Часто при опрацюванні даних виникає необхідність показувати їх у вигляді таблиць. При проведенні розрахунків над такого роду даними широко використовують спеціальні програми для роботи з електронними таблицями. Такі програми називаються табличними процесорами.
Електронна таблиця створюється в пам’яті комп’ютера, її можна переглядати, редагувати, зберігати на магнітному диску, друкувати на принтері. На екрані дисплея електронна таблиця має вигляд прямокутної матриці, що складається з колонок і рядків, на перетині яких розташовані комірки. Кожна колонка і рядок мають ідентифікатор, тому кожна комірка визначається однозначно. У комірках розміщуються числа, математичні формули, тексти.
Для запуску програми Excel потрібно виконати команду ПускðПрограмиðMicrosoft Excel, після чого на екрані з’явиться вікно процесора Excel.
Щоб залишити Excel і повернутися до робочого столу Windows, проробіть будь-яку з цих операцій:
• Відкрити меню Файл і клацнути «Выход».
• Клацнути на кнопці «Закрити» в правому верхньому куті вікна Excel.
Якщо ви робили зміни в робочій книзі і не зберегли їх, то при виході з Excel з'явиться вікно з запитом, чи зберігати ці зміни в документі чи ні. Виберіть необхідну відповідь.
Структура вікна Excel. Вікно містить ряд стандартних елементів Windows.
Рядок заголовка (верхній рядок вікна) містить назву програми «Microsoft Excel». Крайня ліва кнопка є кнопкою виклику меню керування. Справа розміщені відповідно кнопка згортання, відновлення і закриття вікна.
Рядок меню розміщається під вікном заголовка і включає такі пункти:
Файл - робота з файлами книг (створення, збереження, відкриття файлів, друк файлів книг);
Правка - редагування книг;
Вид - перегляд книг;
Вставка - вставка в листі книг малюнків, діаграм та інших типів даних;
Формат - форматування книг (встановлення параметрів, форматів таблиць);
Сервис - сервісні функції (встановлення параметрів налагодження Excel);
Данные - робота з базами даних;
Окно - робота з вікнами книг;
Справка - виклик довідкової інформації.
Кожен пункт меню має відповідне підменю. У підменю потрібний пункт меню може бути вибраний за допомогою миші (установити курсор миші на потрібний пункт і натиснути ліву кнопку).
Деякі пункти підменю справа від назви пункту містять позначення комбінації клавіш, за допомогою яких можна вибрати відповідний пункт підменю. При виборі пункту підменю в нижньому рядку (рядку стану) екрану пояснюється його призначення.
Назви деяких пунктів підменю мають сірий колір. Це означає, що такі пункти в даний момент недоступні (наприклад, не можна редагувати таблицю, якщо вона не існує).
У Excel існує ще один засіб виклику команд. Натиснення правою кнопкою миші на виділеному тексті, слові приводить до виведення на екран контекстного меню. Це меню містить команди, що можна застосувати до виділеного об’єкту. Користувач має можливість відмінити останню введену команду, виконавши команду ПравкаðОтменить.
Панелі інструментів. Під рядком меню знаходяться як правило панелі інструментів. Панелі інструментів - це рядок кнопок, при натисненні на які виконується певна дія. Для натиснення кнопки потрібно клацнути мишею по кнопці. При фіксації курсору миші на кнопці, під нею з’являється її назва, а в рядку стану - коротка довідка про призначення кнопки. Ряд кнопок дублюють відповідні команди меню. Проте користуватися кнопками панелі значно швидше і зручніше. Excel забезпечує користувача кількома панелями інструментів.
В нижній частині вікна знаходиться рядок стану, який виводить інформацію про поточну роботу.
Паралельно з цим у вікні Excel знаходиться декілька елементів, що характерні тільки Excel:
Вікно робочої книги. Файл Excel носить назву робочої книги. Одночасно можна відкрити декілька робочих книг – кожну у своєму вікні. Кожна робоча книга за замовчуванням складається з 3 робочих листів (при необхідності можна збільшити чи зменшити їх кількість). Кожен лист складається з рядків та стовпчиків, які перетинаються і утворюють прямокутники, що називаються комірками. Кожна комірка має адресу, яка складається з букви відповідного їй стовпчика та номера рядка її розміщення (А1, В3 і т. п.). В комірки вводяться дані та формули.
Рядок формул. Коли вводиться інформація в комірку, вона одночасно з’являється і в рядку формул, де висвічуються і координати комірки. Зліва від рядка формул знаходиться поле імені, яке відображає адресу виділеної комірки або діапазону комірок.
Заголовки стовпчиків. Стовпчики позначаються буквами, розміщеними впродовж верхньої їх частини.
Заголовки рядків. Рядки розрізняються номерами, розміщеними в лівій їх частині, утворюючи стовпчик заголовків рядків.
Табличний курсор. Цей контур виділяє активну комірку, з якою ви працюєте.
Ярлики робочих листів.
Рядок стану.
