Зв'язки дванадцятипалої кишки.

Печінково-дванадцятипалокишкова зв'язка (lig. hepatoduodenale) складається з двох шарів очеревини, між якими розташовані: спільна жовчна протока, ворітна печінкова вена, печінкова артерія. Зв'язка проходить від воріт печінки до верхньої частини дванадцятипалої кишки.

Підвішувальна зв'язка дванадцятипалої кишки (lig. suspensorium duodeni) входить до складу м'яза — підвішувача дванадцятипалої кишки. Зв'язка фіксує дванадцятипало-порожньокишковий згин, закінчуючись на задній стінці живота, та підтримує знизу тіло підшлункової залози.

 

Кровопостачання дванадцятипалої кишки – гілки шлунково-дванадцятипалокишкової і верхньої брижової артерій. Венозна кров відтікає в систему ворітної вени.

Іннервація – гілки черевного, печінкового (дванадцятипалої кишки) і верхнього брижового сплетень.

1. Плечове сплетення. Походження, гілки, топографія.

Плечове сплетення (plexus brachialis) – складається із передніх гілок С5-8 та Th1.

Плечове сплетення у міждрабинчастому проміжку над підключичною артерією.

Розрізняють надключичну (pars supraclavicularis) і підключичну частини (pars infraclavicularis) сплетення.

Периферійні гілки поділяються на короткі та довгі.

Короткі гілки: дорсальний нерв лопатки, довгий грудний, надлопатковий нерв, медіальний і латеральний грудні нерви, підключичний нерв, підлопатковий нерв, підпахвовий нерв.

Довгі гілки – передні, для згиначів і пронаторів, та задні, для розгиначів і супінаторів.

1. Черевна частина аорти. Непарні гілки.

Черевна частина аорти розташована поза брюшиною, ліворуч від серединної лінії на передній поверхні поперекового відділу хребта, покрита fascia prevertebralis (частина парієтальної фасції живота). Вона проходить від hiatus aorticus діафрагми до рівня IV-V поперекових хребців, де ділиться на праву і ліву загальні клубові артерії.

Непарні гілки: 1) Черевний стовбур, truncus coeliacus, ділиться на три гілки – ліва шлункова артерія, загальна печінкова артерія та селезінкова артерія;

2) Верхня брижова артерія, a mesenterica superior, ділиться на такі гілки: нижня панкреато-дуоденальна артерія, кишкова артерія, клубово-ободова артерія, права ободова артерія, середня ободова артерія;

3)нижня брижова артерія, a. mesentericainferior, має гілки: ліва ободова артерія, сигмо видні артерії, верхня прямокишкова артерія.

 

Білет 18

1. Основа черепа

Основа черепа (basis cranii)

Основа черепа поділяється на:

- внутрішню основу черепа (basis cranii interna);

- зовнішню основу черепа (basis cranii externa).

У внутрішній основі черепа (basis cranii interna) виділяють три черепні ямки: передню, середню і задню. Задній край малих крил і горбок сідла клиноподібної кістки відокремлюють передню черепну ямку від середньої черепної ямки.

Границею між середньою і задньою черепними ямками є верхній край кам’янистої частини скроневих кісток і спинка сідла клиноподібної кістки.

Передня черепна ямка (fossa cranii anterior) утворена очноямковими частинами лобових кісток і містить:

- пальцеподібні втиснення (impressiones digitatae);

- мозкові випини (juga cerebralia);

- дірчасту пластинку решітчастої кістки (lamina cribrosa ossis

ethmoidalis);

- півнячий гребінь (crista gali);

- сліпий отвір (foramen caecum);

- лобовий гребінь лобової кістки (crista frontalis ossis frontalis).

Середня черепна ямка (fossa cranii media) утворена тілом і великими крилами клиноподібної кістки, передньою поверхнею кам’янистої частини і

лусковою частиною скроневих кісток. Ця ямка містить:

- турецьке сідло (sella turcica);

- гіпофізну ямку (fossa hypophysialis);

- передперехресну борозну (sulcus prechiasmaticus), що веде до правого і лівого зорових каналів (canalis opticus dexter et sinister);

- сонну борозну (sulcus caroticus);

- рваний отвір (foramen lacerum);

- верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior);

- круглий отвір (foramen rotundum);

- овальний отвір (foramen ovale);

- остистий отвір (foramen spinosum);

- трійчасте втиснення (impressio trigeminalis);

- розтвір каналу великого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi majoris);

- борозну великого кам’янистого нерва (sulcus nervi petrosi majoris);

- розтвір каналу малого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi minoris);

- борозну малого кам’янистого нерва (sulcus nervi petrosi minoris);

- покрівлю барабанної порожнини (tegmen tympani);

- дугове підвищення (eminentia arcuata).

 

Задня черепна ямка (fossa cranii posterior) утворена потиличною кісткою, задньою поверхнею кам’янистих частин, внутрішньою поверхнею соскоподібних відростків правої і лівої скроневих кісток, задньою частиною тіла клиноподібної кістки і соскоподібними кутами тім’яних кісток.

Ця ямка містить:

- великий отвір (foramen magnum);

- схил потиличної кістки (clivus ossis occipitalis);

- внутрішній потиличний гребінь (crista occipitalis interna); внутрішній потиличний виступ (protuberantia occipitalis interna);

- хрестоподібне підвищення (eminentia cruciformis);

- внутрішній слуховий отвір (porus acusticus internus), що веде у внутрішній слуховий хід (meatus acusticus internus), у глибині цього ходу бере початок канал лицевого нерва (canalis nervi facialis);

- яремний отвір (foramen jugulare);

- борозну сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei);

- борозну верхньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi superioris);

- борозу нижньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi inferioris);

- канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi);

- клино–кам’янисту щілину (fissura sphenopetrosa);

- кам’янисто–потиличну щілину (fissura petrooccipitalis).

Межею між склепінням черепа (calvaria) і внутрішньою основою черепа(basis cranii interna) в ділянці задньої черепної ямки (fossa cranii posterior) є борозна поперечної пазухи (sulcus sinus transversi), що переходить із кожної сторони в борозну сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei).

Зовнішня основа черепа (basis cranii externa) в передньому відділі прикрита кістками лицевого черепа (viscerocranium).

Задній відділ зовнішньої основи черепа утворений зовнішніми поверхнями потиличної, скроневих і клиноподібної кісток і містить:

- потиличні виростки (condyli occipitales);

- виросткову ямка (fossa condylaris);

- виростковий канал (canalis condylaris), який є непостійним;

- канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi);

- зовнішній потиличний виступ (protuberantia occipitalis externa);

- глотковий горбок (tuberculum pharyngeum);

- тіло клиноподібної кістки (corpus ossis sphenoidalis);

- нижню поверхню кам’янистої частини скроневої кістки (facies

inferior partis petrosae ossis temporalis); - зовнішній отвір сонного каналу (apertura externa canalis carotici);

- зовнішній отвір м’язово–трубного каналу (foramen externum canalis musculotubarii);

- яремну ямку (fossa jugularis);

- яремний отвір (foramen jugulare);

- шилоподібний відросток (processus styloideus);

- соскоподібний відросток (processus mastoideus);

- шило–соскоподібний отвір (foramen stylomastoideum);

- барабанну частину скроневої кістки (pars tympanica ossis temporalis);

- зовнішній слуховий отвір (porus acusticus externus);

- барабанно–соскоподібну щілину (fissura tympanomastoidea);

- соскоподібну вирізку (incisura mastoidea);

- борозну потиличної артерії (sulcus arteriae occipitalis);

- нижньощелепну ямку (fossa mandibularis);

- суглобовий горбок (tuberculum articulare);

- остистий отвір (foramen spinosum);

- овальний отвір (foramen ovale);

- кам’янисто–потиличну щілину (fissura petrooccipitalis);

- клино–кам’янисту щілину (fissura sphenopetrosa);

- рваний отвір (foramen lacerum);

- кісткове піднебіння (palatum osseum);

- великий піднебінний канал (canalis palatinus major);

- великий піднебінний отвір (foramen palatinum majus);

- малі піднебінні отвори (foramina palatina minora);

- різцеву ямку (fossa incisiva);

- різцевий канал (canalis incisivus);

- різцевий отвір (foramen incisivum);

- піднебінний валок (torus palatinus);

 

Легені

Легені (pulmones)