Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕрилади не можна розбирати та розгвинчувати. 1 страница




Ћабораторна робота є 1

“ема

ƒосл≥дженн€ впливу вим≥рювальних прилад≥в на результати вим≥рювань та визначенн€ похибок вим≥рюванн€

2 ћета ≥ завданн€

2.1 «Т€сувати, €к впливають вим≥рювальн≥ прилади на точн≥сть отриманих результат≥в.

2.2 Ќавчитись в≥дбирати вим≥рювальн≥ прилади в≥дпов≥дно до мети експерименту.

2.3 Ќавчитис€ визначати р≥зними способами абсолютн≥ та в≥дносн≥ похибки пр€мих вим≥рювань.

3 ≤нформац≥йне забезпеченн€

3.1 Ћ. —. ∆данов, √. Ћ. ∆данов. ‘≥зика (ІІ 5.1 Ц 5.4).

3.2 ѕрактикум по физике в средней школе: ƒидакт. ћатериал: ѕособие дл€ учител€:/ Ћ.».јнциферова, ¬.ј.Ѕуров и др.; ѕод ред. ¬.ј.Ѕурова, ё.».ƒика.-  .: –ад.Ўк., 1990.- 176с..

4 “ехн≥чне забезпеченн€

4.1 ”чн≥вська л≥н≥йка, рулетка, штангенциркуль, м≥крометр, м≥л≥амперметр, амперметр, вольтметр, авометр, зошит, монета.


ѕри виконанн≥ роботи треба обережно поводитис€ з вим≥рювальними засобами. «аборон€Їтьс€ позичати будь Ц €к≥ прилади у ≥нших робочих груп, щоб запоб≥гти њх пад≥нню та травмуванню гострими частинами вим≥рювальних засоб≥в.

5 “еоретичн≥ в≥домост≥

јбсолютну похибку вим≥рюванн€ величини можна обчислити р≥зними способами:

1) з а ц≥ною под≥лки;

¬икористовуЇтьс€ при пр€мих вим≥рюванн€х. якщо на прилад≥ не вказано клас точност≥, а вим≥рюванн€ виконують один раз, абсолютна похибка дор≥внюЇ добутку половини ц≥ни под≥лки — приладу (за виключенн€м л≥н≥йки) та к≥лькост≥ вим≥р≥в: Dх =(—/2)∙n.

¬≥дносна похибка при цьому дор≥внюЇ: d=ïDхï×100%/хвим, де хвим Ц вим≥р€не значенн€ величини.

2) методом середнього арифметичного;

¬икористовуЇтьс€ при пр€мих та непр€мих вим≥рюванн€х. якщо точн≥сть приладу не досить висока, а експеримент повторюЇтьс€ в однакових умовах ≥ трапл€ютьс€ випадков≥ помилки, використовують метод середнього арифметичного. Ќехай х1, х2, х3,..., хn - результати окремих вим≥рювань даноњ величини x; n Ц к≥льк≥сть окремих вим≥рювань. —ереднЇ арифметичне значенн€ з цих результат≥в хс=(х123+...+хn)/n Ї величиною, найб≥льш наближеною до д≥йсного значенн€. –≥зниц≥: Dх1 =ïхc Ц х1ï; Dх2 =ïхс Ц х2ï; Dх3 =ïхс Ц х3ï,... Dхn =ïхс Ц хnï Ї абсолютними похибками кожного з вим≥рювань. —ередн€ абсолютна похибка знаходитьс€ за формулою:Dхc=(Dх1 +Dх2+Dх3+Е+Dхn)/ n

¬≥дносна похибка дор≥внюЇ: d=ïDхcï×100 %/хc. –езультат записують у вигл€д≥: x=xc±Dxc.

3) за табличними значенн€ми.

якщо вим≥рювана величина може пор≥внюватис€ з табличним значенн€м, тод≥ абсолютну похибку знаход€ть за формулою: Dx=ïхтаб Ц хвимï. ¬≥дносна похибка:

d=(ïDхï×100 %)/хвим.


¬иконанн€ роботи

6.1 «авданн€ є1

6.1.1 ¬изначити ц≥ну под≥лки вс≥х на€вних вим≥рювальних прилад≥в.

6.1.2 –езультати занести до таблиц≥ є1.

“аблиц€ 1

Ќазва приладу ÷≥на под≥лки
1. ”чн≥вська л≥н≥йка —=
2. –улетка —=
3. Ўтангенциркуль —=
4. ћ≥л≥амперметр —=
5. јмперметр —=
6. јвометр —=

6.2 «авданн€ є2

6.2.1 ¬им≥р€ти л≥н≥йн≥ розм≥ри невеликого предмету (за вашим вибором) вс≥ма придатними дл€ цього вим≥рювальними приладами.

6.2.2 –езультати занести до таблиц≥ є2.

“аблиц€ є2

є з/п Ќазва приладу ƒовжина () Ўирина () “овщина ()
1. ”чн≥вська л≥н≥йка      
2. –улетка      
3. Ўтангенциркуль      

ѕор≥вн€ти результати вим≥рювань ≥ зробити висновок:

 

 

 

6.3 «авданн€ є3

6.3.1 ¬ибрати доц≥льний прилад ≥ вим≥р€ти товщину зошита, д≥аметр монети, висоту стола, довжину к≥мнати.

6.3.2 –езультати записати у таблицю є 3.

“аблиц€ є3

є з/п ¬им≥рювана величина ¬им≥рювальний прилад ÷≥на под≥лки приладу –езультат вим≥рюванн€
1. “овщина зошита   —=
2. ƒ≥аметр монети   —=
3. ¬исота столу   —=
4. ƒовжина к≥мнати   —= l=

«авданн€ є4

6.4.1 ¬им≥р€ти л≥н≥йкою довжину стор≥нки в зошит≥ та записати результат вим≥рюванн€ з абсолютною та в≥дносною похибками:

lвим.± Dl; (ïDlï×100 %)/ lвим

6.4.2 ¬им≥р€ти обТЇм води в мензурц≥ ≥ записати результат вим≥рюванн€ з абсолютною та в≥дносною похибками:

Vвим..± DV; (ïDVï×100 %)/ Vвим

6.4.3 ¬им≥р€ти дек≥лька раз≥в оп≥р реохорда мультиметром та обчислити абсолютну

та в≥дносну похибки вим≥рюванн€ методом середнього арифметичного.

R=Rсер+DRсер; (ïDRсерï×100 %)/ Rсер;

є —пос≥б розрахунку похибок вим≥рюванн€ R,ќм DR,ќм dR, %
1 —пос≥б середнього арифметичного R1= R2= R3= Rсер= Δ R1= ΔR2= ΔR3= ΔRсер=  

“аблиц€ є4

¬исновок

 

 

 

 

 онтрольн≥ запитанн€

  1. „и впливаЇ ц≥на под≥лки на точн≥сть вим≥рювань? як?
  2. „ому дор≥внюЇ ц≥на под≥лки термометра, у €кого на вим≥рювальн≥й шкал≥ м≥ж нумерованими под≥лками 00 ≥ 100— м≥ститьс€ 20 др≥бних под≥лок?
  3. «а €ких умов можна визначати похибки методом середнього арифметичного?

8 ћ≥сце дл€ розрахунк≥в

                                                                   
                                                                   
                                                                   
                                                                   
                                                                   
                                                                   
                                                                   
                                                                   
                                                                   
                                                                   
                                                                   
                                                                   
                                                                   
                                                                   
                                                                   
                                                                   
                                                                   
                                                                   
                                                                   
                                                                   
                                                                   

Ћабораторна робота є 2

“ема

ѕерев≥рка закону Ѕойл€ Ц ћар≥отта

2 ћета ≥ завданн€

2.4 ƒосл≥дним шл€хом переконатис€, що при пост≥йн≥й мас≥ газу добуток його тиску та обТЇму при зм≥н≥ цих параметр≥в залишаЇтьс€ сталою величиною.

3 ≤нформац≥йне забезпеченн€

3.3 Ћ. —. ∆данов, √. Ћ. ∆данов. ‘≥зика (ІІ 5.1 Ц 5.4).

4 “ехн≥чне забезпеченн€

4.2 ћензурка з водою; скл€на трубка; вим≥рювальна л≥н≥йка; барометр.

ѕри виконанн≥ роботи треба обережно поводитис€ з мензурками та скл€ними трубками. «аборон€Їтьс€ позичати будь Ц €к≥ прилади у ≥нших робочих груп, щоб запоб≥гти њх пад≥нню та травмуванню розбитим склом.

5 “еоретичн≥ в≥домост≥

ѕерев≥рка закону Ѕойл€-ћар≥отта пол€гаЇ в досл≥дженн≥ газу (пов≥тр€) сталоњ маси при незм≥нн≥й температур≥. ƒосл≥дженн€ газу проводитьс€ в скл€н≥й трубц≥, що закрита з одного боку (див. рисунок 2.1 а)). ƒл€ перев≥рки закону треба мати дек≥лька значень тиску –N ≥ обТЇму VN цього газу.

ѕочатков≥ значенн€ тиску –1 та обТЇму V1 берутьс€, коли трубка знаходитьс€ у пов≥тр≥, тобто тиск газу дор≥внюватиме атмосферному, а обТЇм пов≥тр€ Ц внутр≥шньому обТЇму вс≥Їњ трубки. «наченн€ атмосферного тиску в момент виконанн€ роботи визначаЇтьс€ за показами наданого барометру, а обТЇм газу розраховуЇтьс€ за формулою:

(1), де: ј - площа внутр≥шнього перер≥зу трубки; l1 - довжина пов≥т-

р€ного стовпчика в першому досл≥д≥, тобто довжина трубки в≥д њњ в≥дкритого к≥нц€ до закритого. ¬раховуючи, що перер≥з трубки маЇ форму кола, його площа: (2), де d - внутр≥шн≥й д≥аметр трубки, €кий вим≥рюЇтьс€ за допомогою штангенциркул€.

ѕ≥сл€ цього, маючи числов≥ значенн€ P1 ≥ V1, знаходитьс€ коеф≥ц≥Їнт —1, €кий Ї константою: (3). ƒл€ зм≥ни тиску ≥ обТЇму пов≥тр€ надану трубку занурюють в≥дкритим к≥нцем у колбу з водою на визначену глибину HN (див. рисунок 2.1 б)). ÷е призводить до того, що де€ка к≥льк≥сть води висотою стовпчика DhN заходить всередину трубки ≥ стискуЇ газ. ќтже, обТЇм газу зменшуЇтьс€, а тиск - зб≥льшуЇтьс€, проте маса газу та його температура залишаютьс€ сталими, оск≥льки газ з трубки не виходить, а температура води така сама, €к ≥ температура пов≥тр€.

ƒл€ подальшоњ зм≥ни параметр≥в досл≥ду P ≥ V трубку занурюють ще дек≥лька раз≥в на б≥льш≥ глибини, що даЇ можлив≥сть отримати дек≥лька значень тиск≥в та обТЇм≥в.

ќбТЇм розраховуЇтьс€ за формулою, аналог≥чною (1): (4), де lN - довжина пов≥тр€ного стовпчика п≥сл€ того, €к у трубку зайшла вода (5).

“иск пов≥тр€ PN в занурен≥й трубц≥ знаходитьс€ €к сума г≥дростатичного тиску води висотою стовпчика hN ≥ атмосферного тиску P1 : (6), де r - густина води при к≥м-

натн≥й температур≥; g - прискоренн€ в≥льного пад≥нн€.

—товпчик води hN, що додатково тисне на пов≥тр€ в трубц≥, знаходитьс€ за даними експерименту (див. рис. 2.1.б)): (7). ћаючи вс≥ значенн€ PN ≥ VN, розраховують вс≥ коеф≥ц≥Їнти —N за формулою аналог≥чною формул≥ (3): (8), п≥сл€ чого знаход€ть середнЇ значенн€ коеф≥ц≥Їнту —сер (9).

ѕот≥м - абсолютн≥ похибки кожного вим≥рюванн€ D—N : (10).

ƒал≥ - середню абсолютну похибку:

(11). «находженн€м в≥дносноњ похибки усього досл≥ду завершуЇмо оц≥нку точност≥ проведеного експерименту: (12).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 511 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2421 - | 2026 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.029 с.