Групи дітей, які потребують фізичного загартування, та методика їх загартування.

Будь-яка хвороба, будь-яке відхилення у здоров’ї, у фізичному розвитку порушує нормальне життя дитини. Захворювання звичайно призводить до обмеження в рухах. А це важко переноситься дітьми: адже потреба в русі – одна з основних фізіологічних особливостей дитячого організму. Рухи сприяють правильному розвитку та формування дитини. Тому дітям з послабленим здоров’ям, які страждають якимось хронічним захворюванням, або перенесли його, фізкультура, яка правильно застосовується, зашкодити не може. Навпаки, вона необхідна їм, і не менше, ніж здоровим.

Так, гімнастика допомагає позбавитися від “круглої” спини, викривлень грудної клітки, від косолапості, плоскостопості. Фізичні вправи корисні і при яскраво вираженій слабкості м’язів та зв’язкового апарату, різноманітних порушеннях діяльності кишечнику та всім ослабленим дітям, які повільно поправляються після хвороби.

Значний ефект надає гімнастика у сполученні з масажем. Він особливо корисний малорухливим дітям, у яких спостерігається поганий апетит, в’ялість м’язів, ознаки рахіту та гіпотрофії.

Звільнення хворих дітей від занять фізичними вправами припустиме як тимчасова міра при гострих захворюваннях, що супроводжуються високою температурою та поганим самопочуттям. Не можна застосовувати гімнастику та масаж при гнійних та гострих запальних пошкодженнях шкіри (екзема), захворюваннях крові, кісток (остеомієліт), при туберкульозі кісток та суглобів, хворобах нирок та печінки, великих пупкових та пахових грижах і деяких інших хворобах. Фізичні вправи протипоказані дітям при важкому ступені рахіту (в період загострення), що не рідко супроводжується крихкістю та ламкістю кісток. У зв’язку з цим потрібно обов’язково радитися з лікарем. Багато спеціальних вправ допомагають не тільки лікувати, але й попереджувати хворобу, і використовуються з метою профілактики.

Потрібно звернути увагу на захворювання, що зустрічаються у дітей дошкільного віку, в попередженні та лікуванні яких мають важливе значення фізичні вправи. Це – порушення постави, плоскостопість, захворювання серця, легень, порушення обміну речовин та інше.

Рекомендовані, при окремих захворюваннях, спеціальні вправи мають використовуватися тільки у сполученні з загально розвиваючою фізичною культурою. При дозуванні вправ, визначенні ступеня важкості, при виробленні навиків сполучення дихання з рухами, особливо при захворюванні легень, потрібно враховувати вік та індивідуальні особливості тих, хто займається. Чим менший вік дітей, тим менше потрібно вимагати від них чіткості та чистоти у виконанні вправ. Невідповідність дозування вправ віку, стану здоров’я, силам дитини, а також порушення режиму занять і загального режиму дуже шкідливо для організму. Якщо у дитини з’явилося подразнення, погіршилося самопочуття, слід припинити заняття і показати її лікарю. У таких випадках краща за все допомагає відпочинок і впорядкування режиму. Поновлювати заняття потрібно починати вправами з мінімальним навантаженням.

Рахіт – хвороба, яка найчастіше зустрічається у дітей віком до 3 років, особливо у недоношених та ослаблених. При рахіті дитина звичайно погано спить, поганий апетит, потіє голова й буває подразнення шкіри. Такий стан майже завжди супроводжується вираженими змінами у нервовій системі.

У дитини, яка страждає рахітом, слабі м’язи, надутий живіт, в’яло працює серце. Внаслідок слабості м’язів легко виникає викривлення хребта і може бути рахітичний “горб”.

Застосування фізичних вправ з дітьми, у яких є ознаки рахіту, потребують великої обережності. Не можна використовувати вправи, до виконання яких їхній нервово-м’язовий апарат ще не підготовлений. В період загострення хвороби потрібно зменшити “дозу” гімнастики в порівнянні з загальним масажем. Масаж корисний у всі періоди хвороби; лікувальна ж гімнастика протипоказана через здатність до переломів.

Для профілактики викривлень під час хвороби рекомендується часто класти дитину (кожні 40-60 хвилин, але не раніше 30-40 хвилин після їжі) на живіт, краще за все на твердий щит, покладений у ліжко. Корисно лежання по 3-5 разів на день, починаючи з 3-4 хв і доходячи до 8-10, на спеціальному валику з піском, який ставиться під груди на рівні ліктьових суглобів. Слід особливу увагу приділяти укріпленню м’язів живота і спини, та дихальним вправам.

Деякі батьки, діти яких мають вроджені пороки серця, намагаються захистити їх від фізичних навантажень, особливо від фізичних вправ. Але повний спокій негативно відбивається на таких дітях. Вони потребують спеціальних вправ у вигляді лікувальної гімнастики вдома та у кабінетах лікувальної фізкультури поліклінік.

Обережне, розумне тренування з дуже невеликим навантаженням сприятиме пристосуванню серцево-судинної системи до навколишніх обставин.

Від умілого догляду за дитиною, організації правильного рухового режиму, потрібного підбору фізичних вправ залежить подальше її здоров’я. Все це має сполучатися з повноцінним харчуванням, перебуванням на повітрі та розумним загартуванням.

Якщо дитина перебуває в лікарні, лікувальною гімнастикою займаються інструктори ЛФК. Та після виписки цим мають займатися батьки. Розроблені спеціальні комплекси вправ, які звичайно включають 8-11 рухів: 3-4 для рук, 3-4 для ніг та 2-3 для тулуба. Після найважчих вправ обов’язковий відпочинок по 30-40 секунд (краще сидячи). Можна давати вправи з гімнастичною палкою, обручем чи м’ячем. Темп виконання - повільний та середній; кількість повторень – від 4-6 до 8-10 разів. Заняття краще проводити вранці до сніданку, або не раніше ніж через годину після нього. Під час вправ потрібно слідкувати за диханням (не задержувати його); ні в якому разі не можна допускати напруження та навантаження.

Комплекси вправ

№1 – вихідне положення - сидячи:

1) Піднімання ніг, не відриваючи пальців від полу. Обпираючись на спинку стільця і держачись за сидіння, підняти ноги вище, не відриваючи пальців від полу. Дихання довільне. Темп середній. Повторити 10-12 раз.

2) Повороти тулуба. Повертаючись наліво і направо, робити хлопки долонями збоку тулуба. Дихання довільне. Темп середній. Повторити 3-5 разів у кожну сторону.

№2 – вихідне положення - сидячи:

1) Переступання. Обпираючись руками на сидіння стільця, переступати ногами по полу протягом 20-30 секунд. Дихання довільне. Темп середній.

2) “Насос”. Нахилити тулуб вліво і вправо, сковзаючи долонями вздовж тулуба. Дихання довільне. Темп середній. Повторити 3-5 разів у кожну сторону.

№3 – вихідне положення - стоячи:

1) Ходьба. Ходити по кімнаті, високо піднімаючи коліна, протягом 30-40 секунд. Дихання довільне. Темп середній.

2) “Насос”. Нахилятися вправо і вліво із сковзаючими рухами рук по тулубу. Дихання довільне. Темп середній. Повторити 5-8 раз в кожну сторону.