Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності. Суб’єкти та об’єкти інвестиційної діяльності

Згідно Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиційна діяльність являє собою сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Згідно цього ж Закону інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюєтьсяприбуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Предметами інвестиційної діяльності є матеріальні та нематеріальні цінності, які інвестуються. Найбільш поширеним предметом інвестиційної діяльності є кошти (грошові засоби), але предметами інвестування можуть бути також і основні засоби, інтелектуальна власність тощо.

Суб’єктами інвестиційної діяльності виступають інвестори та учасники інвестиційного процесу. Інвестором може бути як юридична, так і фізична особа, що приймає рішення про вкладення власних, залучених чи позикових цінностей в об'єкти інвестування.

Учасниками інвестиційної діяльності є суб’єкти, що обслуговують та забезпечують здійснення інвестиційного процесу (проектні інститути, будівельні організації тощо).

Об'єктами інвестиційної діяльності є напрями інвестування коштів, а саме: рухоме і нерухоме майно, права на використання надр та інших природних ресурсів, цінні папери, банківські депозити, науково-технічна продукція тощо. Найбільш поширеними об’єктами інвестиційної діяльності є основні засоби, елементи оборотного капіталу та цінні папери.

Види інвестицій

Існує багато різних класифікаційних ознак, за якими групуються інвестиції, зокрема:

1. За відношенням до об’єкта інвестування інвестиції поділяються на:

- реальні інвестиції (капітальні вкладення) – це вкладення коштів у матеріальні і нематеріальні активи, необхідні для безпосереднього виробництва продукції (зокрема, в основні засоби та у товарно-матеріальні запаси);

- фінансові інвестиції – передбачають вкладення коштів на депозитні рахунки, у статутні фонди підприємств, у купівлю акцій, облігацій та інших видів цінних паперів.

2. За ступенем ризику інвестиції умовно поділяються на три класи:

- безризикові та низькоризикові інвестиції – інвестиції у проекти або напрямки, які з дуже великою ймовірністю забезпечують отримання стабільного, заздалегідь визначеного доходу (зокрема, внески на депозитні рахунки в банках, у купівлю державних цінних паперів, у проекти виробництва продукції зі сталими цінами, попитом та витратами на виробництво);

- середньоризикові інвестиції;

- високоризикові інвестиції (це, зокрема, інвестиції у інноваційні проекти, у виробництво продукції з дуже непередбачуваним та мінливим попитом, цінами і витратами).

3. За строком реалізації інвестиції поділяються на:

- короткострокові (термін реалізації до одного року);

- довгострокові (термін реалізації більше одного року).

Переважна більшість інвестицій є довгостроковими.

4. За джерелами утворення інвестиції поділяються на:

- чисті – утворюються за рахунок прибутку і використовуються для створення нових основних засобів з метою збільшення виробничих потужностей підприємства;

- відтворювальні - утворюються за рахунок амортизаційних відрахувань і спрямовуються на відтворення існуючих основних засобів;

- валові – утворюються як сума двох попередніх.

5. За формою вкладення інвестиції поділяються на:

- прямі інвестиції – передбачають внесення коштів або майна в статутний капітал (фонд) юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою;

- непрямі (портфельні) інвестиції – передбачають придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за грошові кошти на фондовому ринку.

6. За формами власності інвесторів інвестиції поділяються на:

- приватні – здійснюють фізичні особи, а також юридичні особи з приватним капіталом;

- державні – здійснюють державні та місцеві органи влади, державні підприємства з бюджетних фондів;

- іноземні – здійснюють фізичні та юридичні особи іноземних держав;

- спільні – здійснюють суб’єкти певної держави та іноземних держав.