Розділ ІІІ (ЗМ 3). Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації

(ХVІ – перша половина ХVІІІ ст.)

Тема 3.1. Генеза капіталізму та перехід до індустріального суспільства

План

1. Великі географічні відкриття, їх історико-економічне значення.

2. Мануфактурне виробництво як основний аспект генези індустріального суспільства.

3. Перша хвиля буржуазних революцій та їх економічне значення.

4. Мануфактурний період української промисловості.

 

До основних передумов формування індустріального суспільства (капіталізму), що склалися в Англії, Нідерландах та Франції, потрібно віднести:

– наявність переходу до простого товарного виробництва;

– наявність значної маси бідних людей, юридично вільних, позбавлених засобів виробництва та існування, змушених найматися на роботу до капіталіста;

– зростання ролі купецько-лихварського капіталу;

– руйнацію натурального виробництва у сільському господарстві та ремеслі;

– утвердження грошової ренти;

– формування внутрішніх національних ринків;

– значні досягнення науки і техніки;

– урбанізацію Північної Європи;

– кризу цехової системи та спеціалізацію ремесла до рівня мануфактурного поділу праці;

– розвиток товарно-грошових відносин.

Великі географічні відкриття, їхнє історико-економічне значення

До основних економічних та політичних передумов великих географічних відкриттів необхідно віднести:

– кризу Левантійської торгівлі та потребу у пошуці нових шляхів сполучення зі Сходом;

– дефіцит державного бюджету у провідних країнах Європи;

– швидкий розвиток цехового та індивідуального ремесла та відмову феодалів від кріпосної системи, що призвело до надмірної кількості населення у містах;

– епоху гуманізму, що зумовило активний розвиток науки і техніки, кораблебудування та морської навігації;

– можливість розширення церковних приходів.

Основні географічні відкриття

Роки	Відкриття	Мореплавці
І п. XІV ст.	Канарські та Азорські о-ви; о-в Мадейра	Генуезці
	Золоте узбережжя Африки	Енріке Моряк (португалець)
	Мис Доброї Надії	Бартолемео Діаш (португалець)
03.08. 05.03.	О-ви: Гаїті, Куба, Сан-Сальвадор	І подорож Хр. Колумба
1149–496	О-ви: Малі Антильські, Порто-Ріко, Ямайка	ІІ подорож Хр. Колумба
	Відкрито шлях до Індії навколо Африки	Васко да Гама (португалець)
1498–1500   1502–1504	Устя р. Оріноко	ІІІ подорож Хр. Колумба ІV подорож Хр. Колумба
	Бразилія	Кабраль (порт.)
	Вихід у світ книги “Космографія”	Амеріго Віспуччі
	Перетнуто Панамський перешийок до Тихого океану	Бальбоа (ісп.)
1519–1522	І кругосвітня подорож	Магеллан
1606–1644	Австралія та Нова Зеландія	Голландці
	Північна Азія	Т. Єрмак та Дежньов

Економічні наслідки ВГВ

– “революція цін”, що призвела до перерозподілу доходів та активного первинного нагромадження фінансових ресурсів; зміцнення позицій міської та сільської буржуазії, що зароджувалася;

– формування колоніальної системи;

– початок формування світової торгівлі та сучасного світового господарства;

– початок великого переселення європейців до Америки;

– поява на європейському ринку та у господарстві нових товарів, сільськогосподарських культур (картопля, просо, кукурудза, тютюн, какао та ін.) і птахів (індики та ін.);

– активна работоргівля до с. XІX ст.;

– руйнація європейцями та занепад автохтонних хліборобських культур (майя, тальтеки, ацтеки, інки).

Цивілізація вже висту­пає в планетарному масштабі. Виникає світовий ринок. Спостері­гається величезний попит не тільки на предмети споживання і розкошів, а й на знаряддя праці, на техніко-технологічні вдоско­налення. Відбувається взаємопроникнення, взаємонакладання цивілізацій Індії, Китаю та Західної Європи. Великі географічні відкриття обумовили приплив у Європу золота, срібла, коштов­ностей, прянощів; відкрилися безмежні ринки збуту для ситцю, вовняних тканин, металевої продукції. Ринки збуту вирізняються своїми регіональними особливостями. Варто згадати Новий Світ — Північну Америку, де оселяються вихідці з Англії, Фран­ції, Голландії; Південну Америку — вихідці з Іспанії та Португа­лії. Але колонізація інтенсивно проходить і на півночі. Емігранти-європейці, як правило, найбільш працездатного віку, активно освоюють навколишнє середовище далеко не завжди гідними християн способами. Вони — землероби, купці-авантюристи, гірники, грабіжники, рабовласники. їм потрібні знаряддя праці, предмети тривалого користування, культури, побуту. Для пів­денних колоній, крім цього, життєво необхідні раби, і работор­гівля стає вигідною справою. Виробляється бавовна, потрібна промисловості Англії, цукор і тютюн, необхідні всій Європі.

Великі географічні відкриття покінчили з багатьма догмами християнства. Земля — планета, населена людьми різних культур і рас, які мають свій особливий, створений на даному ґрунті світогляд, у тому числі економічне мислення. Подорожування показали, що знання в цьому світі мають першорядне значення, тож потрібні були університети. Християнству було завдано удару. Собори в Європі розв'язали цю кризу. З’являється люте­ранство, кальвінізм, пуританство та інші світоглядні концепції. Визволено розум людини з пут, визволена її ініціатива; людині потрібне земне життя з тим самим християнством, але Богові угодна її земна трудова діяльність, її раціональне світосприйнят­тя. У філософії відбувається переворот, який здійснюють Ф. Бе­кон, Т. Гоббс, Дж. Локк. Їхні основоположні праці з’являються напередодні революції 1642—1648 pp. Новий метод пізнання ґрунтується на почуттях, а предметом є пізнана реальність і до­свід, які спираються на експеримент. Досвід, а не богословські вчення, стає базою пізнання [60].