3 березня 1917 р. на Трудовому конгресі у Києві була створена Центральна Рада (ЦР) — вищий орган влади Української держави, її главою став М.Грушевський.
6-8 квітня 1918 р. повноваження ЦР підтвердив Всеукраїнський Національний конгрес, який ухвалив автономію України у складі Росії та українізацію всіх сфер життя.
1 Універсал –ог олошено 10 червня 1917, в якому = визначено ЦР-Тимчасовим урядом України, =відмовлено передавати до Росії державні кошти (мито, податки), =запроваджено спец.податок. Основне значення: оголошено автономію України.
2 Універсал –о голошено 3 липня 1917 після тривалих і болючих переговорів з Тимчасовим Урядом, як результат взаємних поступок., у ньому визначено =не проголошення автономії до Всеросійських установчих зборів =визнання ЦР представницьким органом влади у складі Росії. Основне значення: був вимушеним відступом.
3 Універсал – оголошено 7 листопада 1917, у ньому =прого лошено Українську Народну Республіку (УНР) у складі федерації Росії =скасовано приватну власність на землі поміщиків =введено 8-годинний роб.день =відмінено смертну кару. Значення: відродження національної державності, але недооцінено відродження укр. армії, необхідність забезпечення порядку в країні.
. 4 Універсал – 9 січня 1918 проголосив незалежну суверенну державу Україна.
29 квітня 1918 р. ЦР прийняла конституцію УНР.
29 квітня 1918 в Києві на хліборобському з’їзді гетьманом України обрано П. Скоропадського, а в ніч на 30 квітня його прихильники за підтримки німецької окупаційної влади захопили держ.установи, здійснили переворот. Проголошено Українську державу на чолі з гетьманом – гетьманат.
^ За формою правління – класична президентська республіка з диктаторською владою. Конституційними актами Скоропадського визначено державний лад та організацію механізму влади, яка поділялася на законодавчу. Виконавчу та судову.
У грудні 1918 р. до влади в Україні приходить Директорія, що визначалась як тимчасова верховна рада.
В час розпаду Австро-Угорської монархії у 1918 р. створена у Львові Українська національна рада проголосила утворення в Галиччині і на Буковині Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР).
22. Втілення ідеї природніх прав.
Поява Конституції УНР стала закономірним підсумком перебігу політичного процесу в Україні. Вона юридично оформила відродження української державності, дала політико-правові стимули до стабілізації та консолідації суспільства.
Конституція мала назву: " Статут про державний устрій, права і вольності УНР".
Загалом це, безперечно, прогресивний документ, і не лише для свого часу. На жаль, багато чого із викладеного в ньому більшовицький режим витравив із пам'яті та свідомості українського народу. Наприклад, право нації на розбудову своїх культурних інституцій; позбавлення громадянства лише в судовому порядку; свобода пересування1; можливість добровільного виходу з громадянства УНР тощо.
Конституція мала широкий спектр гарантій прав особистості. Вона передбачала заборону довільного арешту, за винятком випадків затримання на місці злочину. Та й тоді підозрюваного мали звільнити через 24 години, якщо суд не знайде підстав для подальшого утримання під вартою.
Основний закон держави скасував смертну кару, тілесні покарання та інші акції, які принижують людську гідність. Заборонялися конфіскації як засіб покарання. Для проведення обшуку потрібен був дозвіл суду, а не постанова прокурора. Навіть із цього видно якою значною мала бути роль незалежного суду в структурі державних органів УНР.
Варто відзначити також проголошення рівності перед законом чоловіків і жінок (тоді як на Заході феміністський рух тільки-но набирав сили), свободи пересування не лише для громадян України, а й для іноземців. Конституція передбачала прийняття окремого закону про громадянство УНР.
Виборча система виходила з принципу "один виборець - один голос". Позбавити особу виборчого права можна було лише в установленому законом порядку. Перевіряти результати виборів дозволено тільки за рішенням суду
