Мета даного етапу: підготувати дитину до засвоєння ритмічної структури слів рідної мови.
Робота на невербальному матеріалі:
л 1. Ігри та вправи на розвиток концентрації слухового уваги, слухового Гнозис («Дізнайся, що звучить?», «Скільки разів ударив барабан?», «Чия пісенька?» тощо)
2. Робота над ритмом (спочатку над простим, потім над складним). Це відхлопування в долоні, і відстукування ритму ногою, на металофоні, барабані і т.п. Види завдань можуть бути наступними: - Лясни в долоні стільки раз, скільки точок на кубику (на картці);, Скільки разів грюкнули і підняти картку з відповідною цифрою (показати кубик або картку з потрібною кількістю крапок).Ритм спочатку пропонується простий; Відтворення Певного ритму за зразком логопеда; -вправи На розвиток динамічного праксису рук «кулак-долоня-ребро», «Пальчики вітаються»; -вправи На розвиток реципрокной координації рук (після засвоєння вправ на динамічній праксис). Виконання рухів одночасно двома руками (кулак лівої руки-долоню правої і т.п.). Робота на вербальному матеріалі: Діти вчаться розуміти мову дорослого і виконувати його інструкції. Використовуються ігри та вправи спрямовані на формування таких просторових уявлень як початок, середина, кінець; перед, за, після; перший, останній. Наприклад: можна використовувати казку «Ріпка». В ході бесіди з дитиною в його пасивному та активному словнику уточнюються і закріплюються поняття: перший-останній, початок-середина-кінець, між-за-перед-після.
У дітей з низьким рівнем мовного розвитку (ОНР I-II рівня розвитку) робота на вербальному матеріалі поки не доступна. З такими дітьми підготовчу роботу починають з вправ на розвиток слухового сприймання, формування вміння слухати мову дорослого, виконувати прості інструкції, доручення за завданням. Діти знайомляться з такими простими музичними інструментами, як дудка, барабан, бубон, дзвіночок, металофон. У своїй роботі активно використовують комп'ютерні ігри, що імітують звучання цих та інших музичних інструментів. Діти вчаться впізнавати і розрізняти музичні інструменти на слух, без зорового підкріплення. На заняттях використовуються комп'ютерні ігри: «Голоси тварин», «Як співають комахи», «Що звучить?» І т.д. Спочатку в пасивний, а потім і в активний словник вводяться такі поняття, як тихо-голосно, діти вчаться диференціювати звуки за силою. На цьому етапі діти вчаться прислухатися до мови дорослого, розрізняти гучну і шепітна мова, чітко виконувати інструкції, пред'явлені шепотом.Йде робота з підготовки артикуляційного апарату дітей (артикуляційна гімнастика) до подальшого викликанню потрібних звуків. На цьому етапі, також, я працюю над формуванням фонематичного сприйняття дітей. Формування звуковимови на даному етапі не є самостійною завданням: воно тісно пов'язане із засвоєнням слів різної складової структури. Діти навчаються неусвідомленого діленню слів на склади, поскладовому промовлянню слів. Відтворення слова супроводжується відхлопуванням з дотриманням ритму. Проговорюються прямі однакові склади (так-так, ба-ба, па-па), склади з різними звуками (ма-па, па-ма), закриті і зворотні склади (пап-ап, мам-ам). У процесі роботи з дітьми першого або другого рівня мовного розвитку (ОНР I-II) послідовно формується активне ставлення дитини до мови.
2. Корекційний етап. Безпосередньо корекційна робота проводиться на вербальному матеріалі і складається з декількох рівнів. На цьому етапі в роботу включаються не тільки мовної аналізатор, а й слуховий, зоровий і тактильний. Робота з корекції важкого недорозвинення мови повинна вестися тривало, систематизовано, за принципом від простого до складного, з урахуванням провідного виду діяльності дітей (заняття в ігровій формі), із застосуванням наочності. Рівень голосних звуків Дітям пропонуються наступні завдання, які можна варіювати і змінювати: - Вимов звук А стільки разів, скільки точок на кубику; - Вимов звук Про стільки разів, скільки разів логопед грюкне в долоні; - Проспівування серій звуків з чіткою артикуляцією, повторення звуків за логопедом: А У І О, АУ ІА ОА; АУИ ІАУ, АУА УАУ; АУІА ІУАО; - Ті ж завдання з виділенням ударного звуку: Ауа, Ауа, Ауа; -Впізнавання серії звуків по беззвучної артикуляції і проголошенні їх з голосом; - Логопед отстукивает ритм, а дитина повинна відповідно до цього ритмом вимовити голосні звуки наступним чином: А-АА, АА-А, голосно і тихо Ааа, ААА, ААА. Якщо робота на рівні голосних йде добре і дитина виконує завдання, то ми переходимо до наступного уровню рівню складів. Рівень складів Дані види робіт доцільніше проводити на етапі постановки та автоматизації звуків. Завдання можуть бути наступні: -Нанизування кілець на стрижень з одночасним промовлянням складів; (ланцюжок складів: ма-мо-му...); - Вправи з пальчиками «Пальчики вітаються» (на кожне зіткнення пальців вимовляється один склад); - «Порахуй», дитина вважає, скільки складів виголосив логопед. Склади прямі, зворотні, зі збігом приголосних; - «Голосно-тихо» (назвати ударний склад в ланцюжків складів, виголошених логопедом); - «Скажи на один склад більше» (нарощування складів: са-со....); - «Скажи на один склад менше» (зменшення кількості складів: са-со-си-су...); - Повторення за логопедом серії складів з одночасним відстукуванням: А-са, а-со, а-су, а-си; І-са, і-со, і-су, і-си і т.п. - Повторення за логопедом серії складів зі збігом приголосних: ста-сто-сту-сти; А-ста, а-сто, а-сту, а-сти; І-ста, і-сто, і-сту, і-сти; і т.п. У деяких випадках артикуляційні вправи можна замінити вправами на промовляння збігів приголосних звуків, але в них включаються тільки ті звуки, які дитина може правильно вимовляти. - «Скажи навпаки» (гра з м'ячем): са-ас, со-ос, і т.д. Після засвоєння дитиною цього рівня, можна переходити на наступний. Рівень слова. У найбільш важких випадках робота починається з викликання або закріплення наявних у мові дитини слів-звуконаслідування. Особлива увага приділяється повторенню звуконаслідування, що створює певні можливості для засвоєння складового ряду, наприклад: ав-ав, няв-няв.); Перехід до двоскладових слів здійснюється за допомогою вже засвоєних простих складових конструкцій (СГ + СГ).Діти пропонуються двоскладові слова з однаковими повторюваними складами: баба, мама, тато... Важливо підібрати такий лексичний матеріал, який готував би дитину до мовного спілкування, розвитку його комунікативної функції. Використовувати краще побутову лексику. Для більш активного та успішного засвоєння матеріалу необхідно створити ігрову ситуацію. З дітьми, що мають більш високий рівень мовного розвитку, роботу над розвитком складової структурою і розвитком звуковимови можна проводити паралельно. Оволодіння складової структури йде на матеріалі, освоєних дитиною звуків, а в відпрацьовану структуру вводяться нові, ще не відпрацьовані звуки. Обов'язково, проводиться робота з розвитку слухового сприймання та підготовці апарату артикуляції. Відпрацьовуючи слова з різними типами складової структури, можна використовувати різні види ігор та вправ. На своїх заняттях я використовую вправи, запропоновані З.Е. Аграновіч.Ето гри на складовий і фонематичний аналіз і синтез слів («Телеграф», поділ слів на склади, Розрізні картинки»,«Рассели тварин по домівках», і т.д.).
На 1 підготовчому етапі робота проводиться на невербальному і вербальному матеріалі.
На заняттях з розвитку мовлення у дітей з ОНР I-II рівня мовного розвитку вирішуються такі завдання: 1.Формування і розвиток речеслухової уваги. 2.формування і розвиток ВПФ. 3.Формування і розвиток складової структури. 4.Подготовка апарату артикуляції до звукопостановки (розвиток артикуляційної моторики). 5. Формування і розвиток фонематичного сприйняття. 6. Розвиток розуміння зверненої мови, збагачення пасивного словника. 7.Развітіе дрібної моторики. 8. Розвиток елементарних форм усного мовлення на базі уточнення та розширення словникового запасу, практичного засвоєння і розширення словникового запасу, практичного засвоєння простих граматичних категорій.
Алгоритм заняття:
1. Розвиток ВПФ. 2. Розвиток речеслухового уваги. Робота над розумінням мови. 3. Розвиток дрібної моторики. 4. Формування фонематичного слуху. 5. Артикуляційна гімнастика. 6. Викликання і постановка звуків. 7. Автоматизація поставлених звуків (на доступному мовному матеріалі). 8. Формування / розвиток складової структура слова. 9. Розвиток лексико-граматичних конструкцій мови.
38.Особливості логопедичної роботи з дошкільниками із заїканням.
Які основні напрями терапії і корекції заїкання?
