Таблиця 7.4
| Кошти (засоби) | Сума, тис. дол | Вартість капіталу з відповідного джерела (%, дивіденди без податків) |
| Власні | ||
| Залучені | ||
| Всього | — |
Тоді середньозважена вартість капіталу розраховується у та-
кий спосіб:
[(100: 200) · 20 %]: 100 % + [(100: 200) · 10 %]: 100 % = 15 %.
Використання середньозваженої вартості капіталу в якості ставки дисконтування має переваги:
• вартість капіталу можна точно розрахувати;
• по вартості капіталу можна оцінювати принаймні один з
можливих варіантів альтернативного використання ресурсів —
повернення грошей акціонерам і кредиторам пропорційно до їх-
ніх внесків у капітал підприємства.
Однак є в цього підходу і недоліки, що зводяться до наступного:
• середньозважена вартість капіталу розраховується на основі
відсотка по залучених коштах і дивідендах, але і відсоток, і диві-
денди містять у собі поправку на ризик; у ході дисконтування
поправка на ризик враховується при розрахунку складного відсо-
тка, тому ризик як би наростає рівномірно з часом (однак це від-
бувається не завжди);
• середньозважена вартість капіталу не є постійною величи-
ною (в результаті здійснення інвестицій вона може змінитися за
таких умов:
— якщо ризик планованого інвестиційного проекту сильно
відрізняється від ризику діяльності фірми в даний час;
— якщо для здійснення проекту підприємству необхідно залу-
чити додатковий капітал з одного конкретного джерела (напри-
клад, узяти кредит);
• • середньозважена вартість капіталу усереднює усі ризики
підприємства, тому що для всіх інвестиційних проектів викорис-
товується та сама ставка дисконтування, але різні інвестиційні
проекти того самого підприємства можуть достатньо відрізнятися
за ступенем і характером ризику;
• • використання середньозваженої вартості капіталу як став- ки дисконтування припускає, що внутрішня норма рентабельнос- ті будь-якого інвестиційного проекту підприємства має бути ви- ще середньозваженої вартості капіталу, але це не обов’язково: в одного проекту вона може бути вища, в іншого нижча, важливо лише, щоб внутрішня норма рентабельності всього інвестиційно- го портфеля підприємства була не нижчою від вартості капіталу (з урахуванням можливої зміни вартості капіталу в результаті здійснення інвестиційного проекту).
Відсоток по позичковому (залученому) капіталу — це по- точна ефективна ставка відсотка по довгостроковій заборговано- сті, тобто процент, під який підприємство може взяти в борг у даний час. Дійсно, якщо капітал можна інвестувати, або поверну- ти позикодавцям, то відсоток по залучених (позичених) коштах дорівнює альтернативній вартості капіталу. Слід підкреслити, що в якості ставки дисконтування необхідно використовувати тільки ефективну ставку відсотка, що може відрізнятися від номіналь- ної, оскільки період капіталізації відсотків може бути різним.
Наприклад, якщо сума кредиту складає 1 млн грн, 20 % річ- них нараховуються раз на рік, причому всі відсотки виплачують- ся з чистого прибутку, то за рік буде нараховано:
0,2 · 1 000 000 = 200 000,
тобто ефективна ставка відсотка складе 20 %.
Якщо ж відсотки нараховуються і капіталізуються раз на пів-
року, то розрахунок ведеться за формулою складного відсотка:
0,2/2 · 1 000 000 + (1 000 000 · 0,2 / 2 + 1 000 000) · 0,2 =
= 100 000 + 110 000 = 210 000,
тобто ефективна ставка відсотка за рік складе:
210 000 / 1 000 000 = 0,21.
Слід ураховувати, що виплати відсотків по заборгованості у встановлених законодавством межах не обкладаються податком, тоді як виплати дивідендів обкладаються. Тобто для прямого зі- ставлення ставок відсотків необхідно скоригувати їх на податок.
Наприклад, якщо ставка податку з прибутку 25 %, а відсоток з кредиту виплачується раз на рік у розмірі 20 % із прибутку до оподаткування, то ефективна ставка відсотка по такому кредиту дорівнює:
0,2 · (1 – 0,25) = 0,15, тобто 15 %.
Однак у такого підходу є свої недоліки.
Розмір ефективної ставки відсотка по позикових коштах обу- мовлений комбінацією трьох факторів (і, можливо, не відображає зміни вартості грошей у часі):
перший — вартість грошей у часі;
другий — рівень відсотка, обумовлений контрактом; утім, че-
рез непевність у надходженні платежу очікувана сума відсотка
може виявитися нижчою, ніж встановлена контрактом;
третій — небажання інвесторів ризикувати; внаслідок з їх-
ньої позиції, цінність грошових потоків в умовах визначеності
менша, від цінності грошових потоків в умовах невизначеності,
навіть якщо їхні математичні очікування рівні між собою.
Останні два фактори накладають певні труднощі використан-
ня ставки дисконтування, яка дорівнює розміру відсотка по пози-
кових коштах.
Ставка по безпечних вкладеннях. Ставку відсотка по безпе-
чних вкладеннях можна розглядати як альтернативну вартість
грошей. Визначимо, що розуміється під безпекою вкладень. Іс-
нують визначені види ризику, що неможливо усунути на практи-
ці і які відбиваються на всіх відсоткових цінних паперах (напри-
клад, ризик зміни відсоткових ставок у майбутньому). Для
практичного використання було б доцільно дещо спростити зада-
чу, звівши весь різноманітний спектр ризиків до ймовірності то-
го, що фактичні грошові доходи виявляться меншими від запла-
нованих. Це значить, що в якості ставки дисконтування можна
використовувати ставку відсотка по таких інвестиціях, ризик не-
платежу (чи ненадходження грошових доходів), по яких практи-
чно нульовий. На Заході роль такої ставки, як правило, відіграє
ставка відсотка по державних цінних паперах. В умовах України
можна використовувати, наприклад, ставку Національного банку.
Недоліком цього підходу в умовах України є те, що важко визна-
чити, які вкладення вважати безпечними («скаче» навіть прибут-
ковість державних цінних паперів).
