Найпростіші навантажувально-розвантажувальні механізми (пристрої).

По признаку робочого органу найпростіші механізми і пристрої поділяються на ручні і такі, що мають силовий привід (двигун).

Дамо характеристику пристроям, наведеним на рис.11.7, а також деяким іншим найпростішим НРЗ.

 

 

Рис. 11.7. Найпростіші вантажопідйомні пристрої з ручним приводом.

а – рейковий домкрат; б – гвинтовий домкрат; в – поліспаст; г – гідравлічний домкрат; д – лебідка; 1 – рейка; 2 – корпус; 3,12 – рукоятка; 4 – гвинт; 5 – поршень; 6,8 – відповідно нерухома і рухома обойма з гаками і роликами; 7,13 – канат; 9 – барабан; 10 – передаточний механізм; 11 – опора.

 

Поліспаст – являє собою систему рухомих і нерухомих блоків, що огинаються гнучким єдиним канатом (ланцюгом і т.п.). Поліспасти є складовою частиною всіх механізмів, що мають тросову систему, їх використовують для підйому і переміщення вантажів. В основі роботи поліспаста лежить правило механіки, яке говорить про те, що за виграш у силі приходиться платити програшем в переміщенні.

Основною характеристикою поліспаста є кратність – передаточне число, яке характеризує виграш в силі або швидкості.

Поліспасти розрізняють силові і швидкісні.

По виконанню розрізняють одинарні і здвоєні поліспасти.

Домкрати – прості підйомні механізми з жорстким висувним органом, що використовується для підйому або переміщення вантажу на відстань не більше 1 м. Домкрати використовуються на будівельно-монтажних і ремонтних роботах, наприклад при заміні коліс на автомобілях і іншій мобільній техніці. Вантажопідйомність домкратів досягає 500 т, швидкість підйому вантажу 10…100 мм/хв., власна вага 1…150кг.

Основними перевагами домкратів є:

– простота і компактність конструкції;

– можливість роботи без поштовхів і ударів;

– можливість точної зупинки вантажу, що переміщується і т.п.

Домкрати поділяються на рейкові, гвинтові і гідравлічні, характеристика яких показана в таблиці 11.2.

Таблиця 11.2

Основні характеристики домкратів

Домкрат	Вантажопідйомність, т	Висота підйому, мм	Власна вага, кг	ККД домкрата
Гвинтовий	1, 3, 5, 10, 20, 25	До 0,35	1,7…60 кг	0,3…0,4
Рейковий	1, 3, 5, 6	До 0,38	1,0…7,0 кг	0,75…0,85
Гідравлічний	3…200	До 0,40	3…80 кг	0,75…0,8

 

Ручні лебідки – найпростіші вантажопідйомні машини, що перетворюють обертовий рух вала поступальний рух гнучкого органу (канату, троса), що використовується для підйому і переміщення вантажів (рис. 11.8).

 

Рис. 11.8. Лебідка однобарабанна з ручним приводом

1 – станина; 2 – барабан; 3 – знімна рукоятка; 4 – автоматичні гвинтові вантажоупорні гальма; 5 – блок шестерень; 6 – зубчасті шестерні.

Основними параметрами лебідок є:

– тягове зусилля;

– канатоємність барабану;

– швидкість роботи;

– вага.

Лебідки використовуються як самостійний підйомний механізм або як складова частина складних вантажопідйомних механізмів і машин.

По виду робочого органу лебідки розділяють на барабанні і важільні. Барабани бувають гладкими і нарізними по гвинтовій лінії.

За ознаками лебідки ділять на:

– вантажопідйомні – для підйому вантажу;

– тягові – для переміщення вантажу;

– поворотні – для обертання окремих частин машин і механізмів.

По способу установки – діляться на рухомі і стаціонарні.

Ручні талі – компактні підвісні вантажопідйомні пристрої, змонтовані в одному корпусі з лебідкою. Вони використовуються для механізації навантажувально-розвантажувальних, транспортних і складських робіт з тарно-пакувальними і штучними вантажами (рис.11.9).

Рис. 11.9. Талі ручні.

а – підвісна; б – балочна; 1 – корпус; 2 – гакова підвіска; 3 – тяговий ланцюг; 4 – візок; 5 – барабан.

По виду гнучкого елементу талі діляться на ланцюгові і канатні.

По способу установки – на стаціонарні і рухомі.

По виду передаточного механізму – на шестеренчасті і черв’ячні.

Ручні візки – використовують для навантаження-розвантаження і переміщення на невелику відстань тарно-пакувальних і штучних вантажів. В залежності від призначення і умов роботи конструктивні схеми візків дуже різноманітні (рис. 11.10).

Рис. 11.10. Возики ручні вантажні двохколесні (а-г) і спеціальні (д-е)

а- КГ250Д; б – КГ300; в – КГ200 (з відкидною полкою); г – КГБ1 (для транспортування газового балона); д – КС150 (сходова); е – КБ350 (для бочок)

По облаштуванню ходової частини візки бувають одно-, двох-, трьох- і чотирьохколісні.

По транспортуючому пристрою, для полегшення роботи з тарно-штучними і штучними вантажами, візки поділяються на:

– з платформою, що не регулюється по висоті;

– з платформою, що регулюється по висоті;

– вилкові, що регулюються по висоті;

– вилкові, що не регулюються по висоті;

– з крановою стрілою;

– з кантувальником для бочок.

Для полегшення роботи з тарно-пакувальними і штучними вантажами, що сформовані в пакети на піддонах, використовують ручні вилкові візки з гідравлічним підйомом вил – транспалети, що називаються роклами (від назви фінської фірми „Rocla”) рис.11.11.

Ручні вилкові гідравлічні візки із-за своєї дешевизни, маневреності і простоти в користуванні – є найбільш розповсюдженим засобом механізації на складах. Вантажопідйомність візка складає близько 2 т, висота підйому вил – 115 мм, вага в спорядженому стані – до 80 кг.

Електричні лебідки – це пристрої в цілому подібні ручним, тільки мають електродвигун для приводу робочого валу.

Електричні талі – один із найбільш розповсюджених підйомників. Їх широке використання обумовлене компактністю конструкції, зручністю і безпекою експлуатації, надійністю і довговічністю, невеликою вагою по відношенню до вантажопідйомності.

Ручні вилкові гідравлічні візки із-за своєї дешевизни, маневреності і простоти в користуванні – є найбільш розповсюдженим засобом механізації на складах. Вантажопідйомність візка складає близько 2 т, висота підйому вил – 115 мм, вага в спорядженому стані – до 80 кг.

Електричні лебідки – це пристрої в цілому подібні ручним, тільки мають електродвигун для приводу робочого валу.

 

Рис. 11.11. Ручний вилковий візок.

а – загальний вигляд; б – конструктивна схема; 1 – гідро штовхач; 2 – опорний кронштейн; 3 – Г-подібний важіль; 4 – вилкова платформа; 5 – шток; 6 – некероване колесо; 7 – важіль; 8 – кероване колесо; 9 – опорна муфта; 10 – дишло важіля насоса.

 

Електричні талі – один із найбільш розповсюджених підйомників. Їх широке використання обумовлене компактністю конструкції, зручністю і безпекою експлуатації, надійністю і довговічністю, невеликою вагою по відношенню до вантажопідйомності.

По способу установки електроталі поділяються на:

– стаціонарні – використовуються як самостійні лебідки, так і в якості механізмів підйому кранового вантажного візка, кранів-штабелерів і ліфтів;

– рухомі – підвішуються до приводних або неприводних візків монорельсових транспортних засобів і кранів.

Пневматичні талі – приводяться в дію з допомогою стиснутого повітря і використовуються в пожежонебезпечних і вибухонебезпечних виробництвах.

Монорельсові візки призначені для підйому і горизонтального переміщення по підвісній балці двотаврового перерізу сипучих і штучних вантажів. Комплектуються талями з крюковими і грейферними захватами вантажопідйомністю 3…10 т. Використання монорельсових візків збільшує робочу зону дії талей, що змонтовані разом з ними.

Лекція 12.