Провідні положення державної національної програми «Освіта» (Україна - XXI століття) та Закону України «Про освіту» орієнтують на те, що загальна середня освіта має забезпечувати продовження всебічного розвитку дитини як цілісної особистості, її здібностей і обдаровань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності і культури, формування громадянина України, здатного до свідомого суспільного вибору.
Загальна освіта – це сукупність знань з основ наук про природу, суспільство, людину; її мислення, мистецтво, а також відповідних умінь і навичок, необхідних дитині як особистості, що формується й розвивається, незалежно від її майбутньої професії. При цьому визначається три рівні загальної освіти: початкова, основна (неповна середня) й повна (середня).
Початкова освіта забезпечує загальний розвиток дитини, вміння впевнено читати, писати, знати основи арифметики, первинні навички користування книжкою та іншими джерелами інформації, формування загальних уявлень про навколишній світ, засвоєння норм загальнолюдської моралі та особистісного спілкування, основ гігієни, вироблення перших трудових навичок. До початкової загальної освіти входять читання, письмо, початкові відомості з математики, природознавства, географії, вітчизняної історії, ручна праця тощо.
Основна середня освіта забезпечує досконале оволодіння українською та рідною мовами, засвоєння знань з базових дисциплін, можливість здобуття наступних рівнів освіти, мотиваційну готовність переходу до трудової діяльності або набуття кваліфікації через різні форми професійної підготовки, формування високих громадянських якостей та світоглядних позицій.
Повна середня освіта забезпечує поглиблене оволодіння знаннями з базових дисциплін та, за вибором, орієнтацію на майбутню професійну спеціалізацію, формування цілісних уявлень про природу, людину, суспільство, громадянську позицію особистості, можливість здобуття нею освіти вищого рівня. Повна загальна середня освіта охоплює широкі й систематичні курси мови та літератури, математики, фізики, хімії, іноземних мов, географи, історії тощо.
Загальна середня освіта здобувається у триступеневій системі загальноосвітніх навчально-виховних закладів: початковій школі (І ступінь), основній школі (П ступінь), старшій школі (Ш ступінь).
Серед загальноосвітніх навчально-виховних закладів вагоме місце відводиться:
- школам нового типу (гімназіям, ліцеям, спеціальним закладам для обдарованих дітей);
- школам з поглибленим вивченням окремих предметів та загальноосвітнім школам-інтернатам, що зорієнтовані на спеціалізовану поглиблену підготовку з технічного, гуманітарного, спортивного, художньо-естетичного та інших напрямів;
- навчально-виховним комплексам, недільним та приватним школам, на відкриття при цих закладах окремих класів для обдарованих дітей.
Стратегічними завданнями перспективного розвитку загальної середньої освіти в Україні є наступні:
§ відродження й розбудова національної системи загальної середньої освіти, як найважливішої ланки виховання освіченої й творчої особистості, становлення її морального й фізичного здоров'я, забезпечення пріоритетності розвитку особистості дитини, відтворення й трансляції культури і духовності в усій різноманітності вітчизняних та світових зразків;
§ виведення національної системи загальної середньої освіти на рівень освіти розвинених країн світу шляхом докорінного реформування її концептуальних, структурних й організаційних засад;
§ подолання монопольного становища держави в освітній сфері через створення на рівноправній основі недержавних навчально-виховних закладів; глибокої демократизації традиційних навчально-виховних закладів;
§ формування багатоваріативної інвестиційної політики в галузі освіти.
Основними шляхами реалізації стратегічних завдань, які постали перед національною системою загальної середньої освіти, є:
· досягнення соціально необхідного рівня загальноосвітньої підготовки дітей в обсязі державного компоненту освіти з урахуванням національних та регіональних особливостей і передового світового досвіду;
· органічне поєднання навчання й виховання з метою забезпечення розумового, морального, художньо-естетичного, правового, патріотичного, екологічного, трудового та фізичного розвитку дитини, формування здорового способу життя;
· удосконалення та розвиток мережі загальноосвітніх закладів різних спрямувань, форм власності, забезпечення їх законодавчо-правового захисту;
· створення оптимальних організаційно-педагогічних, науково-методичних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних умов функціонування загальноосвітніх навчально-виховних закладів.
Заклади системи загальної освіти.
Сучасний навчально-виховний заклад – це елемент національної системи освіти, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття загальної освіти, її інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, соціальну адаптацію та підготовку до навчання у вищій школі, майбутньої професійної діяльності та повноцінного життя у суспільстві. Традиційним і основним типом навчально-виховного закладу у сучасній національній системі загальної освіти є середня загальноосвітня школа. Сучасна загальноосвітня середня школа покликана здійснювати розумове, трудове, моральне, фізичне й естетичне виховання учнів, залучаючи підростаюче покоління до духовної культури й матеріального виробництва, озброюючи його необхідними знаннями і способами діяльності.
Школа – це навчально-виховний заклад для навчання, освіти і виховання дітей, молоді та дорослих. Школа – явище історичне, завдання й зміст діяльності якої змінювався зі зміною суспільно-економічного ладу.
ГІМНАЗІЯ – це середній навчально-виховний заклад освіти, що зорієнтований на навчання і виховання здібних та обдарованих дітей, який починає працювати з учнями після закінчення школи першого ступеня. Діяльність гімназії спрямована на забезпечення науково-теоретичної, класичної гуманітарної (з певним профілем або без нього), загальнокультурної підготовки учнів.
Мета: активна участь у процесі формування інтелектуального потенціалу держави, розвиток вищих соціальних потреб особистості, громадянського та духовного відродження.
Завдання: вияв найбільш здібних та обдарованих дітей; створення умов для розвитку індивідуальних здібностей кожної особистості на основі розширення базового компонента; формування потреб до саморозвитку та самонавчання; підготовка учнів до здобуття вищої освіти; творчої праці в різних сферах наукової та практичної діяльності.
Гімназія може мати напрямок: гуманітарний, педагогічний, технічний та ін. Комплектування гімназії здійснюється спеціальною комісією за конкурсом абітурієнтів. Випускникам видаються атестати про середню освіту.
ЛІЦЕЙ – це середній загальноосвітній заклад, зорієнтований на навчання й виховання дітей, які вже закінчили 7(8) класів загальноосвітньої школи або мають неповну середню освіту. Його діяльність спрямована на одержання учнями освіти понад державний мінімум та здійснення науково-практичної підготовки. Ліцеї повинні мати чітко визначений профіль (технічний, гуманітарний) і відповідні умови для залучення учнів до науково-дослідної, експериментальної, конструкторської діяльності з обраного профілю.
Мета: формування інтелектуального потенціалу суспільства.
Завдання: надання найбільш здібним та обдарованим учням оптимальних умов щодо здобуття повноцінної освіти, реалізація індивідуальних творчих запитів, здійснення загальноосвітньої допрофесійної підготовки до навчання у вищих навчальних закладах освіти.
Однією з вимог, якої слід дотримуватися при створенні гімназій та ліцеїв, є наявність базових наукових установ або вищих освітніх навчальних закладів.
КОЛЕДЖ – це модель елітарної школи (раніше – спецшкола), де проходять відбір діти за критерієм сформованості певної пізнавальної чи творчої потреби. У навчально-виховному процесі коледжу, що може мати профіль: технічна, музична чи художня творчість, туризм або спорт, роль провідної діяльності виконує пізнання чи творчість. Пріоритет пізнавальної чи творчої діяльності не виключає розвитку сфери дозвілля. Структура та характер провідної діяльності визначає ліберально-демократичний тип відносин між учасниками навчально-виховного процесу. Ідеологія коледжу будується на ідеї престижу цього закладу, який спеціально створено та який постійно відтворюється й відроджується. Імідж коледжу формується за рахунок корпоративної етики.
ШКОЛА-КОМПЛЕКС – це модель навчального закладу, мета якого спрямована на забезпечення інтеграції всіх ланок безперервної освіти особистості, або інтеграції різноманітних форм розвитку її розумових, фізичних та художньо-естетичних здібностей. Як система забезпечення безперервної освіти, школа-комплекс передбачає у своїй структурі такі елементи:
Ø центр сім'ї і раннього дитинства;
Ø дитячий заклад як передпочаткову школу;
Ø початкову школу;
Ø основну і середню школу;
Ø певне виробництво (науково-виробниче об'єднання) чи окремий вищий заклад освіти.
Як система забезпечення інтеграції форм розумового, фізичного, художньо-естетичного розвитку особистості дитини, школа-комплекс вибудовується на таких підсистемах:
- дитячий заклад профільного типу;
- початкова, основна і середня школа;
- музична, художня, спортивна школа;
- філіал юридичного, медичного, музичного, театрального та ін. ліцеїв чи відповідних факультетів середніх професійних або вищих навчальних закладів.
Специфіка функціонування шкіл-комплексів обумовлена тим, що в них навчально-виховний процес побудовано на ідеї динамізму пошуку ефективних і варіативних шляхів формування особистості дитини, на підставі врахування її індивідуальних та вікових особливостей, і розуміння школи як соціокультурного інституту, що забезпечує фізичне, моральне й соціальне благополуччя кожної дитини як суб'єкта суспільних відносин.
АВТОРСЬКА ШКОЛА – навчально-виховний заклад, що проектується автором – директором чи педагогічним колективом, в якому система організації навчання і виховання будується на базі однієї чи низки провідних психолого-педагогічних ідей. Окрема система, що покладена в основу авторської школи, зорієнтована на розвиток особистості дитини, удосконалення її відносин та взаємодії із зовнішнім середовищем, оптимізацію міжвікових стосунків учасників навчально-виховного процесу та їхньої співтворчості.
Ефективність функціонування авторської школи визначається за критеріями «факту» та «якості». «Критеріями факту» є: упорядкованість життєдіяльності школи; наявність сформованого педагогічного колективу як команди однодумців; інтегрованість форм і методів навчально-виховної роботи у вигляді комплексів чи систем (центри, клуби, ключові заходи, тематичні програми і т. ін.). «Критеріями якості» виступають: ступінь відповідності виховної системи поставленим завданням; загальний морально-психологічний клімат; стиль ділових, творчих, міжособистісних відносин; самопочуття дитини; рівень навченості та вихованості випускників школи.
ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД НЕДЕРЖАВНОЇ (ПРИВАТНОЇ) ФОРМИ ВЛАСНОСТІ є складовою національної системи освіти і виступає в ній як альтернативна форма реалізації соціальних перетворень та суспільних відносин, що узаконена чинним законодавством України та Міжнародним пактом про економічні, соціальні та культурні відносини між країнами. Ініціатором його створення можуть бути суспільні та релігійні організації, навчально-виховні заклади, підприємства, кооперативи, професійні об'єднання, окремі сім'ї або громадяни.
Навчальні заклади недержавної форми власності покликані забезпечити сприятливі умови для реалізації педагогічної ініціативи, самовираження суб'єктів навчально-виховного процесу, розкриття їхніх нахилів, здібностей і обдарованості. Приватний навчальний заклад – це відкрита, складна, динамічна соціально-педагогічна система, що задовольняє замовлення суспільства, запити засновників і потреби батьків та учнів.
Заклади освіти різних типів приватної форми власності мають право на видачу випускникам сертифікату, еквівалентного атестату державної школи, і розвиваються у різних напрямах: школа співтворчості, школа усмішок, школа доброго настрою, школа бізнесу, гімназія «Гармонія» та ін. Вони можуть бути змішаного типу, що створені для забезпечення додаткової освітньої підготовки дітей та догляду за ними.
