Лекции.Орг


Поиск:




Фактична помилка: поняття, види, значення.




Фактична помилка — це невірне уявлення особи про фак­тичні властивості скоєного суспільно небезпечного діяння. Розрізняють наступні види фактичної помилки:

— помилка в об'єкті посягання;

— помилка в особі потерпілого; помилка у предметі злочину;

— помилка у характері суспільно небезпечного діяння;

— помилка відносно суспільне небезпечних наслідків діяння;

— помилка у розвитку причинного зв'язку.

Помилка в об'єкті посягання Помилка в об'єкті посягання має місце у випадку, коли осо­ба, здійснюючи замах на певний об'єкт, фактично спричинює шкоду іншому об'єкту кримінально-правової охорони, відпові­дальність за посягання на який передбачено самостійними кри­мінально-правовими нормами. Так, особа, бажаючи вчинити вбивство державного діяча, відповідальність за яке передбачена ст. 112 КК, внаслідок об'єктивних обставин поми­ляється щодо особи, на яку здійснює напад і скоює вбивство людини, яка не є державним діячем. Враховуючи принцип суб'єктивного ставлення у провину, відповідальність у даному випадку повинна наставати за дії, які особа намагалася вчи­нити, однак зважаючи на те, що реальна шкода вказаному об'єкту заподіяна не була, їх (дії винного) слід кваліфікува­ти як замах на вказаний злочин. До того ж, у випадку спри­чинення смерті іншій особі, яке хоча і не охоплювалося умис­лом винного, але враховуючи обставини справи, особа повинна була і могла передбачити наявність такої помилки, її дії не­обхідно кваліфікувати як вбивство з необережності (ст. 119 КК).

Таким чином, коли особа під час вчинення злочину поми­ляється в об'єкті злочину, її дії підлягають кваліфікації за су­купністю злочинів, як замах на злочин, який особа мала намір вчинити та необережне вчинення того злочину, який особа фактично скоїла внаслідок такої помилки.

Помилка в особі потерпілого Дещо зхожою з помилкою в об'єкті злочину є так звана по­милка в особі потерпілого. Вона полягає у тому, що особа об'єк­тивно спричиняє злочинну шкоду одній людині помилково приймаючи її за іншу. Наприклад, особа діючи умисно, поз­бавляє життя громадянина М., помилково прийнятого ним за громадянина В. У даному випадку, на відміну від помилки в об'єкті злочину, життя та здоров'я будь-якої людини, незалеж­но від раси, фізичного та морального стану, віку, правового положення охороняється єдиним комплексом норм ї не впли­ває на відповідальність. У цьому разі особа притягається до кримінальної відповідальності за умисне вбивство незалежно від того чи вбив він саме ту особу, чи внаслідок помилки іншу. цей вид фактичної помилки на кваліфікацію не впливає.

Помилка у предметі злочину Помилка у предметі злочину має значення тільки у так зва­них предметних злочинах. Вона полягає у неправильному уяв­ленні особою, що вчинює злочин, фактичних властивостей пев­них речей матеріального світу.

Наприклад, особа, здійснюючи викрадення з аптечного кіоску, помилково вважає викрадені лікарські засоби нарко­тичними. У даному випадку відповідальність особи повинна наставати із врахуванням умислу винного на вчинення злочин­ного діяння. Дії особи підлягають кваліфікації як замах на викрадення наркотичних засобів (у зв'язку з недоведенням злочину до кінця). Що стосується необережного спричинен­ня шкоди внаслідок помилкового викрадення лікарняних за­собів, кримінальна відповідальність виключається у зв'язку з відсутністю умислу на викрадення вказаних предметів.

Помилка у характері суспільна небезпечного діяння Помилка у характері суспільне небезпечного діяння може бути двох видів:

1. Особа, вчинюючи діяння, вважає їх суспільне небезпеч­ними. Так, збуваючи валюту, яку особа помилково вважає підробленою, не звільняє її від кримінальної відповідальності. Однак, вказані дії повинні кваліфікуватися як замах на вка­заний злочин, у зв'язку з тим, що реальної шкоди об'єкт кри­мінально-правової охорони не зазнав.

2. Особа, вчинюючи злочинне діяння, помилково вважає їх правомірними, не усвідомлюючи їх суспільної небезпечності. Так, особа за наказом директора допомагає вивезти із підпри­ємства дорогоцінні матеріали, не усвідомлюючи факту їх ви­крадення. У даному випадку відсутність умислу на заволодін-ня чужим майном виключає кримінальну відповідальність осо­би. Якщо ж діяння внаслідок такої помилки визнається злочинним навіть при необережній формі вини, особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності тільки у ви­падку, коли вона, не передбачаючи можливості настання су­спільне небезпечних наслідків, повинна була і могла їх перед­бачити.

Помилка відносно суспільна небезпечних наслідків діяння

Помилка відносно суспільне небезпечних наслідків полягає

— ^ Невірному уявленні винною особою якісних або кількісних

характеристик шкоди, завданої злочинним посяганням. Так, особа, вчинюючи суспільне небезпечне діяння, може не перед­бачати настання суспільне небезпечних наслідків певного ха­рактеру. В цьому випадку відповідальність особи настає за умисне спричинення тієї шкоди, яку особа намагалася спри­чинити, та необережне заподіяння шкоди, яка реально спри­чинена внаслідок такої помилки. Наприклад, особа, умисно завдає удар в обличчя потерпілому, який внаслідок падіння отримує смертельні ушкодження, її дії підлягають кваліфі­кації за сукупністю злочинів, як умисне легке тілесне ушкод­ження та вбивство через необережність (якісна помилка).

В іншому випадку особа, передбачаючи настання наслідків певного характеру, може помилятися щодо її кількісного ви­раження. У такому випадку дії особи повинні бути кваліфі­ковані за спрямованістю умислу. Так, особа, яка викрадає чуже майно, помилково вважає, що його вартість має особливо ве­ликий розмір, дії винного слід кваліфікувати як замах на той злочин, який він намагався вчинити.

Помилка у розвитку причинного зв'язку

Помилка у розвитку причинного зв'язку означає непра­вильне уявлення особою причинно-наслідкової залежності між його діянням та суспільне небезпечними наслідками. У випад­ку, коли наслідки, які охоплювалися умислом винного, фак­тично настають, однак виступають результатом не тих дій, якими особа намагалася спричинити шкоду, а інших обставин, така помилка у розвитку причинного зв'язку тягне зміну ква­ліфікації.

Так, особа, передаючи потерпілому замість ліків отруту з і метою її вбивства, не може відповідати за смерть останнього, якщо вона наступила внаслідок інших причин (наприклад до­рожньо-транспортної пригоди). У цьому випадку особа підля­гає відповідальності внаслідок помилки у розвитку причин­ного зв'язку лише за суспільне небезпечне діяння, тобто за замах на умисне вбивство потерпілого.

На відміну від юридичної помилки, помилка особи у фак­тичних властивостях вчиненого діяння впливає на кваліфі­кацію. Незалежно від виду фактичної помилки (за виключен­ням помилки в особі потерпілого) дії винного підлягають ква­ліфікації як замах на злочин, який особа мала намір'вчинити. Об'єктивне ж заподіяння шкоди внаслідок такої помилки визнається злочином тільки у випадку законодавчого вста-

— новлення кримінальної відповідальності за необережне її спри­чинення.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-24; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1203 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Большинство людей упускают появившуюся возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © Томас Эдисон
==> читать все изречения...

859 - | 670 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.011 с.