Світові моделі державної о управління економічною сферою.

Управління може розглядатися з різноманітних точок зору – соціально-економічного, політичного та іншої.

Адміністративно-правова організація управління уявляє собою серцевинний аспект організації виконавчої влади, що забезпечено нормами адміністративного права.

Елементами адміністративної організації є:

1. Органи виконавчої влади.

2. Інші органи державного управління (НБУ,ФДМ)

3. Норми адміністративного права що встановлюють відповідний статус усіх ланок-системи управління в т.ч. службовців.

4. Важливіші параметри їх відносин, окреслених адміністративним правом.

5. Правова відповідальність суб'єктів, що витікає з їх адміністративно правового положення.

Організація управління має мету утворення найбільш сприятливих умов для дієвого функціонування виконавчої влади, що відповідає інтересам громадян, суспільства та держави.

Раціональна організація здійснення виконавчої влади є однією з найважливіших умов упорядкування державного управління, його економічності та нормальної державної діяльності в цілому.

Зараз в нашій країні виникла проблема врахування моменту і перспектив в еволюції управлінських структур. Державне управління, має свої власні закономірності розвитку, повинно в найбільшому ступеню відповідати тим конкретним історичним завданням, які йому потрібно буде вирішувати.

Державне управління, потрібно розглядати як постійно функціонуючий процес, за допомогою якого реалізується основні засади державної політики в конкретній сфері суспільного життя (у тому числі в сфері економіки). Він відрізняється своїм значним динамізмом, зміною характеристик діяльності об'єкту управління, його переміщення на той чи інший щабель свого розвитку, повинен спричинювати негайне реагування з боку органів державної виконавчої влади, котрі забезпечують виконання функцій державного управління. Щоб зазначений процес був максимально ефективним, він повинен протікати в замках певної моделі державного управління.

Під моделлю державного управління слід розуміти - оптимальну конструкцію організації та здійснення державно-управлінського процесу, доцільність запровадження якої об'єктивно зумовлена рівнем суспільного розвитку та наміченим науково-практичним обґрунтуванням.

Аналізуючи майже 10-річний період розвитку економічної сфери України, можна прийти до висновку про відсутність чіткої моделі державного управління даною сферою.

У світі існують 3 моделі (основні державного управління економічною сферою:

1. Американська – її основну складає принципи широкого заохочення підприємства, досягнення особистого успіху, забезпечення найбільш активної частини населення. Пряме втручання держави в економіку не значне (досягнення наміченого рівня соціального забезпечення відбувається за рахунок високої питомої ваги “середнього класу” та певного перерозподілу частини національного доходу).

2. Японська (модель капіталізму з людським обличчям) для неї характерний значний вплив держави на основні напрямки розвитку господарства. Господарча діяльність підпорядкована загальним національним інтересам. Рішенням національних проблем займаються різноманітні виробничі корпорації, заохочується участь трудящих як пайщиків у керуванні виробництвом. Характерне відставання рівня життя населення від зростання продуктивності праці. Значна роль держави у регулюванні економіки (в Німеччині модель близька до Японської, у Франції між “американською” та “японською” але велика увага приділяється соціальним питанням.)

3. Шведська модель (друга модель соціалізму) - передбачає значну соціальну спрямованість, скорочення майнової нерівності, високий рівень життя населення досягається за рахунок перерозподілу національного доходу на користь менш забезпечених верств населення. Наявність висококваліфікованої робочої сили забезпечує конкретну здатність (за рахунок високої якості) на світовому ринку шведської продукції.