Права та обов’язки батьків і дітей: підстави, види, приклади.

Після народження дитини у батьків виникають

певні особисті (немайнові) й майнові права та

обов’язки.

Батьки мають право і зобов’язані виховувати

своїх дітей, піклуватися про стан їхнього здоров’я,

про фізичний, психічний, духовний і моральний

розвиток, забезпечити набуття дітьми загальної

середньої освіти, забезпечити дітей харчуванням,

житлом, одягом, медичним обслуговуванням, за-

хищати їхні права та інтереси, в тому числі й у суді.

Як правило, ці права та обов’язки дійсні, доки дитині не виповниться

18 років. На жаль, деякі батьки поводять себе неналежним чином (алкоголіки,

наркомани), погано впливають на дітей, ухиляються від виконання батьків-

ських обов’язків. У таких випадках, щоб зберегти здоров’я і психіку дитини,

створити для неї нормальні умови життя, батьків позбавляють батьківських

прав.

Батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей,

які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку допомогу

надавати. Якщо повнолітні діти продовжують навчання й у зв’язку з цим по-

требують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані в разі їхнього навчання

до досягнення ними двадцяти трьох років надавати таку допомогу.

Згідно з чинним законодавством України, дитина має право жити і ви-

ховуватися в сім’ї, право на всебічний розвиток, повагу її людської гідності,

право спілкуватися з обома батьками, навіть тоді, коли дитина проживає

з одним із батьків, право захищати свої законні права та інтереси. Вона може

звертатися самостійно до органів опіки і піклування, а з 14 років — до суду.

Дорослі мають брати до уваги думку дитини у вирішенні будь-якого питання,

що стосується її інтересів.

Закон не тільки надає дітям права, він покладає на них і певні обов’язки.

Повнолітні діти зобов’язані утримувати своїх непрацездатних батьків, пі-

клуватися про них. Якщо діти не виконують цей обов’язок добровільно, не-

працездатні батьки мають право в судовому порядку стягнути з дітей кошти

(аліменти) на своє утримання. Якщо немічні батьки потребують допомоги,

а діти не доглядають за ними, вони крім аліментів повинні сплачувати батькам

кошти для оплати допомоги сторонніх осіб (наприклад, доглядальниці).

Дитина має не тільки особисті права. Взагалі її майном мають розпоря-

джатися батьки, але вони повинні вислухати і врахувати думку дитини при

здійсненні з її майном якихось дій. Дитина може купити чи продати якісь

дрібні речі невисокої вартості, наприклад книгу, хліб, зубну щітку, дрібний

одяг, приладдя для школи. Одяг, іграшки, музичні інструменти, спортивне

обладнання — це особиста власність дитини, але дарувати, міняти вона може

речі невисокої вартості, а всі інші предмети — тільки за згодою батьків.

Дитина може самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією

та іншими доходами, але тільки з моменту, коли їй виповниться 14 років.

Із цього віку дитина має право укладати угоди (купувати, продавати, дару-

вати) щодо автомобілів, велосипедів, мопедів або іншого майна, але тільки

за письмовою і нотаріально посвідченою згодою батьків (усиновлювачів,

піклувальників). Також із 14 років дитина має право розпоряджатися гроши-

ма, які внесені в банк на її ім’я, але тільки за згодою батьків (усиновлювачів,

піклувальника).

Законом передбачено, що дитина несе відповідальність за завдану шкоду,

наприклад за розбиття скла в школі; за продаж чи обмін своїх джинсів чи

кросівок дитина відповідальності не несе, але за заподіяну дитиною шкоду

відповідають батьки.

Що ж до укладених дитиною договорів, а також договорів, укладених за

згодою батьків, то, якщо в дитини немає достатньо майна, щоб розраху-

ватись за своїми обов’язками, відповідальність несуть її батьки, але тільки

в обсязі майна, якого недостатньо для розрахунку за зобов’язаннями дитини.

За завдану шкоду дитина несе відповідальність самостійно, але, звичайно,

в межах того майна, яке у неї є. Якщо його недостатньо, то відповідальність

також несуть батьки в межах майна, якого в дитини не вистачає.

Неповнолітні батьки мають такі самі права та обов’язки щодо своєї дитини,

як і батьки, яким уже є 18 років, і можуть здійснювати їх самостійно. При до-

сягненні неповнолітніми батьками 14 років вони мають право на звернення

до суду за захистом своїх прав та інтересів їхніх дітей.

У випадку, коли батьки розлучаються або їх позбавили батьківських прав,

суд може спитати, з ким із батьків дитина хотіла б жити.

Якщо батьків позбавили батьківських прав, то дитина має право прожива-

ти в одному приміщенні з ними. Але якщо суд чи орган опіки і піклування, який

турбується про дитину під час такої процедури та інколи після її закінчення,

визнає, що спільне проживання неможливе, то батьків повинні примусово

виселити чи поділити квартиру, щоб дитина надалі з ними не жила.

Дитина має право на те, щоб її вислухали батьки, інші члени сім’ї з питань,

що стосуються її особистого життя, а також питань сім’ї та управління на-

лежним дитині майном.

Якщо один із батьків платить аліменти, тобто гроші на утримання дитини,

то в разі їх використання другим із батьків не на потреби дитини, вона може

розповісти це тому з батьків, хто їх платить, а він може звернутись до суду

чи до органів опіки і піклування, де йому роз’яснять, як краще використати

ці гроші саме на потреби дитини. Наприклад, батько може відкрити рахунок

у банку на ім’я дитини і перераховувати гроші туди.

При сплаті аліментів, якщо той із батьків, хто їх платить, дарує дитині

й другому з батьків будинок, квартиру чи земельну ділянку, то він набуває

право не платити аліменти другому з батьків. Якщо дитині вже виповнилося

14 років, то вона повинна брати участь в укладенні такого договору даруван-

ня — тоді ця квартира чи будинок належатиме в рівній мірі і дитині, і другому

з батьків, з яким вона проживає.

Дитина має право розпоряджатись грошовими коштами, що внесені ін-

шими особами в фінансову установу, тобто в банк, на ім’я дитини, але за

згодою батьків чи усиновителів (піклувальника).__