Структура і зміст курсу та основні завдання

 

Програма курсу розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з яких запланований резерв часу становить 6 годин.

У процесі вивчення загальної географії в учнів формуються уявлення про Землю як природний комплекс, про особливості земних оболонок та їх взаємозв’язок. Крім того, початковий курс географії включає відомості про географічні подорожі та дослідження Землі, особливості зображення земної кулі на глобусі й карті, про кількість і розміщення населення земної кулі, людські раси, положення України та окремих держав на політичній карті світу.

Таким чином, у 6-му класі розпочинається формування основних географічних уявлень загальної географічної культури школяра та поступове навчання картографічній мові. Учні засвоюють поняття, набувають певних умінь у роботі з різними джерелами географічної інформації.

Для досягнення окресленої мети вчителю слід розв’язувати такі навчально-методичні завдання:

· розвивати пізнавальний інтерес учнів до об’єктів і процесів навколишнього світу;

· навчити встановлювати зв’язки в системі географічних знань і на цій основі формувати навчально-пізнавальну, інформаційну, картографічну та комунікативну компетенції;

· залучати учнів до практичної діяльності шляхом застосування отриманих географічних знань і вмінь у повсякденному житті.

У 6-му класі пропонується 9 практичних робіт, 4 з яких (практичні роботи 2, 5, 7, 8) оцінюються обов’язково, решта – на вибір учителя. Крім того, до окремих тем наводяться теми досліджень, які рекомендується виконувати у формі презентацій, творів (есе), розробки міні-проектів, постерів, роботи на місцевості, до виконання яких можуть бути залучені й члени родини учня.

Курс "Загальна географія" складається із вступу і чотирьох розділів, які знайомлять учнів з основними географічними науками: картографією і топографією, фізичною географією (геологією, гідрологією, метеорологією тощо), а також дають уявлення про економічну і соціальну географію та геоекологію. Тому курс одержав назву "Загальна географія", оскільки містить відомості з різних географічних дисциплін.

Майже до кожного розділу передбачені практичні роботи, які покликані сформувати навички роботи з географічними картами, глобусом, окремими приладами. Особливе значення мають практичні роботи на контурних картах, без чого подальше вивчення шкільної географії значно ускладнюється.

Вступ до загальної географії ставить за мету зацікавити школярів предметом, показати практичну спрямованість науки, що вивчається, оскільки географія — навколо нас. Показати значення географічних знань та вмінь, ознайомити з основними друкованими та електронними джерелами географічної інформації, з особливостями організації власних географічних спостережень

Розділ І. Розвиток географічних знань про Землю – знайомить учнів з уявлення про форму, розміри та природу Землі у давні часи, з географічними подорожами і дослідженнями від давнини до сьогодення.

Розділ ІІ — "Земля на плані і карті" — складний як для учнів, так і з методичної точки зору. Він має під собою велике математичне підґрунтя і передбачає багато практичних робіт та окремих завдань. Учні знайомляться зі способами зображення місцевості, вивчають умовні топографічні знаки, способи зображення рельєфу на площині, навчаються визначати напрямки та вимірювати віддалі на плані й карті. За діючими програмами основи картографії і топографії вивчаються тільки у 6 класі, але часто на географічних олімпіадах учням 8 — 10 класів пропонуються завдання даного розділу. Тому зрозуміло, наскільки Ґрунтовні знання повинні отримати учні у цьому курсі. Найважливішою вимогою до вмінь учнів з даного розділу є визначення географічних координат і розв’язування задач з масштабом. Ці навички знадобляться і в наступних класах.

Розділ ІІІ — "Оболонки Землі" — центральний у курсі загальної географії і складається з п'яти тем.

Тема 1. "Літосфера".

Тема знайомить учнів з внутрішньою будовою Землі. Пояснюючи поняття "літосфера", слід звернути увагу на відмінність його від поняття «земна кора», Не розуміючи різниці, не можна пояснити сучасну теорію тектоніки літосферних плит та гіпотезу про походження материків і океанів. У темі приділено велику увагу геологічним процесам, що формують рельєф планети: внутрішнім і зовнішнім. Шестикласники також мають змогу поглибити свої знання з мінералогії, працюючи із зразками мінералів та гірських порід, з'ясувати умови їх утворення. Програмою вимагається також вивчення основних форм рельєфу суходолу і Світового океану та зміни їх у часі. Практичні роботи з теми мають за мету вивчити певний обсяг географічної номенклатури (найбільші рівнини, гори, вулкани), удосконалити навички роботи з контурною картою, а також закріпити вміння визначати географічні координати і абсолютну висоту (глибину) точок місцевості.

 

Тема 2. "Атмосфера".

Навчальний матеріал теми, за оцінками учнів, є досить складним, тому що вимагає абстрактного мислення і певних узагальнень. Учні повинні знати в загальних рисах будову атмосфери, газовий склад атмосферного повітря. Складним є поняття "погода". Учні приходять до його розуміння тільки після вивчення складових стану погоди: температури повітря, атмосферного тиску, вітру, вологості повітря, хмарності, опадів. Доречно розглядати всі складові погоди за єдиним планом, що полегшить їхню характеристику (одиниці виміру, прилади для вимірювання та принцип їх роботи, чинники, що впливають на дану складову). Дуже важливо встановити взаємозв'язок і взаємозалежність всіх компонентів погоди та вплив людської діяльності на цю систему зв'язків.

Ще більш складним є поняття "клімат" і "кліматотвірні чинники". Перше знайомство з ними є досить поверховими. Подальша деталізація в наступних класах має сформувати більш чітке уявлення про них. У 6 класі доречно звернути більшу увагу на питання про тропіки і полярні кола, а також пояси освітлення.

Практичні уроки з теми спрямовані на формування навичок проведення регулярних спостережень за погодою, фіксації даних, а також їх обробки та аналізу (складання графіка ходу температури, рози вітрів, діаграми хмарності та кількості опадів). На основі цього учні можуть скласти опис погоди за певний проміжок часу та порівняти погоду цього року з результатами багаторічних спостережень. Також на розв’язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з висотою, вологості.

Тема 3. "Гідросфера".

Вона включає такі розділи: вивчення особливостей води як хімічної речовини; ознайомлення з водами суходолу та Світового океану. Ця тема передбачає введення великої кількості нових понять: річкова долина та її частини, річкова система, басейн річки та океану, вододіл. Вона поглиблює знання про живлення і режим річок, вивчає види боліт, типи озерних улоговин тощо. Багато нової інформації дається про Світовий океан та його частини (моря, затоки, протоки), про рух води в океані (вітрові хвилі, цунамі, течії, припливи і відпливи).

Для ефективної організації навчального процесу слід чітко знати, які поняття і в якій логічній послідовності доречно вводити, щоб учні помітили, які існують між ними зв'язки і взаємозалежності. Більшість понять є предметними і не відрізняються великою складністю, абстрактністю. Практичні роботи, як і з попередньої теми, покликані вивчити географічну номенклатуру і закріпити навички роботи з атласами та контурними картами.

Тема 4. "Біосфера та ґрунти".

Ця тема стоїть на стику двох наук — географії та біології. Тому її викладання в даному курсі спиратиметься на знання учнів з курсу біології 6 класу (поняття про царства живої природи, фотосинтез, дихання, роль умов навколишнього середовища у житті організмів). Програмою передбачено розглянути межі біосфери та вплив людини на їх зміни, нерівномірність поширення організмів у біосфері та її причини, взаємозв'язки біосфери з іншими зовнішніми оболонками Землі, вплив людини на сучасний стан біосфери. Необхідно відзначити вклад нашого співвітчизника академіка В. І. Вернадського у створення вчення про біосферу. Особливим природним утворенням, що сформувалося на межі біосфери з іншими зовнішніми оболонками, є грунт. У темі розглядаються процеси ґрунтоутворення, склад і основні властивості ґрунтів, вплив людини на їх родючість.

Тема 5. "Природні комплекси".

Основне завдання теми — сформувати в учнів уявлення про природу як єдине ціле, компоненти якої утворюють природні комплекси. Вчення про природні комплекси (ПК) є наріжним каменем у справі збереження і охорони природи. Безліч фактів підтверджує, що недосконало вивчені взаємозв'язки між природними компонентами призводять до таких перетворень ПК, що це починає загрожувати існуванню всього живого, і людині теж. У темі вводяться поняття "географічна оболонка" і "природна зона". Практичні роботи на місцевості дають змогу прослідкувати взаємозв'язки між компонентами природи в ПК на власні очі і навчитися складати опис місцевого ПК.

Розділ IV— "Планета людей" —дає найбільш загальні уявлення про населення світу, основні людські раси і расові ознаки, їх формування, роль М. М. Миклухо-Маклая у становленні поглядів на рівність людських рас. Дається поняття про політичну карту світу (способи зображення держав та столиць), загальну чисельність населення світу й України, господарську діяльність людей.

Практичні роботи з теми сприяють формуванню навичок нанесення на контурну карту держав та їхніх столиць, вивчення географічної номенклатури.

Отже, всі розділи курсу "Загальна географія" тісно пов'язані між собою логікою викладання. Тому так важлива систематична праця як учнів, так і вчителя. Якщо з поля зору учнів випадають окремі теми чи розділи, логічна послідовність вивчення матеріалу порушується, і єдиним виходом стають додаткові заняття, пояснення, здача заліків тощо, тому що механічне заучування не дає бажаного результату.