Трудовий договір — особлива угода між пра-
цівником і власником відповідного підприємства.
Сторонами трудового договору є роботодавець
і працівник. Зазвичай укладенню трудового до-
говору передує досягнення згоди між сторона-
ми про його основні умови. Більшість цих умов
регламентована законодавчо (норма робочого
часу, тривалість відпустки та ін.), а деякі умови
договору можуть бути зафіксовані окремо, осо-
бливо під час укладання контракту (забезпечення житлом, робота в нічний
час, поїздки у відрядження та ін.). При цьому не допускається погіршення
умов праці порівняно з передбаченими законом.
Трудовий договір може бути письмовим та усним; безстроковим (укла-
дається на невизначений строк), строковим і таким, що укладається на час
виконання певної роботи. Забороняється необґрунтована відмова у прийнятті
на роботу, також не можна вимагати від працівника відомості про його пар-
тійну чи національну належність, походження та документи, подання яких не
передбачене законодавством.
У загальному випадку для укладення трудового договору необхідні пас-
порт, трудова книжка або документи, що їх замінюють; у деяких випадках —
документ про освіту (наприклад претендентам на посаду лікаря, ветеринара,
викладача, наукового співробітника та ін.).
Окрім дотримання загальних вимог щодо процедури та форми укладення
договору, угодою сторін може бути встановлене випробування з метою пере-
вірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Випробування
не встановлюється при прийомі на роботу осіб, молодших за 18 років, та
в деяких інших випадках (зокрема для сезонних та тимчасових працівників).
Укладення трудового договору оформлюється наказом керівника про при-
йом на роботу. При прийомі працівника на роботу власник (керівник) підпри-
ємства або уповноважений ним орган зобов’язаний роз’яснити працівникові
його права та обов’язки.
Особі, яка влаштовується на роботу вперше, не пізніше п’яти днів після
початку роботи має бути заведена трудова книжка — основний документ про
трудову діяльність працівника.
Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому
виразі, яку власник підприємства або уповноважений ним орган виплачує
працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від
обсягу, складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей
(кваліфікації) працівника, фінансових можливостей підприємства.
Згідно з діючим законодавством (гл. ХІІІ КЗпП України), заробітна плата
неповнолітнім особам при скороченій тривалості щоденної роботи виплачу- ється у такому ж розмірі, як і дорослим працівникам, які працюють на анало-
гічній посаді повний робочий день.
Законодавство чітко визначає підстави та порядок припинення дії тру-
дового договору. Трудовий договір може бути припинений за загальними
підставами, з ініціативи працівника або з ініціативи роботодавця.
Загальними підставами для припинення трудового договору є обопільна
угода сторін, закінчення терміну дії строкового договору, призов працівника
на військову службу, переведення працівника за його згодою на інше підпри-
ємство, набуття законної сили вироку суду та ін.
Працівник має право розірвати трудовий договір у визначений ним строк.
Особа, яка бажає розірвати договір, має подати роботодавцеві відповідну
письмову заяву за два тижні до бажаного дня звільнення.
Роботодавець має право розірвати трудовий договір з власної ініціативи
лише на підставах, передбачених законодавством (реорганізація підпри-
ємства, невідповідність працівника займаній посаді, прогул, поява на роботі
у нетверезому стані, розкрадання майна та ін.).
Неповнолітній особі, якій уже виповнилося 16 років, для вступу на роботу
необхідно подати роботодавцеві:
— заяву про прийняття на роботу;
— атестат про середню освіту;
— паспорт;
— свідоцтво про народження;
— медичну довідку про стан здоров’я;
— письмовий дозвіл одного з батьків;
— довідку з місця проживання;
— довідку про ідентифікаційний номер.
Неповнолітні до 16 років, як правило, до роботи не допускаються. Лише
у виняткових випадках і за згодою батьків дозволяється приймати на роботу
осіб 15-річного віку, а учнів — після виповнення 14 років, якщо це не завдає
шкоди їхньому здоров’ю і навчанню.
Неповнолітні мають такі пільги:
— забороняється використовувати осіб, яким не виповнилося 18 років,
на важких роботах, роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці,
а також на підземних роботах;
— забороняється приймати неповнолітніх на роботу за сумісництвом;
— забороняється залучати неповнолітніх працівників до нічних, понад-
нормових робіт і робіт у вихідні дні;
— для неповнолітніх установлюється скорочений робочий день;
— оплата учнів, що працюють у вільний від навчання час, здійснюється
пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку;
— відпустки за перший рік роботи неповнолітнім працівникам надаються
за їхньою заявою і до закінчення 6 місяців безперервної роботи на даному
підприємстві;
— звільнення працівника молодше 18 років з ініціативи власника допуска-
ється тільки за згодою районної (міської) комісії у справах неповнолітніх;__ — батьки, усиновителі, опікуни неповнолітнього, а також державні органи
та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням
законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового до-
говору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його
чинності загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні ін-
тереси.
Висновок. Трудовий договір — особлива угода між працівником і влас-
ником відповідного підприємства. Неповнолітні у трудових правовідносинах
прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, трудового
часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, установ-
леними законодавством України.
Ключові слова і поняття: трудовий договір, заробітна плата, трудова книжка.
