Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озкрийте етапи роботи з формуванн€ фонематичного слуху.




Ќа етапи логопедичного впливу вказують багато автор≥в - це Ѕ.ћ. √риншпун, ‘. –ау, “.¬. ¬олосовець, ћ.‘. ‘ом≥чова, Ќ.ј. „евелева.
«азвичай розр≥зн€ють чотири основних етапи: п≥дготовчий, постановка звуку, автоматизац≥€ звуку ≥, у випадках зам≥ни одного звуку ≥ншим чи зм≥шуванн€ њх, - етап диференц≥ац≥њ.

 ожен етап маЇ своњ завданн€ ≥ зм≥ст роботи, але на вс≥х етапах педагог виховуЇ увагу, посидюч≥сть, ц≥леспр€мован≥сть, самоконтроль, тобто все те, що допомагаЇ дитин≥ надал≥ добре вчитис€. Ќа кожному наступному етап≥ одночасно з в≥дпрацюванн€м нового йде часткове повторенн€ матер≥алу попереднього етапу.
ј ось “.¬. ¬олосовець у своЇму Ђѕрактикум≥ по звуковимовленнюї вид≥л€Ї три етапи роботи виховател€ ≥ логопеда: п≥дготовчий етап, етап по€ви звуку ≥ етап засвоЇнн€ звуку. ¬она запевн€Ї, що виховати у дитини проголошенн€ вс≥х звук≥в ≥ дос€гти тим самим бажаних результат≥в можна т≥льки в тому випадку, €кщо логопед та вихователь ч≥тко у€вл€ють особливост≥ не т≥льки своЇњ роботи, а й роботи свого колеги.
Ќ.ј. „евелева вважаЇ, що всю логопедичну роботу можна умовно розд≥лити на 2 етапи: п≥дготовчий ≥ етап формуванн€ вимовних ум≥нь ≥ навичок.
ќсновними завданн€ми п≥дготовчого етапу Ї: розвиток слухового уваги, слуховоњ пам'€т≥ ≥ фонематичного сприйн€тт€; усуненн€ недостатност≥ розвитку мовноњ моторики, проведенн€ п≥дготовчих артикул€ц≥йних вправ дл€ розвитку рухливост≥ орган≥в периферичного мовного апарату.
” завданн€ другого етапу вход€ть: усуненн€ неправильного звуковимови; розвиток у д≥тей ум≥нн€ диференц≥ювати у вимов≥ звуки, схож≥ за артикул€ц≥њ або звучанню; формуванн€ вимовних ум≥нь ≥ навичок у р≥зних видах самост≥йноњ мови д≥тей.
Ѕ. ћ. √риншпун у статт≥ Ђƒислали€ї так вид≥л€Ї так≥ етапи логопедичноњ роботи, €к≥ можуть бути вз€т≥ за основу побудови зан€тт€ з формуванн€ будь-€коњ сторони мови:
1. ѕ≥дготовчий етап. ќсновна мета його - включити дитини в ц≥леспр€мований логопедичний процес. ƒл€ цього необх≥дно вир≥шити р€д загальнопедагог≥чних ≥ спец≥альних логопедичних завдань. ќдн≥Їю з важливих загальнопедагог≥чних завдань Ї формуванн€ установки на зан€тт≥: педагог повинен встановити з дитиною дов≥рлив≥ стосунки. –озташувати його до себе, адаптувати до обстановки логопедичного каб≥нету, викликати у нього ≥нтерес до зан€ть ≥ бажанн€ в них включитис€. ” д≥тей нер≥дко спостер≥гаЇтьс€ скут≥сть, сором'€злив≥сть, а ≥нод≥ ≥ бо€знь зустр≥чей з незнайомц€ми. ¬≥д логопеда потр≥бна особлива тактовн≥сть, доброзичлив≥сть. —п≥лкуванн€ з дитиною маЇ зд≥йснюватис€ без оф≥ц≥йност≥ ≥ зайвоњ строгост≥.
¬ажливою Ї задача формуванн€ пох≥дних форм д≥€льност≥ та усв≥домленого ставленн€ до зан€ть. ƒитина повинна засвоњти правила повед≥нки на зан€тт€х, навчитис€ виконувати ≥нструкц≥ю логопеда, активно включатис€ у сп≥лкуванн€.
” завданн€ етапу вход€ть також розвиток дов≥льноњ уваги, пам'€т≥, розумових операц≥й.
ƒо спец≥альних завдань в≥днос€тьс€: ум≥нн€ розп≥знавати ≥ розр≥зн€ти фонеми ≥ формуванн€ артикул€ц≥йних ум≥нь ≥ навичок.
2 етап формуванн€ первинних вимовних ум≥нь ≥ навичок. ћета даного етапу пол€гаЇ в тому, щоб сформувати у дитини початков≥ вм≥нн€ правильного вимовл€нн€ звук≥в на спец≥ально п≥д≥браному мовному матер≥ал≥.  онкретним завданн€м Ї постановка звук≥в, формуванн€ навичок правильного њх використанн€ у мов≥ (автоматизац≥€ ум≥нь), а також вм≥нь в≥дбирати звуки, не зм≥шуючи њх м≥ж собою (диференц≥ац≥€).
Ќеобх≥дн≥сть вир≥шенн€ зазначених завдань в процес≥ логопедичноњ роботи випливаЇ ≥з законом≥рностей онтогенетичного оволод≥нн€ произносительной стороною мови.
3. ≈тап формуванн€ комун≥кативних ум≥нь ≥ навичок. ћета його - сформувати дитини вм≥нн€ ≥ навички безпомилкового вживанн€ звуковоњ мови в ус≥хситуац≥€х сп≥лкуванн€.
Ќа зан€тт€х широко застосовуютьс€ тексти, а не окрем≥ слова, використовуютьс€ р≥зн≥ форми ≥ види мови, творч≥ вправи, п≥дбираЇтьс€ матер≥ал, насичений тими чи ≥ншими звуками. ѕод≥бний матер≥ал найб≥льше п≥дходить дл€ зан€ть з автоматизац≥њ звук≥в. јле €кщо на даному етап≥ дитина буде працювати т≥льки на спец≥ально п≥д≥браному матер≥ал≥, в≥н не оволод≥Ї операц≥Їю в≥дбору, так €к частотн≥сть цього звуку в спец≥альних текстах перевищуЇ його частотн≥сть у повс€кденн≥й мов≥.
” статт≥ ЂЋогопедична робота в дит€чому садкуї “. Ѕ. ‘≥л≥чева ≥ √. ¬. „≥рк≥на пропонують починати виправленн€ недол≥к≥в звуковимови з розвитку фонематичного сприйн€тт€. ЂЅез повноц≥нного сприйн€тт€ фонем, без ч≥ткого њх розр≥зненн€ неможливо ≥ њх правильну вимову. ќсь чому, €кщо при логопедическом обстеженн≥ встановлюЇтьс€ порушенн€ фонематичного слуху, то, перш за все, сл≥д починати роботу з його розвитку. –озвиток фонематичного сприйн€тт€ проводитьс€ в ≥гров≥й форм≥. ѕочинаЇтьс€ ц€ робота з матер≥алу немовних звук≥в, поступово ввод€тьс€ звуки мови, правильно вимовн≥ д≥тьми, ≥ т≥, €к≥ знову ставл€ть.  р≥м того, з перших зан€ть паралельно проводитьс€ робота з розвитку слухового уваги та слуховоњ пам'€т≥. “ака дво€ка спр€мован≥сть зан€ть дозвол€Ї домагатис€ найб≥льш ефективних результат≥в у розвитку фонематичного сприйн€тт€. јдже невм≥нн€ вслухатис€ в мову оточуючих часто Ї одн≥Їю з причин неправильного звуковимови. ” процес≥ логопедичних зан€ть дитина повинна, перш за все, оволод≥ти вм≥нн€м контролювати свою вимову ≥ виправл€ти його, пор≥внюючи мова оточуючих з власноњї. ≤ те, й ≥нше, за словами ќ. ѕравдиноњ, здобуваЇтьс€ на основ≥ виробленн€ диференц≥йованого гальмуванн€ у промов≥ в найр≥зноман≥тн≥ших умовах.
“ак ћ. √. √енинг ≥ Ќ. ј. √ерман, “. Ѕ. ‘≥л≥чева ≥ Ќ. ј. „евелева ≥ багато ≥нших вчених д≥л€ть логопедичну роботу з розвитку в д≥тей вм≥нн€ диференц≥ювати фонеми на ш≥сть етап≥в, на кожному з €ких в≥дбуваЇтьс€ розвиток певних зд≥бностей. ј починаЇтьс€ ц€ робота на матер≥ал≥ немовних звук≥в [9; 23]
1. вп≥знаванн€ немовних звук≥в - у д≥тей розвивають здатн≥сть вп≥знавати ≥ розр≥зн€ти немовн≥ звуки за допомогою спец≥альних вправ та ≥гор, в≥дбуваЇтьс€ розвиток слухового уваги ≥ пам'€т≥;
2. розр≥зненн€ однакових сл≥в, фраз, ≥ звук≥в за висотою, силою ≥ тембром голосу - дошк≥льн€т вчать розр≥зн€ти висоту, силу ≥ тембр голосу в одних ≥ тих жесловосполученн€х ≥ словах;
3. розр≥зненн€ сл≥в, близьких за звуковим складом;
4. диференц≥ац≥€ склад≥в;
5. диференц≥ац≥€ фонем;
6. розвиток навичок елементарного звукового анал≥зу - починаЇтьс€ з того, що дошк≥льн€т вчать визначати к≥льк≥сть склад≥в у слов≥ ≥ отхлопивать двох-≥ трискладов≥ слова.
“аким чином, розр≥зненн€ звук≥в встановлюЇтьс€ в так≥й посл≥довност≥:
Ј —початку з'€вл€ютьс€ диференц≥юванн€ найб≥льш далеких звук≥в, тобто належать до р≥зних фонематичним групам (м-ш, р-с ≥ т. п.);
Ј ѕот≥м стають можливими б≥льш тонк≥ диференц≥юванн€ - розр≥зненн€ звук≥в, що належать до одн≥Їњ фонематичноњ груп≥ (ш-з, п-б ≥ т. д.).
ѕри цьому сл≥д мати на уваз≥, що робота над диференц≥ац≥Їю звук≥в може бути почата т≥льки тод≥, коли обидва зм≥шуютьс€ звуку можуть бути правильно виголошен≥ у будь-€кому звукосполученн€.

Ќеобх≥дно враховувати, що логопедична робота повинна будуватис€ на загальних дидактичних принципах. Ќайважлив≥шими з них з точки зору ќ. ј. “окарЇвоњ Ї [6]:
1. ѕринцип максимального використанн€ в робот≥ р≥зних анал≥затор≥в. “ак, завд€ки сохранном слухового анал≥затору, дитина вчитьс€ п≥знавати ≥ вид≥л€ти потр≥бний звук серед ≥нших мовних звук≥в. «а допомогою зорового анал≥затора дитина сприймаЇ руху мовних орган≥в логопеда ≥ в≥дтворюЇ њх.
2. ѕринцип св≥домост≥. ѕриступаючи до роботи над виправленн€м вимови, потр≥бно, щоб дитина сама усв≥домлював св≥й дефект ≥ необх≥дн≥сть його усуненн€.
3. ѕринцип поетапност≥. ” процес≥ виправленн€ вимови прийн€то вид≥л€ти три посл≥довних етапи:
а) ¬ид≥ленн€ дефектно вимовного звуку ≥ його виправленн€, тобто встановленн€ нових елементарних нервових зв'€зк≥в;
б) ¬ключенн€ виправленого звуку в стереотип склад≥в, сл≥в та њх поЇднань, тобто його автоматизац≥€;
в) «≥ставленн€ виправленого звуку з ≥ншими, артикул€ц≥йно близькими йому звуками, тобто диференц≥ац≥€.
4. ѕринцип посл≥довност≥ ≥ паралельност≥ в робот≥ над звуками. ћовн≥ звуки одн≥Їњ фонетичноњ групи повинн≥ ставитис€ ≥ виправл€тис€ в певн≥й посл≥довност≥. ÷€ посл≥довн≥сть визначаЇтьс€ насамперед загальним дидактичним правилом, зг≥дно з €ким у навчанн≥ сл≥д йти в≥д простого до складного, адже артикул€ц≥€ звук≥в складаЇтьс€ з окремих артикул€ц≥йних рух≥в р≥зного ступен€ труднощ≥.
5. ѕринцип формуванн€ вимови в умовах природного живого сп≥лкуванн€.
Ќедол≥ки вимови фонем - характерна риса недор≥куватост≥. ќкреслюючи шл€хи подоланн€ недор≥куватост≥ не можна не враховувати його природу. ¬ одних випадках нам≥чаЇтьс€ велика програма логопедичних зан€ть, що включаЇ роботу над словником, граматичним ладом мови, розвитком фонематичного слуху ≥ вимовою. ¬ ≥нших випадках програма включаЇ роботу над вимовою, лише попутно пов'€зану з уточненн€м фонематичного слуху ≥ подоланн€м порушень письма. “акож програма може обмежитис€ одним лише корекц≥Їю вимови.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1136 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

1175 - | 1128 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.