Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬≥дбудова та подальший розвиток народного господарства




¬трати ”–—– п≥д час в≥йни

ƒруга св≥това в≥йна завдала народов≥ ”крањни величезних людських втрат ≥ матер≥альних збитк≥в. ” л≥тератур≥ навод€ть р≥зн≥ цифров≥ дан≥ про загибель людей в ”крањн≥. јмпл≥туда коливань с€гаЇ в≥д 5,5 до 14,5 млн. чол. “очна к≥льк≥сть загиблих нев≥дома й дос≥. Ѕ≥ль-ш≥сть досл≥дник≥в вважаЇ, що загинуло до 8 млн., або кожний пТ€тий житель республ≥ки. ћ≥льйони людей були примусово вивезен≥ на роботу до Ќ≥меччини, депортован≥ стал≥нським режимом у сх≥дн≥ райони —–—– або евакуйован≥. ” 1940 р. в ”крањн≥ проживало 41,3 млн. чол., у 1945 р. лише 27,4 млн. “обто загальне скороченн€ с€гало 13,9 млн., або 33,6 %. «а даними Ќадзвичайноњ державноњ ком≥с≥њ з≥ встановленн€ та розсл≥дуванн€ злочин≥в н≥мецько-фашистських загарбник≥в в ”крањн≥ п≥д час в≥йни було зруйновано вс≥ 714 м≥ст ≥ селищ м≥ського типу, понад 26 тис. с≥л, тобто кожне друге, позбавлено житла 10 млн. чол.; або кожного третього, хто вижив. Ѕуло знищено понад 16 тис. завод≥в та фабрик ≥ до 200 тис. споруд промислового значенн€, 9,2 тис. км. за≠л≥зничних кол≥й ≥з 19,6 тис., що були в республ≥ц≥, 2 тис. мост≥в, 1,9 тис. вокзал≥в та зал≥зничних станц≥й. Ѕули розорен≥ вс≥ 29 тис. колгосп≥в та радгосп≥в, 1,3 тис. машинно-тракторних станц≥й, 33 тис. шк≥л, техн≥кум≥в, вуз≥в, науково-досл≥дних установ, понад 19 тис. б≥бл≥отек ≥ культурно-осв≥тн≥х заклад≥в. Ћише пр€м≥ збитки завдан≥ народному господарству ”крањни складали 285 млрд. крб. ÷€ сума в пТ€ть раз≥в перевищувала державн≥ кап≥таловкладенн€ в економ≥ку республ≥ки за три довоЇнн≥ п'€тир≥чки. «агальна сума збитк≥в ”крањни складала 1200 млрд. крб. або 40 % нац≥онального багатства республ≥ки.

„етвертий пТ€тир≥чний план в≥дбудови та розвитку народного господарства

” серпн≥ 1945 р. ÷  ¬ ѕ(б) ≥ –Ќ  —–—– опубл≥кував ƒирективи з≥ складанн€ четвертого пТ€тир≥чного плану, на основ≥ €ких ƒержплан —–—– розробив проект нового пТ€тир≥чного плану. 18 березн€ 1946 р. ¬ерховна –ада —–—– ухвалила У«акон про пТ€тир≥чний план в≥дбудови й розвитку народного господарства —–—– на 1946-1950 ррФ. ќсновне господарсько-пол≥тичне завданн€ четвертого пТ€тир≥чного плану пол€гало в тому, щоб у найкоротший строк в≥дбудувати райони, €к≥ були зруйнован≥ в ход≥ в≥йни, в≥дновити довоЇнний р≥вень промисловост≥ й с≥льського господарства, а також перевершити цей р≥вень у значних розм≥рах. ¬≥дпов≥дно до накреслень четвертого пТ€тир≥чного плану в≥дбудови ≥ розвитку народного господарства —–—– ƒержплан ”–—– розробив проект пТ€тир≥чного плану в≥дбудови ≥ розвитку народного господарства респуб≠л≥ки. ” серпн≥ 1946 р. ¬ерховна –ада ”–—– прийн€ла "«акон про пТ€тир≥чний план в≥дбудови й розвитку народного господарства ”–—– на 1946-1950 рр.". ќбс€г кап≥таловкладень у четверт≥й пТ€тир≥чц≥ в ”–—– ста≠новив 65,1 млрд. крб., що перевищувало р≥вень кап≥таловкладень у все народне господарство —–—– у перш≥й пТ€тир≥чц≥. —тавл€чи завданн€ до≠вести на к≥нець пТ€тир≥чки обс€г промислового виробництва ”–—– до 103 % проти 1940 р., новий план передбачав значне перевищенн€ довоЇн≠ного обс€гу виробництва в р€д≥ галузей народного господарства. ” с≥льському господарств≥ передбачалос€ повн≥стю в≥дновити пос≥вн≥ площ≥, забезпечити на к≥нець четвертоњ пТ€тир≥чки р≥чний зб≥р с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, €кий би перевищив р≥вень 1940 р. Ќа ц≥й основ≥ передбачалос€ значне п≥днесенн€ матер≥ального та культурного р≥вн€ житт€ народу. ќсновна увага п≥д час в≥дбудови промисловост≥ в четверт≥й пТ€тир≥чц≥ зверталас€ на валовий показник, перевага надавалас€ к≥лькост≥ на шкоду €кост≥ вироб≥в. «вичайно, такий п≥дх≥д до виробництва не стимулював €к≥сного оновленн€ технолог≥чних процес≥в, д≥йсно масового переходу на нову техн≥ку ≥ технолог≥ю. ’оч у рад€нськ≥й ≥стор≥ограф≥њ ≥ п≥дкреслювалос€, що промислов≥сть в≥дновлювалас€ в≥дразу на баз≥ новоњ техн≥ки та передовоњ технолог≥њ, це було далеким в≥д д≥йсност≥. ’олодна в≥йна, р≥зке загостренн€ м≥жнародноњ обстановки, до чого доклало зусиль ≥ стал≥нське кер≥вництво, призвело до шаленоњ гонки озброЇнь. ÷е поглинало величезн≥ матер≥альн≥ ресурси, на оборонних обТЇктах працювали кращ≥ кадри вчених, ≥нженер≥в, техн≥к≥в, роб≥тник≥в. Ўвидке зростанн€ в≥йськово-промислового сектора в≥дбувалос€ за рахунок ≥нших галузей економ≥ки, передус≥м с≥льського господарства та легкоњ промисловост≥. ÷€ деформац≥€, закладена в еко≠ном≥чну стратег≥ю в четверт≥й пТ€тир≥чц≥, обумовила безперспективн≥сть розвитку економ≥ки в наступн≥ дес€тир≥чч€ ≥, нарешт≥, знекровила народне господарство та призвела крањну до глибокоњ економ≥чноњ кризи в середин≥ 80-х рок≥в. „етвертий п'€тир≥чний план передбачав поновленн€ довоЇнноњ схеми розвитку економ≥ки крањни з њњ жорстокими плановими показниками, абсолютним приматом важкоњ промисловост≥. ѕри цьому, рад€нська планова економ≥ка, €к вона склалась ще в перш≥ п'€тир≥чки, повн≥стю ≥гнорувала ринко≠в≥ механ≥зми, конкуренц≥ю, в≥дмежувалас€ в≥д розвинутих зах≥дних крањн. ѕромова —тал≥на у лютому 1946 р. на передвиборних зборах у ћоскв≥ св≥дчила, що кер≥вництво крањни твердо вир≥шило проводити ≥ у майбутньому пол≥тику, накреслену ще в друг≥й половин≥ 20-30-х рок≥в. “ому вс≥ повоЇнн≥ плани розвитку передбачали планово-розпод≥льну систему, абсолютний диктат зверху, вимагали безумовного виконанн€ вс≥х планових показник≥в. ÷≥ плани засв≥дчували в≥дсутн≥сть механ≥зму економ≥чного стимулюванн€ ≥ здоровоњ конкуренц≥њ, а отже, були приречен≥ на низьку ефективн≥сть, велику трудо- ≥ матер≥алозатратн≥сть та нерентабельн≥сть б≥льшост≥ об'Їкт≥в. ” перспектив≥ це призвело рад€нську економ≥ку до науково-техн≥чноњ в≥дсталост≥, х≥ба що окр≥м оборонноњ галуз≥, низькоњ €кост≥ продукц≥њ, хрон≥чних деф≥цит≥в у торг≥вл≥, консервувало низький р≥вень житт€ рад€нських людей.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 546 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

1925 - | 1723 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.