Уява – створення людиною нових композицій на основі старих образів або оригінального чуттєвого досвіду. Уява підвладна розуму, функція кори великих півкуль, але її більш глибоко залягаючих відділів мозку.
Уява тісно пов'язана з мисленням і виступає з ним в єдності. Схожість: так само як і мислення, уява виникає в проблемній ситуації. Так само як і мислення, вона мотивується потребами особи. Не уявивши собі готовий результат праці, не можна братися за роботу. Корінна відмінність людської праці від інстинктивної поведінки тварин - у представленні очікуваного результату за допомогою уяви.
Особливості уяви:
1. Призначення уяви як психічного процесу полягає в тому, що вона дозволяє представляти результат праці до його початку, орієнтуючи людину в процесі діяльності.
2. Уява виводить людину за межі її миттєвого існування, нагадує їй про минуле, відкриває майбутнє. Маючи багату уяву, людина може "жити" в різному часі, що не може собі дозволити ніяка інша жива істота у світі.
Функції уяви:
• Представляти дійсність в образах і мати можливість користуватися ними, вирішуючи завдання. Ця функція пов'язана з мисленням.
• Регулювання емоційних станів. Може зняти напругу або підвищити її при актуалізації потреби.
• Довільна регуляція пізнавальних процесів і станів людини, зокрема сприйняття, уваги, пам'яті, мови. За допомогою образів, що майстерно викликаються, людина може звертати увагу на потрібні події.
• Формування внутрішнього плану дій - здібності виконувати їх в думці, маніпулюючи образами.
• Планування і програмування діяльності - складання таких програм, оцінка їх правильності, процесу реалізації.
Види уяви
За ступенем контролю:
– мимовільна уява - предмети, явища, події, образи виникають спонтанно, без докладання певних зусиль і бажанні людини;
– довільна уява - людина створює образи за власним бажанням, за допомогою вольових зусиль.
За ступенем новизни:
– репродуктивна (відтворююча) уява - створення нових образів здійснюється за знайомим алгоритмом, дійсність відтворюється в такому вигляді, в якому вона є в природі;
– творча уява - створення нових образів здійснюється з використанням нових, нестандартних, нетипових підходів, результатом є оригінальні, творчі продукти (художні, технічні, мистецькі).
За змістом діяльності: художня уява; наукова уява; технічна уява і т.ін.
Окремим видом уяви є мрія, як створення образів бажаного майбутнього. Від мрії, як уявлення, що прямо або опосередковано впливає на активність людини, треба відрізняти марення, яке, навпаки, понурюючи людину в світ приємних вигадок, відволікає її від дійсності.
Способи створення уяви
Доповнення – новий образ одного якогось об’єкту виникає на основі старого образу цього ж об’єкту, до якого приєднуються елементи, взяті з образів інших об’єктів;
Аглютинація (склеювання) – новий образ створюється шляхом сполучення елементів, взятих з різних уявлень (грецький сфінкс, русалка);
Гіперболізація – створення нових образів шляхом збільшення або зменшення якихось рис старих образів (Гулівер, дванадцятиголовий змій, Дюймовочка);
Акцентуювання – створення нових образів шляхом підкреслення певних рис (шаржі, карикатури);
Схематизація – реконструкція образу за певною ознакою, «домислення» (ребуси, контурне зображення предмета).
Типізація – виділення істотного, збірного і втілення в окремому образі (образ Наталки Полтавки Котляревського).
Аналогія – створення нових образів за схожістю з іншими, наявними (локатор – подібний за будовою до вуха кажана).
Індивідуальні особливості уяви людинивиявляються в: змістовності; широті; силі; яскравості; швидкості; дієвості; реалістичності; перевазі тих чи інших видів уявлень.
Фактори, що забезпечують розвиток уяви: загальний розвиток; допитливість; творчі можливості; інтереси; переконання; життєві позиції; почуття.
Уява – одна з провідних характеристик творчої особистості.
