Більшість організацій мають стандарти щодо складання бю- джету, які містять інструкції і схеми організаційних потоків. Слід зазначити, що є відмінності у деталях при складанні бюджетів організацій, проте для виробничих компаній бюджет має 9 кроків (етапів). Ними є:
Крок 1. Бюджет продажів або виторгу. Прогнозований обсяг
продажів, як правило, є відправним моментом бюджетування.
Крок 2. Бюджет виробництва. Виробнича програма залежить
від планового обсягу реалізації та від величини запасів.
Крок 3. Бюджет основних матеріалів. Виробнича програма є
основною для розрахунку потреби матеріалів у кількісному і вар-
тісному вимірах. Як і при плануванні обсягу виробництва, потре-
ба основних матеріалів залежить від бюджетних потреб та рівня
запасів:
Кількість придбання = Виробничі потреби + Задані залишки на кінець періоду – Залишки на початок періоду.
Крок 4. Трудовий бюджет. Ці затрати залежать від виду про-
дукції, розцінки.
Крок 5. Бюджет виробничих накладних витрат. Сума цих за-
трат залежить від їх складу і поведінки відносно обсягу виробни-
цтва. Даний бюджет інакше називають ще бюджетом накладних
витрат.
Крок 6. Бюджет запасів на кінець періоду. Даний крок показує
розрахунок кінцевих запасів. Ця інформація потрібна не лише
для виробничого бюджету і бюджету матеріального постачання,
але й для звіту про прибутки та збитки і балансу.
Крок 7. Бюджет виробничої собівартості. Тут використовуєть-
ся інформація, яка була зібрана у кроках 3—6.
Крок 8. Бюджет комерційних і адміністративних витрат. Деякі з таких затрат, наприклад, комісійні, залежать від обсягу прода- жів. Інші витрати беруться загальною сумою.
Крок 9. Бюджет прибутку. Він складається на основі даних кроків 1,7,8. У разі, коли потрібна деталізація бюджету прибутку, то необхідно підготувати декілька додаткових розрахунків.
Усі кроки бюджетування залежать від того, як саме буде здій- снено прогнозування обсягу продажів (Крок 1). Даний бюджет лежить в основі кількісного обґрунтування бізнес — плану. Про-
ектування продажів здійснюється після аналізу і обговорення та- ких факторів, як: обсяг продажів попереднього періоду (1); еко- номічні і виробничі умови (2); залежність продажів від валового національного продукту, рівня особистих доходів, зайнятості, цін та ін. (3); відносна прибутковість продукції (4); дослідження рин- ку (5); політика цін (6); реклама (7); якість продукції (8); конку-
ренція (9); сезонні коливання (10); виробничі потужності (11);
довгострокові тенденції продажів для різних товарів (12).
Ефективність прогнозу підвищується при використанні різних
методів. Як правило, використовується комбінація трьох методів,
а саме: функціонального, статистичних (зокрема комерційного
аналізу) та групового прийняття рішень.
Бюджети складаються як для всього підприємства, так і для
його окремих підрозділів.
Важливе значення має не лише сам бюджет, а контроль за йо-
го (їх) виконанням. Такий контроль здійснюється шляхом порів-
няння фактичних показників з даними бюджетів. Наслідком та-
кого порівняння (зіставлення) є відхилення у вигляді економії
або перевитрат.
Зупинимось детальніше, порівняно з матеріалом, що був ви-
світлений нами у попередньому питанні, на методиці складання
оперативного бюджету.
З метою кращого засвоєння матеріалу скористаємось таким
прикладом.
Приклад. Компанія «Альфа» використовує спеціальний металевий сплав для виробництва окремих частин будівельної техніки. Управлінці готуються до розробки (складання) зведеного (основного) бюджету на наступний рік. Досконало вивчаються всі суттєві фактори, майбутні очікувані витрати.
Для металевого сплаву використовуються такі основні матеріали:
матеріал 111 і матеріал 112 ціною за 1 кг відповідно 1,20 $ та 2,60 $.
Трудові затрати складають (основна заробітна плата) 2,05 дол за
1 годину. База розподілу загальновиробничих витрат — відпрацьова-
ний час.
На одиницю готової продукції (виріб А та виріб В) інформація про
затрати подана у табл. 4.2.
Таблиця 4.2
