Г) Теорії інтернаціоналізації, що розглядають одночасно різні стратегії виходу на ринок

Теорія інтернаціоналізації

Теорія інтернаціоналізації базується на підході трансакційних витрат Р. Коуз, в якому розглянуто ефективність різних форм транс­акцій. Причому витрати на ринкові трансакції порівнюються з витра­тами на трансакції у межах організації. Р. Коуз доходить висновку, що здійснення багатьох трансакцій через ринок є неефективним. Таким чином, трансакції слід здійснювати не через ринок, а з використанням координаційних механізмів у межах організації. Велика кількість трансакцій є можливою лише в межах підприємства (відмова від рин­кового механізму). Тому інтеграція трансакцій на підприємстві є ефек­тивнішою, оскільки в межах підприємства їх можна здійснити з мен­шими витратами. Інтеграцію трансакцій на підприємстві називають процесом інтернаціоналізації.

П. Баклі та М. Кассон застосували підхід трансакційних витрат щодо ТНК і на основі цього розвинули теорію інтернаціоналізації. Вони вважа­ють, що виникнення ТНК є результатом інтернаціоналізації недоско­налих ринків. Насамперед вчені розглядають як недосконалі ринки на­півфабрикатів і нематеріальних ресурсів, а саме знання і досвід. Разом з цим, інші галузі нематеріального виробництва і надання послуг, такі як розвиток і дослідження, фінансовий менеджмент і дистрибуція, на їхню думку, часто краще інтернаціоналізувати, а не закуповувати через ринок. У процесі інтернаціоналізації за допомогою ПІІ підприємства можуть використовувати ці переваги значно дешевше у міжнародному масштабі, ніж шляхом використання ринкових рішень, як, наприклад, у випадку експортування. Якщо напівфабрикати і нематеріальні ресурси в міжнарод­ному масштабі можна використати дешевше в межах підприємства, ніж через іноземні ринки, це веде до виникнення ПІІ і, разом із цим, до ство­рення транснаціональної корпорації. За допомогою регресивного аналізу П. Баклі та М. Кассон випробували свою теорію і дійшли висновку, що міжнародні підприємства в галузях із високою інтенсивністю досліджень мають високий ступінь інтернаціоналізації.

Теорія інтернаціоналізації Дж. Йохансона/Дж. Валне

Організаційні процеси навчання певного підприємства – вихідне положення теорії. Центральним пунктом цієї теорії є припущення, що підприємства, які не мають досвіду в сфері міжнародної діяльності, віддають перевагу найменш ризикованій формі інтернаціоналізації – експорту. Лише після набуття знань і досвіду у сфері міжнародної діяль­ності підприємство обиратиме більш ризиковані форми інтернаціоналізації з підвищеними ринковими зобов'язаннями і з можливостями отримання вищих прибутків.

Основні висновки теорії підтверджено багатьма емпіричними до­слідженими. Проте ця теорія має також ряд недоліків. Так, її висновки обмежені початковою стадією інтернаціоналізації, коли основним обме­женням інтернаціоналізації є нестача міжнародного досвіду. Крім цього, критиці піддається те, що не вказується величина необхідного рівня зростання знань, тому неможливо визначити час переходу від менш до більш ризикованих форм інтернаціоналізації. Емпіричні дослідження також підтверджують, що проникнення на іноземні ринки насамперед із товаром, що має короткий життєвий цикл і значний синергічний по­тенціал, відбувається не послідовно, а паралельно.

Еклектична теорія міжнародного виробництва Дж. Даннінга

У кінці 1980-х рр. відомий теоретик ТНК професор Редингського університету (Велика Британія) Дж. Даннінг розробив еклектичну тео­рію, що стала новим етапом у дослідженні проблем ТНК. У цій теорії об'єднано окремі елементи різних теоретичних підходів щодо дослі­дження ТНК і запропоновано загальний підхід до дослідження причин зростання міжнародного виробництва ТНК.