Будь-який відступ від норм поведінки, прийня-
тих у суспільстві, зустрічає осуд і має піддавати-
ся покаранню, тягне за собою юридичну відпо-
відальність. Найбільш суворим видом юридичної
відповідальності є кримінальна, оскільки вона
встановлена законом за скоєння саме злочину,
а не будь-якого правопорушення взагалі.
Кримінальна відповідальність — це право-
вий наслідок, результат застосування норм кри-
мінального права, засудження від імені держави винної особи, яка вчинила
злочин.
Кримінальна відповідальність установлена законодавством як правовий
наслідок злочину і полягає в накладенні судом на особу, винну у скоєнні зло-
чину, певних позбавлень особистого й майнового характеру (позбавлення
волі, накладення штрафу та ін.). До кримінальної відповідальності призводять
діяння та вчинки, визнані злочином.
Кримінальне покарання — примусовий захід, який застосовується від
імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у скоєнні злочину,
і полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод цієї особи.
За своєю суттю покарання є карою суспільства за скоєний злочин. Пока-
рання — це реакція суспільства у відповідь на здійснення злочину. Без кари,
тобто без правових обмежень, покарання втратило б свій сенс.
Кримінальний кодекс України передбачає різні види покарань, які поділя-
ють на три групи: основні, додаткові, а також змішані покарання, що можуть
призначатися як основні та додаткові. Основні покарання — позбавлення
волі, виправні роботи, позбавлення права обіймати певні посади або за-
йматися певною діяльністю на визначений судом термін, штраф, громадська
догана та ін. Додаткові покарання застосовуються лише разом з основними.
До цієї групи покарань належать, зокрема, конфіскація майна, позбавлення
батьківських прав, військового або спеціального звання, державних нагород.
Покарання, що застосовуються як основні і додаткові, — штраф, позбавлення
права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Кримінальна відповідальність неповнолітніх має такі особливості: 1) кри-
мінальній відповідальності підлягають неповнолітні особи, яким на час
здійснення злочину виповнилося 16 років; 2) кримінальна відповідаль-
ність за найтяжчі злочини (вбивство, зґвалтування та ін.) настає з 14 років;
3) штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход,
власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення; 4) громадські
і виправні роботи призначаються тільки неповнолітнім від 16 до 18 років;
5) арешт (в умовах ізоляції в спеціально пристосованих установах) може
бути призначений тільки неповнолітнім, які досягли 16 років на строк від 15 до 45 діб; 6) позбавлення волі на певний строк (неповнолітні його відбува-
ють у виховних колоніях); 7) неповнолітні, які вчинили злочин до досягнення
18 років, мають пільги щодо погашення та зняття судимості (за умови до-
ведення свого виправлення зразковою поведінкою та сумлінним ставленням
до праці).
Слід зазначити, що законодавець виходить із міркування, що неповноліт-
ній вік накладає відбиток на особистість правопорушника. З огляду на це до
молодих правопорушників не застосовується кримінальна відповідальність
за поширені, але не особливо небезпечні злочини.
Висновок. Найбільш жорстким видом юридичної відповідальності є кри-
мінальна. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення
злочину виповнилося 16 років, а за деякі види злочину — навіть із 14 років.
Ключові слова і поняття: кримінальна відповідальність, кримінальне покарання.
Поясніть, як співвідносяться права і обов’язки батьків та дітей.
