| Тип | Основні особливості | |
| Екстравертні раціональні типи Те, що роблять, – розумно; те, що відбувається, – ірраціонально. | Екстравертний раціональний (мислительний тип) | Орієнтований на об’єктивну дійсність, представлену в її інтелектуальній формі. Пригнічуються всі залежні від емоцій прояви. Почуття надмірно естетизовані. |
| Екстравертний емоційний (чуттєвий) тип | Цінують і люблять все, що відповідає об’єктивно добрій оцінці (“розумні” шлюби). Пригнічуються логічні доводи. Найчастіше спостерігається серед жінок. | |
| Екстравертні ірраціональні типи Те, що об’єктивно відбувається, переживається як закономірне; присутнє почуття існуючої згоди, навіть якщо вона і суперечить розуму. | Екстравертний сенситивний (відчуваючий) тип | Керується реалістичним почуттям факту. Зв’язаність з об’єктом може бути безмежною, приводячи до компульсій і вивільняючи нав’язливі передчуття (в результаті подавлення інтуїції). |
| Екстравертний інтуїтивний тип | Психічне пристосування відбувається природно і майже несвідомо; мислення, сприйняття і почуття пригнічуються. Відчуття – лише опора для споглядання. Інтуїція прагне якнайповнішого відкриття можливостей, тому перенесення з однієї ситуації на інші ускладнене, а факти йдуть від суб’єкта. | |
| Інтровертні раціональні типи Розумна думка ґрунтується не на об’єктивному, а на суб’єктивному чиннику, що нерідко справляє враження егоїзму. | Інтровертний раціональний (мислительний) тип | Знаходиться під впливом ідей суб’єктивного походження. Холодне ставлення до об’єктів (І. Кант). Переоцінка себе як суб’єкта мислення супроводжується страхом перед іншими людьми (особливо протилежної статі). |
| Інтровертний емоційний (чуттєвий) тип | “Гармонійно знічені”, є у владі незрозумілих іншим почуттів. Найчастіше зустрічається у жінок. Якщо почуття, підіймаючись до рівня Его, починає підпадати під об’єктивні оцінки інших, можливі неврози за типом виснаження. | |
| Інтровертні ірраціональні типи. Мало доступні для обговорення. З раціонального пог-ляду найменше корисні для практичного життя, але в контексті історичного розвитку – двигуни культури. | Інтровертний сензитивний (відчуваючий) тип | Орієнтується переважно за інтенсивністю суб’єктивної частини відчуття (порушена пропорційність між об’єктом і відчуттям). Людина діє згідно зі своїми неусвідомлюваними зразками. Обертається у міфологічному світі. Пригнічена інтуїція може прориватися у свідомість у формі істеричних уявлень про об’єкти, які призводять до виснаження. |
| Інтровертний інтуїтивний тип | Ясно сприймає все, що відбувається на задніх планах свідомості, відкриває нові можливості без зв’язку між об’єктом і собою. Знаходиться у владі архетипів, містик-мрійник. Можливі нав’язливості іпохондричного змісту, що ґрунтуються на прориві чуттєвого екстравертного начала. |
його думку, “все і так зрозуміло”, а відтворити ланцюжок причин і наслідків йому буває не під силу.
Крім провідної функції, Юнг говорив також про підлеглу (ту, яка протилежна провідній і в рамках якої людина переживає основні труднощі недостатньої адаптації) і вторинні (відмінні від провідної, але не протиставлені їй, як, наприклад, інтуїція по відношенню до провідного мислення).
Визначивши тип особистості, можна логічно добудовувати її “тіньову протилежність”: так, у екстравертованого сенситива протилежністю буде інтровертований інтуїтивіст. Основні ділянки уразливості визначаються, виходячи з типу “підлеглої” особистості, яка, прориваючись, призводить до виникнення неврозів різного змісту. Тому корисно розвивати і вправляти підлеглі функції, забезпечуючи їм можливість “легального прояву”.
“Чистих типів” в реальності практично не існує, і кожна людина, звичайно ж, володіє всіма чотирма функціями. Проте якщо виникають проблеми в якійсь ділянці, слід задуматися, дефіцитом яких психічних функцій вони були викликані.
Теорія Юнга належить до добре розроблених класичних учень про типи особистості, що відповідають вимогам до складання наукових класифікацій. У практичній психології, проте, частіше використовують емпіричні класифікації, що дають ключ до розуміння істотних особливостей особистості сучасної людини.
