Фактична помилка: поняття, види, значення.

Фактична помилка — це невірне уявлення особи про фак­тичні властивості скоєного суспільно небезпечного діяння. Розрізняють наступні види фактичної помилки:

— помилка в об'єкті посягання;

— помилка в особі потерпілого; помилка у предметі злочину;

— помилка у характері суспільно небезпечного діяння;

— помилка відносно суспільне небезпечних наслідків діяння;

— помилка у розвитку причинного зв'язку.

Помилка в об'єкті посягання Помилка в об'єкті посягання має місце у випадку, коли осо­ба, здійснюючи замах на певний об'єкт, фактично спричинює шкоду іншому об'єкту кримінально-правової охорони, відпові­дальність за посягання на який передбачено самостійними кри­мінально-правовими нормами. Так, особа, бажаючи вчинити вбивство державного діяча, відповідальність за яке передбачена ст. 112 КК, внаслідок об'єктивних обставин поми­ляється щодо особи, на яку здійснює напад і скоює вбивство людини, яка не є державним діячем. Враховуючи принцип суб'єктивного ставлення у провину, відповідальність у даному випадку повинна наставати за дії, які особа намагалася вчи­нити, однак зважаючи на те, що реальна шкода вказаному об'єкту заподіяна не була, їх (дії винного) слід кваліфікува­ти як замах на вказаний злочин. До того ж, у випадку спри­чинення смерті іншій особі, яке хоча і не охоплювалося умис­лом винного, але враховуючи обставини справи, особа повинна була і могла передбачити наявність такої помилки, її дії не­обхідно кваліфікувати як вбивство з необережності (ст. 119 КК).

Таким чином, коли особа під час вчинення злочину поми­ляється в об'єкті злочину, її дії підлягають кваліфікації за су­купністю злочинів, як замах на злочин, який особа мала намір вчинити та необережне вчинення того злочину, який особа фактично скоїла внаслідок такої помилки.

Помилка в особі потерпілого Дещо зхожою з помилкою в об'єкті злочину є так звана по­милка в особі потерпілого. Вона полягає у тому, що особа об'єк­тивно спричиняє злочинну шкоду одній людині помилково приймаючи її за іншу. Наприклад, особа діючи умисно, поз­бавляє життя громадянина М., помилково прийнятого ним за громадянина В. У даному випадку, на відміну від помилки в об'єкті злочину, життя та здоров'я будь-якої людини, незалеж­но від раси, фізичного та морального стану, віку, правового положення охороняється єдиним комплексом норм ї не впли­ває на відповідальність. У цьому разі особа притягається до кримінальної відповідальності за умисне вбивство незалежно від того чи вбив він саме ту особу, чи внаслідок помилки іншу. ц_ей вид фактичної помилки на кваліфікацію не впливає.

Помилка у предметі злочину Помилка у предметі злочину має значення тільки у так зва­них предметних злочинах. Вона полягає у неправильному уяв­ленні особою, що вчинює злочин, фактичних властивостей пев­них речей матеріального світу.

Наприклад, особа, здійснюючи викрадення з аптечного кіоску, помилково вважає викрадені лікарські засоби нарко­тичними. У даному випадку відповідальність особи повинна наставати із врахуванням умислу винного на вчинення злочин­ного діяння. Дії особи підлягають кваліфікації як замах на викрадення наркотичних засобів (у зв'язку з недоведенням злочину до кінця). Що стосується необережного спричинен­ня шкоди внаслідок помилкового викрадення лікарняних за­собів, кримінальна відповідальність виключається у зв'язку з відсутністю умислу на викрадення вказаних предметів.

Помилка у характері суспільна небезпечного діяння Помилка у характері суспільне небезпечного діяння може бути двох видів:

1. Особа, вчинюючи діяння, вважає їх суспільне небезпеч­ними. Так, збуваючи валюту, яку особа помилково вважає підробленою, не звільняє її від кримінальної відповідальності. Однак, вказані дії повинні кваліфікуватися як замах на вка­заний злочин, у зв'язку з тим, що реальної шкоди об'єкт кри­мінально-правової охорони не зазнав.

2. Особа, вчинюючи злочинне діяння, помилково вважає їх правомірними, не усвідомлюючи їх суспільної небезпечності. Так, особа за наказом директора допомагає вивезти із підпри­ємства дорогоцінні матеріали, не усвідомлюючи факту їх ви­крадення. У даному випадку відсутність умислу на заволодін-ня чужим майном виключає кримінальну відповідальність осо­би. Якщо ж діяння внаслідок такої помилки визнається злочинним навіть при необережній формі вини, особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності тільки у ви­падку, коли вона, не передбачаючи можливості настання су­спільне небезпечних наслідків, повинна була і могла їх перед­бачити.

Помилка відносно суспільна небезпечних наслідків діяння

Помилка відносно суспільне небезпечних наслідків полягає

— ^ Невірному уявленні винною особою якісних або кількісних

характеристик шкоди, завданої злочинним посяганням. Так, особа, вчинюючи суспільне небезпечне діяння, може не перед­бачати настання суспільне небезпечних наслідків певного ха­рактеру. В цьому випадку відповідальність особи настає за умисне спричинення тієї шкоди, яку особа намагалася спри­чинити, та необережне заподіяння шкоди, яка реально спри­чинена внаслідок такої помилки. Наприклад, особа, умисно завдає удар в обличчя потерпілому, який внаслідок падіння отримує смертельні ушкодження, її дії підлягають кваліфі­кації за сукупністю злочинів, як умисне легке тілесне ушкод­ження та вбивство через необережність (якісна помилка).

В іншому випадку особа, передбачаючи настання наслідків певного характеру, може помилятися щодо її кількісного ви­раження. У такому випадку дії особи повинні бути кваліфі­ковані за спрямованістю умислу. Так, особа, яка викрадає чуже майно, помилково вважає, що його вартість має особливо ве­ликий розмір, дії винного слід кваліфікувати як замах на той злочин, який він намагався вчинити.

Помилка у розвитку причинного зв'язку

Помилка у розвитку причинного зв'язку означає непра­вильне уявлення особою причинно-наслідкової залежності між його діянням та суспільне небезпечними наслідками. У випад­ку, коли наслідки, які охоплювалися умислом винного, фак­тично настають, однак виступають результатом не тих дій, якими особа намагалася спричинити шкоду, а інших обставин, така помилка у розвитку причинного зв'язку тягне зміну ква­ліфікації.

Так, особа, передаючи потерпілому замість ліків отруту з і метою її вбивства, не може відповідати за смерть останнього, якщо вона наступила внаслідок інших причин (наприклад до­рожньо-транспортної пригоди). У цьому випадку особа підля­гає відповідальності внаслідок помилки у розвитку причин­ного зв'язку лише за суспільне небезпечне діяння, тобто за замах на умисне вбивство потерпілого.

На відміну від юридичної помилки, помилка особи у фак­тичних властивостях вчиненого діяння впливає на кваліфі­кацію. Незалежно від виду фактичної помилки (за виключен­ням помилки в особі потерпілого) дії винного підлягають ква­ліфікації як замах на злочин, який особа мала намір'вчинити. Об'єктивне ж заподіяння шкоди внаслідок такої помилки визнається злочином тільки у випадку законодавчого вста-

— новлення кримінальної відповідальності за необережне її спри­чинення.