Основні напрямки вдосконалення державного управління економічною сферою.

 

Не зважаючи на заходи, що здійснюються Урядом, Президентом та Верховною Радою України, показники економічної сфери мають стійку тенденцію до погіршення, криза економіки в державі набуває нових невтішних характеристик.

На мою думку основними причинами такого стану речей є:

1. Неузгодженість дій між представниками законодавчої та виконавчої гілок державної влади.

2. Неготовність до здіснення перетворень такого масштабу державного чиновництва, некомпетентність та корумпованість його значної частини.

3. Відсутність у більшості випадків довіри населення до сучасних державно-владних структур.

4. Тяжкий податковий прес на вітчизняних виробників.

5. Остаточна невизначеність щодо побудови тієї чи іншої моделі ринкової економіки (зараз політичний та економічний стан України можна ототожнювати з положенням у деяких латиноамериканських бананових республік - криза влади, державна служби, корупція та інше.

З боку Президента України в останній час було вжито ряд заходів спрямованих на поліпшення стану економічної сфери:

1. З метою розроблення пропозицій щодо прискорення економічної реформи в Україні, вироблення єдиної стратегії її подальшого здійснення Указом Президента утворено Вищу економічну Раду Президента України 7 липня 1997 року.

2. Підписане розпорядження Президента від 18.08.1997 року “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформи і виведення економіки України з кризи”.

3. Указ Президента України від 17.07.1997 року “Про державну комісію з проведення в України адміністративної реформи”.

Комплексна адміністративна реформа повинна радикально змінити систему державного управління усіма сферами суспільства і перетворити її з гальма економіки та соціальних перетворень в один з визначальних чинників їх прискорення.

Основні складові адміністративної реформи:

1. Остаточний виробіток та втілення у життя нової державної виконавчої вертикалі.

2. Поступовий перехід від галузевого до функціонального принципу побудови міністерств інших центральних органів виконавчої влади.

3. Запровадження цілісної, ефективної системи державного контролю та нагляду.

4. Якісне та послідовне реформування інституту державної служби.

Висновок

Економічна сфера України відіграє одну з головних ролей в процесі становлення нашої молодої держави. Економічні відносини завжди ґрунтуються на матеріальні це зумовлює потребу прибільшення значної уваги щодо їх державного регулювання та правової охорони (адміністративної та кримінальної).

Перебування України в умовах тяжкої та тривалої кризи потребує активних пошуків нових форм організацій та здійснення державного регулювання відносинами, що протікають в галузях економіки.

Тема: Адміністративно-правове регулювання відносин підприємництва в Україні

 

 

план

 

 

Вступ

 

1. Поняття та види підприємництва.

2. Характеристика законодавчої бази, що регулює відносини підприємництва.

3. Державна реєстрація підприємництва.

 

Висновок

 

Література

1. Конституція України. Офіційне видання Верховної Ради України,1996.

2. Цивільний кодекс України, К., 2004.

3. Господарський кодекс України, К., 2003.

4. Про державну реєстрацію фізичних та юридичних осіб: Закон України від 11 травня 2003 р.

5. Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності: Закон України від 18.02.1992р. // Голос України. - 1992.- 28 квіт.

6. Про банкрутство: Закон України від 14 травня 1992р. // Відомості Верховної Ради України.- 1992.- № 34- Ст.504.

7. Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26.11.1993р. //Відомості Верховної Ради України.- 1993.- № 50- Ст.472.

8. Про патентування деяких видів підприємницької діяльності: Закон України від 23.03.1996р. // Голос України.- 1996.- 7 серп.

9. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 7 червня 1996р. //Голос України. - 1996.- 2 лип.

10. Про приватизацію майна державних підприємств: Закон України в редакції від 19 лютого 1997р. // Голос України. - 1997.- 20 березня.

11. Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.1997р. // Уряд. кур`єр.- 1997.- 8 трав.

12. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 1 червня 2000р. // Офіційний вісник України. 2000. № 27.

13. Про сприяння підготовці управлінських кадрів для сфери підприємництва: Указ Президента України від 3 липня 2000р. // Офіційний вісник України. 2000. № 27.

14. Про заходи щодо забезпечення підтримки та подальшого розвитку підприємницької діяльності: Указ Президента України від 15 липня 2000р. //Офіційний вісник України. 2000. № 29.

15. Про додаткові заходи щодо боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом: Указ Президента України від 19 липня 2001 р. № 532/2001.

16. Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: Указ Президента України від 10 грудня 2001 р. № 1199/2001.

17. Про заходи щодо розвитку системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом і фінансуванню тероризму: Указ Президента України від 22 липня 2003 р. № 740/2003.

18. Про заходи щодо посилення боротьби з незаконною міграцією: Указ Президента України від 18 січня 2001 р. № 22/2001.

19. Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян: Указ Президента України від 18 лютого 2002 р. № 143/2002.

20. Про систему заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють злочинним проявам і корупції: Указ Президента України від 9 лютого 2004 р. № 175/2004.

21. Про затвердження переліку органів ліцензування: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000р. // Офіційний вісник України. 2000. № 46.

22. Про термін дії ліцензії та провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2000р. // Офіційний вісник України. 2000. № 48.

23. Звернення міністра внутрішніх справ М.В. Білоконя до працівників органів внутрішніх справ України, матеріали розширеної наради керівного складу ОВС України від 25.09.2003 р.

24. Виступ Президента України на Всеукраїнській нараді з проблем боротьби з організованою злочинністю і корупцією та захисту прав людини 29.01.2004р.

25. Про завдання органів і підрозділів внутрішніх справ з проблем боротьби з корупцією і організованою злочинністю та захисту прав людини, що випливають з рішень Всеукраїнської наради при Президентові України 29.01.04: Рішення колегії МВС України від 6 лютого 2004 р. № 1 КМ/1.

26. Про хід виконання вимог розпорядження Президента України від 26.03.2002 р. “Про заходи щодо зміцнення дисципліни працівників та вдосконалення кадрової роботи у правоохоронних органах” з питань забезпечення безпеки працівників органів і підрозділів внутрішніх справ при виконанні службових обов‘язків та підвищення їх професійної майстерності: Рішення колегії МВС України від 26 листопада 2002 р. № 14КМ/2.

27. Про дотримання законності, запобігання корупційним проявам серед працівників міліції, підвищення рівня довіри населення до правоохоронних органів: Рішення розширеної наради керівного складу органів внутрішніх справ за участю Міністра внутрішніх справ України генерал-лейтенанта міліції М.В. Білоконя від 26 вересня 2003 р. № 10560/Бл.

28. Колесник Я. Проблеми вдосконалення законодавства України про підприємництво. // Право України, 1999 № 11. С. 38.

29. Рябченко О.П. Державне управління економікою. – Х., 2001.

 

ВСТУП

 

Конституція України закріплює підприємництво як найважливіше право людини і громадянина. Згідно з нею (ст.42) кожен має право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом. У свою чергу держава забезпечує захист конкуренції у цій сфері. Отже, підприємництво, по-перше, це діяльність, визнана державою.

Метою даної лекції є опанування студентами основних засад управління в сфері підприємницької діяльності, з’ясування функцій всіх інституцій, що здійснюють управління цією галуззю.