Підсумки у розвитку промисловості

За роки першої п’ятирічки в СРСР було збудовано 1500 великих промислових підприємств, оснащених новітньою технікою. В УСРР було збудовано близько 400 нових заводів, фабрик, електростанцій та інших підприємств. Потужність електростанцій України виросла з 474 тис. кВт у 1928р. до 1425 тис. кВт у 1932 р., виробництво електроенергії відповідно – з 1261 млн. кВт/год до 3248 млн. кВт/год, тобто збільшилося в 2,5 рази. За роки п’ятирічки в Донбасі було введено в експлуатацію 53 великих шахти. Шахтарі швидко переходили від кайла й обушка до врубових машин і відбійних молотків. Видобуток вугілля в Україні виріс з 27,4 млн. т у 1928/29 р. до 39,3 млн. т у 1932 р. Найбільша частка капіталовкладень – чверть від капіталовкладень, які використовувалися в промисловості, - було направлено на нове будівництво і реконструкцію старих підприємств у металургійній промисловості. На діючих металургійних заводах було збудовано 12 доменних і 24 мартенівських печей. У 1932 р. було введено в дію завод інструментальних сталей „Дніпроспецсталь” у Запоріжжі, що започаткувало нову галузь металургійної промисловості в республіці – електрометалургію. У 1930 р. почав працювати Харцизький трубопрокатний завод. На Маріупольському металургійному заводі ім. Ілліча було введено в дію цех по виробництву суцільнотягнутих труб, який пізніше виділився в трубопрокатний завод ім. В.В. Куйбишева. У 1930 р. почалося спорудження в Маріуполі заводу „Азовсталь” і в Запоріжжі „Запоріжсталі”, а в 1931 р. у Кривому Розі – „Криворіжсталі”. Перший чавун ”Азовсталь” і „Запоріжсталь” дали у 1933 р., а „Криворіжсталь” у 1934 р. Виплавка чавуну в Україні збільшилася з 2,8 млн. т у 1928/29 р. до 4,2 млн. т у 1932 р., сталі – відповідно 2,7 млн. т і 3,3 млн. т. Вирішальне значення для технічної реконструкції всього народного господарства мало машинобудування. Обсяг його продукції в Україні за роки п’ятирічки зріс у 4,5 рази, при цьому половину продукції становили нові види машин. Машинобудівники України освоїли виробництво надпотужних трансформаторів, турбогенераторів, нових типів паровозів і літаків, складних свердлильних і гвинторізних верстатів, електродвигунів тощо. Сільськогосподарське машинобудування майже повністю перейшло на випуск більш складних машин: тракторів, комбайнів, тракторних плугів, сівалок, зерноочисних та бурякозбиральних машин. Багато складних машин почало виготовлятися в Україні для гірничої, металургійної, хімічної промисловості. Різке збільшення виробництва різноманітних машин зумовило те, що за роки п’ятирічки частка імпорту у внутрішньому споживанні машин скоротилась у 2,4 рази. За роки першої п’ятирічки були споруджені і почали давати продукцію такі заводи-велетні, як Харківський тракторний, Запорізький комбайновий, Новокраматорський завод важкого машинобудування, кардинально реконструйовано Луганський паровозобудівний завод. Велося будівництво заводів турбогенераторного і радіально-свердлильних верстатів у Харкові. Тракторний завод у Харкові було збудовано за 15 місяців. Перший трактор з маркою „ХТЗ” зійшов з конвейєра 1 жовтня 1931 р. Уже в 1932 р. завод випустив близько 17 тис. тракторів. Прискореними темпами розвивалася і хімічна промисловість, обсяг продукції якої в Україні за роки п’ятирічки збільшився в 4,3 рази. У 1932 р. в Україні було вироблено 274 тис. т мінеральних добрив проти 57 тис. т у 1928 р., або в п’ять разів більше. Зокрема за роки п’ятирічки були збудовані найбільші в Європі Донецький содовий завод „Донсода”, Рубіжанський комбінат з виробництва анілінових барвників та інші хімічні підприємства. Оскільки у роки першої п’ятирічки неп було згорнуто, то були ліквідовані і всі приватні підприємства. У великій промисловості у 1927/28 р. приватновласницький сектор дав 0,7 % її валової продукції, у 1930 р. – 0,3%, а на кінець п’ятирічки у республіці не стало жодного капіталістичного підприємства. Дрібних приватновласницьких підприємств у 1928/29 р. в Україні налічувалося 595, давали вони 2% валової продукції, а в 1932 р. таких підприємств уже не було зовсім.