1. Феноменологія – Гуссерль – на перше місце ставить аналіз роботи свідомості. Мова тоді є знаковим вираженням роботи свідомості.
2. В аналітичній філософії – Рассел, Вітгенштейн, Карнап – багатство життя міститься в мові. В мові всі значення слів необхідно доводити до стадії ясного аналізу. Аналітик у розумінні мови повинен прагнути ясності, це прагнення є ідеалом. При дослідженні мови вик-ють наступну тріаду: мова-її аналіз-світ фактів.
3. Представники герменевтики зіставляють сутність предметів і мову. Розуміють мову як буття сутності. Мова – це універсальне середовище, у якій здійснюється розуміння. Тріада: сутність слів-мова-переживання. Представники: Рікьор, Гадеман, М. Хайдегер, Фуко, Дерріда, Ліотар. У центрі філософствування мови ставлять текст. Мова – це універсальне середовище чуттєвості людини.
У філософії існують різні інтерпретації поняття мови:
1. Знакова система, яка використовується з метою комунікації та пізнання.
2. Знаковою система, що служить засобом людського спілкування і мислення.
3. Є засобом розвитку мислення, передачі від покоління до покоління культурно-історичних традицій.
4. Основна суспільно-значуща форма відображення оточуючої людиною дійсності.
5. Специфічним соціальним засобом зберігання і передачі інформації, а також керування людською поведінкою.
6. Складна симіотична система, яка є специфічним і універсальним засобом об’єктивації змісту як індивідуальної свідомості, так і культурної традиції.
Функції мови:
1. Комунікативна – мова використовується як засіб спілкування між людьми, як інформаційний зв’язок у суспільстві.
2. Номінативна(називна)
3. Мислетворча – мова є не тільки формою вираження і передачі думки, а й засобом формування, тобто творення самої думки.
4. Гносеологічна(пізнавальна) – світ людина пізнає не тільки власним досвідом, а й досвідом попередніх поколінь. Мова – це сума знань про світ.
5. Експресивна – мова надає можливості розкрити неповторний світ інтелекту, почуттів і емоцій, вплинути сферою своїх переконань та почуттів на інших людей.
6. Волюнтативна – мова є засобом вираження волі співрозмовника. Вітання, запрошення, прохання, вибачення.
7. Естетична – мова фіксує в собі естетичні смаки і уподобання своїх носіїв.
8. Культуроносна – мова є носієм культури народу – мовотворця.
9. Ідентифікаційна
10. Магічно-містична
· Спілкування – це процес взаємозв’язку, взаємовідношення, взаємодії між людьми, людськими спільнотами у якому відбувається обмін діяльністю, інформацією, досвідом, здібностями, вміннями та навичками. Особливими елелементами спілкування є слово(носій повідомлення) і речення(носій інформації).
· Повідомлення – це цілісний, зв’язаний за смислом, структурований, автономний та цілеспрямований твір мовлення, що реалізується у конкретних умовах спілкування. Зміст повідомленя – це думки, аргументи, факти, докази. Найчастіше спосіб передачі – особиста зустріч.
· Інформація – це повідомлення про факти, події, явища, відомості про когось або про щось. Характеризується злободенністю, точністю, лаконічністю, систематизованим добором фактів. Завжди прагне до подачі чогось несподіваного.
· Поліструктурність мови – природна мова, вербальна та невербальна знакова система, мова науки і техніки, мова тварин.
o Невербальна – музичні твори, танці, твори живопису, фотографії, кіно, архітектура. Це невербальні знакові системи, що лежать в основі текстів різних видів мистецтв.
o Мова трудової діяльності - знакові системи, які застосовують для утворення простих текстів, що регулюють поведінку побутову і трудову діяльність людей.
o Мова тварин не орієнтується на певного співрозмовника, не прагне досягнути розуміння, не пов’язана з досвідом.
