Роль соціального конструювання у визначенні проблеми насильства в родині.

Представимо інший погляд на проблему визначення поняття "насильство в родині", що представлений конструктивістськими концепціями. Багато соціологів дотримуються ідеї соціального конструювання соціальних проблем (Spector & Kіtsuse, 1977). З позиції соціально-конструктивістської теорії, "соціальні проблеми" об'єктивно не розпізнавані. Відповідно до цієї перспективи, центральне місце в процесі визнання соціальної умови соціальною проблемою займають соціальні реакції. Соціальні реакції можуть надходити із самих різних джерел: церкви, організацій соціальних рухів, політично зацікавлених груп, ЗМІ й інших. Всі ці різні зацікавлені групи (claіm-makers) активно включені в процес залучення уваги до певної соціальної умови, висвітлення в різного роду протиріч у світлі їхньої неприйнятності в суспільстві. Таким чином, проблема насильства в родині була "виявлена" саме через процес соціальних реакцій і соціального визначення.Однак процес соціального конструювання важливий не тільки в області визнання соціальної умови соціальною проблемою, але він також допомагає концептуалізувати проблему. Тому що групи, що змагаються між собою, і їхні члени рідко приходять до єдиної думки, то відсутнє універсальне визначення поняття насильство в родині. У цілому, дослідники користуються масою визначень залежно від вимог конкретного дослідження, а також від їх власних теоретичних переконань і поглядів. Приведемо приклад. Деякі люди думають, що ляпанець можна розцінювати як серйозну форму насильства в родині й що воно повинне бути зупинене (Straus, 1994). Це являє приклад впливу певної групи на те, що ми будемо розуміти як насильство в родині. Якщо ця група виявиться успішної у своїх вимогах, тоді такий вид поводження, як ляпанець буде визнаний насильством і може бути криміналізований, як і відбулося в Скандинавії (Straus, 1994). На іншій частині спектра виявляються люди, переконані в тім, що діти - це їхня власність і що суспільство не має права говорити, що їм робити із власними дітьми, а що ні (Hechler, 1988). Вони також персоніфікують собою групу, що намагається вплинути на соціальне визначення насильства. Таким чином, важливим аспектом у конструктивістській перспективі є, хто ставить запитання "Що таке дитяче насильство?" Відповідно до цієї перспективи, у суспільстві постійно ведуться переговори між групами, що змагаються, із приводу визначень соціальних явищ. Така невизначеність ситуації часто ускладнює завдання дослідників, що займаються проблемою насильства в родині, а також тих, хто покликаний контролювати ситуацію в суспільстві. Тому представники правоохоронних органів (міліції, поліції), судді, соціальні працівники, кримінологи, психологи й інші групи повинні мати єдине визначення, відповідно до якого вони будуть працювати. Принаймні, це дозволить їм якось розуміти один одного. Дослідники, у свою чергу, повинні операційно визначати поняття насильство в родині. Операційне визначення - це визначення поняття через методи, використовувані для виміру цього поняття. Це визначення поняття "насильство", наприклад, може бути сфальцьоване навколо таких критеріїв, як природа самого акту (брутальність, форма, частота), фізичні й психологічні наслідки поводження, а також намір особи, що чинить даний тип поводження (Emery, 1989).Імовірно, найбільш загальною стратегією серед всіх дослідників є увага до брутальності й частоти насильства, зробленого в будинку. Таким чином, насильство можна визначити як "поводження, чинене з наміром або сприймане як чинене з наміром заподіяння фізичної шкоди іншій людині". Хоча це визначення можна розширити, включивши, наприклад, емоційне насильство, або звузити, виключивши ляпанці, воно може служити відправною крапкою в цій області досліджень.

5.Матеріали щодо активізації студентів під час проведення лекції (питання, задачі, проблемні ситуації тощо)

1. Кризові періоди в розвитку сім'ї.

2. Вплив кризи особистісного розвитку на життєдіяльність сім’ї.

6.Загальне матеріальне та методичне забезпечення лекції:

· навчальні приміщення;

· обладнання;

· устаткування;ілюстративні матеріали.

7. Матеріали для самопідготовки студентів: