Контроль статутного капіталу

Відправним моментом контролю має бути тлумачення, що статут­ний капітал - це основний елемент власного капіталу і один з основних по­казників характеристики фінансового стану підприємства і його розмірів.

Передусім вивчають установчі документи, де статутний капітал ві­дображається в сумі сукупності внесків засновників і учасників підпри­ємства. При цьому простежують які саме внески передбачені установчи­ми документами: акції за їх номінальною вартістю, пайові внески, тощо.

Обов'язково перевіряють тотожність сум статутного капіталу за установчими документами і балансом підприємства.

З'ясовують також, чи зареєстровані в Державному реєстрі сума статутного капіталу і його рух (зменшення або збільшення). Зафіксована

в Державному реєстрі сума статутного капіталу і його балансова величи­на повинні бути тотожними.

За рядком 360 балансу простежують неоплачений капітал підпри­ємства, який характеризує величину фактично не внесеної на дату скла­дання балансу суми статутного капіталу. Іншими словами неоплачений капітал - це не вкладені засновниками (учасниками) кошти, які зменшу­ють реальний розмір статугного капіталу.

Порядок контролю інвестиційних проектів дещо відмінний від ви­ще означеного. В інвестиційних проектах перевіряється правильність ві­дображення статутного капіталу в бухгалтерському обліку в міру його сплати. Достовірність відповідного показника звітності визначається за бухгалтерською інформацією про розміри статутного капіталу, що сфор­мувалися на дату складання балансу.

Перевірку стану бухгалтерського обліку статутного капіталу про­водять, виходячи з того, що підприємство повинно вести облік з дня ре­єстрації його статуту в Державному реєстрі по день вибуття з нього за всіляких причин (банкрутство, припинення діяльності, тощо).

Облік статутного капіталу підприємство зобов'язане вести на пе­редбачених для цього бухгалтерських рахунках 40 "Статутний капітал", 46 "Неоплачений капітал" та 45 "Вилучений капітал".

На рахунку 40"Статутний капітал" відображається узагальнена ін­формація про стан та рух статутного капіталу.

Перевіряють, чи співпадає сальдо на цьому рахунку з величиною статутного капіталу, зафіксованою в установчих документах.

Збільшення величини статутного капіталу можливе внаслідок до­даткової емісії (випуску) акцій, підвищення їх номінальної вартості; об­міну раніше випущених облігацій на акції; внаслідок внесення до статут­ного фонду, резервного чи пайового капіталу. У зв'язку з цим перевіряю­чий з'ясовує:

• конкретні причини збільшення;

• документальну обгрунтованість збільшення статутного капіталу;

• перевіряється наявність рішень, протоколів, актів інвентаризації, від­
повідних розрахунків, прибуткових документів, тощо.

Перевіряється законність цих документів, правильність їх складан­ня та відображення в обліку зафіксованих в них господарських операцій.

Аналогічно простежується обгрунтованість зменшення статутного капіталу внаслідок зменшення номінальної вартості акцій або зменшення їх вартості шляхом викупу та анулювання.

В кожному випадку простежується чи внесені зміни до засновни­цьких документів та в Державний реєстр. Перевіряється відображення змін (збільшення, зменшення) статутного капіталу в обліку підприємства за схемою:

Первинні _____ ^. регістри________ ^. Головна ______ ^ Звітність

документи обліку книга

Водночас з'ясовується чи організовано аналітичний облік статут­ного капіталу за його видами та чи ведеться облік розрахунків з кожним засновником, учасником, акціонером.

Окрім того, встановлюється чи повністю погашено передбачені за­сновницькими документами внески до статутного фонду.

В процесі контролю статутного капіталу обов'язково досліджують розрахунки із засновниками підприємства (учасниками) за їх вкладами. Для цього перевіряють правильність записів на рахунку 46 "Неоплачений капітал", в дебеті якого підприємство повинно відображати заборгова­ність за внесками, а в кредиті - її погашення.

Перевірку роблять, використовуючи дані аналітичного обліку не-оплаченого капіталу. Цей облік підприємства повинні вести за видами розміщених неоплачених акцій та за кожним засновником (учасником). Реальність внесків засновників (учасників) до статутного капіталу, змен­шення номінальної вартості акцій, повернення засновником їх внесків (кредит бухгалтерського рахунка 46 "Неоплачений капітал") перевіряють водночас і а в порядку, наведеному для контролю записів в дебеті рахунка 40 "Статутний капітал".

Стосовно дебету рахунка 46 "Неоплачений капітал", передусім встановлюють відповідність відображеної суми статутного капіталу ого­лошеній його величині після реєстрації підприємства. Цей запис звіряють з засновницькими документами та балансом підприємства.

Окрім того, перевіряють записи на рахунку 45 "Вилучений капі­тал", де ведеться облік викупу власних акцій (часток) у акціонерів з ме­тою їх перепродажу, анулювання тощо. Виходячи з цього встановлюють випадки анулювання акцій та ретельно перевіряють відображення в облі­ку зменшення у зв'язку з цим статутного капіталу.

У разі перепродажу акцій перевіряють збільшення відповідних ак­тивів і відображення цих господарських операцій на рахунках обліку грошових коштів.

Правильність бухгалтерських записів з'ясовують, використовуючи загальноприйняту схему проводок. Контрольні процедури з перевірки правильності відображення в бухгалтерському обліку стагутного капіталу та джерела перевірки викладено при розгляді методики контролю пайово­го капіталу, особливостей контролю статутного капіталу в товариствах з обмеженою відповідальністю, особливостей контролю в акціонерних то­вариствах.

Перевіряючи стан обліку статутного капіталу та його змін водно­час перевіряють чи ведеться аналітичний облік вилученого капіталу за видами акцій (вкладів, паїв).