Тема 4. США та Канада і їх вплив на світовий ринок
План
1. Зростання зовнішньополітичної активності США у післявоєнні часи.
2. Канада після Другої світової війни.
3. Внутрішня та зовнішня політика США 50-90-х років.
4. Зростання впливу США на міжнародному рівні після розпаду СРСР та країн комуністичного блоку.
5. Розвиток взаємовідносин незалежної України з США та Канадою.
Зростання зовнішньополітичної активності США у післявоєнні часи.
Повоєнний устрій світу багато в чому визначався стратегічними інтересами й політичною волею країн-переможниць у Другій світовій війні. Сполучені Штати Америки (США) зробили великий внесок у розгром фашизму і мілітаризму в роки Другої світової війни. Людські втрати країни складали понад 300 тис. вбитими і 800 тис. пораненими та такими, що потрапили у полон або зникли безвісти. Проте США, на теренах яких не велися військові дії, опинилися єдиною країною, чия економіка вийшла з війни значно більш зміцненою: за роки війни національний прибуток країни подвоївся. Основні суперники США або тимчасово вибули з конкурентної боротьби (Німеччина, Японія), або потрапили у фінансово-економічну залежність від США (Велика Британія, Франція). США використали ці обставини для можливості оволодіти новими ринками, збільшити експорт товарів й капіталів, створити розгалужену зону обігу власної національної валюти – долара.
На даний період спостерігається також зростання військової потужності США. На 1945 рік ця держава досягла найвищого за свою історію рівня військової потуги, зокрема, військово-морські й військово-повітряні сили базувалися на основних напрямках світових комунікацій і у найважливіших стратегічних пунктах. Наприкінці війни збройні сили США нараховували 12 млн. чол. Аж до 1949 року Сполучені Штати монопольно володіли ядерною зброєю, що створювало передумови для військово-політичної гегемонії у післявоєнному світі. Характеризуючи головні цілі зовнішньої політики США, слід зазначити таке: якщо до Другої світової війни зовнішньополітичний курс країни визначався політикою ізоляціонізму, то із зростанням економічної та військової потужності відбулася його кардинальна зміна у бік опори на військову силу, прагнення посилити свій вплив на розвиток подій в усіх країнах світу. Оптимальною з точки зору провідних кіл США формою устрою повоєнного світу був би “світ по-американські”. Таким чином, головними цілями зовнішньої політики США у перші повоєнні роки були: зміцнення національної безпеки, створення союзу західних країн, протидія поширенню комунізму, посилення позицій США в усьому світі. Для реалізації цих цілей Сполучені Штати здійснювали певні кроки і у внутрішній політиці, зокрема, 25 червня 1947 року конгрес, як вищий законодавчий орган країни, ухвалив Закон - “Про національну безпеку”, який вперше в американській історії запроваджував посаду міністра оборони. Крім того, були створені такі структури, як Національна рада безпеки і Центральне розвідувальне управління (ЦРУ).
Потрібно наголосити, що перші повоєнні роки були позначені зростанням зовнішньополітичної активності США. Так, Дж. Кеннан, радник посольства США у Москві, на початку 1946 року запропонував “доктрину стримування”, яка передбачала захист усього західного світу від можливого поширення ідеології та практики комунізму. Проблемі боротьби із зростанням впливу комунізму в світі була також присвячена “доктрина Трумена”, з якою президент США виступив у березні 1947 року на об’єднаному засіданні обох палат Конгресу США. Важливим показником вагомої ролі США у світі став факт їх особливого впливу при утворенні Північноатлантичного блоку (НАТО) у 1948 році, адже саме військові США посіли ключові посади у керівництві цієї організації. Значно посилилася роль США у світі завдяки реалізації “плану Маршалла”, під час якої, як вже зазначалося, було надано економічну допомогу 17-ти країнам Європи, включаючи й Західну Німеччину, для відновлення господарства, зруйнованого за роки війни. Втім, зростання міжнародного впливу США у добу “холодної війни” сприяло подальшій конфронтації та гонці озброєнь у світі.
