Під причинним зв'язком в кримінальному праві слід розуміти об'єктивно існуючий зв'язок між діянням — дією або бездіяльністю (причиною) і суспільно небезпечними наслідками (наслідком), коли дія або бездіяльність викликає (породжує) настання суспільно небезпечного наслідку.
Теорія кримінального права розрізняє наступні види причинного зв'язку: випадковий та необхідний. При вирішенні питання про притягнення особи до кримінальної відповідальності значення має тільки необхідний причинний зв'язок. Настання суспільне небезпечних наслідків внаслідок випадкових причин виключає кримінальну відповідальність особи.
Випадковим зв'язок буде визнаний тоді, коли наслідки не є результатом внутрішнього розвитку певного діяння, а викликаються іншими причинами та обставинами. Злочинний результат у цих випадках настає тому, що до відповідного діяння приєднуються якісь побічні обставини. Наприклад, одна особа заподіяла іншій легку шкоду здоров'ю. У нанесену рану потрапили інфекційні бактерії, хвороба була запущена і потерпілий помер. У цьому випадку необхідний причинний зв'язок існує лише між діями особи і заподіянням легкої шкоди здоров'ю потерпілого. Із настанням смерті потерпілого його дії не мають причинного зв'язку, особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності лише за заподіяння легкої шкоди здоров'ю.
Необхідний причинний зв'язок має наступні обов'язкові ознаки, які відрізняють його від випадкового:
— по-перше, суспільне небезпечне діяння у часі повинно передувати суспільне небезпечним наслідкам. Особа не може відповідати за шкоду, яка настала до початку вчинення ним суспільне небезпечних дій;
— по-друге, суспільне небезпечне діяння повинно бути однією з умов настання суспільне небезпечних наслідків. Це означає, що будь-які події у світі взаємопов'язані. Не існує таких наслідків, які б були викликані тільки однією умовою. Будь-який наслідок породжується великою кількістю умов, не всі з яких взагалі можна перерахувати та встановити. У той же час не кожна з таких обставин виступає необхідною причиною настання суспільно небезпечних наслідків. Будь-яка причина являється однією з умов, однак не кожна умова являється причиною настання суспільно небезпечних наслідків;
— суспільно небезпечне діяння повинно бути необхідною та достатньою умовою настання суспільно небезпечних наслідків. Це означає, що вчинення суспільно небезпечних дій є саме тою обов'язковою умовою, яка і обумовила настання суспільно небезпечних наслідків. Необхідність означає, що без вказаного суспільно небезпечного діяння настання суспільно небезпечних наслідків неможливе. З іншого боку, така причина повинна бути достатньою, тобто настання суспільно небезпечних наслідків не потребує додаткових умов, крім вчинення самого суспільно небезпечного діяння.
Види необхідного причинного зв'язку:
1) безпосередній (прямий) причинний зв'язок (наприклад, настання смерті внаслідок ножового поранення);
2) опосередкований необхідний причинний зв'язок, коли суб'єкт злочину для заподіяння суспільно небезпечних наслідків застосовує різні механізми, пристосування, поводження тварин, інші засоби вчинення злочину чи використовує поведінку інших осіб, котрі виступають як своєрідний «засіб» вчинення злочину;
3) необхідний причинний зв'язок при співучасті, коли дії співучасників (організатора, підбурювача, пособника) перебувають у причинному зв'язку зі злочином, вчиненим виконавцем;
4) необхідний причинний зв'язок за наявності особливих умов на боці потерпілого. Ці умови виступають каталізаторами (прискорювачами) настання наслідків (наприклад, стан сп'яніння, хвороба потерпілого тощо).
Встановлення причинного зв'язку між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечним наслідком ще не є достатньою підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності. Обов'язково потрібно встановити, що особа передбачала чи могла передбачити розвиток цього причинного зв'язку, тобто необхідно довести суб'єктивну сторону злочину — встановити вину особи у формі умислу чи необережності щодо наслідку, який настав.
