ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.
СКЛАДОВІ ОСВІТОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
Лекція 3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДОВИХ ОСВІТОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ: ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ, ІСТОРІЇ ОСВІТИ, СОЦІОЛОГІЇ ОСВІТИ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЇ ОСВІТИ (2 год.).
1. Освітологія як галузь міждисциплінарного наукового знання.
2. Сутність поняття «освітологічна підготовка».
3. Характеристика складових освітологічної підготовки.
- Філософія освіти. Розвиток філософії освіти в Україні.
- Історія освіти. Значення історії освіти для модернізації освітньої галузі.
- Соціологія освіти як складова освітології.
- Культурологія освіти. Сутність освіти як складової культури.
Основні поняття: міждисциплінарні зв’язки; освітологічна підготовка; складові освітологічної підготовки; філософія освіти; історія освіти; соціологія освіти; культурологія освіти.
Семінар 3. Освітологія – науковий напрям інтегрованого пізнання освіти (2 год.)
Освітологія як галузь міждисциплінарного наукового знання.
Освітологія, як і синергетика, досліджує не процеси стабілізації, а механізми розвитку, виникнення нових освітніх структур за рахунок руйнування старих. Розглядаючи сучасну сферу освіти як взаємодію складних підсистем, здатних до самоорганізації, саморозвитку і самоуправління, синергетичний підхід дозволяє трактувати сучасну освіту і як засіб, що забезпечує інтеграцію різних способів пізнання людиною навколишнього світу, підвищує творчий потенціал людини, орієнтує її на здійснення відкритого сприйняття й цілісного усвідомлення світу. Саме тому освітологічні дослідження завжди носять міждисциплінарний (мультидисциплінарний, трансдисциплінарний) характер, а науковий інструментарій дослідження обирається дослідником залежно від мети дослідження.
Міждисциплінарна координація в межах освітології покликана сприяти дослідженню феномену освіти в сукупності її чинників, що мають вплив на розвиток суспільства. Відтак міждисциплінарний характер освітології є відображенням загальної тенденцію сучасної науки, посилення інтеграційних процесів, взаємовплив і взаємопроникнення різних галузей знання при вивченні загального об’єкта дослідження.
Освітологія має інтегрувати усі напрями наукових досліджень у сфері освіти і запропонувати новітні шляхи розвитку цієї сфери.
Освітологія як науковий напрям, головним завдання якого є розвиток сфери освіти як цілісного суспільного феномену, що сприяє духовному, культурному, соціально-економічному і науково-технологічному функціонуванню, відтворенню і розвитку суспільства, покликана зосередити свій науковий інструментарій на філософії, історії та соціології освіти, практичних завданнях, пов’язаних з економікою освіти, освітньою політикою, удосконаленням освіти та прогнозуванням її розвитку, а також на процесі становлення суспільства освіченої людини, на формуванні сукупного інтелекту суспільства та розвитку сучасної цивілізації як цивілізації освіти і науки.
Міждисциплінарні зв’язки створюють загальну картину навчального процесу, наочно показуючи, наскільки оптимально розкривається зміст наукових засад, що інтегруються у процесі пізнання різних аспектів функціонування сфери освіти. При цьому у міждисциплінарних зв’язках виокремлюють прямі зв’язки, зв’язки проблемного характеру та опосередковані зв’язки.
Прямі зв’язки виникають у процесі засвоєння споріднених знань з однієї чи двох дисциплін, але базуються на знаннях іншої дисципліни. Під час їх виявлення визначається базисне ядро знань із кожної дисципліни.
Зв’язки проблемного характеру виникають тоді, коли дві або більше дисципліни мають спільний об’єкт або загальні підходи до дослідження, але розглядаються в різних пізнавальних аспектах.
Опосередковані зв’язки проявляються тоді, коли зміст різних навчальних дисциплін формується в ситуаціях, що мають однакові компоненти діяльності, й реалізується за допомогою адекватних їм інтелектуальних вмінь і навичок.
Зазначені зв’язки визначають у процесі застосування методів аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, дій образно-інтуїтивної уяви та сприйняття.
Потреба щодо планування і реалізації в навчанні освітологічних міждисциплінарних зв’язків на основі принципів сучасної освіти зумовлена необхідністю підвищення ефективності підготовки фахівців до праці в умовах ринку освітніх послуг. Тому міждисциплінарні зв’язки не можна розглядати лише як співвідношення змісту кількох навчальних дисциплін. Міждисциплінарні зв’язки передбачають здійснювати використання та збагачення знань, умінь і навичок за рахунок інтегровано-пізнавального розкриття їх практичності для професійної діяльності та життя людини.
