Загальні принципи організації обліку праці та її оплати

Основними завданнями організації обліку праці та її оплати є:

· чітка реґламентація організації праці на підприємстві;

· контроль за використанням робочого часу та забезпечення зростання продуктивності праці;

· облік і контроль за використанням фонду заробітної плати та іншими грошовими коштами, які виділяють для оплати праці працівників підприємства;

· своєчасне і правильне визначення сум нарахованої заробітної плати й відрахувань органам соціального страхування та віднесення їх на собівартість продукції (робіт, послуг), а також на інші витрати;

· здійснення у встановлені терміни всіх розрахунків з працівниками і службовцями із заробітної плати та інших виплат;

· впровадження мотивації праці працівників.

Для виконання цих завдань необхідно, перш за все, організувати облік особового складу підприємства та його робочого часу із суворим дотриманням законодавства про працю.

У наказі про облікову політику підприємства треба передбачити наступні положення щодо обліку праці та її оплати:

· форми і системи оплати праці;

· порядок створення резервів на виплату відпусток;

· форми кадрової документації та документування операцій з оплати праці;

· порядок внесення змін в організацію праці.

Форми та системи оплати праці, як і порядок внесення змін в організацію праці, реґламентовані також положенням про оплату праці на підприємстві

До інструктивної бази належать такі нормативні документи:

o Наказ Міністерства статистики України від 27 жовтня 1995 року № 277 "Про затвердження типових форм первинного обліку особового складу"

o Наказ Держкомстату від 05.12.2008 р. №489 Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці

1. Затвердити та ввести в дію з 1 січня 2009 року типові форми первинної облікової документації підприємств, установ, організацій, що додаються:

1.1. N П-1 "Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу".

1.2. N П-2 "Особова картка працівника".

1.3. N П-3 "Наказ (розпорядження) про надання відпустки".

1.4. N П-4 "Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)".

1.5. N П-5 "Табель обліку використання робочого часу".

1.6. N П-6 "Розрахунково-платіжна відомість працівника".

1.7. N П-7 "Розрахунково-платіжна відомість (зведена)".

4. Визнати такими, що втратили чинність, з 1 січня 2009 року:

4.1. Наказ Міністерства статистики України від 22 травня 1996 року N 144 "Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі".

4.2. Наказ Міністерства статистики України від 9 жовтня 1995 року N 253 "Про затвердження типових форм первинного обліку".

4.3. Наказ Міністерства статистики України від 27 жовтня 1995 року N 277 "Про затвердження типових форм первинного обліку особового складу" в частині затвердження типової форми первинного обліку N П-2 "Особова картка". При цьому залишились чинними:

П-9 "Книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них";

П-10 "Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них";

П-11 "Акт на списання бланків трудових книжок або вкладишів до них".

Основою організації оплати праці є тарифна система, що включає:

– Тарифні сітки;

– Тарифні ставки;

– Системи посадових окладів;

– Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна сітка – це сукупність розрядів та відповідних ним тарифних коефіцієнтів, за якими диференціюють заробітну плату працівників.

Тарифна сітка формується на підставі:

– тарифної ставки робочого 1 розряду, що встановлюється в розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати;

– міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Тарифна ставка – розмір оплати праці працівників за одиницю часу.