Техніки вирішення конфлікту

Конструктивний конфлікт може зробити шлюб сильніше, ніж він був до конфлікту, але для цього необхідні спеціальні навички подолання конфлікту таким чином, щоб він не був трагічним або хворобливим. Дж. Сканзоні: виділив два види технік вирішення конфлікту.

1. Рольова індукція - зміна одного партнера, у той час як іншої залишається колишнім.

Використовуючи цей метод, один з партнерів застосовує безліч технік з метою стимулювання іншого до змін, у той час як перший партнер не міняється. Деякі з технік можуть використатися не тільки, щоб безпосередньо стимулювати зміни, але й для того, щоб тільки скривдити іншого й у такий спосіб захистити свій власний імідж. Для багатьох дослідників, таких як Тернер, ціль - скривдити або нашкодити іншому як спосіб відновлення чиєїсь похитнутої самооцінки й іміджу - невід'ємна частина конфлікту. Навіть коли техніки рольової індукції мають своєю метою зміну іншого партнера, то ці зміни лише тимчасові. Реальні зміни відбуваються в результаті Рольової модифікації: коли обоє партнера міняють свої установки й поводження.

Отже, зупинимося на окремих техніках рольової індукції.

1. Примус: неприкриті атаки, удари, вербальні або навіть фізичні, такі як удари, стусани або віддавання наказів. Ясні вербальні атаки звичайно виходять від більш морально - правильної позиції й майже завжди викликає тимчасовий відступ або захист. Один з партнерів займає більш сильну позицію, якщо його скарги засновані на моральному обуренні або образі.

2. Угоди: обіцянки, виправдання, благання, спокуси - усе техніки спрямовані на те, щоб партнер абсолютно змінив свою думку без якогось бажання з боку іншого шукати компроміс. Ці техніки можуть мати короткочасний ефект, але основний конфлікт просто придушується або відкладається на час, для того, щоб через якийсь час спалахнути з новою силою.

3. Маскування й розкриття (зривання масок): інша техніка, при використанні якої намагаються маніпулювати своїм партнером, складається в удаванні, хитрості або роздратуванні. Маскування включає широкий спектр поводження від просто образливої неправди до уникання й цензури або вибіркового повідомлення фактів. Розкриття - так само техніка, використовувана в конфлікті. Всі люди мають мрії й ілюзії про самих себе й про значимий інших. Подібні ілюзії можуть бути функціональним захистом, що краще не руйнувати доти, поки ці ілюзії не почнуть заважати здатності людини справлятися з вимогами реальності. У самий розпал конфлікту один з партнерів може оголити безсторонню істину, руйнуючи ілюзії й его свого партнера, щоб зберегти своє власне его. Подібні викриття часто щирі лише на половину, але навіть часточки істини в них досить для заподіяння довго не минаючого болю. Ревнива дружина, що підозрює чоловіку в невірності, може раптом заявити, що він не такий вже й і прекрасний коханець, яким він себе вважає, що після нього всі лише дуже довго болить, хоча вона це й заперечувала раніше. Або чоловік, зі звичкою дружини витрачати гроші на вбрання, скаже їй, що вона в такий спосіб прагнути прикрасити свою непривабливу фігуру, про що вона й сама прекрасно знає.

4. Відтермінування (відкладання в часі): відкладання конфлікту чекаючи того, що інший переміниться. Використання цієї техніки веде до того, що конфлікт нудно й довго триває, невирішений, на тижні, місяці, роки. Наприклад, дружина, незадоволена тим, що її чоловік захоплюється азартними іграми, тому що це підриває їхній сімейний бюджет. Вона вимагає, щоб він припинив це. Чоловік обіцяє, клянеться, що кине відразу, як тільки йому посміхнеться фортуна, тобто одержавши великий виграш або програвши, він відразу зав'яже із цим. Через відкладання остаточної відмови від звички, що його дружина знаходить небажаної, він буде продовжувати. Фактично, він не міняється зовсім, але стимулює дружину адаптуватися до свого деструктивного поводження. Приймаючи відстрочку, вона приймає роль того, хто адаптується й змінюється.

Техніки рольової модифікації:

У деструктивних сварках використається безліч технік рольової індукції. Зауваження призначені іншому, не стосуються предмета суперечки, щоб заподіяти своєму партнерові біль, зруйнувавши ілюзії (викриття) або принизивши його. Подібні сварки лише успішно відчужують людей друг від друга. Їхня єдина цінність у тім, що "вони розбивають несумісні пари".

Навіть якщо за допомогою таких стратегій поводження одного із чоловіка й жінки міняється, ці зміни звичайно тимчасові. У цих сварках емоції киплять і заважають конструктивній комунікації. Аргументи дратують, чоловік і жінка кричать один на одного, а хтось може й просто вискочити з кімнати. Подібне поводження може бути тимчасово корисним для вираження гніву або ослаблення напруги (хоча й це часто виявляється деструктивним), але воно не допомагає остаточно розв'язати конфлікт, таким чином, щоб це влаштувало обидві сторони.

Сварки й конфлікт можуть бути конструктивні, якщо оба партнери уникають зачіпати слабкі місця один одного й не використають недоречні приводи сварок, колючості про родичів і не ставлять у безвихідне положення, що лише сильніше ятрить, розпалює сварку. Щире вирішення конфлікту можливо в атмосфері спокійної дискусії, коли партнери слухають і чують один одного й звертаються до відповідних фактів або навіть до посередника за допомогою у вирішенні конфлікту.

Для завершення конфлікту можуть бути використані техніки примуса й угод, так, що інший під тиском прийме чужу волю. Однак щирий дозвіл конфлікту буде лише, коли обоє партнера поміняють свої установки й поводження засобами рольової модифікації, що включає наступні стратегії.

Оволодіння ролями: один партнер починає дивитися на події з погляду іншого, і навпаки. Кожен партнер починає бачити образи іншого, їхньої причини, їхнє значення для цієї конкретної людини. Він незадоволений тим, що він завжди повинен робити перший крок у сексуальних відносинах. Тоді як він не може або не бажає сказати про це відверто, вона починає розуміти, що йому б хотілося почувати, що він бажаний й улюблений партнер, тому що вона в собі бачить таке ж бажання. Вона також починає розуміти, що це значить завжди прагнути першим, але ніколи не бачити прагнення до тебе іншого.

Цей метод не є магічним засобом поліпшення взаємин. Конфлікт може бути настільки глибокий, настільки запущений, що відносини важко відновити. Наприклад, якщо вона затверджує, що він некультурна, нудна людина, і він знає, що вона з родини, що сильно відрізняється від його власної, то він може вирішити, що з її точки зору в них нічого не вийде: "Ми повинні розійтися."

Жарти й добродушне підстьбування: коли дві людини намагаються краще зрозуміти одна одну, починають прислухатися, вони відходять від конфлікту на деяку дистанцію. Вони можуть побачити абсурдність свого поводження й посміятися над самими собою й один одним. Це часто знижує напругу. Це навіть може допомогти вирішити небазові конфлікти. Коли гарний настрій відновлений, партнери можуть пожартувати, посміятися разом над своїми проблемами. Подібний гумор дає більше, ніж просто знімає напругу, це так само поновлює зв'язок, нагадуючи партнерам, що ступінь близькості між ними велика. При цьому кожний розуміє, що жартівливі зауваження не варто сприймати всерйоз.

Пошук професійної поради. Конфліктуюча пара може звернутися до друзів, священикові або професійному терапевтові, або консультантові за порадою й допомогою. Професійні терапевти й консультанти часто можуть допомогти їм, обговоривши деякі техніки подолання конфлікту, описані тут, або розкривши основні проблеми, які необхідно вирішити. Тому що терапевт емоційно віддалений від проблем пари, і має досвід спілкування з багатьма іншими родинами, у яких проблеми подібні, він може допомогти парі досягти компромісу або допомогти в рольовій модифікації.

Терапевтом використається безліч технік. Але багато пар затягують із візитом до професіонала настільки, що конфлікт стає настільки жорстоким і нестерпним, що навіть дуже вмілий терапевт не може допомогти.