Лопаткаєпарноюплоскоюкісткою (os planum) трикутноїформи, щомає:
ребровуповерхню;переднюповерхню (facies costalis; facies anterior);
заднюповерхню (facies posterior);
верхнійкрай (margo superior);
присереднійкрай (margo medialis);
бічнийкрай (margo lateralis);
верхнійкут (angulus superior);
нижнійкут (angulus inferior);
бічнийкут (angulus lateralis);
шийкулопатки (collum scapulae).Назаднійповерхнілопатки (facies posterior scapulae) вгоріпроходитьГоризонтальноостьлопатки (spina scapulae), якаподіляєїїнанадостьовуЯмку (fossa supraspinata) іпідостьовуямку (fossa infraspinata).
Остьлопатки (spina scapulae) збокупереходитьунадплечовийвідросток (acromion), наякомурозташованаключичнасуглобоваповерхня (facies Articularis clavicularis) дляз’єднаннязключицею (clavicula).Наверхньомукраїлопатки (margo superior scapulae) міститьсявирізкаЛопатки (incisura scapulae).
Реброваповерхнялопатки (facies costalis scapulae) зайнятапідлопатковоюЯмкою (fossa subscapularis), вякійрозташовуєтьсяоднойменнийм’яз (m. Subscapularis).
Набічномукутілопатки (angulus lateralis scapulae) розташованасуглобоваЗападина (cavitas glenoidalis) дляз’єднаннязголовкоюплечовоїкістки (caput Humeri).
Над та під суглобовою западиною розташовані:
- надсуглобовий горбок (tuberculum supraglenoidale);
- підсуглобовий горбок (tuberculum infraglenoidale).
Над суглобовою западиною (cavitas glenoidalis) нависає дзьобоподібний Відросток (processus coracoideus).
Плечова кістка (humerus)
Плечова кістка є складовою частиною плеча (brachium) і належить до(трубчастої) типової довгої кістки (os longum), яка має:
- проксимальний наросток, епіфіз(epiphysis proximalis), абоПроксимальний кінець (extremitas proximalis);
- дистальний наросток, епіфіз(epiphysis distalis) або дистальнийКінець (extremitas distalis);
- тіло плечової кістки, діафіз (corpus humeri; diaphysis humeri).
На проксимальному наростку (epiphysis proximalis) розміщена головкаПлечової кістки (caput humeri), на якій є суглобова поверхня (facies articularis)
Для з’єднання із суглобовою западиною лопатки (cavitas glenoidalis scapulae).
Головку плечової кістки (caput humeri) обмежовує анатомічна шийка(collum anatomicum), нижче якої знаходяться:- великий горбок (tuberculum majus);- малий горбок (tuberculum minus).
Вони переходять у гребінь великого горбка; бічну губу(crista tuberculiMajoris; labium laterale) і гребінь малого горбка;присередню губу (cristaTuberculi minoris; labium mediale), між якими проходить міжгорбкова борозна(sulcus intertubercularis).
На межі між проксимальним наростком (epiphysis proximalis) і тіломКістки (diaphysis) розташована хірургічна шийкаплечової кістки (collumChirurgicum humeri).
Тіло плечової кістки (corpus humeri) має:
- передньоприсередню поверхню (facies anteromedialis);
- передньобічну поверхню (fsciesanterolateralis);
заднюповерхню (facies posterior);
присереднійкрай (margo medialis);
бічнийкрай (margo lateralis)
Передняповерхнятілаплечовоїкістки (facies anterior corporis humeri)Поділяєтьсянапередньоприсереднюповерхню (facies anteromedialis) таПередньобічнуповерхню (facies anterolateralis).
Наверхнійтретинізадньоїповерхнітілаплечовоїкістки (facies posteriorCorporis humeri) розташованадельтоподібнагорбистість (tuberositas Deltoidea), ззадуізнизувідякоїпроходитьборознапроменевогонерва (sulcus Nervi radialis).
Надистальномунаростку (epiphysis distalis) розташованийвиростокПлечовоїкістки (condylus humeri), ананьомуприсередньорозташованийБлокплечовоїкістки (trochlea humeri), азбоку – головочкаплечовоїкістки (capitulum humeri).
Надблокомплечовоїкістки (trochlea humeri) спередуміститьсявінцеваЯмка (fossa coronoidea), анадголовочкоюплечовоїкістки – променеваямка (fossa radialis).Назаднійповерхні (facies posterior) навпротицихямок (fossae) Розташованаліктьоваямка (fossa olecrani).
По краях дистального наростка плечової кістки (epiphysis distalis humeri) знаходяться:
- присередній надвиросток (epicondylus medialis);
- бічний надвиросток (epicondylus lateralis).
Кістки передпліччя (ossaantebrachii)
Кісткипередпліччяєскладовоючастиноюпередпліччя. ІзбічноїсторониПередпліччя (antebrachium) розташованапроменевакістка (radius), азПрисередньої – ліктьовакістка (ulna).
Ліктьовакісткамає:
проксимальнийнаросток, епіфіз(epiphysisproximalis), абоПроксимальнийкінець (extremitasproximalis);
дистальнийнаросток, епіфіз(epiphysisdistalis), абодистальнийКінець (extremitasdistalis);
тілоліктьовоїкістки, діафіз (corpusulnae; diaphysisulnae).
Напроксимальномунаросткуліктьовоїкістки (epiphysisproximalisulnae)
Угорірозташованийліктьовийвідросток (olecranon), азнизуіспередувідНього – вінцевийвідросток (processuscoronoideus). МіжнимирозташованаБлоковавирізка (incisuratrochlearis).Набічнійповерхніпроксимальногонаростка (epiphysisproximalis)
Міститьсявирізкапроменевоїкістки (incisuraradialis) дляз’єднаннязГоловкою променевої кістки (caput radii). Дещо нижче вінцевого відростка(processus coronoideus) розташована горбистість ліктьової кістки(tuberositas ulnae).
Тіло ліктьової кістки (corpus ulnae) має:
- переднюповерхню (faciesanterior);
- заднюповерхню(faciesposterior;присереднюповерхню(facies medialis);
–переднійкрай (margo anterior);
заднійкрай (margo posterior);
Міжкістковийкрай (margo interosseus).
Розрізняютьголовкуліктьовоїкістки (caput ulnae), якамаєсуглобовийобвід(circumferentia articularis).
Наприсереднійповерхніголовкиліктьовоїкістки (caputulnae) Розташованийшилоподібнийвідростокліктьовоїкістки (processusstyloideus Ulnae), якийдобрепальпуєтьсяпідшкірою(cutis).
Променевакістка (radius)
Променевакісткаєскладовоючастиноюпередпліччя (antebrachium) іНалежитьдо (трубчастої) типовоїдовгоїкістки (os longum), якамає:
- проксимальнийнаросток, епіфіз(epiphysis proximalis), абоПроксимальнийкінець (extremitas proximalis);
- дистальнийнаросток, епіфіз(epiphysis distalis), абодистальнийКінець (extremitas distalis);
- тілопроменевоїкістки, діафіз (corpus ulnae; diaphysis ulnae).
Напроксимальномунаросткупроменевоїкістки (epiphysis proximalis radii) Розташованаголовкапроменевоїкістки (caput radii) зсуглобовимобводом (circumferentiaarticularis) тасуглобовоюямкою (foveaarticularis) зверху.
Нижчеголовкапереходитьушийкупроменевоїкістки (collum radii).
Тілопроменевоїкістки (corpus ulnae) має:- переднюповерхню(facies anterior);
заднюповерхню (facies posterior);
бічнуповерхню (facies lateralis);
переднійкрай (margo anterior);
заднійкрай (margo posterior);
міжкістковийкрай (margo interosseus);
горбистістьпроменевоїкістки (tuberositas radii);
горбистістьм’яза–привертача (tuberositas pronatoria).
Надистальномунаросткупроменевоїкістки (epiphysis distalis radii) зБічноїповерхні (facies lateralis) добрепальпуєтьсяпідшкіроюшилоподібнийВідростокпроменевоїкістки (processus styloideus radii).
Ізприсередньоїсторониміститьсявирізкаліктьовоїкістки (incisura Ulnaris) дляз’єднаннязголовкоюліктьовоїкістки (caput ulnae).
На дистальному наростку променевої кістки (epiphysis distalis radii)
Розташовані:
- зап’ясткова суглобова поверхня (facies articularis carpalis) для
З’єднання із зап’ястковими кістками (ossa carpi);
- надшилоподібний гребінь (crista suprastyloidea);
- дорсальний горбок (tuberculum dorsale);
- борозни сухожилків м’язів–розгиначів (sulci tendinum musculorumExtensorum).
Кісткикисті (ossamanus)
Кісткикистіподіляютьсяна:
зап’ястковікістки (ossacarpi);
п’ястковікістки (ossametacarpi);
кісткипальців, фаланги (ossadigitorum; phalanges).
Зап’ястковікістки (ossacarpi)
Їхєвісім, вониутворюютьпроксимальнийідистальнийряди. Впроксимальномурядізбічноївприсереднюсторонурозташовані:-
човноподібнакістка (osscaphoideum), щомаєгорбокчовноподібноїКістки (tuberculumossisscaphoidei);
півмісяцевакістка (oslunatum);
триграннакістка (ostriquetrum);
горохоподібнакістка (ospisiforme).
У дистальному ряді з бічної в присередню сторону розташовані:
- кістка–трапеція (os trapezium), що має горбок кістки-трапеції
(tuberculum ossis trapezii);
- трапецієподібна кістка (os trapezoideum);
- головчаста кістка (os capitatum);
- гачкувата кістка (os hamatum), що має гачок гачкуватої кістки(hamulusossishamati).
Очеревина, похідні.
Очеревина – це серозна оболонка, яка вистилає стінки черевної порожнини і покриває органи, розміщені в цій великій серозній порожнині людського тіла. Очеревина складається із шести шарів:
1) мезотелію;
2) власної пластинки;
3) поверхневого волокнистого калагенового шару;
4)поверхневої дифузної еластичної сітки;
5) глибокої поздовжньої еластичної сітки;
6) глибокого решітчастого колагеново-еластичного шару.
вона поділяється на пристінкову очеревину (peritoneum parietale) та нутрощеву очеревину (peritoneum viscerale).
Перехід пристінкової очеревини у нутрощеву здійснюється за допомогою похідних очеревини: зв’язок (ligamenta), бриж (mesenterium et mesocolon).
Похідними очеревини є також великий і малий чепці (сальники), omentum majus et omentum minus.
Якщо орган вкритий очеревиною з усіх боків, то таке його положення називається інтраперитонеальним;
якщо з трьох боків – мезоперитонеальним,
якщо з одного боку – екстра- або ретроперитонеальним
Малий чепець, або малий сальник (omentum minus), – це дуплікатура очеревини, яка утворюється з печінково-шлункової зв’язки (lig. hepatogastricum), печінково-дванадцятипалокишко-вої зв’язки (lig. hepatoduodenale), печінково-діафрагмової зв’язки (lig. hepatophrenicum) та печінково-стравохідної зв’язки (lig. hepatoesophageale).
Між листками сальника печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки справа наліво проходять: спільна жовчна протока, ворітна печінкова вена і власна печінкова артерія.
Великий чепець, або великий сальник (omentum majus), являє собою 4 листки очеревини, які є продовженням шлунково-ободовокишкової зв’язки, і, вільно звисаючи як фартух, вкриває органи верхнього та частково нижнього поверхів очеревинної порожнини.
Печінкова сумка з`єднується із чепцевою сумкою за допомогою чепцевого отвору (foramen omentale). обмежований: вгорі – хвостатою часткою печінки, знизу – верхньою частиною дванадцятипалої кишки, спереду – печінково-дванадцятипалокишковою зв’язкою, ззаду – пристінковим листком очеревини.
Пара черепних нервів.
Язико - глотковий нерв (IX) (nervusglossopharyngeus)
Він є змішаним, складається з чутливих, рухових та парасимпатичних волокон і в довгастому мозку має такі ядра:
- рухове подвійне ядро (nucleusambiguus);
- смакове (чутливе) ядро одинокого шляху (nucleustractussolitarii);
- парасимпатичне нижнє слиновидільне ядро (nucleussalivatoriusinferior).
В яремному отворі (foramenjugulare) язико-глотковий нерв (nervusglossopharyngeus) потовщується і утворює:
- чутливий верхній вузол (ganglionsuperius).
При виході з яремного отвору (foramenjugulare) утворює чутливий нижній вузол (ganglioninferius).
Вийшовши з яремного отвору (foramenjugulare), язико-глотковий нерв (nervusglossopharyngeus)заходить у корінь язика (radixlinguae), де розгалужується на кінцеві язикові гілки (ramilinguales), щоіннервують слизову оболонку задньої третини язика (parstertiatunicaemucosaelinguae).
Від язико-глоткового нерва (nervusglossopharyngeus) відходять такі гілки:
- чутливі глоткові гілки (rr. pharyngei), що йдуть до бічної стінки глотки (parieslateralispharyngis),
де разом з гілками блукаючого нерва і від симпатичного стовбура (nervusvagusettruncussympaticus) утворюють глоткове сплетення (plexuspharyngeus).
- мигдаликові гілки (rr. tonsillares),що йдуть до слизової оболонки:
гілка шило - глоткового м’яза (r. musculistylopharyngei)– рухова гілка,що утворена аксонами
рухових клітин подвійного ядра (nucleusambiguus). Вона іннервує:
гілка сонної пазухи (r. sinuscarotici),що іннервує:
барабанний нерв (n. tympanicus)–змішаний нерв(має чутливі і парасимпатичні),який через
барабанний каналець скроневої кістки (canaliculustympanicusossistemporalis) входить у барабанну
порожнину (cavitas tympani).
У барабанній порожнині (cavitas tympani) чутливі гілки барабанного нерва (n. tympanicus) разом
із сонно - барабанними нервами (nn. caroticotympanici) – симпатичними нервами, утворюють
барабанне сплетення;сплетення Якобсона(plexustympanicus),яке іннервує:
- слизову оболонку барабанної порожнини (tunicamucosacavitatistympani).
Парасимпатичні передвузлові нервові волокна (neurofibraeparasympathicaepreganglionicae),що йдуть від нижнього слиновидільного ядра (nucleussalivatoriusinferior), виходять з барабанноїпорожнини (cavitastympani) через розтвір каналу малого кам’янистого нерва (hiatuscanalisnervipetrosiminoris) і мають назву малого кам’янистого нерва (n. petrosusminor).
Малий кам’янистий нерв (n. petrosusminor) проходить по однойменній борозні і входить у парасимпатичний вушний вузол (ganglionoticum),де розміщені тіла других нейронів.
Додатковий нерв (nervusaccessorius)
Це руховий нерв, який має:
- ядро додаткового нерва (nucleus nervi accessorii)–це спинномозкове ядро(nucleus spinalis),
що розміщене у передньому стовпі (columna anterior) верхніх шести сегментів спинного мозку;
- подвійне ядро (nucleus ambiguus)–це черепне ядро,що розміщене у довгастому мозку.Волокна, які відходять від цих ядер, формують:
- черепний корінець;блукаючу частину(radix cranialis; pars vagalis);
- спинномозковий корінець;спинномозкову частину(radix spinalis; pars spinalis).
Корінці від ядра додаткового нерва (nucleus nervi accessorii) підіймаються вгору, проходять через великий отвір (foramen magnum)у порожнину черепа (cavitas cranii)і з’єднуються з черепнимикорінцями (radices craniales), що відходять із задньобічної борозни довгастого мозку (sulcus posterolateralis myelencephali).
Стовбур додаткового нерва (truncusnerviaccessorii),що утворився при з’єднанні цих двохкорінців, виходить із черепа через яремний отвір (foramenjugulare) і розгалужується на:
- внутрішню гілку (ramus internus);
- зовнішню гілку (ramus externus).
Внутрішня гілка cтовбура додаткового нерва (ramus internus trunci nervi accessorii)приєднується до блукаючого нерва (nervus vagus), а зовнішня гілка (ramus externus) іннервує груднинно-ключично-соскоподібний м’яз і частково трапецієподібний м’яз (m. sternocleidomastoideus et m. trapezius).
Під’язиковий нерв [XII] (nervushypoglossus [XII])
Це руховий нерв, який має у довгастому мозку власне рухове ядро:
- ядро під’язикового нерва (nucleusnervihypoglossi), що проекціюється в трикутнику під’язикового нерва ромбоподібної ямки (trigonumnervihypoglossifossaerhomboideae).
Із мозку під’язиковий нерв (nervushypoglossus) виходить численними корінцями з передньобічної борозни (sulcusanterolateralis), яка розміщена між пірамідою та оливою довгастого мозку (pyramisetolivamyelencephali).
Із черепа (cranium) під’язиковий нерв (nervushypoglossus) виходить через канал під’язиковогонерва (canalisnervihypoglossi).
Далі нерв (nervushypoglossus) заходить у піднижньощелепний трикутник (trigonumsubmandibulare) і, утворивши дугу, входить у товщу язика (lingua), де розгалужується на язиковігілки (rr. linguales),що іннервують усі власні м’язи язика(musculilinguae).
Від під’язикового нерва (nervushypoglossus) відходить верхній корінець (radixsuperior), абонизхідна гілка (ramusdescendens).
Верхній корінець (radixsuperior)з’єднується із нижнім корінцем (radixinferior),або висхідноюгілкою (ramusascendens), від шийного сплетення (plexuscervicalis), в результаті чого утворюється шийна петля (ansacervicalis).
Від шийної петлі (ansacervicalis) відходять гілки, що іннервують такі м’язи шиї:
- груднино-під’язиковий м’яз (m. sternohyoideus);
- груднино- щитоподібний м’яз (m. sternothyreoideus);
- лопатково-під’язиковий м’яз (m. omohyoideus);
- щито-під’язиковий м’яз (m. thyrohyoideus).
