Як головне надбання психіки людини свідомість знаходить своє завершення в самосвідомості.
Самосвідомість – це усвідомлення людиною за допомогою мови себе самої, свого ставлення до природи і до інших людей, своїх ідей, думок та вчинків, на основі чого й формується її особистістна поведінка. Самосвідомість дозволяє людині критично відноситися до особистих вчинків, відокремлювати своє внутрішнє від всього, що відбувається ззовні, аналізувати його і співставляти із зовнішнім.
Самосвідомість може здійснюватися лише на основі свідомості, оскільки самосвідомість з’являється пізніше, ніж свідомість і на її основі.
Самооцінка - оцінка особою самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей.
За допомогою самооцінки відбувається регуляція поведінки особи. Людина звіряє те, що робить з тим, чого від неї чекають.
Види самооцінки: 1) позитивна, негативна, суперечлива; 2) висока або низька; 3) вірна, невірна, вигадана, спотворена; 4) адекватна, неадекватна (неадекватна завищена або неадекватна занижена).
Самооцінка - результат проекції "реального Я" на "Я ідеальне".
Численні вітчизняні дослідження показали, що тільки адекватна самооцінка дозволяє особі жити без внутрішніх конфліктів, а неадекватна - джерело розчарувань і підвищеної особової тривожності.
Самооцінка тісно пов'язана з рівнем домагань.
Рівень домагань - це міра трудності тих завдань, які людина ставить перед собою в житті і до досягнення яких вважає себе придатною. Рівень домагань може бути: високим, підвищеним, нормальним (середнім, адекватним), заниженим, низьким.
Рівень домагань формується: в процесі життєдіяльності, впливу інших значимих людей та на основі реальної оцінки попередніх власних досягнень і невдач.
Прагнення підвищити самооцінку проявляється в двох напрямках:1) прагненні підвищити домагання, щоб пережити максимальний успіх;
2) понизити домагання, щоб уникнути невдачі.
Рівень своїх домагань особа встановлює десь між занадто важкими і занадто легкими завданнями і цілями так, щоб зберегти на належній висоті свою самооцінку.
Формула У. Джемса: Самоповага = Успіх / Домагання
По формулі для підвищення самоповаги можна обрати два шляхи: 1) підвищуючи успіх або 2) знижуючи домагання.
• Неусвідомлювана сфера психіки
Несвідоме - ті психічні явища і процеси, які не усвідомлюються людиною або не контролюються нею. Несвідомий характер може мати будь-яке психічне явище: відчуття, сприйняття, пам'ять, мислення і т. д. Наприклад, коли після напруженого розумового процесу в голові людини раптом народжується ідея, то говорять про інтуїцію, яка носить неусвідомлений характер. Або інший приклад: підпорогові відчуття, які не досягають свідомості, якщо сила подразника дуже слабка і не перевищує мінімального абсолютного порогу відчуттів. Проте, відповідна інформація може пізніше «спливти» в свідомості і вплинути на думки або вчинки людини. Як опис механізму взаємовідношення свідомих і несвідомих частин психіки людини часто застосовують метафору «луч прожектора», який в повній ночі вихвачує з мороку то один, то інший предмет. Те, на що направлений промінь світла, стає ясно видимим, в той час, як остання частина навколишнього простору залишається прихованою від спостерігача.
Несвідомі явища можна розділити на п'ять основних типів. Кожен з цих типів має власні механізми виникнення і функціонування. Основні типи несвідомих явищ:
• «Передсвідомість» - це інформація, яка попала в організм, але не дійшла до свідомості (слабкі підпорогові відчуття). Вони будь-якої хвилини можуть бути актуалізовані.
• Автоматизовані рухові навики - рухи, які раніше здійснювалися під контролем свідомості (ходьба, мова, письмо), а потім стали виконуватися автоматично. Прикладом також є водіння автомобіля, в'язка на спицях і робота на клавіатурі дослідної наборщиці, гра на фортепіано. До цього ж типа можна віднести нав'язливі звички і нав'язливі дії (жести, ритуали, рухи). Особливим класом другого типа є сомнамбулізм («лунатизм»).
• Несвідомі явища особи. Вони складаються з трьох основних класів явищ:
• неусвідомлені генетичні програми (інстинкти), найвідомішим з яких є лібідо Зігмунда Фрейда;
• негативні явища, витиснені зі свідомості (образи, образи і ін.);
• неусвідомлені програми поведінка, встановлена іншими людьми (батьківські програми, навіювання і гіпноз, ідеологічні установки, реклама і т. д.).
• Особливі психічні стани, що характеризуються ослабленим контролем свідомості (сон, гіпноз, транс, афект, наркотичне і алкогольне сп'яніння і т. д.).
• «Надсвідомі» процеси - високоефективні неусвідомлювані розумові процеси: інтуїція, інсайт (творче осяяння), натхнення, сат о рі («прояснення») і ін
