Вихідні дані для розрахунку середньозваженої вартості капіталу

Таблиця 7.4

 

Кошти (засоби)	Сума, тис. дол	Вартість капіталу з відповідного джерела (%, дивіденди без податків)
Власні
Залучені
Всього		—

 

Тоді середньозважена вартість капіталу розраховується у та-

кий спосіб:

[(100: 200) · 20 %]: 100 % + [(100: 200) · 10 %]: 100 % = 15 %.

Використання середньозваженої вартості капіталу в якості ставки дисконтування має переваги:

• вартість капіталу можна точно розрахувати;

• по вартості капіталу можна оцінювати принаймні один з

можливих варіантів альтернативного використання ресурсів —

повернення грошей акціонерам і кредиторам пропорційно до їх-

ніх внесків у капітал підприємства.

Однак є в цього підходу і недоліки, що зводяться до наступного:

• середньозважена вартість капіталу розраховується на основі

відсотка по залучених коштах і дивідендах, але і відсоток, і диві-

денди містять у собі поправку на ризик; у ході дисконтування

поправка на ризик враховується при розрахунку складного відсо-

тка, тому ризик як би наростає рівномірно з часом (однак це від-

бувається не завжди);

• середньозважена вартість капіталу не є постійною величи-

ною (в результаті здійснення інвестицій вона може змінитися за

таких умов:

— якщо ризик планованого інвестиційного проекту сильно

відрізняється від ризику діяльності фірми в даний час;

— якщо для здійснення проекту підприємству необхідно залу-

чити додатковий капітал з одного конкретного джерела (напри-

клад, узяти кредит);

• • середньозважена вартість капіталу усереднює усі ризики

підприємства, тому що для всіх інвестиційних проектів викорис-

товується та сама ставка дисконтування, але різні інвестиційні

проекти того самого підприємства можуть достатньо відрізнятися

за ступенем і характером ризику;

• • використання середньозваженої вартості капіталу як став- ки дисконтування припускає, що внутрішня норма рентабельнос- ті будь-якого інвестиційного проекту підприємства має бути ви- ще середньозваженої вартості капіталу, але це не обов’язково: в одного проекту вона може бути вища, в іншого нижча, важливо лише, щоб внутрішня норма рентабельності всього інвестиційно- го портфеля підприємства була не нижчою від вартості капіталу (з урахуванням можливої зміни вартості капіталу в результаті здійснення інвестиційного проекту).

Відсоток по позичковому (залученому) капіталу — це по- точна ефективна ставка відсотка по довгостроковій заборговано- сті, тобто процент, під який підприємство може взяти в борг у даний час. Дійсно, якщо капітал можна інвестувати, або поверну- ти позикодавцям, то відсоток по залучених (позичених) коштах дорівнює альтернативній вартості капіталу. Слід підкреслити, що в якості ставки дисконтування необхідно використовувати тільки ефективну ставку відсотка, що може відрізнятися від номіналь- ної, оскільки період капіталізації відсотків може бути різним.

Наприклад, якщо сума кредиту складає 1 млн грн, 20 % річ- них нараховуються раз на рік, причому всі відсотки виплачують- ся з чистого прибутку, то за рік буде нараховано:

0,2 · 1 000 000 = 200 000,

тобто ефективна ставка відсотка складе 20 %.

Якщо ж відсотки нараховуються і капіталізуються раз на пів-

року, то розрахунок ведеться за формулою складного відсотка:

0,2/2 · 1 000 000 + (1 000 000 · 0,2 / 2 + 1 000 000) · 0,2 =

= 100 000 + 110 000 = 210 000,

тобто ефективна ставка відсотка за рік складе:

210 000 / 1 000 000 = 0,21.

Слід ураховувати, що виплати відсотків по заборгованості у встановлених законодавством межах не обкладаються податком, тоді як виплати дивідендів обкладаються. Тобто для прямого зі- ставлення ставок відсотків необхідно скоригувати їх на податок.

Наприклад, якщо ставка податку з прибутку 25 %, а відсоток з кредиту виплачується раз на рік у розмірі 20 % із прибутку до оподаткування, то ефективна ставка відсотка по такому кредиту дорівнює:

0,2 · (1 – 0,25) = 0,15, тобто 15 %.

Однак у такого підходу є свої недоліки.

Розмір ефективної ставки відсотка по позикових коштах обу- мовлений комбінацією трьох факторів (і, можливо, не відображає зміни вартості грошей у часі):

перший — вартість грошей у часі;

другий — рівень відсотка, обумовлений контрактом; утім, че-

рез непевність у надходженні платежу очікувана сума відсотка

може виявитися нижчою, ніж встановлена контрактом;

третій — небажання інвесторів ризикувати; внаслідок з їх-

ньої позиції, цінність грошових потоків в умовах визначеності

менша, від цінності грошових потоків в умовах невизначеності,

навіть якщо їхні математичні очікування рівні між собою.

Останні два фактори накладають певні труднощі використан-

ня ставки дисконтування, яка дорівнює розміру відсотка по пози-

кових коштах.

Ставка по безпечних вкладеннях. Ставку відсотка по безпе-

чних вкладеннях можна розглядати як альтернативну вартість

грошей. Визначимо, що розуміється під безпекою вкладень. Іс-

нують визначені види ризику, що неможливо усунути на практи-

ці і які відбиваються на всіх відсоткових цінних паперах (напри-

клад, ризик зміни відсоткових ставок у майбутньому). Для

практичного використання було б доцільно дещо спростити зада-

чу, звівши весь різноманітний спектр ризиків до ймовірності то-

го, що фактичні грошові доходи виявляться меншими від запла-

нованих. Це значить, що в якості ставки дисконтування можна

використовувати ставку відсотка по таких інвестиціях, ризик не-

платежу (чи ненадходження грошових доходів), по яких практи-

чно нульовий. На Заході роль такої ставки, як правило, відіграє

ставка відсотка по державних цінних паперах. В умовах України

можна використовувати, наприклад, ставку Національного банку.

Недоліком цього підходу в умовах України є те, що важко визна-

чити, які вкладення вважати безпечними («скаче» навіть прибут-

ковість державних цінних паперів).