Переваги та недоліки різних організаційних об’єднань

Існує багато способів організаційних об’єднань. Варіанти об’єднань залежать від цілей об’єднання, характеру господарських відносин між учасниками, ступеня їх самостійності.

До основних видів об’єднань відносяться:

- Холдинг – це об’єднання компаній біля головної (материнської). Вона володіє пакетами акцій інших фірм-учасниць, бере участь в управлінні ними. Холдинг об’єднує виробничі та капітальні ресурси з метою створення крупного інтегрованого виробництва, часто включає увесь технологічний ланцюг виробництва від переробки сировини до випуску готової продукції, а також з метою здійснення крупних інвестиційних проектів. Існують чисті, змішані та фінансові холдинги. Чисті – це об’єднання, у яких головна компанія контролює дочірні фірми та отримує дивіденди. У змішаних - материнська компанія є також виробничим підприємством, що провадить власну комерційну діяльність. Фінансові – це такий вид об’єднання, де роль головної компанії виконують фінансові інститути (банки, інвестиційні фонди). Холдинг дає можливість впроваджувати єдину для всіх учасників науково-технічну та економічну політику при широкій самостійності учасників у виробничій діяльності. Проте такий вид об’єднання неможливо використовувати у сільському господарстві та переробці сільгосппродукції.

- Фінансово-промисова група (ФПГ) – корпоративне об’єднання банківських, виробничих, торгових та наукових підприємств, що мають єдину управлінську структуру. Основна мета діяльності – розширення ринку збуту товарів та послуг, реалізація інвестиційних проектів, підвищення ефективності виробництва, створення оптимального фінансово-кредитного механізму. В основі формування лежить процес інтеграції фінансового та промислового капіталу, об’єднання промислової, банківської і торгової діяльності. ФПГ дає можливість збереження виробничих зв’язків і розвиток фінансових взаємовідносин учасників, можливість скорочення виробничих витрат за рахунок ведення консолідованого балансу, контроль за використанням ресурсів, усунення негативних факторів в процесі трансформації економіки. Недоліки: важкість визначення вкладу окремих учасників у загальний результат, відсутність науково обгрутованих підходів для розрахунку долі часників при розподілі частини фінансових результатів, монополізація контролю за грошовими потоками.

- Асоціація – об’єднання підприємств на добровільній основі з метою співробітництва для спільного виконання виробничих, господарських, наукових, культурних, управлінських та інших функцій. Участь в асоціації забезпечує юридичну та господарську самостійність учасникам, але вони несуть субсидіарну відповідальність по її зобов’язанням. При цьому асоціації не відповідають по зобов’язанням її членів. Учасники асоціації можуть входити в інші договірні об’єднання підприємств без узгодження з іншими учасниками. Недоліки: відсутність об’єднання капіталів, вузька направленість діяльності об’єднання.

- Концерн створюється з метою виконання певних функцій, вирішення котрих можливе тільки при умові об’єднання промислового та фінансового потенціалу декількох компаній. Ці підприємства мають загальні інтереси та заключають взаємовигідні угоди про співробітництво. В рамках концерну формується спільна централізована система контролю. Підприємства зберігають свою юридичну самостійність, але фінансовий контроль та окремі функції по виробничій, фінансовій, інвестиційній та ін. видах діяльності належать системі централізованого управління. В концерн можуть входити підприємства різних галузей промисловості (виробничі, банки, транспорту, торгівлі). Формально підприємства концерну зберігають самостійність, але фактично фінансово залежні та контролюються головною компанією.

- Консорціум – тимчасове об’єднання для здійснення крупного проекту. Для цього декілька компаній об’єднують фінансові ресурси, виробничі потужності, але зберігають свою виробничу самостійність. Для консорціуму характерно повне збереження економічної та юридичної самостійності компаній, за виключення того виду діяльності, котра пов’язана із проведенням діяльності по досягненню цілей консорціуму. Після виконання проекту, консорціум припиняє свою діяльність.

- Картель – об’єднання організацій однієї галузі, що уклали угоду про рівень цін, обсяги виробництва, ринки збуту, асортимент продукції, умови найму працівників та ін. При цьому підприємства зберігають повну юридичну, господарську, фінансову самостійність, а свою діяльність здійснюють на основі картельного договору. Картелі створюються з метою збільшення прибутку через обмеження конкуренції всередині об’єднання та подавлення зовнішньої конкуренції. У теперішній час картелі заборонені антимонопольним законодавством більшості країн, так як являються формою монополізації ринку та направлені на зменшення інтенсивності конкуренції.

- Синдикат – об’єднання підприємств, що зберігають свою самостійність з метою централізації збуту продукції. Синдикат є різновидом картелю. Для всіх учасників синдикату збут або постачання здійснюється одним підприємством, що дозволяє усунути конкурентів. Така форма поширена у галузях із масовою однорідною продукцією: гірничодобувній, металургійній, хімічній. Заборонений антимонопольним законодавством.

- Трест – об’єднання, котре утворюється шляхом повного злиття компаній-учасниць. При цьому об’єднуються всі сторони господарської діяльності підприємств. Контроль над підприємствами передається наглядовій раді. Відбувається централізація капіталу, що дозволяє проводити єдину виробничу та економічну політику та отримувати монопольний прибуток. Така форма зручна для комбінованого виробництва, тобто об’єднання підприємств різних галузей промисловості, що послідовно переробляють сировину. Отриманий прибуток розподіляється у відповідності з дольовою участю підприємств. Недоліки: повна втрата самостійності, відсутність централізованих фондів капіталовкладень.

- Пул – тимчасове об’єднання компаній, при якому створюється загальний фонд, в який стікається загальний прибуток, котрий потім розподіляється між ними в узгоджених раніше пропорціях. Є різновидом картелю. [за матеріалами 26].

Формування корпоративних структур - одна із основних тенденцій розвитку сучасної економіки. Вони є основою економік розвинутих країн та світового господарства у цілому, підвищують макро урегульованість економіки, підвищують стійкість економічного співробітництва.