з викладачами чи ≥ншими гуртами студент≥в. ≤ навпаки, несконсол≥дованим групам притаманна низька усп≥шн≥сть у навчанн≥, в ≥нших видах д≥€льност≥, Ђзакрит≥стьї, дискомфорт њх член≥в, конфл≥кти в груп≥ та з викладачами. ќсобливо сл≥д в≥дзначити, що вплив сп≥лкуванн€ на процес мисленн€ (а значить ≥ на п≥знавальну активн≥сть студент≥в) залежить в≥д сформованост≥ структури м≥жособист≥сних взаЇмин: позитивний вплив спостер≥гаЇтьс€ т≥льки в тих групах (д≥адах), члени €ких пов'€зан≥ позитивними або взаЇмонейтральними стосунками.

ќтже, на формуванн€ м≥жособист≥сних взаЇмин у студентському колектив≥ впливають так≥ фактори: позиц≥€ л≥дера в студентському колектив≥; групов≥ норми в груп≥; соц≥ально-психолог≥чний кл≥мат студентського колективу; згуртован≥сть студентського колективу; приналежн≥сть студент≥в до певних соц≥ометричних категор≥й у студентському колектив≥.

ќдним з вид≥в м≥жособист≥сних стосунк≥в Ї дружба. ƒружба в студентському середовищ≥ Ї дуже поширеним €вищем. «а роки сп≥льного навчанн€ у вищому навчальному заклад≥ у багатьох студент≥в складаютьс€ т≥сн≥ дружн≥ в≥дносини, €к≥ спри€ють њх моральному збагаченню й подальшому особист≥сному розвитку.

ќск≥льки дружба Ї позитивним €вищем, адм≥н≥страц≥€ вищого навчального закладу, викладач≥, наставники студентськоњ молод≥ мають вс≥л€ко спри€ти його поширенню ≥ зм≥цненню. ѕри цьому сл≥д прид≥л€ти увагу не т≥льки орган≥зац≥њ культурних заход≥в та дозв≥лл€ студент≥в, але й враховувати можлив≥сть налагодженн€ дружн≥х в≥дносин м≥ж студентами в процес≥ сп≥льноњ навчальноњ д≥€льност≥. ƒосв≥д практичноњ, ≥нтелектуальноњ ≥, особливо, емоц≥йноњ взаЇмод≥њ, що накопичуЇтьс€ при цьому, п≥дсилюЇ м≥жособист≥сну ≥дентиф≥кац≥ю партнер≥в. ƒ≥лова спрацьован≥сть нер≥дко породжуЇ в≥дчутт€ м≥жособист≥сноњ сум≥сност≥ ≥ необх≥дност≥ партнера вже €к Ђзначимого ≥ншогої. ƒосить часто це веде до виникненн€ в друз≥в нових психолог≥чних мотив≥в сп≥лкуванн€: сп≥льност≥ погл€д≥в, ≥нтерес≥в, компл≥ментарност≥ (взаЇмодоповненн€) тощо.

–езультати психолог≥чних досл≥джень св≥дчать, що включенн€ у сп≥льну навчальну д≥€льн≥сть студент≥в протилежноњ стат≥ спри€Ї ≥нтенсиф≥кац≥њ њх повед≥нковоњ, емоц≥йноњ та гностичноњ взаЇмод≥њ, ≥ тим самим створюЇ передумови дл€ п≥дсиленн€ м≥жособист≥сноњ привабливост≥ та виникненн€ у них новоњ мотивац≥њ ≥нтимно-особист≥сного характеру. ” подальшому саме ц≥ мотиви можуть стати пров≥дними при вибор≥ супутника житт€. ƒуже часто роль друга студентських рок≥в залишаЇтьс€ надзвичайно важливою впродовж усього житт€.

ћетодами формуванн€ м≥жособист≥сних взаЇмин у студентському колектив≥ Ї ≥ндив≥дуальна й групова бес≥ди з≥ студентами; дорученн€; метод висуванн€ перспективних л≥н≥й; регулюванн€ д≥€льност≥ л≥дера в студентському колектив≥; вир≥шенн€ конфл≥ктних ситуац≥й (метод Ђвиходу почутт≥вї, Ђпозитивного ставленн€ до особистост≥ї, Ђобм≥ну позиц≥йї, Ђрозширенн€ духовного обр≥ю конфл≥ктуючихї); особистий приклад викладача та ≥нш≥.

“аким чином, формуванн€ взаЇмин студент≥в залежить в≥д створенн€ соц≥ально-ц≥нн≥сноњ Їдност≥ шл€хом роз'€сненн€ значенн€ навчанн€, њњ ц≥лей ≥ завдань, стимулюванн€ роботи активу по з≥мкненню колективу; розвитку св≥домост≥, товариськост≥ й дружби, розум≥нн€ взаЇмин у студентському колектив≥; зм≥цненн€ авторитету активу, п≥двищенн€ його зразковост≥, попередженн€ й психолог≥чно виправданий дозв≥л конфл≥кт≥в; забезпеченн€ турботи про студент≥в, обл≥к њхн≥х запит≥в, ≥нтерес≥в, потреб, бажань.

4. ѕсихолог≥чн≥ особливост≥ студентського самовр€дуванн€. ќдним з приклад≥в д≥лових в≥дносин може бути студентське самовр€дуванн€, €к форма орган≥зац≥њ студентського колективу, €ке забезпечуЇ студентам право на самост≥йне кер≥вництво своЇю д≥€льн≥стю, зм≥ст €кого складаЇ розробка, прийн€тт€ ≥ зд≥йсненн€ власних р≥шень по реал≥зац≥њ р≥зних напр€мк≥в свого житт€ ≥ д≥€льност≥ в процес≥ профес≥йноњ п≥дготовки у ¬Ќ«. ƒ≥€льн≥сть орган≥в студентського самовр€дуванн€ спр€мована на удосконаленн€ навчально-виховного процесу, а саме: на €к≥сть навчанн€, розвиток духовност≥ та культури, формуванн€ у студентськоњ молод≥ активноњ соц≥альноњ позиц≥њ.

” статт≥ 40 «акону ”крањни Ђѕро вищу осв≥туї у вищих навчальних закладах та њх структурних п≥дрозд≥лах д≥Ї студентське самовр€дуванн€, €ке Ї нев≥дТЇмною частиною громадського самовр€дуванн€ в≥дпов≥дних навчальних заклад≥в.

—тудентське самовр€дуванн€ Ч це право ≥ можлив≥сть студент≥в вир≥шувати питанн€ навчанн€ ≥ побуту, захисту прав та ≥нтерес≥в студент≥в, а також брати участь в управл≥нн≥ вищим навчальним закладом.

—тудентське самовр€дуванн€ обТЇднуЇ вс≥х студент≥в в≥дпов≥дного вищого навчального закладу. ”с≥ студенти, €к≥ навчаютьс€ у вищому навчальному заклад≥, мають р≥вн≥ права та можуть обиратис€ та бути обраними в робоч≥, дорадч≥, виборн≥ та ≥нш≥ органи студентського самовр€дуванн€.

—тудентське самовр€дуванн€ забезпечуЇ захист прав та ≥нтерес≥в студент≥в та њх участь в управл≥нн≥ вищим навчальним закладом. —тудентське самовр€дуванн€ зд≥йснюЇтьс€ студентами безпосередньо ≥ через органи студентського самовр€дуванн€, €к≥ обираютьс€ шл€хом пр€мого таЇмного голосуванн€ студент≥в.

” своњй д≥€льност≥ органи студентського самовр€дуванн€ керуютьс€ законодавством, статутом вищого навчального закладу та положенн€м про студентське самовр€дуванн€ вищого навчального закладу.

ќргани студентського самовр€дуванн€ д≥ють на принципах:

1) добров≥льност≥, колег≥альност≥, в≥дкритост≥;

2) виборност≥ та зв≥тност≥ орган≥в студентського самовр€дуванн€;

3) р≥вност≥ права студент≥в на участь у студентському самовр€дуванн≥;

4) незалежност≥ в≥д впливу пол≥тичних парт≥й та рел≥г≥йних орган≥зац≥й (кр≥м вищих духовних навчальних заклад≥в).

—тудентське самовр€дуванн€ зд≥йснюЇтьс€ на р≥вн≥ студентськоњ групи, ≥нституту (факультету), в≥дд≥ленн€, гуртожитку, вищого навчального закладу. «алежно в≥д контингенту студент≥в, типу та специф≥ки вищого навчального закладу студентське самовр€дуванн€ може зд≥йснюватис€ на р≥вн≥ курсу, спец≥альност≥, студентського м≥стечка, структурних п≥дрозд≥л≥в вищого навчального закладу.

ќргани студентського самовр€дуванн€ можуть мати р≥зноман≥тн≥ форми (парламент, сенат, старостат, студентський ректорат, студентськ≥ деканати, студентськ≥ ради тощо).

ѕредставницьк≥, виконавч≥ та контрольно-рев≥з≥йн≥ органи студентського самовр€дуванн€ обираютьс€ строком на один р≥к. —туденти, обран≥ до складу орган≥в студентського самовр€дуванн€, можуть бути усунен≥ ≥з своњх посад за результатами загального таЇмного голосуванн€ студент≥в. ƒл€ ≥н≥ц≥юванн€ такого голосуванн€ потр≥бно з≥брати п≥дписи не менш €к 10 в≥дсотк≥в студент≥в вищого навчального закладу.

 ер≥вник студентського самовр€дуванн€ та його заступники можуть перебувати на посад≥ не б≥льш €к два строки.

« припиненн€м особою навчанн€ у вищому навчальному заклад≥ припин€Їтьс€ њњ участь в орган≥ студентського самовр€дуванн€ у пор€дку, передбаченому ѕоложенн€м про студентське самовр€дуванн€ вищого навчального закладу.

ќрган студентського самовр€дуванн€ може бути зареЇстрований €к громадська орган≥зац≥€ в≥дпов≥дно до законодавства з урахуванн€м особливостей, встановлених цим «аконом.

ќргани студентського самовр€дуванн€:

1) беруть участь в управл≥нн≥ вищим навчальним закладом у пор€дку, встановленому цим «аконом та статутом вищого навчального закладу;

2) беруть участь в обговоренн≥ та вир≥шенн≥ питань удосконаленн€ осв≥тнього процесу, науково-досл≥дноњ роботи, призначенн€ стипенд≥й, орган≥зац≥њ дозв≥лл€, оздоровленн€, побуту та харчуванн€;

3) провод€ть орган≥зац≥йн≥, просв≥тницьк≥, науков≥, спортивн≥, оздоровч≥ та ≥нш≥ заходи;

4) беруть участь у заходах (процесах) щодо забезпеченн€ €кост≥ вищоњ осв≥ти;

5) захищають права та ≥нтереси студент≥в (курсант≥в), €к≥ навчаютьс€ у вищому навчальному заклад≥;

6) делегують своњх представник≥в до робочих, консультативно-дорадчих орган≥в;

7) приймають акти, що регламентують њх орган≥зац≥ю та д≥€льн≥сть;

8) беруть участь у вир≥шенн≥ питань забезпеченн€ належних побутових умов проживанн€ студент≥в у гуртожитках та орган≥зац≥њ харчуванн€ студент≥в;

9) розпор€джаютьс€ коштами та ≥ншим майном, що перебувають на баланс≥ та банк≥вських рахунках орган≥в студентського самовр€дуванн€;

10) внос€ть пропозиц≥њ щодо зм≥сту навчальних план≥в ≥ програм;

11) внос€ть пропозиц≥њ щодо розвитку матер≥альноњ бази вищого навчального закладу, у тому числ≥ з питань, що стосуютьс€ побуту та в≥дпочинку студент≥в;

12) мають право оголошувати акц≥њ протесту;

13) виконують ≥нш≥ функц≥њ, передбачен≥ цим «аконом та положенн€м про студентське самовр€дуванн€ вищого навчального закладу.

«а погодженн€м з органом студентського самовр€дуванн€ вищого навчального закладу приймаютьс€ р≥шенн€ про:

1) в≥драхуванн€ студент≥в з вищого навчального закладу та њх поновленн€ на навчанн€;

2) переведенн€ ос≥б, €к≥ навчаютьс€ у вищому навчальному заклад≥ за державним замовленн€м, на навчанн€ за контрактом за рахунок кошт≥в ф≥зичних (юридичних) ос≥б;

3) переведенн€ ос≥б, €к≥ навчаютьс€ у вищому навчальному заклад≥ за рахунок кошт≥в ф≥зичних (юридичних) ос≥б, на навчанн€ за державним замовленн€м;

4) призначенн€ заступника декана факультету, заступника директора ≥нституту, заступника кер≥вника вищого навчального закладу;

5) поселенн€ ос≥б, €к≥ навчаютьс€ у вищому навчальному заклад≥, у гуртожиток ≥ виселенн€ њх ≥з гуртожитку;

6) затвердженн€ правил внутр≥шнього розпор€дку вищого навчального закладу в частин≥, що стосуЇтьс€ ос≥б, €к≥ навчаютьс€;

7) д≥€льн≥сть студентських м≥стечок та гуртожитк≥в дл€ проживанн€ ос≥б, €к≥ навчаютьс€ у вищому навчальному заклад≥.

¬ищим органом студентського самовр€дуванн€ Ї загальн≥ збори (конференц≥€) студент≥в, €к≥:

1) ухвалюють положенн€ про студентське самовр€дуванн€ вищого навчального закладу, визначають структуру, повноваженн€ та пор€док проведенн€ пр€мих таЇмних вибор≥в представницьких та виконавчих орган≥в студентського самовр€дуванн€;

2) заслуховують зв≥ти представницьких, виконавчих ≥ контрольно-рев≥з≥йних орган≥в студентського самовр€дуванн€, дають њм в≥дпов≥дну оц≥нку;

3) затверджують процедуру використанн€ майна та кошт≥в орган≥в студентського самовр€дуванн€, п≥дтримки студентських ≥н≥ц≥атив на конкурсних засадах;

4) затверджують р≥чний кошторис витрат (бюджет) орган≥в студентського самовр€дуванн€, внос€ть до нього зм≥ни та доповненн€, заслуховують зв≥т про його виконанн€;

5) обирають контрольно-рев≥з≥йну ком≥с≥ю з числа студент≥в дл€ зд≥йсненн€ поточного контролю за станом використанн€ майна та виконанн€ бюджету орган≥в студентського самовр€дуванн€.

јдм≥н≥страц≥€ вищого навчального закладу не маЇ права втручатис€ в д≥€льн≥сть орган≥в студентського самовр€дуванн€.

 ер≥вник вищого навчального закладу забезпечуЇ належн≥ умови дл€ д≥€льност≥ орган≥в студентського самовр€дуванн€ (надаЇ прим≥щенн€, мебл≥, оргтехн≥ку, забезпечуЇ телефонним звТ€зком, пост≥йним доступом до ≤нтернету, в≥дводить м≥сц€ дл€ встановленн€ ≥нформац≥йних стенд≥в тощо), про що укладаЇтьс€ в≥дпов≥дна угода.

‘≥нансовою основою студентського самовр€дуванн€ Ї:

1) кошти, визначен≥ вченою радою вищого навчального закладу в розм≥р≥ не менш €к 0,5 в≥дсотка власних надходжень, отриманих вищим навчальним закладом в≥д основноњ д≥€льност≥;

2) членськ≥ внески студент≥в, розм≥р €ких встановлюЇтьс€ вищим органом студентського самовр€дуванн€ вищого навчального закладу. –озм≥р м≥с€чного членського внеску одн≥Їњ особи не може перевищувати 1 в≥дсотка прожиткового м≥н≥муму, встановленого законом.

 ошти орган≥в студентського самовр€дуванн€ спр€мовуютьс€ на виконанн€ њхн≥х завдань ≥ зд≥йсненн€ повноважень в≥дпов≥дно до затверджених ними кошторис≥в.

ќргани студентського самовр€дуванн€ публ≥чно зв≥тують про використанн€ кошт≥в та виконанн€ кошторис≥в не р≥дше одного разу на р≥к.

‘ункц≥њ студентського самовр€дуванн€: з абезпеченн€ результативноњ навчальноњ роботи студент≥в, виконан≠н€ ними щоденних навчальних завдань ≥з врахуванн€м њхн≥х зд≥бностей та ≥нтерес≥в, п≥дготовка студент≥в €к фах≥вц≥в ≥з вищою осв≥тою до майбутньоњ управл≥нськоњ д≥€льност≥, формуванн€ соц≥альноњ спр€мованост≥ њхньоњ активност≥, розвиток орган≥заторських зд≥бностей.

ѕроте сьогодн≥, на думку Ћ.ѕодол€к, ¬. ёрченко, Ї недол≥ки ≥ в робот≥ самовр€дуванн€: по-перше, б≥льш≥сть студент≥в не бере участ≥ в органах самовр€дуванн€, а тому обмежен≥ можливост≥ дл€ њх самореал≥зац≥њ. ѕо-друге, студенти-випускники важко адаптуютьс€ до соц≥ально-економ≥чних реал≥й (наприклад, €к кер≥вники виробничого колективу або групи не вм≥ють працювати з групою, з колективом), не готов≥ до вир≥шенн€ побутових ≥ матер≥альних проблем. ѕо-третЇ, дл€ активу характерний великий прагматизм у стосунках ≥з ровесниками, намаганн€ у всьому мати власну вигоду, нав≥ть на шкоду сусп≥льним ≥нтересам. як допомогти? „ерез забезпеченн€ управл≥нн€ навчальною д≥€льн≥стю студент≥в ≥ њх вихованн€.

5.  онфл≥кти ≥ шл€хи њх попередженн€ у студентськ≥й груп≥. ” своЇму розвитку будь-€ка група проходить так≥ стад≥њ: Ц становленн€, основними процесами €коњ Ї розвиток атракц≥йних стосунк≥в (почутт€ симпат≥њ), обм≥н ≥нформац≥Їю, ор≥Їнтац≥€ на ≥нших ≥ на ситуац≥ю. ÷ей пер≥од характеризуЇтьс€ пробними взаЇмод≥€ми, чемними вв≥чливими розмовами, стурбован≥стю через причини невизначеност≥, в≥дсутн≥стю в≥домостей;

Ц конфл≥ктного пер≥оду, основними процесами €кого Ї:незадоволенн€ ≥ншими, змаганн€ м≥ж членами групи, незгода з д≥€ми, конфл≥кт. ”продовж цього пер≥оду критикуютьс€ ≥дењ, того, хто говорить, спостер≥гаЇтьс€ часом погане в≥дв≥дуванн€ зан€ть, ворож≥сть м≥ж членами групи;

Ц нормотворенн€: у цей час розвиваЇтьс€ структура групи, зростаЇ згуртован≥сть ≥ гармон≥€, визначаютьс€ рол≥ та встановлюютьс€ в≥дносини. ÷ей пер≥од характеризуЇтьс€ погодженн€м у правилах пошуком консенсусу, зростанн€м п≥дтримки;

Ц д≥ловоњ активност≥. ќсновними процесами €коњ Ї: увага до дос€гненн€, висока ор≥Їнтац≥€ на завданн€, акцент на продуктивн≥сть. ќсновними характеристиками процесу Ї прийн€тт€ р≥шень, вир≥шенн€ проблем, посиленн€ кооперуванн€, спад емоц≥йност≥;

Ц розпаду, за €кого в≥дбуваЇтьс€ складанн€ обовТ€зк≥в, зменшенн€ залежност≥, припиненн€ виконанн€ завдань. ѕер≥од характеризуЇтьс€ жалкуванн€м, посиленн€м емоц≥йност≥.

ѕ. Ћузан та ≤. «айцева зазначають, що колектив академ≥чноњ групи Ц це не просто обТЇднанн€ ≥ндив≥д≥в, тут виникають ≥ зд≥йснюють св≥й вплив взаЇмод≥њ, €к≥ мають характер сп≥вроб≥тництва, конкуренц≥њ, конфл≥кт≥в, напруженост≥. ѕершокурсников≥, що потрапив у нове оточенн€ однол≥тк≥в, доводитьс€ налагоджувати контакти й налагоджувати в≥дносини часто ≥з зовс≥м незнайомими людьми. ƒл€ налагодженн€ взаЇмин з однол≥тками студентам необх≥дн≥ так≥ соц≥альн≥ навички, €к ум≥нн€ д≥йти взаЇморозум≥нн€ й домовл€тис€ про взаЇмоприйн€тн≥ умови. ÷≥ навички дозвол€ють студентам брати участь у взаЇмод≥њ з однол≥тками, що забезпечуЇ емоц≥йну п≥дтримку й доступ до соц≥альних ресурс≥в через основн≥ м≥жособист≥сн≥ в≥дносини, включаючи дружбу, сп≥вроб≥тництво. ¬≥дносини з однол≥тками не лише забезпечують п≥дтримку, але й змушують переборювати труднощ≥. —тудент змушений п≥дкор€тис€ груповим нормам, ≥накше в≥н стаЇ вигнанцем. ¬≥н зустр≥чаЇтьс€ з конфл≥ктними ситуац≥€ми, €к≥ йому необх≥дно навчитис€ вир≥шувати. Ќ. ЋосЇва зазначаЇ, що Дконфл≥кти у ход≥ становленн€ ≥ розвитку групи не виникають, €кщо моральний р≥вень м≥жособист≥сних стосунк≥в у н≥й досить високийФ.

 онфл≥кт Ц це з≥ткненн€ на ≥ндив≥дуально-психолог≥чному (студент-студент) або со≠ц≥ально-психолог≥чному (група- окремий студент) р≥вн€х конкурентних або несум≥сних потреб, мотив≥в, ≥нтерес≥в, д≥й, учинк≥в, €к≥ конфл≥кти супроводжуютьс€ почутт€м душевного дискомфорту, емоц≥йноњ напруги, тривожност≥, стресу, станом когн≥тивного дисонансу тощо.  онфл≥кти виникають на д≥ловому (предметному) та м≥жособист≥сному п≥дірунт≥. ¬≥дпов≥дно до цього можна вид≥лити навчальн≥ та м≥жособист≥сн≥ видиконфл≥кт≥в в студентськ≥й груп≥.

¬иокремлюють два типи навчальних конфл≥кт≥в: предметно-д≥лов≥особист≥сно-прагматичн≥ (м≥жособист≥сн≥ у вузькому значенн≥).

ѕредметно-д≥лов≥. ” рамках першого типу конфл≥кт≥в вид≥л€ють: а) власне пред≠метн≥ (когн≥тивн≥) ≥ б) орган≥зац≥йн≥. ¬≥дм≥нн≥сть њх пол€гаЇ в тому, що перш≥ зумовлен≥ когн≥тивною, а друг≥ Ц повед≥нковою несум≥сн≥стю.

ћ≥жособист≥сн≥ (особист≥сно-прагматичн≥) види конфл≥кт≥в.  онфл≥кт на соц≥ально-психолог≥чному р≥вн≥ розвиваЇтьс€ €к м≥жособист≥сний, м≥ж окремими групами, а також може бути м≥ж окремою особист≥стю та групою загалом.

ћ≥жособист≥сний конфл≥кт визначаЇтьс€ €к з≥ткненн€ несум≥сних соц≥альних, психолог≥чних, духовних простор≥в суб'Їкт≥в, €ке викликаЇ њхню протид≥ю. “ак≥ конфл≥кти бувають горизон≠тальними (м≥ж р≥вними за ≥Їрарх≥Їю, однаковим соц≥альним статусом людьми, наприклад, Ђстудент-студентї) ≥ вертикальними (Ђстароста-студентї, Ђл≥дер-р€довий член групиї тощо).

” педагог≥чн≥й психолог≥њ конфл≥ктом Ї така взаЇмод≥€ людей, при €к≥й принаймн≥ одна сторона усв≥домлюЇ несум≥сн≥сть у мисленн≥ (у€вленн≥, сприйн€тт≥), почутт€х, вол≥ з ≥ншою стороною таким чином, що у своњх д≥€х вона наштовхуЇтьс€ на протид≥ю ≥ншоњ сторони ≥ в≥дчуваЇ це €к нанесенн€ њй шкоди. ћ≥жособист≥сний конфл≥кт Ц ситуац≥€ взаЇмод≥њ людей, при €к≥й вони або пересл≥дують несум≥сн≥ ц≥л≥, або дотримуютьс€ несум≥сних ц≥нностей ≥ норм, намагаючись реал≥зувати њх у взаЇмов≥дносинах один ≥з одним, або одночасно в гостр≥й конкурентн≥й боротьб≥ прагнуть дос€гненн€ одн≥Їњ мети, €ка може бути дос€гнутою лише одн≥Їю з конфл≥ктуючих стор≥н. ¬≥дпов≥дно до складноњ структури модел≥ д≥€льност≥ особистост≥ доц≥льно м≥жособист≥сн≥ конфл≥кти в педагог≥чному середовищ≥ класиф≥кувати таким чином: когн≥тивн≥, мотивац≥йн≥, д≥€льн≥сн≥, орган≥зац≥йн≥.

ƒжерелами когн≥тивних конфл≥кт≥в, на думку ™.ƒурманенко, Ї нерозум≥нн€ й недостатн€ к≥льк≥сть ≥нформац≥њ, що в≥дпов≥дно спонукаЇ до помилок в ≥нтерпретац≥њ €вищ, под≥й, процес≥в ≥ до неправильного реагуванн€ на них.

 онкуренц≥€, що переходить у конфронтац≥ю, €ка призводить до з≥ткненн€ нам≥р≥в ≥ прагнень, Ї основою мотивац≥йних конфл≥кт≥в.

ƒ≥€льн≥сн≥ м≥жособист≥сн≥ конфл≥кти викликаютьс€ неузгоджен≥стю ≥ неефективною кооперац≥Їю, незадоволенн€м результатами сп≥льноњ прац≥.

Ќесум≥сн≥сть, нев≥дпов≥дн≥сть ≥ндив≥дуальних можливостей ≥ можливостей, наданих структур≥ групи, спонукають до так званих орган≥зац≥йних конфл≥кт≥в.

« метою попередженн€ конфл≥кт≥в у педагог≥чному середовищ≥ ¬Ќ« важливим моментом Ї комплексне ≥ системне вивченн€ й анал≥з фактор≥в, €к≥ п≥двищують ≥мов≥рн≥сть виникненн€ м≥жособист≥сних конфл≥кт≥в. ÷≥ фактори важливо враховувати у робот≥ кураторам ≥ викладачам академ≥чних груп.

ƒо них належать:

Ј особист≥сн≥ ≥ндив≥дуально-психолог≥чн≥ особливост≥ член≥в групи;

Ј особливост≥ когн≥тивноњ сфери член≥в групи;

Ј мотиви, ц≥л≥, ц≥нност≥ €к окремих член≥в групи, так ≥ переважаюч≥ в груп≥ в ц≥лому;

Ј формальна й неформальна структури групи;

Ј стиль л≥дерства у груп≥;

Ј на€вн≥сть м≥крогруп ≥ характер в≥дносин м≥ж ними та њх л≥дерами тощо.

ўодо метод≥в попередженн€ м≥жособист≥сних конфл≥кт≥в, ™. ƒурманенко визначаЇ так≥:

Ј когн≥тивн≥ Ц ч≥тке ≥ конкретне зТ€суванн€ позиц≥й, в≥дносин, пон€ть; забезпеченн€ зворотного звТ€зку; збиранн€ додатковоњ ≥нформац≥њ;

Ј мотивац≥йн≥ Ц прогнозуванн€ перспективи; сп≥льне вир≥шенн€ проблеми конструктивноњ конкуренц≥њ або кооперац≥њ;

Ј д≥€льн≥сн≥ Ц п≥двищенн€ ефективност≥ сп≥льноњ д≥€льност≥;

Ј орган≥зац≥йн≥ Ц п≥двищенн€ гнучкост≥ системи ≥ рольовоњ динам≥ки.

6. ‘ормуванн€ спри€тливого соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату в студентському колектив≥. ѕсихолог≥чними €вищами, €кими характеризуЇтьс€ студентський ко≠лектив €к ц≥л≥сн≥сть, а також його соц≥ально-психолог≥чний кл≥мат, Ї громадська думка, групов≥ норми, груповий настр≥й, групова згуртован≥сть, колективн≥ традиц≥њ, колектив≥стське самовизначенн€.

ќзнаками позитивного морально-психолог≥чного м≥крокл≥мату у студентському колектив≥ Ї достатн€ по≥нформован≥сть кожного студента про загальну мету та завданн€ групи; дов≥ра та висока вимоглив≥сть один до одного; в≥дпов≥дальн≥сть кожного за справи групи; доброзичлива, д≥лова критика, в≥льне висловлюванн€ своњх думок щодо справ групи; кожен член колективу забезпечуЇ свою потребу в самореал≥зац≥њ, са≠моствердженн≥ у своњй груп≥; кожний студент задоволений м≥жособист≥сним сп≥лкуванн€м у груп≥, тобто њњ морально-психолог≥чним м≥крокл≥матом.

—.ќ.  аплюк зазначаЇ, що соц≥ально-психолог≥чного кл≥мат в студентськ≥й груп≥ впливаЇ не лише на ефективн≥сть навчальноњ д≥€льност≥, мотивац≥ю навчанн€, а й на псих≥чний стан учасник≥в всього навчально-виховного процесу, ≥ вид≥л€Ї так≥ основн≥ групи фактор≥в, €к≥ визначають стан соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату, впливаючи на усп≥шн≥сть, пот€г до навчанн€, а також псих≥чне здоровТ€ студент≥в академ≥чноњ групи:

1.‘ункц≥ональн≥ фактори (умови навчанн€; забезпечен≥сть навчанн€ вс≥ма необх≥дними засобами; режим навчанн€ та дозв≥лл€, ч≥тк≥сть розпод≥лу функц≥й м≥ж студентами; функц≥ональна визначен≥сть структури д≥€льност≥ кожного учасника, ч≥тк≥сть його обов'€зк≥в, прав та в≥дпов≥дальност≥; ставленн€ викладач≥в до орган≥зац≥њ навчальноњ д≥€льност≥ студент≥в тощо).

2. ≈коном≥чн≥ фактори (система оплати навчанн€; своЇчасн≥сть отриманн€ стипенд≥њ).

3. ”правл≥нськ≥ фактори (стиль й методи управл≥нн€ колективом; ставленн€ викладач≥в до студент≥в; згуртован≥сть викладацького складу; посл≥довн≥сть в оц≥нц≥ та способ≥в впливу на студент≥в; дистанц≥€ м≥ж викладачами та студентами; етика взаЇмод≥њ викладацькоњ та навчальноњ ланки тощо).

4. ѕсихолог≥чн≥ фактори (характеристика стилю м≥жособист≥сних стосунк≥в м≥ж студентами; ступ≥нь соц≥ально-психолог≥чноњ сум≥сност≥; р≥вень конфл≥ктност≥; р≥вень згуртованост≥, стан взаЇмод≥њ м≥ж п≥дрозд≥лами; групова точка зору, норми та традиц≥њ повед≥нки; ор≥Їнтац≥€ на сп≥льн≥ ц≥л≥ роботи, характер сприйн€тт€ та оц≥нки студентами один одного тощо).

5. ‘актори усп≥шност≥ характеристики групи (чисельн≥сть академ≥чноњ групи; забезпеченн€ адаптац≥њ та входженн€ в колектив; перспектива п≥двищенн€ усп≥шност≥ з р≥зних предмет≥в; обірунтован≥сть п≥дбору груп у ¬Ќ« та ≥нше).

—уть спри€тливого соц≥ально-психолог≥чноњ природи в студентськ≥й груп≥ пол€гаЇ в тому, що прогрес психолого-педагог≥чного навчанн€ ≥ вихованн€, €кий прот≥каЇ в позитивн≥й атмосфер≥ створюЇ спри€тлив≥ умови не т≥льки дл€ подальшого розвитку ≥ закр≥пленн€ €костей, €ких вони набули до вступу у вищий навчальний заклад (¬Ќ«), але й розвитку ≥ формуванн€ нових профес≥йно важливих €костей, психолого-педагог≥чних знань, ум≥нь ≥ навичок, спри€Ї збереженню псих≥чного здоровТ€ студент≥в.

—при€тливий соц≥ально-психолог≥чний кл≥мат в студентськ≥й груп≥ Ц це стрижень ц≥л≥сного формуванн€ всеб≥чно розвинутоњ особистост≥, в≥д сформованост≥ €кого залежить, €к саме ≥ €ким чином будуть вир≥шуватис€ колективом взагал≥, ≥ кожним студентом, зокрема, профес≥йно-педагог≥чн≥ завданн€.  

 


ƒл€ створенн€ ≥ п≥дтриманн€ спри€тливого соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату в студентськ≥й груп≥ куратору необх≥дно працювати над розвитком тих загальнолюдських компетенц≥й, €к≥ формуютьс€ у студент≥в в п≥д час навчанн€ в бакалаврат≥ в процес≥ вивченн€ гуман≥тарних дисципл≥н, а саме: оволод≥нн€м студентами психолог≥чними знанн€ми, методами ≥ методиками побудови сп≥лкуванн€ ≥ взаЇмод≥й з людьми (студентами) в р≥зних умовах њх життЇд≥€льност≥ та вм≥лого застосуванн€ набутих знань у реальних педагог≥чних ≥ життЇвих ситуац≥€х, у п≥знанн≥ себе €к особистост≥ та ≥нших людей, у оволод≥нн≥ способами не т≥льки формуванн€, розвитку й вдосконаленн€ ≥нших людей, але й саморозвитку та самовдосконаленн€, у формуванн≥ св≥тогл€ду, спр€мованост≥ майбутнього спец≥ал≥ста на активно-д≥Їву роботу та сусп≥льства в ц≥лому.

”загальненн€ вивченого: готовност≥ маг≥стр≥в до викладацькоњ д≥€льност≥ у вищому техн≥чному навчальному заклад≥ спри€Ї розум≥нн€ маг≥стром того, що у студента, €кий усп≥шно проходить стад≥ю ≥нтеграц≥њ у високорозвинен≥й груп≥, формуЇтьс€ розвинуте колектив≥стичне самовизначенн€; того, що ефективне функц≥онуванн€ студентськоњ групи залежить в≥д психолог≥чного самопочутт€ њњ член≥в, фактор≥в, €к≥ впливають на формуванн€ м≥жособист≥сних взаЇмин у студентському колектив≥; того, що самовр€дуванн€ забезпечуЇ студентам право на самост≥йне кер≥вництво своЇю д≥€льн≥стю; того, щодл€ створенн€ ≥ п≥дтриманн€ спри€тливого —ѕ  в студентськ≥й груп≥ куратору необх≥дно знати ознаки ≥ фактори —ѕ , працювати над розвитком загальнолюдських компетенц≥й студент≥в; волод≥ти методами формуванн€ м≥жособист≥сних взаЇмин та попередженн€ конфл≥кт≥в у студентському колектив≥.

ѕитанн€ до самоконтролю

1. Ќазв≥ть умови соц≥ал≥зац≥њ студента.

2. ƒайте характеристику студентського колективу.

3. –озкрийте проблеми кер≥вництва та л≥дерства в студентськ≥й груп≥.

4. ќхарактеризуйте особливост≥ м≥жособист≥сних стосунк≥в в студентськ≥й груп≥.

5. ќкресл≥ть види конфл≥кт≥в ≥ шл€хи њх попередженн€ у студентськ≥й груп≥.

6. ќбгрунтуйте умови формуванн€ спри€тливого соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату в студентському колектив≥.

7. –озкрийте психолог≥чн≥ особливост≥ студентського самовр€дуванн€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1515 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

493 - | 492 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.109 с.